7.3. Аналіз використання матеріальних ресурсів
Раціоналізація використання матеріальних ресурсів — найактуальніша народногосподарська проблема. Економія матеріальних ресурсів має важливе значення як для галузей матеріального виробництва, так і для бюджетних установ, де вона досягається додержанням доведених норм витрат окремих видів матеріалів у процесі виконання конкретних робіт. Тому для оцінювання використання матеріалів фактичну їх витрату порівнюють з нормою і визначають економію (–) або перевитрату (+). Проте необхідно встановити не лише економію ресурсів в цілому, а й в який спосіб її досягнуто. Так, економія медикаментів може бути результатом погіршання лікування хворих, що оцінюється негативно. Економія, одержана завдяки раціональнішому використанню матеріалів, палива, інструментів, заслуговує всілякого заохочення. Можливість такої економії має виявлятися в процесі аналізу.
Методику визначення економії розглянемо на прикладі використання будівельних матеріалів для капітального ремонту лікар- ні (табл. 7.5).
На будівельному об’єкті здійснено цегляну кладку об’ємом 90 м3. Для виявлення рівня використання матеріалів необхідно за кожним видом матеріалу визначити нормативні витрати на фактично виконану роботу. За нормами витрати мають становити (гр. 2): цегли — 35 460 шт. (394 × 90), цементу — 2205 кг (24,5 × 90), вапна — 3150 кг (35 × 90), піску — 108 м3 (1,2 × 90), води — 36 м3 (0,4 × 90). Порівняння цих даних із фактичними витратами виявляє, що на ремонтних роботах будівельні матеріали використовувалися нераціонально. Перевитрати становлять: цегли — 2100 шт., цементу — 305 кг, вапна — 150 кг, піску — 16 м3, води — 4 м3. Причинами перевитрат можуть бути втрати матеріалів, порушення технології, незабезпеченість збереження матеріалів і завищення норм витрат на одиницю виміру обсягу роботи.
Таблиця 7.5
АНАЛІЗ ВИТРАЧАННЯ МАТЕРІАЛІВ
Найменування матеріалів і сировини |
Одиниця виміру |
Норма витрат на кладку, м3 |
Витрати за нормою |
Фактичні витрати |
Відхилення: перевитрати (+), економія (–) |
А |
Б |
1 |
2 |
3 |
4 |
Цегла |
шт. |
394 |
35 460 |
37 560 |
+ 2100 |
Цемент М400 |
кг |
24,5 |
2205 |
2510 |
+ 305 |
Вапно |
кг |
35,0 |
3150 |
3300 |
+ 150 |
Пісок |
м3 |
1,2 |
108 |
124 |
+ 16 |
Вода |
м3 |
0,4 |
36 |
40 |
+ 4 |
У наукових установах аналіз витрат матеріальних запасів необхідно виконувати за кожною темою порівнянням фактичних витрат із витратами, передбаченими кошторисом. Крім того, застосовується показник матеріаломісткості виконаних науково-дослідних робіт. Оскільки питома вага матеріальних витрат на наукове виробництво є незначною, його доцільно вимірювати вар- тістю матеріальних ресурсів, витрачених за темою досліджень, на всю закінчену тематику або виконані роботи в розрахунку на 1000 грн науково-технічної продукції.
Аналізуючи використання матеріальних ресурсів, особливу увагу необхідно приділяти їх руху. Такий аналіз дає змогу виявити повноту витрачання матеріальних запасів за призначенням і зміну їх залишків.
У таблиці 7.6 наведено дані звіту лікарні, які характеризують рух матеріальних ресурсів за обліковими групами.
Із даних табл. 7.6 видно, що залишки матеріалів в цілому по лікарні на кінець року порівняно з їх наявністю на початок року збільшилися на 39 тис. грн, або на 38,2 % (39 : 102 × 100). Це відбулося в результаті зростання залишку будівельних матеріалів для ведення капітального ремонту. Водночас план з будівельно-монтажних робіт не виконано, в результаті чого запаси будівельних матеріалів збільшилися на кінець року на 390 тис. грн і становили 141 тис. грн.
Таблиця 7.6
АНАЛІЗ РУХУ МАТЕРІАЛІВ
Показник |
Залишок на початок року |
Надійшло |
Вибуло |
Залишок на кінець року |
Відхилення обсягу матеріалів, використаних на власні потреби, від обсягу матеріалів, що вибули |
Зміна залишку (+; –) |
|
Усього |
У тому числі на власні потреби |
||||||
Продукти харчування |
20 |
15 |
112 |
108 |
23 |
– 4 |
+ 3 |
Медикаменти і перев’я- зувальні матеріали |
6 |
80 |
83 |
83 |
3 |
— |
– 3 |
Господарські матеріали і канцелярські товари |
30 |
98 |
106 |
90 |
22 |
– 16 |
– 8 |
Будівельні матеріали |
40 |
250 |
160 |
140 |
90 |
– 20 |
+ 50 |
Паливо |
6 |
50 |
53 |
48 |
3 |
– 5 |
– 3 |
Всього |
102 |
493 |
514 |
469 |
141 |
– 45 |
+ 39 |
Із загальної суми вибувших матеріалів на потреби устано- ви використано матеріалів лише на 469 тис. грн, або на 91,2 % (469 : 514 × 100), інші матеріальні ресурси на суму 42 тис. грн (514 – 469) були списані через їх псування і віднесені як нестачі на винуватих осіб. Господарчі матеріали на суму 39 тис. грн були безкоштовно передані іншим установам галузі. Виявлені вади є результатом придбання надлишкових матеріальних запасів. Обсяг роботи лікарні зменшився, через що скоротилися витрати на продукти харчування.
Важливою умовою раціонального використання матеріальних запасів та організації нормальної діяльності установи будь-якої галузі є додержання норм запасів матеріалів. Останні визначаються в днях або у відсотках до річної потреби окремо за кожним видом матеріалів. Для установ, які фінансуються з місцевих бюджетів, норми запасів затверджуються місцевими Радами. Для установ, які утримуються за рахунок державного бюджету, вони встановлюються вищою організацією.
Згідно із затвердженими для окремої установи або групи установ нормативами запасу в днях визначають норматив запасу в грошовому виразі:
,
де Зм — величина нормативу запасу матеріалів визначеного виду в грошовому виразі (тис. грн); Рмв — річні витрати матеріалів визначеного виду, тис. грн; Зд — установлений норматив запасу матеріалів, дн.; Д — тривалість періоду, за який обчислюється обіг матеріальних запасів (рік), 360 днів.
У ході аналізу стану запасів матеріальних ресурсів фактичні їх залишки за кожною самостійною номенклатурною позицією зіставляють з нормативом у грошовому виразі на певну дату (на кінець місяця, року). Для цього використовують дані карток обліку матеріалів на складі. В результаті порівняння виявляють понаднормативний запас матеріальних ресурсів або незаповненість нормативу.
Понаднормативним запасом уважається перевищення фактичного залишку матеріальних ресурсів на кінець року порівняно з установленим нормативом. Сума понаднормативних запасів враховується у процесі уточнення кошторисних призначень і підлягає обліку в рахунок поточного фінансування. Під час аналізу необхідно виявити причини утворення надлишкових запасів. Може статися, що в складі таких запасів є матеріали зайві, бездумно придбані, не потрібні установі або такі, що стали непридатними. Наявність такої інформації дає можливість прийняти рішення про необхідність реалізації надлишкових матеріалів, передачі їх іншим установам і списання матеріалів, непридатних для використання.