9.2.3. Аналіз обсягу роботи амбулаторно-поліклінічних установ

Функціонування амбулаторно-поліклінічної мережі охо- рони здоров’я реалізується через виконання її закладами визначеного обсягу роботи з медичного обслуговування населення. Основними показниками оцінки їхньої роботи є кількість лікарняних відвідувань і чисельність осіб, які звернулися до поліклініки з приводу надання їм медичної допомоги. Значення показника лікарняних відвідувань в тому, що за його допомогою вимірюється обсяг роботи, виконаної окремими підрозділами і спеціалістами поліклініки за конкретні відрізки часу. За чисельністю осіб, які звернулися за лікуванням, визначається обсяг обслуговування населення, яке виступає споживачем послуг. Використання цих показників дає змогу системно оцінити процес надання послуг закладами охорони здоров’я.

Аналізуючи обсяг роботи поліклініки з надання медичних послуг, оцінюють виконання плану за кількістю лікарняних відвідувань в цілому по поліклініці та окремих лікарських спеціальностях, а також за рівнем відвідувань.

Розглянемо аналіз обсягу роботи поліклініки за даними, наведеними в табл. 9.14

Обсяг лікарняної діяльності поліклініки в звітному році зменшився порівняно з планом на 29 027 відвідувань. Фактори його зміни необхідно розглянути передусім з позиції споживача послуг. За цією ознакою до них відносяться: вплив зміни чисельності населення та рівня відвідувань. Як бачимо, контингент обслуговування збільшився на 3332 особи. За умови збереження рівня відвідувань, передбаченого планом, обсяг роботи має зрости на 36 652 відвідування (3332  11). Однак цього не сталося. Відбулося зниження рівня відвідувань через, що обсяг роботи поліклініки зменшився на 65 679 відвідувань (1,9  34 568). Отже, необхідно вивчити рівень відвідувань за лікарськими спеціальностями.

Таблиця 9.14

АНАЛІЗ ОБСЯГУ РОБОТИ ПОЛІКЛІНІКИ

Показник	За планом		Фактично		Відхилення (+; –)
	Чисельність населення та рівень відвідувань	Кількість відвідувань	Чисельність населення та рівень відвідувань	Кількість відвідувань	за рівнем відвідувань	за кількістю відвідувань
Чисельність дорос- лого населення	31 236		34 568			+ 3332
Лікарняні відвідування, всього	11,0	343 596	9,1	314569	– 1,9	– 29 027
У тому числі:
— терапія	50	156 180	5,2	179754	+ 0,2	+ 23574
— хірургія	3,5	109 326	3,2	110618	– 0,3	+ 1292
— урологія і т. д.	0,3	9371	0,2	6914	– 0,1	– 2457

Функціонування амбулаторно-поліклінічної мережі пов’язано з укомплектованістю установ лікарським персоналом. Визначаючи кількість штатних посад, враховують чисельність населення та необхідний рівень медичного обслуговування (відвідувань) населення. Фактичний рівень відвідувань, який залежить від захворювання населення та його звертань до поліклініки, визначається за результатами роботи лікарського персоналу. Дані для аналізу факторів зміни обсягу роботи поліклініки наведені в табл. 9.15.

Таблиця 9.15

АНАЛІЗ ФАКТОРІВ ЗМІНИ ОБСЯГУ РОБОТИ ПОЛІКЛІНІКИ

Показники	План	Звіт	Відхилення (+; –)	Виконання плану, %
Кількість лікарняних відвідувань	343 596	314 569	– 29027	91,6
Середньорічна кількість лікарських посад	91	90	– 1	98,9
Середньорічне навантаження на одну лікарську посаду, кількість відвідувань	3775,8	3495,2	– 280,6	92,6

За даними таблиці можна зробити висновок, що в поліклініці наявні вади в організації використання мережі. Через неукомплек- тованість штату обсяг роботи зменшився на 3775,8 відвідування 3775,8  (– 1). Крім того, в поліклініці не дотримується встанов- лений рівень лікарського навантаження, що спричинило зниження обсягу роботи на 25 254 лікарняних відвідування (280,6  90) порівняно з планом. Сталося це через зміни в співвідношенні окремих видів лікарняної діяльності.

Результати роботи поліклініки характеризуються великою різноманітністю лікарняних відвідувань. Тому в процесі аналізу важ- ливо розглянути склад відвідувань за різними ознаками. Це дає можливість виявити потреби населення в конкретних видах амбулаторно-поліклінічної допомоги, встановити зміни в характері і трудомісткості послуг. Лікарняні відвідування різняться за такими ознаками:

• за видами звертання населення до поліклініки — відвідування з лікувальною метою, у зв’язку з проходженням диспансеризації, профілактичних та інших спеціальних оглядів;

• за повторністю — відвідування вперше та повторно;

• за місцем надання послуг з охорони здоров’я — на прийомі у лікаря та лікарем у хворого вдома;

• за лікарськими спеціальностями та ін.

Склад лікарняних відвідувань вивчається окремо за кожною озна- кою (напрямом). Аналіз складу лікарняних відвідувань та оцінка його зміни залежать від характеру ознак групування відвідувань. У таблиці 9.16 наведено аналітичну інформацію про групування лікарняних відвідувань за місцем надання послуг.

Таблиця 9.16

ГРУПУВАННЯ ВІДВІДУВАНЬ

Показник	За планом		Фактично		Відхилення (+; –)
	Кількість	Питома вага, %	Кількість	Питома вага, %	за складом (кількістю)	за струк- турою, %
Лікарняні відвідування, всього	343 596	100	314,569	100	– 29,027	
В тому числі:
у лікаря на прийомі	237 531	69,1	211,372	67,2	– 26 159	– 1,9
лікарем хворого вдома	106 065	30,9	103,197	32,8	– 2868	+ 1,9

Облік зміни співвідношення між лікарняними відвідуваннями в поліклініці та лікарем хворого вдома має важливе значення для оцінювання роботи поліклініки в цілому та окремих лікарів, оскільки підвищення частки відвідувань лікарем хворого вдома є пріоритетним напрямом удосконалення ліку- вальної практики. Воно вказує на поліпшення якості обслу- говування населення та забезпечує скорочення термінів ліку- вання.

Завершальним етапом аналізу обсягу роботи поліклініки є оцінювання рівня амбулаторного обслуговування населення. З цією метою визначають чисельність осіб, які звернулися за наданням медичної допомоги, та їх питому вагу в загальній чисельності населення району обслуговування. Порівняння фактичного їх рівня з даними попередніх періодів дає змогу зробити висновок про стан здоров’я населення та звертання його за медичною допомогою.

У системі заходів з профілактики захворювань важливе місце посідає диспансеризація населення. В сучасних умовах вона передбачає забезпечення лікарняного контролю над хворими з початковими формами захворювань. Для характеристики роботи амбулаторно-поліклінічних закладів використовують такі показники: чисельність осіб, які знаходяться на диспансерному обліку, та їх питома вага в загальній чисельності населення. У процесі аналізу встановлюють зміни цих показників порівняно з попереднім періодом, виявляють динаміку диспансерних хворих та ефективність диспансеризації, яка характеризується чисельністю хворих, знятих з обліку в зв’язку з видужанням, та їх питомою вагою в загальній чисельності населення району обслуговування на початок року. В таблиці 9.17 наведено інформа- цію, яка характеризує стан диспансеризації в районі обслугову- вання.

Як бачимо, в роботі поліклініки мають місце позитивні тенден- ції, пов’язані з розвитком диспансеризації населення. Збільшується чисельність осіб, які перебувають під постійним наглядом лікарів, відповідно зростає чисельність населення, охопленого диспансеризацією. На кінець попереднього року питома вага таких хворих становила 6,8 % а в звітному році — 7,7 % від загальної чисельності населення району обслуговування. Підвищується також ефективність диспансеризації. В минулому році питома вага хворих, знятих з обліку, становила 11,3 %, а в звітному — 18,8 %. Позитивним є те, що всі особи зняті з обліку в зв’язку з повним видужанням.

Таблиця 9.17

АНАЛІЗ СТАНУ ДИСПАНСЕРИЗАЦІЇ НАСЕЛЕННЯ

№ рядка	Показник	Попередній рік	Звітний рік	Відхилення (+; –)
1	Чисельність населення на початок року	31 236	34 568	+ 33 321
2	Чисельність хворих, які перебувають на диспансерному обліку	1860	2180	+ 320
3	Знято з обліку — всього а) у тому числі у зв’язку з видужанням	260	450	+ 190
		210	40	+ 200
4	Чисельність хворих, які перебувають на диспансерному обліку на кінець року	2360	2720	+ 360
5	Чисельність населення на кінець року	34 568	35 000	+ 432
6	Показники диспансеризації: а) приріст чисельності хворих, які перебувають на диспансерному обліку (рядок 2 – рядок 4) б) питома вага хворих, які перебувають на диспансерному обліку, в чисельності населення, %: — на початок року [(рядок 2 : рядок 1)  100] — на кінець року [(рядок 4 : рядок 5)  100]	+ 500 6,0 6,8	+ 540 6,3 7,7	+ 40 + 0,3 + 0,9
7	Коефіцієнт ефективності диспансеризації, % [(рядок 3а: рядок 2)  100]	11,3	18,8	+ 7,5