9.2.4. Аналіз організації та якості роботи амбулаторно-поліклінічних установ

У забезпеченні раціонального використання мережі амбулаторно-поліклінічних установ і високої якості їхньої роботи важливу роль відіграють заходи організаційного характеру.

Головним показником рівня організації роботи поліклініки є ритмічність відвідувань. Вона вимірюється питомою вагою лікар- няних відвідувань за кожен день тижня в загальній їх кількості за тиждень. Ритмічність відвідувань передбачає рівну їх кількість кожного дня тижня з тим, аби забезпечити постійність навантаження лікарського персоналу. Навантаження лікарів планується на кожний день за встановленим нормативом лікарняних відвідувань за годину. Порушення ритмічності проявляється у відхиленні фактичної питомої ваги відвідувань за день від навантаження за нормативом.

У процесі аналізу для характеристики рівня порушення рівномірності в роботі поліклініки протягом дня і в цілому за тиждень доцільно визначити коефіцієнт ритмічності відвідувань (Кр). Для його обчислення з фактичної кількості відвідувань за аналізований період (Вф) вираховують відвідування в окремі дні понад встановлений норматив. Отриману кількість (фактичну в межах нормативу) лікарняних відвідувань ділять на їх планову кількість (Впл):

.

Показники ритмічності лікарняних відвідувань визначаються по поліклініці в цілому, по відділеннях за місяць і в цілому за рік. Розглянемо приклад розрахунку коефіцієнта ритмічності за даними табл. 9.18.

Таблиця 9.18

ПОКАЗНИКИ РИТМІЧНОСТІ ВІДВІДУВАНЬ ПОЛІКЛІНІКИ

День тижня	За планом (норматив)		Фактично		Фактична кількість відвідувань у межах нормативу (плану)	Коефіцієнт ритмічності
	Кількість відвідувань	Питома вага, %	Кількість відвідувань	Питома вага, %
Понеділок	5736	20,0	2868	10,8	2868	0,5
Вівторок	5736	20,0	5740	21,6	5736	1,0
Середа	5736	20,0	7595	28,7	5736	1,0
Четвер	5736	20,0	7200	27,2	5736	1,0
П’ятниця	5736	20,0	3097	11,7	3097	0,54
Субота
Усього за тиждень	28 680	100	26 500	100	23 173	0,81

У поліклініці мають місце порушення нормативного режиму роботи щодо прийому хворих. Це видно з коливань фактичної питомої ваги відвідувань за днями тижня: від 8,9 % — у понеділок до 24,8 % — у середу. Низький рівень завантаженості лікарського персоналу спостерігається в понеділок і п’ятницю. Коефіцієнт ритмічності за ці дні становить відповідно 0,5 та 0,54. Отже, на понеділок і п’ятницю доцільно планувати заходи з профілактичного огляду та диспансеризації.

Неритмічність лікарняних відвідувань певним чином позначається на обсязі і якості обслуговування населення, а також веде до недостатнього використання всіх ресурсів поліклініки.

Узагальнюючим показником організації роботи поліклініки є рівень інтенсивності роботи. Він характеризується кількістю робочих днів (Др), відпрацьованих одним працівником чи поліклінікою за рік, і визначається діленням обсягу роботи (Р) при збереженні встановленого режиму дня (С) на наявну потужність поліклініки (Пн):

.

Вихідну інформацію для розрахунку рівня інтенсивності роботи поліклініки наведено в табл. 9.19.

Таблиця 9.19

РОЗРАХУНОК РІВНЯ ІНТЕНСИВНОСТІ РОБОТИ ПОЛІКЛІНІКИ

Показник	За планом	Фактично	Відхилення (+; –)	Зміни, %
Кількість лікарняних відвідувань	244 528	240 584	– 3944	– 1,62
Наявна потужність поліклініки, відвідувань за зміну	493	493	—	—
Коефіцієнт змінності	1,6	1,6	—	—
Інтенсивність роботи поліклініки, кількість днів роботи за рік	310	305	– 5	– 1,6

З наведених у таблиці даних видно, що поліклініка протягом року мала працювати 310 днів. Проте фактичний обсяг роботи було виконано за 305 днів. Отже, рівень інтенсивності роботи поліклініки знизився на 1,6 % (5 : 310  100).

Основними причинами неефективної роботи мережі можуть бути: зменшення звертань населення по медичну допомогу; втрати робочого часу лікарським персоналом; недоукомплектованість штату поліклініки; низький рівень технічного обладнання.

У процесі аналізу роботи амбулаторно-поліклінічних установ використовують як узагальнюючі, так і часткові показники. Такими показниками є загальна захворюваність і захворюваність з тимчасовою втратою працездатності.

Загальна захворюваність населення вивчається за даними звер- тань до лікувально-профілактичних закладів, за результатами періодичних оглядів і за відомостями про причину смерті. Вона характеризується чисельністю осіб, які звернулися у поточному році по медичну допомогу.

Захворюваність з тимчасовою втратою працездатності врахо- вується та оцінюється за кількістю випадків і днів втрати працездатності в цілому по району обслуговування і на 100 працюючих осіб.

Амбулаторно-поліклінічні установи виконують функції лікарської діагностики, лікування та профілактики захворювань. Тому оцінювати виконання цих функцій необхідно за окремими напрямами. Оскільки кожен вид діяльності є відносно самостійним, то у процесі аналізу можливо використовувати систему часткових показників.

Якість роботи поліклініки щодо лікарняної допомоги характеризується кількістю випадків помилкових діагнозів і невиявлених захворювань. Для оцінювання якості роботи поліклініки в цілому кількість таких випадків зіставляють з даними попередніх періо- дів та інших установ. У разі значної чисельності хворих з помилковими діагнозами та невстановленими захворюваннями визначається їх питома вага в загальній кількості звертань до полі- клініки або чисельності хворих, направлених в інші ланки системи охорони здоров’я. Крім цього, такі дані розглядаються за відділеннями поліклініки, за окремими спеціалістами та лікарями.

Оцінювання якості лікувальної роботи поліклініки здійснюється на основі даних про середній термін непрацездатності та частоту відвідувань лікарями хворих вдома з приводу непрацездатності через захворювання. Використання цих показників для аналізу роботи поліклініки зумовлено залежністю їх рівня від своєчасності та ефективності медичної допомоги, які, в свою чергу, залежать від наявності в установі необхідного устаткування, лікарських засобів, кваліфікації лікарського персоналу

Основним напрямом профілактичної роботи амбулаторно-поліклінічних установ є диспансеризація населення. Показниками, що характеризують якість такої роботи, є: питома вага хворих, які перебувають на диспансерному обліку; питома вага осіб, які вважаються хворими, але протягом року не наглядаються лікарями. Наявність таких хворих виявляє ставлення лікарів як до цієї ділянки роботи в цілому, так і до окремого хворого. Показником якості профілактичної роботи поліклініки може слугувати і середня чисельність диспансерних хворих, що припадає на одного лікаря.

Вивчаючи роботу поліклініки, важливо звернути увагу на якість обслуговування населення у процесі виконання нею своїх основних функцій. Така якість характеризується рівнем закріплення обслуговування хворих (на прийомі у лікаря — окремо у разі першого та повторних відвідувань, відвідування хворого вдома). Рівень закріплення визначається відношенням кількості відвідувань поліклініки хворими або лікарями терапевтичної діль- ниці відвідувань хворих вдома до загальної кількості лікарняних відвідувань.

Дані для розрахунку цих показників наведено в табл. 9.20.

Таблиця 9.20

РІВЕНЬ ЗАКРІПЛЕННЯ ХВОРИХ ЗА ЛІКАРЯМИ

Вид лікарняних відвідувань	Усіма лікарями поліклініки	У тому числі лікарями своєї дільниці	Рівень закріплення обслуговування хворих, %
Лікарняні відвідування, всього	252 960	231 952	91,69
У тому числі:
а) у лікаря на прийомі із них:	235 060	222 680	94,77
— перші відвідування	90 560	85 430	94,3
— повторні відвідування	144 500	137 250	94,98
б) лікарем хворого вдома	17 900	9272	51,79

Як видно з таблиці, рівень закріплення хворих за лікарями в поліклініці недостатньо високий — в цілому по установі він становить 83,3 % (хоча в цілому по галузі такий рівень уважається задовільним). Необхідно звернути увагу на низький рівень закріп- лення у разі відвідування хворих лікарями вдома. Це може бути викликано недоукомплектованістю поліклініки лікарським персоналом, його перевантаженням, вадами в організації роботи.