9.2. Аналіз роботи амбулаторно-поліклінічних установ охорони здоров’я

9.2.1. Значення, завдання аналізу та джерела інформації

У системі охорони здоров’я амбулаторно-поліклінічні заклади посідають одне з головних місць. У діяльності поліклінік реалізується найбільш масовий і загальнодоступний вид медичного обслуговування населення: в поліклініках починають і закінчують лікування без госпіталізації майже 75—80 % людей, які захворіли.

За сучасних умов розвитку охорони здоров’я в Україні посилюється роль демократичних принципів в організації роботи амбулаторно-поліклінічних установ. Їхнім керівникам рекомендовано враховувати бажання та пропозиції населення, яке обслуго- вується під час формування контингентів територіальних лікарських ділянок та орієнтуватися на поступовий перехід до надання медичної допомоги за принципом «сімейного лікаря». Також рекомендовано надавати позалікарняну допомогу працюючим переважно в їх вільний час з урахуванням режиму роботи підприємств та організацій виробничих галузей.

У нових умовах організації роботи амбулаторно-поліклінічних установ підвищується значущість аналізу господарської діяльності поліклінік. Тільки систематичне вивчення результатів їхньої роботи уможливить успішне вирішення поставлених перед ними завдань. У процесі аналізу необхідно:

• охарактеризувати стан мережі позалікарняної медичної допомоги;

• виявити відповідність пропускної спроможності поліклініки, потреби населення в амбулаторній медичній допомозі;

• визначити шляхи розширення пропускної спроможності по- ліклініки;

• вивчити виконання плану за обсягом лікувально-діагно- стичної роботи і заходів щодо профілактики захворювань та їх результати;

• оцінити рівень забезпечення населення амбулаторно-полі- клінічною медичною допомогою і дотримання встановлених нормативів;

• оцінити рівень організації та якості амбулаторно-поліклі- нічного обслуговування населення.

Виходячи з цього можна сформулювати головні завдання економічного аналізу діяльності амбулаторій і поліклінік:

1. Визначення потреби суспільства в послугах амбулаторно-поліклінічних закладів.

2. Вивчення повноти задоволення потреб суспільства в послугах амбулаторно-поліклінічних закладів і перевірка дотримання встановлених нормативів.

3. Оцінювання ефективного використання ресурсів.

4. Виявлення відхилень фактичних показників фінансово-госпо- дарської діяльності установи від нормативних, визначення їх обсягів і причин.

5. Контроль за дотриманням принципів фінансування.

6. Підготовка аналітичної інформації для прийняття оптималь- них управлінських рішень.

Під час аналізу необхідно:

• дати характеристику стану мережі позалікарняної медичної допомоги;

• визначити відповідність пропускної спроможності поліклініки потребам населення в амбулаторній медичній допомозі;

• визначити можливості розширення пропускної спроможності амбулаторій та поліклінік;

• перевірити виконання плану за обсягом лікувально-діагно- стичної роботи та заходів з профілактики захворювань;

• оцінити рівень забезпеченості населення амбулаторно-полі- клінічною медичною допомогою та дотримання встановлених нормативів;

• оцінити рівень організації та якість амбулаторно-полі- клінічного обслуговування населення.

Джерелами аналізу роботи амбулаторно-поліклінічних установ охорони здоров’я є: звіт про роботу лікувально-профілактич- ної установи (форма № 1); звіт про виконання плану по штатах і контингентах установ охорони здоров’я і соціального забезпечення (форма № 3-4); облікові документи (медична картка амбулаторного хворого, контрольна картка диспансерного спосте- реження, картка особи, яка підлягає періодичному огляду, книга відвідувань хворих вдома і т. ін.), а також нормативи амбулаторного обслуговування населення (кількість лікарських відвідувань на одного жителя за рік, чисельність населення на одну терапевтичну дільницю та ін.).