9.1.3. Аналіз обсягу роботи лікарні

Обсяг роботи лікарні вимірюється за допомогою двох показників: кількості ліжко-днів і чисельності осіб, які пройшли лікування. Перший показник характеризує лікувальну функцію лікарні з урахуванням часу функціонування мережі, другий віддзеркалює обсяг медичного обслуговування населення.

Аналізуючи лікувальну функцію лікарні, визначають відхилення фактичної кількості ліжко-днів від плану та попереднього періоду в цілому по лікарні та за профілем ліжок, а також фактори, які вплинули на такі відхилення. Їх поділяють на дві групи: 1) зміна рівня освоєння кошторисного ліжкового фонду; 2) зміна рівня використання ліжкового фонду. Характеристика використання ліжкового фонду дає можливість розкрити сутність і напрями роботи колективу лікарні, повноту використання коштів.

Для оцінювання використання ліжкового фонду лікарні (табл. 9.6) застосовують такі показники:

1) середня кількість днів використання ліжка протягом року;

2) середній термін перебування хворого в стаціонарі;

3) оборотність ліжка.

Таблиця 9.6

Аналіз використання ліжкового фонду в лікарні

№ рядка	Показник	За планом	Фактично	Відхилення (+; –)
1	Кількість ліжко-днів	217 170	205 410	– 11 760
2	Середньорічна кількість ліжок	635	615	– 20
3	Чисельність пролікованих осіб	13 500	12 150	– 1350
4	Показники використання ліжкового фонду:
	а) середня кількість днів використання ліжка (рядок 1 : рядок 2)	342	334	– 8
	б) середній термін перебування хворого в стаціонарі, днів (рядок 1 : рядок 3)	16,1	16,9	+ 0,8
	в) середня оборотність ліжка, обо- ротів (рядок 3 : рядок 2)	21,3	19,7	– 1,6

Із даних таблиці видно, що кількість днів використання ліжка зменшилася на 8 днів (рядок 4а), а ліжковий фонд за часом використовується неефективно. Причинами незавантаженості лікарні можуть бути: відсутність належних умов для лікування хворих; недотримання термінів капітального ремонту і підготовки ліжок для прийому інших хворих; вади в організації прийому хворих тощо. На практиці це призводить до зниження забезпеченості населення стаціонарною медичною допомогою та збільшення вартості ліжко-днів. Витрати на утримання незайнятого ліжка лише на 20—25 % менші, ніж на утримання зайнятого, отже, бюджетні кошти витрачаються нераціонально.

На практиці мають місце випадки, коли за звітом лікарні кількість днів використання одного ліжка більша за загальну кількість календарних днів року. Це може бути викликано тим, що в лікарні протягом року використовувалися приставні ліжка. Згідно з чинними правилами такі ліжка не враховуються в складі ліж- кового фонду, а час перебування хворих на них враховується в загальній кількості ліжко-днів. Тому, аналізуючи використання ліжкового фонду, із загальної кількості ліжко-днів необхідно вирахувати дні перебування хворих на приставних ліжках.

Важливим показником використання ліжкового фонду є інтен- сивність лікування хворих. Він характеризується скороченням середнього терміну перебування хворого в стаціонарі (на лікуванні) і визначається як відношення загальної кількості ліжко-днів до чисельності осіб, які пройшли лікування. За даними табл. 9.6. він збільшився на 0,8 дня (16,9 – 16,1). Причинами збільшення можу- ть бути: стан лікарняної мережі; склад госпіталізованих хворих; кваліфікація медичного персоналу; рівень і якість передгоспіталь- ного обстеження, забезпеченість населення ліжковим фондом. Вплив цих факторів різноманітний. За умов недостатньої ліжкової мережі термін перебування хворих на лікуванні може бути скорочений за рахунок передчасної виписки. Вплив інших факторів проявляється в подовженні терміну перебування хворих на лікуванні, що також вказує на незадовільну якість медичного обслуговування та зниження рівня ефективності роботи лікарні.

Оборотність ліжка протягом року є показником інтенсивності обслуговування населення установами охорони здоров’я. Оборотність ліжка розраховується як частка від ділення чисельності госпіталізованих хворих на середньорічну кількість ліжок. Цей показник визначає чисельність хворих, які в середньому припадають на одне лікарняне ліжко протягом звітного періоду. Його величину також можна розрахувати діленням середньої кіль- кості днів використання лікарняного ліжка протягом року на середню тривалість перебування одного хворого на лікуванні. Отже, оборотність ліжка є узагальнюючим показником використання ліжкового фонду. В цьому показнику поєднані термін вико- ристання та інтенсивність функціонування лікарняного ліжка.

За даними табл. 9.6, оборотність ліжка зменшилася на 1,6 (19,7 – 21,3). Це призвело до того, що через зниження інтенсивності лікування та збільшення термінів простою лікарняних ліжок послугами лікарні не скористалися 984 особи (1,6  615).

Дані про стан лікарняної мережі на рівень використання ліжкового фонду за часом дають змогу охарактеризувати обсяг роботи лікарні та головні фактори його зміни. Необхідну для аналізу інформацію наведено в табл. 9.7.

Таблиця 9.7