- •Тема 6
- •6.1. Роль, завдання аналізу та джерела інформації
- •6.2. Аналіз складу, руху та стану основних фондів
- •6.3. Аналіз забезпеченості основними фондами
- •6.4. Аналіз ефективності використання необоротних активів
- •Контрольні питання
- •Література
- •Тема 7
- •7.1. Значення, завдання та джерела інформації
- •7.2. Аналіз забезпеченості матеріальними ресурсами
- •7.3. Аналіз використання матеріальних ресурсів
- •Контрольні питання
- •Література
- •Тема 8
- •8.1. Зміст, завдання і джерела аналізу
- •8.2. Особливості аналізу господарської діяльності бюджетних установ
- •Контрольні питання
- •Література
- •Тема 9
- •9.1. Аналіз діяльності лікарні
- •9.1.1. Аналіз роботи установ стаціонарної медичної допомоги (лікарень)
- •9.1.2. Аналіз стану лікарняної мережі
- •Характеристика розвитку мережі лікарні
- •Основні показники системи охорони здоров’я
- •Аналіз розвитку лікарняної мережі
- •Виконання плану щодо ліжкового фонду
- •9.1.3. Аналіз обсягу роботи лікарні
- •Аналіз використання ліжкового фонду в лікарні
- •Аналіз обсягу роботи лікарні
- •Оцінка обслуговування населення
- •9.1.4. Аналіз організації та якості роботи лікарні
- •9.2. Аналіз роботи амбулаторно-поліклінічних установ охорони здоров’я
- •9.2.1. Значення, завдання аналізу та джерела інформації
- •9.2.2. Аналіз стану та розвитку амбулаторно-поліклінічної мережі
- •9.2.3. Аналіз обсягу роботи амбулаторно-поліклінічних установ
- •9.2.4. Аналіз організації та якості роботи амбулаторно-поліклінічних установ
- •Контрольні питання
- •Література
9.1.2. Аналіз стану лікарняної мережі
Стан лікарняної мережі є головним об’єктом планування соціального розвитку в сфері охорони здоров’я. Він залежить від розміру, характеру роботи, розміщення лікарняних установ, а також від організаційних форм обслуговування населення.
Стан і можливості лікарняної мережі з надання населенню медичних послуг, а також користування цими послугами визначаються трьома групами показників. Показники першої групи характеризують розвиток системи охорони здоров’я та її можливості з надання медичної допомоги; другої групи — діяльність установ охорони здоров’я з надання медичних послуг населенню та їхню якість; показники третьої групи стосуються витрат суспільства на охорону здоров’я.
Перша група показників надає інформацію про мережу лікувальних установ системи охорони здоров’я (дані про кількість лікарняних установ, їх склад, спеціалізацію, територіальне розміщення) та їх забезпеченість матеріально-технічними ресурсами, медичним персоналом. Важливою характеристикою є потужні- сть, або пропускна спроможність, лікувальних установ, яка визначається їхньою місткістю, тобто кількістю лікарняних ліжок і показниками їх використання.
Таблиця 9.1
Характеристика розвитку мережі лікарні
Показник |
На початок року |
На кінець року |
Відхилення абсолютне (+; –) |
Кількість лікарняних ліжок, усього, од. |
610 |
630 |
+ 20 |
У тому числі: Хірургічне відділення Кількість ліжок Питома вага, % до загальної кількості Терапевтичне відділення Кількість ліжок Питома вага, % до загальної кількості Неврологічне відділення Кількість ліжок Питома вага, % до загальної кількості |
160 26,2
300 49,2
150 24,6 |
160 25,4
320 50,8
150 23,8 |
— – 0,8
+ 20 + 1,6
— – 0,8 |
У процесі аналізу стану та розвитку лікарняної мережі в межах окремої установи (табл. 9.1) передусім встановлюються потужність установи, її динаміка та характер лікарської діяльності. При цьому потужність лікарні вимірюється кількістю лікарняних ліжок, належним чином обладнаних і готових до прийому хворих (приставні ліжка не вважаються діючими і до складу розгорнених не включаються). Характер роботи лікарні визначається профілем лікарняних ліжок, що віддзеркалюється в назвах відділень, які є в складі лікарні, а також спеціалізованих відділень.
Ураховується і категорія медичні установи, встановлювана залежно від кількості лікарняних ліжок.
Із даних табл. 9.1. видно, що лікарня є багатопрофільним медичним закладом. У складі лікарні функціонують хірургічне, терапевтичне та неврологічне відділення, кількість ліжок в яких визначає характер роботи лікарні, направленість її лікувальної діяльності та можливості щодо прийому хворих на стаціонарне лікування. Потужність лікарні на кінець року зросла до 630 лікар- няних ліжок, що повністю забезпечено за рахунок збільшення кіль- кості ліжок у терапевтичному відділенні — головному підрозділі закладу.
Показники забезпеченості системи охорони здоров’я матеріаль- но-технічними ресурсами (обладнанням, медичною апаратурою, лікарськими препаратами, харчуванням, одягом тощо) характеризують можливості щодо задоволення потреб населення в медичних послугах певного обсягу та якості.
На підставі даних про матеріально-технічну базу, а також про чисельність, склад і спеціалізацію медичного персоналу розраховують різні аналітичні показники, їх відносні та середні значення. Наприклад, розглядають середню чисельність лікарів на одну лікарню; середню кількість ліжок на одну лікарню і на одного лікаря; співвідношення чисельності середнього медичного персоналу та лікарів; кількість лікарняних ліжок і чисельність лікарів на 10 000 осіб населення і т. д. (табл. 9.2).
Друга група показників надає інформацію про види та обсяги медичних послуг населенню. До неї входять такі показники:
середньорічна кількість звернень населення за поліклінічною допомогою (всього, в тому числі за видами медичних послуг);
кількість відвідувань лікарями хворих вдома за звітний період;
середньорічна чисельність госпіталізованих хворих;
середня тривалість перебування хворого на лікуванні в стаціонарі.
Показники, що входять до третьої групи, характеризують питому вагу витрат на охорону здоров’я у відсотках валового внутрішнього продукту, структуру витрат за рахунок різних джерел фінансування, середні витрати на охорону здоров’я в розрахунку на душу населення і на утримання одного лікарняного ліжка тощо.
Методику аналізу розвитку лікарняної мережі унаочнює табл. 9.3.
Т
аблиця
9.2
