Продуктивність праці працівників нді

Номер рядка	Показник	За планом	Фактично	Відхилення (+; –)
1	Обсяг виконаних науково-дослідних робіт, тис. грн	880,7	788,3	– 92,4
2	Середньорічна чисельність працівників НДІ, осіб	750	735	– 15
3	Середньорічна чисельність наукових працівників, осіб	240	243	+ 3
4	Питома вага наукових працівників у загальній чисельності працівників НДІ (рядок 3 : рядок 2)	0,32	0,33	+ 0,01
5	Середньорічний виробіток одного працівника НДІ (рядок 1 : рядок 2), грн	1174,3	1072,5	– 101,8
6	Середня кількість днів роботи одного наукоуого пріцівника, людина-днів	220	218	– 2
7	Середня тривалість робочого дня, людина-годин	6,95	7,1	+ 0,15
8	Середньденний виробіток одного наукового працівника, грн	2,4	2,1	– 0,3

Для розрахунків застосовуємо спосіб абсолютних різниць. Показниками повноти використання робочого часу слугують середня кількість днів роботи одного працівника протягом звітного періоду і тривалість робочого дня. Їх рівень залежить від втрат робочого часу з різних причин. Інтенсивність праці визначається кваліфікацією робітників, безпосередньо зайнятих виконанням науково-дослідних робіт, та організаційно-технічним рівнем на- укового процесу. Вона вимірюється рівнем середньогодинного виробітку. Взаємозв’язок між рівнем продуктивності праці (виробіток — В_р) і факторами, що впливають на неї, характеризується виразом

де В_н — середньогодинний виробіток одного наукового працівника, грн/год.; Ч_н — питома вага наукових працівників у загальній чисельності працюючих; Т_ч — середня тривалість робочого дня, год.; Т_д — середня кількість днів роботи одного наукового працівника у звітному періоді.

За даними табл. 5.7 середньорічний виробіток в цілому по НДІ в розрахунку на одного працівника знизився на 101,8 грн, в тому числі з рахунок зміни:

— кількості відпрацьованих днів — на –10,9 грн:

(–2)  6,957  0,32  2,4 = –10,9;

— тривалості робочого дня — на +25,1 грн:

(+0,15)  218  0,32  2,4 =+25,1 грн;

— структури працюючих в НДІ — на +37,2 грн:

(+ 0,01) 218  7,1  2,4 = +37,2;

— середньогодинного виробітку наукового працівника — на – 153,2 грн:

(–0,3)  218  7,1  0,33 = – 153,2.

Наведені розрахунки показують, що основним фактором невиконання плану зі зростання ефективності праці працівників науково-дослідної установи є зниження інтенсивності роботи наукових працівників. Конкретними причинами такого стану є: брак наукових працівників — це спричинило погіршання структури персоналу, зміна складу виконуваних робіт за трудомісткістю, зміна якісного складу працівників, погіршання організації їхньої праці, недостатнє матеріально-технічне забезпечення.

Контроль за ефективністю праці всього лікарняного персоналу в поліклініці здійснюється за даними зміни середнього навантаження в розрахунку на одну лікарську посаду. При цьому важливими є характеристика факторів і методика розрахунку їхнього впливу, розглянута при аналізі виробітку працівників науково-дослідної установи. Галузеві особливості проявляються в складі конкретних причин змін інтенсивності праці. До них відносять: характер і тяжкість захворювання, структуру захворювань, співвідношення первинних і повторних лікарських відвідувань, кваліфікацію лікаря, технічну озброєність праці лікаря на прийомі, співвідношення між чисельністю лікарського і допоміжного персоналу, рівень організації праці лікаря.

Розрахунок показників завантаженості лікарського персоналу поліклініки з амбулаторного прийому хворих і факторів її зміни наведено в табл. 5.8.

Таблиця 5.8