Тема 5

АНАЛІЗ КАДРОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЮДЖЕТНОЇ УСТАНОВИ

5.1. Значення, завдання та джерела інформації

Ефективність функціонування бюджетних установ залежить від раціонального використання трудових ресурсів, роль яких посилюється персоніфікованим характером праці.

Найкращі результати господарської діяльності досягаються за умови поєднання засобів виробництва з робочою силою у суворо визначених кількісних та якісних пропорціях. Неповне використання того чи того виду ресурсів зменшує загальну кількість продукції, що виробляється, знижує продуктивність праці. Найбільшою мірою це стосується трудових ресурсів.

Неефективне використання трудових ресурсів значно знижує рівень кваліфікації і працездатності працівників, зменшує продук- тивність праці, збільшує матеріальне та моральне старіння основних фондів, підвищує матеріаломісткість продукції, створює нерівномірність витрат, призводить до значного підвищення собівартості продукції та зниження ефективності виробництва.

Найважливішим завданням кадрової та організаційної роботи бюджетних установ на теперішній час є забезпечення традиційно високого рівня кваліфікації персоналу, забезпеченості кадрами, забезпечення і підвищення якості обслуговування населення. Тому в умовах постійно зростаючого рівня плинності кваліфікованих кадрів і низької оплати праці працівників бюджетної сфери завдання управління вимагають своєчасних і обґрунтованих рішень, здатних змінити ситуацію на краще. Прийняття будь-якого управлінського рішення неможливе без детального і збалансованого аналізу.

Змістом аналізу трудових ресурсів є оцінювання додержання нормативів з використання різних трудових показників. Аналіз включає виявлення рівня забезпеченості установ працівниками та оцінювання ефективності їхньої роботи, повноти використання робочого часу і раціонального використання фонду заробітної плати.

Основні напрями і послідовність проведення аналізу визначаються з урахуванням особливостей праці спеціалістів бюджетних установ. Виходячи з особливостей праці в установах застосовують різні показники з праці та оцінку їх зміни. Зважаючи на особливості організації праці, необхідність додержання територіального принципу в обслуговуванні населення, для вивчення штатів установи застосовують показники чисельності: фізичні особи та штатні одиниці (затверджені та зайняті). Показник «фізичні особи» характеризує чисельність працівників — спеціалістів певної сфери знань (профілю праці), зайнятих у бюджетних установах, з їхніми індивідуальними творчими здібностями та психофізичними можливостями. Показник «штатна одиниця», або посада, визначає обсяг роботи одного працівника (фізичної особи) за встановленої тривалості робочого дня або робочого тижня.

У більшості установ цілого ряду галузей, які фінансуються за рахунок державного бюджету, чисельність фізичних осіб, як правило, менша за кількість штатних одиниць (посад), необхідних для розвитку мережі. Баланс між ними забезпечується дозволом сумісництва — обіймання спеціалістом іншої штатної одиниці (посади). Сумісництво найбільш поширене в установах охорони здоров’я, освіти через дефіцит спеціалістів даної галузі в окремих регіонах країни.

З метою інтенсифікації праці службовців бюджетних установ також застосовується суміщення професій і функцій, сутність якого полягає у виконанні працівником разом з основною допоміжної роботи за іншою професією протягом встановленої законом тривалості робочого дня. Застосування такої форми організації праці забезпечує надання послуг населенню меншою чи- сельністю працівників та економію коштів на оплату праці, що створює додаткові можливості щодо стимулювання поліпшення якості обслуговування. Під час аналізу важливо встановити масштаби застосування сумісництва та суміщення посад, його зміни та дотримання умов ефективної організації.

Установи соціально-культурного комплексу і науки відзначаються великим розмаїттям професій. В них спільно працюють працівники розумової і фізичної праці, з переважанням спеціалістів з вищою і середньою спеціальною освітою. З розвитком науково-технічного прогресу розширюються масштаби залучення інженерно-технічних працівників і кваліфікованих робітників. Зазначені особливості в характеристиці трудових ресурсів визначають методику їх аналізу. Вони спричиняють необ- хідність врахування організації праці різних груп працюючих, застосування диференційованих показників оцінки забезпеченості установ трудовими ресурсами, їх використання та ефективності витрачання коштів на оплату праці з урахуванням різноманітних умов.

Розподіл трудових ресурсів за галузями виробництва та економія їхнього робочого часу відіграють важливу роль в народному господарстві. Виявлення трудових резервів та залучення їх до виробництва є основою ефективного розвитку підприємства.

Головні завдання аналізу трудових ресурсів зводяться до вивчення та оцінювання додержання установою ліміту чисельності працівників, нормативів і виконання плану за іншими трудовими показниками, виявлення факторів і конкретних причин відхилень фактичних показників від встановлених нормативів. Важливим завданням аналізу є також оцінювання складу працівників, ефективності праці та її оплати.

Усі основні завдання аналізу використання трудових ресурсів можна згрупувати таким чином:

• визначення забезпеченості підприємства кадрами;

• кількісна та якісна характеристика структури працюючих;

• оцінювання використання кадрів;

• виявлення факторів, що вплинули на відхилення фактичної продуктивності праці від планової;

• оцінювання негативних тенденцій;

• підрахунок резервів зростання продуктивності праці і збіль- шення випуску продукції (послуг);

• відпрацювання заходів з використання виявлених резервів.

Аналіз трудових ресурсів базується на планово-нормативній, звітно-обліковій, позаобліковій та конструкторсько-технологіч- ній інформації.

До складу звітної інформації входять: форма № 1-ПВ «Звіт з праці» (чисельність працюючих і фонд оплати праці), форма № 3-ПВ «Звіт про використання робочого часу і рух робочої сили», форма № 3 «Звіт про використання плану по штатах і контин- гентах», а також дані облікової та звітної інформації зі звітів підрозділів установи, матеріали табельного обліку та руху кадрів, штатні нормативи, матеріали результатів атестацій та обстеження умов роботи персоналу тощо.