4.4.7. Факторний аналіз виконання кошторису

Розглянемо співвідношення касових і фактичних видатків установи (табл. 4.22).

Таблиця 4.22

СПІВВІДНОШЕННЯ КАСОВИХ І ФАКТИЧНИХ ВИДАТКІВ УСТАНОВИ

Показник	2004 р.	2005 р.	Відхилення
			абсолютне, грн	відносне, %
Касові видатки, грн	2 618 457	2 497 186	– 121 271	– 4,6
Фактичні видатки, грн	2 846 079	2 689 672	156 407	– 5,5
Коефіцієнт співвідно- шення касових і фактичних видатків (рядок 1 : рядок 2)	0,92	0,93	0,01	1,1

Як видно з наведених даних, зменшення касових видатків на 4,6 % і фактичних видатків на 5,5 % збільшило коефіцієнт співвідношення касових і фактичних витрат на 1,1 %.

За допомогою методу ланцюгових підстановок проведемо послідовну заміну базової величини одних і тих самих факторів фак- тичною з подальшим відніманням від результату кожної наступ- ної підстановки попереднього результату. Різниця результатів визначає величину впливу окремого фактора на узагальнюючий показник. Аналіз впливу зміни касових і фактичних видатків на коефіцієнт співвідношення касових і фактичних видатків наведено у табл. 4.23.

Зменшення касових видатків на 4,6 % веде до зменшення коефіцієнта співвідношення касових і фактичних видатків на 0,05, а зменшення фактичних видатків на 5,5 % збільшує цей коефіцієнт на 0,06, що в сумі по роках зумовило зростання коефіцієнта співвідношення касових і фактичних видатків на 0,01.

Таблиця 4.23

ВПЛИВ ЗМІНИ ВИДАТКІВ НА КОЕФІЦІЄНТИ СПІВВІДНОШЕННЯ КАСОВИХ І ФАКТИЧНИХ ВИДАТКІВ

№  з/п	Фактори		Коефіцієнт співвідношення касових і фактичних видатків	Вплив зміни видатків
	Касові видатки, грн	Фактичні видатки, грн
0	2 618 457	2 846 079	0,92
1	2 497 186	2 846 079	0,87	0,87 – 0,92 = – 0,05
2	2 497 186	2 689 672	0,93	0,93 – 0,87 = + 0,06
				Усього = 0,01

Перспективний аналіз виконання кошторису застосовується для виявлення основних тенденцій і факторів розвитку господарської діяльності. Його метою є прогнозування напрямів подальшого розвитку суб’єкта господарської діяльності. Він забезпечує вибір оптимальних рішень на перспективу.

У міжнародній практиці існують альтернативні бюджетні системи (системи планування), зокрема:

• «бюджет нульової точки»;

• «бюджети нульової точки порівняно з прирісним бюджетом»;

• «змінні бюджети».

«Бюджет нульової точки» — це метод планування бюджету (кошторису), за яким всі види діяльності щоразу підлягають переоцінюванню. На необхідному рівні визнаються окремі показники за кожним із напрямів основної статутної діяльності. Після цього дані зводять у загальний кошторис, першочергово упевнившись у достатній кількості грошових коштів.

Такий метод є широко вживаним, передбачає врахування комп- лексу управлінських рішень, які класифікуються із застосуванням аналізу витрат і результатів. Разом із тим, він потребує багато часу і коштів, а тому найчастіше до нього вдаються на початкових етапах або у разі реорганізації урядової установи.

«Бюджети нульової точки порівняно з прирісним бюджетом» — це метод підготовки кошторису через коригування попередніх бюджетів або фактичних результатів. У результаті проект кошторису приймається без будь-якого обґрунтування.

Якщо «бюджет нульової точки» виявляє вади фінансового планування і таким чином анулює їх, то «прирісний бюджет» врахувати такі вади не може, а тому вони автоматично впливають на результат господарської діяльності в наступному році.

«Змінний бюджет» — це бюджет, який постійно оновлюється через врахування даних наступного періоду (зокрема, місяця, кварталу) та вирахування даних попереднього періоду. Порядок підготовки «змінного бюджету» такий:

1. Кошторис на наступний календарний рік розбивається на відповідні контрольні періоди (найчастіше — квартали).

2. У кінці першого такого періоду проводиться порівняння фактичних результатів із запланованими в кошторисі. Зроблені висновки використовуються для оновлення кошторису на решту періодів і враховуються в кошторисі на наступні три квартали.

3. Процес планування повторюється в кінці кожного контрольного періоду.