4.4. Порядок виконання роботи

4.4.1. Дослідженню піддаються три комплекта пластин з різною чистотою обробки поверхонь, які з’єднуються гвинтами одного і того ж діаметру. Змазка з’єднуваних поверхонь проводиться за вказівками викладача.

4.4.2. Шляхом заміру визначається зовнішній діаметр різьби гвинта , крок різьби , зовнішній діаметр опорної поверхні гайки і діаметр отвору під гвинт втулки.

4.4.3. За таблицями ГОСТа для данного зовнішнього діаметра різьби і кроку знаходять відповідно внутрішній і середній діаметри, а потім знаходять розрахунковий діаметр різьби .

4.4.4. Установку збирають так, щоб зійшлись отвори бічних пластин з отворами повзуна. Відмітку на повзуні звіряють з верхньою відміткою на боковій пластині.

4.4.5. Встановлюємо індикатори динамометричного кільця і динамометричного ключа в гніздах так щоб їх сторони впалися і були при підняті на 1 – 2 мм, і міцно закріплені гвинтами. Після цього шкали індикаторів встановлюють нульовим положенням проти стрілок.

4.4.6. Визначаємо допустиму силу затяжки гвинта за формулою

Де - допустиме напруження на розтягу для матеріалу гвинта; 1.3 – коефіцієнт.

4.4.7. Для чотирьох значень сили затягу визначаємо момент вкручування за формулою, значення коефіцієнта тертя в різьбі і на торці гайки знаходимо по таблиці.

4.4.8. Затягуємо гайку гвинта динамометричним ключом до момента, наближеного . Фіксуємо момент по шкалі індикатора ключа. Плавно повертаємо ключ до потрібного показника стрілки.

4.4.9. Для даної затяжки гвинтове з’єднання навантажуємо зсувною силою , створюємо обертання маховичка машини ДМ-30 до початку зсуву повзуна відносно пластини. Початок зсуву визначаємо по скачку стрілки індикатора динамометричного кільця (зупиняємо приріст навантаження). Найбільший показник зсуву відповідає тертю спокою. Заносимо його в протокол.

4.4.10. Аналогічно пунктам 4.8. і 4.9. визначаємо силу зсуву від затяжки гвинта моментом наближеним до . Після зсуву повзуна гвинт затягуємо наступним по величині моментом без зняття попередньої затяжки. Необхідно слідкувати, щоб позначка на повзуні не виходила за допуски нижньої риски на пластинах.

4.5. Основні розрахункові залежності

Теоретична максимальна зсувна сила дорівнює силам тертя, які виникають на поверхні з’єднань.

(4.2)

Де число з’єднань на малюнку 1

Так як , тоді кінцева залежність для визначення

(4.2)

Де - сила затягу гвинта;

– коефіцієнт тертя на поверхнях з’єднань.

При виконанні даної роботи сила затягу пропорціональна моменту закручування , вміряну динамометричним ключом. Момент закручування визначається по наступній залежності

(4.2)

Де - момент тертя в різі;

- момент тертя на торці гайки;

- середній діаметр різі;

- кут підйому різі;

- зовнішній діаметр опорної поверхні гайки;

- внутрішній діаметр опорної поверхні гайки;

- наведений кут тертя в різі;

- коефіцієнт тертя на торці гайки.

Підставляємо в рівняння значення , знайдені із залежності, визначаємо значення - коефіцієнта тертя на поверхні зє’днання

(4.5)

Де - число поверхонь які зсуваються, або

Коефіцієнти тертя в різі і на торці гайки (середні значення)

Таблиця 4.1

Стан контактних поверхонь	Коефіцієнт тертя в різі	Коефіцієнт тертя на торці гайки
Начисто оброблені поверхні при наявності змазки Чорнова обробка поверхні при наявності змазки Чорнова обробка поверхні без змазки	0,10 0,20 0,30	0,085 0,15 0,25