3.6. Визначення коефіцієнта тертя в різьбі та на торці гайки

3.6.1. Визначення коефіцієнта тертя в різьбі для болта м......

Вихідна формула для розрахунку

Таблиця 3.6.

Залежність	№ досліда				Середнє арифметичне значення
	1	2	3	4

Примітка :

α = 60 , кут профілю метричної різьби

3.6.2. Визначення коефіцієнта тертя на точці гайки (f_r)

Вихідна формула Т_т =

Таблиця 3.7.

Залежність	№ досліда				Середнє арифметичне значення
	1	2	3	4
Dcp=0.5 (D+dотв)

Примітка: D_cp – середній діаметр опори гайки

3.7. Висновок

Лабораторна робота №4

Дослідження впливу матеріалів та шорсткості поверхні на механічні параметри спряжених деталей

4.I. Мета роботи

Визначаємо коефіцієнт тертя на поверхні стиску напруження гвинтового з’єднання, яке визначається в залежності від наступних основних факторів

4.I.I. Від співвідношення матеріалів з’єднуючих поверхонь;

4.I.2. Від шорсткості повехні з’єднуючих поверхонь;

4.I.3. Від наявності і сорта змазки.

Коефіцієнт тертя на поверхнях зєднань визначаються на спеціальній установкі: динамометричним ключом момента закручуються гайки болта , і динамометричним кільцем величини рушійної сили .

4.2. ОБЛАДНАНЯ, ВИМІРЮВАЛЬНИЙ ІНСТРУМЕНТ

4.2.1. Установка для проведення дослідів ДМ-23.

4.2.2. Машина для дослідів ДМ-30.

4.2.3. Набір гвинтів, гайок і втулок.

4.2.4. Днамометричний ключ із змінной головкой.

4.2.5. Штангенциркуль.

4.2.6. Різьбометр.

4.3. Опис установки для визначення коефіцієнта тертя

Установка складається із двох змінних пластин 1, повзуна 2 і основи 3. У верхній частині повзуна є різьбовий отвір, в який вкручується гвинт 9, з’єднується через сухар 11, повзун 2 з динамометричним кільцем 10. В нижній частині основи є центруючий бурт, який слугує для з’єднання установки із столом машини ДМ-30.

Затяжка гвинта 4 з гайкою 5 здійснюється динамометричним ключом. Сила зсуву повзуна визначається по індикатору динамометричного кільця 10.

Зсув повзуна відносно пластин можна спостерігати по зсуву поділок на повзуні відносно поділок на одній з пластин.

Установка дозволяє визначить гвинтове з’єднання з різними параметрами. Для цієї мети в комплект додають три різні пари пластин 1 з різною чистотою обробки з’єднувальних поверхонь і серією гвинтів, гайок і втулок, маючих різний діаметр і крок різьби. Встановлення гвинтів різних діаметрів проводиться через змінні втулки 6 і 7. Зовнішній діаметр втулок виконаний по діаметру отворів пластин, а внутрішній діаметр має різні розміри в залежності від діаметра болта з врахуванням наявності зазору між ним і втулкою. Пластини мають штифти 8, а втулки – пази, виключаючи поворот гвинта при його затягуванні.

Рис. 4.1. Схема лабораторної установки:

1-змінні пластини; 2 і 3-змінні втулки; 4-болт; 5-штифти;

6-станина; 7-повзун; 8-динамометричне кільце