- •Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи
- •Лабораторних приладів»
- •Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи
- •Порядок вимірів:
- •Генератор сигналів низькочастотний гз-118
- •Технічні характеристики:
- •Опис передньої панелі.
- •Підготовка до проведення вимірів:
- •Генератор коливань високої частоти г4-18а
- •Порядок настроювання генератора
- •Балансування підсилювача “y”
- •Осцилограф універсальний с1-93
- •Технічні характеристики осцилографа.
- •Основні органи керування.
- •Вимірювання амплітуди напруги.
- •Вимірювання тривалості сигналу.
- •Вимірювання шпаруватості періодичних сигналів.
- •Вимірювання частоти періодичних сигналів.
- •Завдання до лабораторної роботи
- •Контрольні питання
Генератор коливань високої частоти г4-18а
Діапазон частот (0,1 – 35) МГц розбитий на 6 піддіапазонів. Вихідний сигнал знімається з гнізда “0,1 – 1 В”або з гнізда “μV”, якщо необхідна вихідна напруга менше 100 мВ.
Оптимальний опір навантаження 75 Ом.
Передбачена можливість амплітудної модуляції вихідного високочастотного коливання за допомогою внутрішнього генератора низької частоти ( 400 або 1000 Гц) або від зовнішнього джерела ( гніздо “Зовн. мод.” ).
Стрілочний індикатор слугує для калібрування вихідного дільника і для встановлення коефіцієнта модуляції “М” ( перемикач “Рівень К – М%” ).
Порядок настроювання генератора
Поставити перемикач “Рівень К - М%” у верхнє положення.
Увімкнути тумблер “Вкл. ~”. Через 3-5 хвил. встановити нульовий показ індикатора ( ручка “ 0 “ ).
Перевести перемикач “Рівень К – М%” в нижнє положення. Включити генератор високої частоти “Ген. ВЧ”.
Рукояткою “μV” під індикатором) встановити червону стрілку напроти “К” (літера “К” знаходиться біля ступінчатого дільника “Вихід” (зліва зверху) ).
Перевести тумблер “Рівень К – М%” у верхнє положення і ручкою “Встановл. рівня К” виставити стрілку індикатора на рівень К (при цій операції на каліброваному дільнику встановлюється напруга 1 В).
6. Вихідна напруга в межах (0,1 – 1 В) встановлюється за допомогою ступінчатого дільника “Вихід” . Відлік напруги проводиться по зовнішній (прозорій) шкалі – червона стрілка вказує соті долі вольта. Щоб отримати величину напруги між фіксованими положеннями перемикача “Вихід” , можна скористуватися ручкою «μV» - при цьому допускається відхід стрілки індикатора з рівня К (ручку “Встан.. рівня К” не чіпати )
7. Вихідна напруга в межах (1,0 мкВ – 0,1 В) (гніздо «μV») встановлюється за допомогою дільника “Вихід” і перемикача “0,1 – 1000”. Напруга в мкВ визначається добутком показів зовнішньої шкали на покази відповідної межі перемикача.
Примітка: Зовнішній ступінчатий дільник в положенні “10” відключений, тому, для того щоб одержати напругу, що відповідає “10”, необхідно перемкнути дільник в наступне положення і підвести червону стрілку під поділку “10”.
ОСЦИЛОГРАФ С1-5 (СИ-1)
Прилад має закритий вхід і тому не реагує на постійну складову вхідного сигналу. Оптимальна амплітуда імпульсів на екрані не більше 25 мм. Розгортка по діагоналі здійснюється генератором пилкоподібної напруги, який працює в автоколивному або очікуючому режимі, або зовнішнім джерелом, підключеним до входу “Х”. Останнє дає можливість вимірювати частоту коливань методом фігур Ліссажу, а також визначати фазові зсуви для коливань однієї частоти в різних точках досліджуваних ланцюгів.
При неперервній розгортці нерухоме зображення на екрані досягається ручками “Частота плавно” і “Рівень синхронізації”. Перемикач синхронізації при цьому повинен бути в положенні “Внутр.”, а перемикач “Мітки” – “Викл.”
При вимірах параметрів коротких імпульсів потрібно використовувати очікуючу розгортку з запуском, що відповідає полярності вхідного імпульсу.
Включення міток дає змогу визначати тривалість як самого імпульсу, так і окремих його частин. Тривалість мітки відповідає яскравій рисці і темному проміжку.
В очікуючому режимі часто використовується зовнішня синхронізація (перемикач синхронізації в положенні “Зовн.”). При цьому синхронізуючий сигнал повинен бути поданим на вхід “Х”.
Якщо перемикач “Рід роботи” поставити в положення “Підсилювач”, а перемикач синхронізації в положення “Зовн.”, то генератор розгортки відключається від пластин “Х”, а до цих пластин підключається вхід “Х” (через підсилювач). Подана на вхід “Х” напруга буде розгортковою для досліджуваного сигналу. При кратності частот отримаємо одну з фігур Лісажу.
Для вимірів амплітуди коливань необхідно встановити на екрані його зображення і виміряти кількість міток масштабної сітки, відповідних амплітуді. Далі перевести перемикач входу в положення “Калібр. “ і ручкою “Калібр.амп.” установити зображення калібровочного сигналу тієї ж величини. Амплітуда імпульсів відраховується по шкалі “Імп.”, а ефективне значення синусоїдального коливання – по шкалі “Ефект.”. Покази відповідної шкали потрібно помножити на коефіцієнт послаблення вхідного дільника, при якому спостерігається вхідний сигнал.
При вимірах напруги синусоїдального сигналу краще користуватися неперервною розгорткою.
ОСЦИЛОГРАФ Н 3015
Призначений для спостереження електричних процесів, вимірів часових інтервалів, розмаху змінної і величини постійної напруги.
Прогрівання приладу після ввімкнення не менше 10-20-ти хвилин.
При спостереженні поодинокого імпульсу вибирається полярність імпульсу синхронізації (“+ -“); ручками “Стаб.” і “Рівень” вибирається режим запуску розгортки (очікуючий, автоколивний) і його рівень.
При
вимірах постійної напруги використовується
відкритий вхід підсилювача (без
роздільної ємності) “
”.
У всіх останніх випадках треба
користуватися закритим входом “~”
(кнопка має бути відтиснутою).
Чутливість підсилювача “Y” відповідає натиснутим кнопкам “Підсил. мВ/ діл.” при крайньому положенні ручки.
Калібрована тривалість розгортки дозволяє визначити частоту (період) коливань. Для більш точних вимірів необхідно на екрані одержати максимально можливе число періодів n , які можна розрізнити.
Частота визначається за формулою
де
- число поділок шкали, які займають
періодів;
- коефіцієнт
розгортки ( “Час /діл.”)
