Інноваційний процес та його

особливості

Інновація. Інноваційна діяльність. Інноваційний процес.

Визначення та сутність

інноваційного процесу

Під інноваційним процесом розуміють сукупність неперервно здійснюваних у просторі і часі якісно нових прогресивних змін, які носять назву процесів впровадження нової техніки.

Інноваційний процес – це узагальнення системи знань, через яку створюються ідеї, що у подальшому впроваджуються у вигляді комерціалізації або системи змін, які поширюються через нові товари, послуги чи процеси, які здатні задовольнити потреби на якісно новому рівні.

Сутність інноваційного процесу виявляється в тому, що він являє собою цілеспрямований ланцюг дій по ініціації інновації, по розробці нових продуктів і операцій, щодо їх реалізації на ринку і подальшої дифузії (процес передачі нововведення по комунікаційним каналам між членами соціальної системи в часі).

Складові інноваційного процесу

Визначення потреби в інновації - здійснення аудиту діяльності підприємства з визначенням проблем, які можна вирішити за допомогою генерації та впровадження інновацій.

Дослідження - конкретизація та розробка теоретичного підходу до вирішення даної проблеми; прикладне та експериментальне дослідження і перевірки; експериментальні моделі.

Проектування - визначення технічних характеристик виробу; проектування, конструкційне і технологічне забезпечення виробу; виготовлення, випробування виробу; попереднє тестування.

Розробка - підготовка виробництва (конструювання, технологія, матеріально-технічне постачання, створення допоміжних матеріалів, інструментів, устаткування); виробництво товару; управління виробництвом; постачання споживачам; формування системи комунікацій.

Управління - використання у споживача; надання послуг; необхідна ліквідація застарілого і створення замість нього нового товару.

Типи інноваційного процесу

Тип 1. «Інновація − прорив». Передбачає генерацію нових знань; визначення можливостей трансформації одержаних знань в ідеї, які мають прикладний характер; визначення потреб споживачів в інновації даного типу; формування якісних та кількісних параметрів інновації; тестування; впровадження; поширення інновацій у базовій сфері; поширення на суміжні галузі; оцінку ефекту й ефективності інновацій.

Тип 2. «Інновація – удосконалення». Передбачає вибір якостей, що потребують удосконалення на основі аудиту об’єкта та визначення проблем, які необхідно вирішити; генерацію і вибір базової ідеї вдосконалення; формування технічного завдання з удосконалення; тестування, коригування і впровадження вдосконалення; комерціалізацію вдосконалення; поширення на інші об’єкти; оцінку ефективності вдосконалення.

Тип 3. «Інновація – модифікація». Передбачає з’ясування потреби у модифікації; вибір і конкретизацію параметру, який необхідно модифікувати; формування технічного завдання; тестування, впровадження і комерціалізацію модифікації; поширення на інші об’єкти; оцінку ефективності.

Форми інноваційного процесу

Розрізняють три логічні форми інноваційних процесів підприємства:

Простий внутрішній - створення та використання інновацій всередині одного і того ж підприємства. Інновація в цьому випадку не набуває безпосередньо товарної форми.

Простий міжорганізаційний - нововведення виступає як предмет купівлі- продажу. Тут відбувається розподіл функції виробництва та функції споживання нововведення.

Розширений міжорганізаційний - проявляється в порушенні монополії першого винахідника нововведення та в утворенні нових його виробництв, що сприяє конкуренції та вдосконаленню якості винайденого товару, технології чи послуги.

Етапи інноваційного процесу

Інноваційний процес у різних сферах діяльності внаслідок розвитку науково-технічного прогресу може проходити різні щодо тривалості й витрат етапи. У виробничому середовищі цей процес проходить такі стадії:

сертифікація (патентування) ідеї;

наукове й техніко-економічне обґрунтування нового продукту або технології;

експериментальне освоєння зразків;

доведення до промислового виробництва;

одержання нового продукту у необхідному обсязі для його комерціалізації.

Вплив на розвиток інноваційного

процесу

На розвиток інноваційного процесу впливають:

Стан зовнішнього середовища, у якому він проходить (тип ринку, характер конкурентної боротьби, практика державного регулювання, рівень освіти, організаційні форми взаємодії науки і виробництва тощо);

Стан внутрішнього середовища окремих

організаційних і господарських систем (фінансові та

Специфіка самого інноваційного процесу як об'єкта управління.

Визначення ефективності ІП

Ефективність інноваційного процесу визначається після впровадження інновації, коли з'ясовується, у якій мірі вона задовольняє потреби ринку.

Важливе значення при цьому має інструмент моделювання.

Модель інноваційного процесу дає змогу виділити в інноваційній діяльності окремі складові, відкриваючи тим самим можливість наскрізного планування інновації за стадіями, з урахуванням кон'юнктурних змін.

Відмінність інноваційного процесу від

виробничого

На відміну від виробничого процесу інноваційний процес характеризується:

високим ризиком і невизначеністю шляхів досягнення цілей;

неможливістю детального планування та орієнтації на прогнозні оцінки;

необхідністю переборювати опір як у сфері економічних відносин,

так і інтересів учасників інноваційного процесу;

залежністю від соціально-економічного середовища,

уякому він функціонує і розвивається.