Вимоги до бух.Обліку.

Бухгалтерський облік має задовольняти певним вимогам.

Перша вимога - раціональність та економічність побудови бухгалтерського обліку.

Раціонально організований і добре поставлений облік — основа правильного ведення господарства.

Для виконання вимог бухгалтерського обліку облікові працівники мають бути добре обізнані у своїй справі, набуваючи для цього необхідні теоретичні та практичні знання Й постійно підвищуючи кваліфікацію.

Облікові працівники мають бути вимогливими до себе, до якості своєї роботи, постійно здійснювати самоконтроль, перевіряти свою роботу. Без цього не можливо додержуватися вимог своєчасності, точності та ясності обліку, вимог виконання Програми реформування бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів та впровадження національних стандартів.

Друга вимога — ясність і зрозумілість обліку.

Третя вимога - простота, чіткість, точність і повнота поточних і звітних даних, попередження всілякого роду спроб перекручування дійсності, усунення серйозних недоліків в організації бухгалтерського обліку і посилення його ролі в здійсненні контролю за господарською діяльністю; надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про доходи, витрати, прибутки і збитки від діяльності підприємства за звітний період (згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку З "Звіт про фінансові результати" № 87 від 31 березня 1999 p.).

Четверта вимога — дійовість і достовірність поточних і звітних даних згідно з Положенням (стандартом) 6 "Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах", схваленим Методологічною радою з бухгалтерського обліку при Міністерстві фінансів України.

Помилки, породжувані неуважним ставленням працівників бухгалтерського обліку до своїх обов'язків, призводять до заплутування облікових даних, а це створює можливість для зловживань та крадіжок власності підприємства.

П'ята вимога - порівнювання звітних даних останнього періоду з даними за минулі звітні періоди, планами, прогнозами, даними бізнес-планів підприємства. При цьому необхідна єдина оцінка об'єктів, єдність показників за об'єктами обліку та фінансової звітності тощо.

Облік дебіторської заборгованості.

У процесі діяльності підприємство не завжди здійснює розрахунки з іншими підприємствами або фізичними особами одночасно з передачею майна, виконанням робіт, наданням послуг тощо. У зв'язку із цим у нього виникає дебіторська заборгованість.

Дебіторська заборгованість визначається як кума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату. Дебіторами можуть бути як юридичні, так і фізичні особи, які заборгували підприємству грошові кошти, їх еквіваленти або інші активи. За даними бухгалтерського обліку можна визначити суму заборгованості на будь-яку дату, але звичайно така сума визначається на дату балансу. Оскільки відповідно до вимог національних стандартів бухгалтерського обліку підприємства подають також проміжну (квартальну) звітність, то суму дебіторської заборгованості підприємства слід визначати щоквартально.

Дебіторська заборгованість поділяється на довгострокову і короткострокову.

Довгостроковою дебіторською заборгованістю визнається заборгованість, яка не виникає в ході нормального операційного циклу і буде погашена після 12 місяців з дати балансу.

Якщо виявиться, що до терміну погашення заборгованості залишилося менше 12 місяців, колишню довгострокову забор­гованість слід відобразити на дату балансу як поточну.

Будь-яка заборгованість, як довгострокова, так і поточна, у якийсь момент може бути визнана підприємством безнадійною.

На сьогодні для того щоб визнати в бухгал­терському обліку дебіторську заборгованість без­надійною, не потрібно документального підтверд­ження. Досить, щоб була виконана одна з умов:

• закінчився строк позовної давності (3 роки);

• існує впевненість у тому, що боржник не погасить свою заборгованість.

Безнадійна дебіторська заборгованість за про­дукцію, товари, роботи або послуги списується в момент її визнання за рахунок резерву сумнівних боргів, який формується на дату балансу на підставі даних бухгалтерського обліку минулих звітних періодів. При створенні резерву сумнівних боргів збільшуються інші витрати операційної діяльності, а списання безнадійної заборгованості відбувається не за рахунок зменшення раніше нарахованого доходу, а за рахунок зменшення резерву сумнівних боргів.

Якщо для списання безнадійної заборгованості покупців (замовників) не вистачило резерву сум­нівних боргів, різниця списується на витрати пері­оду. Якщо резерву сумнівних боргів постійно не вистачає для списання безнадійної заборгованості, підприємству необхідно переглянути методику його формування. Для відображення сум витрат на формування резерву сумнівних боргів і на пряме списання поточної дебіторської заборгованості в новому Плані рахунків передбачений субрахунок 944 "Сумнівні і безнадійні борги" рахунка 94 "Інші витрати операційної діяльності". Нарахування ре­зерву сумнівних боргів відображається по кредиту рахунка 38 "Резерв сумнівних боргів", а списання безнадійної заборгованості за рахунок резерву по дебету цього рахунка.

Синтетичний облік по рах.23

1.	Витрати матеріальних цінностей, списані на виробництво продукції і надання послуг	23, 25, 91, 92, 39	201, 203, 207, 22
2.	Витрати допоміжних цехів, включені до собівартості про­дукції і послуг основного вироб­ництва	23	23
3.	Загальновиробничі витрати, включені до собівартості про­дукції і послуг основного вироб­ництва, допоміжного та ін.	23, 90	91
4.	Адміністративні витрати, вклю­чені до собівартості продукції і послуг основного виробництва, допоміжного та ін.	79	92
5.	Акцептовані рахунки постачаль­ників за електроенергію, за пос­луги виробництву	23	63, 68
6.	Списані на потреби виробницт­ва малоцінні та швидкозношува­ні предмети вартістю до 10 грн. (Наказ Мінфіну № 258 від 17.12.98 р. (за Національними стандартами - терміном служ­би МІІІП до 1 року)	23	22
7.	На підставі акта відображений знос МШП, що безпосередньо використовувались у виготовленні продукції та наданні пос­луг (спецінструменти тощо) за діючим Планом рахунків до 2000 р.	23	13
8.	На собівартість продукції відне­сено відповідну частку затрат, що були відображені як витра­ти майбутніх періодів	23	39
9.	а) МШП, термін експлуатації яких перевищує 1 рік, відобра­жається у складі необоротних активів на субрахунку № 113 "Малоцінні необоротні матері­альні активи", по яких нарахо­вується знос	23	132
	б) МШП терміном експлуатації менше 1 року обліковується у складі оборотних активів (рах. № 22) і списується на витрати і момент передавання їх в експлуатацію	23	22
10.	Списані збитки від невиправно­го браку продукції, виявленого у виробництві	24, 947	23, 24
11.	Зарахована основна заробітна плата виробничим працівни­кам, працівникам допоміжних виробництв	23	66
12.	Відрахування на соціальні заходи від об'єкта оподаткування	23, 91, 92, 93, 94	65
13.	Відображені витрати на вироб­ництво на підставі Авансового звіту підзвітної особи	92	371
14.	Збитки від браку, включені до собівартості продукції (робіт, послуг) основного виробницт­ва, допоміжних виробництв; по­вернення забракованої продукції	23	24
15.	Куповані та комплектуючі- впра­ви, призначені на потреби вироб­ництва, відпущені в переробку	23	202
16.	Випущені з виробництва й оприбутковані на складі готова продукція, напівфабрикати, ви-* - конані роботи і послуги	26, 25	23
17.	Переоцінені у бік зниження (уцінка) суми незавершеного виробництва і сума ПДВ	946	20, 641
18	Здійснена дооцінка напівфабри­катів власного виробництва	25	423
19	Відображена виявлена нестача матеріальних цінностей	947	20, 25
20	Нарахований знос (амортизація) основних засобів (на підприємст­вах недержавної форми власності	23, 39	131
21	Собівартість реалізованих робіт і послуг	903	23
22	Списані витрати 30% сировини	23	201
23	Оприбуткована собівартість готової продукції, виробленої із 30% сировини	26	23
24.	Списані витрати на переробку 70% сировини	90	23
25	Вартість послуг по переробці 70% сировини (Собівартість плюс прибуток плюс ПДВ)	36	70
26	Сума ПДВ по переробці 70% сировини	70	643
27.	Списання витрат на рахунок 79	79	90, 92, 93, 94

−5−