Збір на обов’язкове державне пенсійне і соціальне страхування

Страхувальниками є роботодавці:

підприємства, установи і організації, створені відповідно до

законодавства України, незалежно від форми власності

Платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники і застраховані

особи

Розмір страхових внесків, у тому числі розмір частини внесків, що спрямовуються до Накопичувального фонду, встановлює Верховна Рада України відповідно для страхувальників і

застрахованих осіб за результатами актуарних розрахунків, виходячи з того, що вони повинні забезпечувати надання особам пенсійних виплат і соціальних послуг, передбачених цим Законом, а також покриття адміністративних витрат для забезпечення функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Страхувальники - фізичні особи, які не мають банківських рахунків, сплачують страхові внески шляхом готівкових розрахунків через банківські установи.

Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Базовим звітним періодом є: для страхувальників календарний місяць або квартал.

У разі несплати авансових платежів до страхувальників застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Суми надміру або помилково сплачених страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування, у тому числі сплачені із заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка працює за сумісництвом, що перевищує максимальну величину повертаються цій застрахованій особі або за її бажанням залишаються в Накопичувальному фонді та обліковуються на накопичувальному пенсійному рахунку

Кореспонденція рахунків

№	Зміст операції	Кореспонденція рахунків
		Дебет	Кредит
1	Відрахування на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від сукупного оподатковуваного дохо­ду фізичних осіб 1%<150 грн. 2%>150 грн.	66 66	652 652
2	Відрахування на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від об’єкта оподаткування 32%	23, 91, 92, 93, 94	652
3	Перерахування загальнообов'язкового державного пенсійного страхування	652	311
4	Нараховані штрафи, пені за не­своєчасне перерахування внесків	948	652

Табель обліку робочого часу.

Облік використання робочого часу, а також контроль за станом трудової дисципліни на підприємствах здійснюється шляхом табельного обліку.

При прийомі на роботу працівникові надається табельний номер, а в трудовій книжці (що знаходиться у відділі кадрів) робиться позначка про його зарахування на підставі наказу керівника підприємства.

На кожного працівника у відділі кадрів відкривають особову картку, в якій зазначають необхідні анкетні дані про праців­ника і всі зміни, що відбуваються в його роботі. Бухгалтерія відкриває особову картку кожному працівникові.

Табельний облік ведеться такими способами: жетон­ним — з використанням жетонів (на яких проставлено табельні номери). На підприємстві їх кількість дорівнює кількості облікового складу працюючих; картковим — з використанням контрольних годинників, що автоматично по­значають час явки кожного працівника в його картці; за пропускною системою, за якої працівники при явці на роботу здають свої перепустки, а по закінченні роботи отримують їх, та ін.

Облік використання робочого часу ведеться у табелі.

Завданнями табельного обліку є:

а) контроль за явкою на роботу і залишенням роботи;

б) виявлення причин запізнень або неявки на роботу;

в) одержання даних про фактично відпрацьований праців­никами час, склад робочого часу;

г) складання звітності про наявність працюючих та її рух, про стан трудової" дисципліни

До табеля заносяться прізвища всіх працюючих. Ведеться табель окремо по кожному цеху і відділу табельниками або бригадирами, майстрами тощо. У табелі позначається кількість відпрацьованих годин кожним працівником, неявки на роботу (за допомогою умовних позначок - шифрів).

На деяких підприємствах табельний облік спрощено і у табелі відзначають лише відхилення від нормальної трива­лості робочого дня (запізнення, прогули), неявки на роботу із зазначених причин (відпустка, відрядження тощо), понад­нормові роботи та ін. У цьому випадку по закінченні місяця підраховують загальний календарний фонд робочого часу, час невиходів та інших втрат. Із загального календарного фонду відраховують усі витрати й отримують фактично відпрацьова­ний час. Наприкінці місяця дані табелів підсумовуються по кожному працівнику, а також по цехах і відділах і передаються до бухгалтерії. Ці дані необхідні для контролю за викорис­танням робочого часу і для нарахування заробітної плати працівникам підприємства за звітний місяць.