|
5.
|
Засоби державного
антикризового регулювання та їх
дієвість
|
Багато країн уже створили антикризові
штаби і вживають антикризових заходів:
1.
У зв'язку з коронавірусом Трамп
запропонував зменшити до 0% їх payroll tax
(типу внесків на соцстрахування та
медицину, по 6,2% +1,45% з працівників і
стільки ж з роботодавців, загалом
15,3%).
2.
У Данії дадуть відстрочку платникам
по сплаті ПДВ через вірус, щоб пом'якшити
удар.
3.
Австралія збирається прийняти
пакет заходів, спрямований на порятунок
бізнесу від наслідків коронавірусу,
у вигляді податкових пільг для
інвестицій, підтримки малого і
середнього бізнесу та пільг для
пенсіонерів.
4.
Китай вводить податкові пільги
для захисту економіки від коронавірусу.
5.
Велика Британія планує
податкові пільги для чутливих верств
населення і дешеві кредити для малого
бізнесу, і навіть розглядає можливість
зниження ПДВ як відповідь коронавірусу.
6.
Італія запровадить податкові
пільги для бізнесу, щоб подолати
наслідки епідемії.
В
Україні мав би бути створений
Антикризовий штаб на чолі з президентом
за участю прем'єр-міністра, міністрів
економіки, фінансів, енергетики,
охорони здоров'я, освіти, внутрішніх
справ, голови НБУ, голів комітетів ВРУ
- економічного, фінансового, охорони
здоров'я.
Але такого Штабу немає...
|
|
6.
|
Наслідки для світу
/ країни
|
-
Зміниться
демографія, знизиться середній вік
населення планети;
-
Біоінженерія
стане новим сектором світової
економіки;
-
Зміниться
структура світової економіки та
логістики;
-
Будуть
змінені ключові локації виробництв,
у тому числі перенесені з Китаю в інші
регіони;
-
Зросте
частка цифрової економіки та її темпи
зростання будуть вище за інших;
-
Збільшиться
розрив між багатими і бідними країнами
(багаті країни обмежать бідні в доступі
до технологій);
-
Зміниться
роль глобальних гравців. Одні посиляться
(наприклад, Китай і Америка), інші
підуть у небуття (наприклад, Росія);
-
ЄС може
припинити існування, але можуть
з'явитися нові регіональні союзи
(наприклад Балто-чорноморський з
центром у Варшаві);
-
Зміняться
точки локалізації виробництва (Китай
буде втрачати позиції, бізнес буде
шукати нові локації, які знижують
ризики, витрати, включаючи тимчасові
на доставку продуктів споживачам
(тут так само Україна може виграти);
-
В світі
зміниться система охорони здоров'я.
Частка його у ВВП зросте. Алгоритми
медичних сервісів так само зміняться.
Все більше уваги буде приділятися
профілактиці і превентивним заходам;
-
Нафтові
війни ініційовані Саудівською Аравією
і Росією закінчаться благополучно
і зроблять головними вигодонабувачами
Китай та Індію. Сполучені Штати
можуть втратити частину своєї частки
світового ринку, що спровокує нові
конфлікти;
-
Не
виключені вони на Близькому Сході,
що часто буває при падінні цін на
нафту. І Нафта повернеться до своїх
колишніх цінових рівнів;
-
Держави
зможуть сильніше контролювати громадян
та їх особисте життя. Це буде легітимно;
-
Буде
знайдено ліки від коронавірусу і
паралельно від багатьох інших
захворювань;
-
Стане
нормою віддалена робота і віртуальні
сервіси (наради, переговори, ігри
тощо);
-
Електронний
уряд і громадянство стане нормою;
-
Знизиться
частка людської праці в логістиці,
комунікаціях, сервісі, в тому числі
державному;
-
Зміниться структура попиту та
пропозиції;
-
Не виключено падіння існуючої валютної
системи. Гроші можуть обнулиться в
один момент. Будуть цінні активи, а
не папірці. Не виключено повернення
до золотого стандарту;
-
Глобалізація зміниться регіоналізацією
та локальним протекціонізмом. Він
стане нормою;
-
Країни будуть прагнути до повного
самозабезпечення себе продовольством,
енергоресурсами, медикаментами,
засобами виробництва, продукцією
ВПК;
-
Але глобальний ВВП після кризи
відновить своє зростання і темпи його
зростання будуть вище.
Щодо України
-
Карантин тимчасово знизить ділову
активність, ВВП знизиться;
-
Бізнес скоротить витрати, підвищить
свою ефективність;
-
Якийсь час частина персоналу буде в
неоплачуваних відпустках. Знизиться
споживання;
-
Компанії оптимізують свій персонал;
-
Сектор продовольства втратить менше
за інших;
-
З кризи Україна вийде з більшою часткою
аграрного сектору (але точно вийде);
-
Криза дозволить IT-сектору так само
вирости, кількість зайнятих у ньому
та частка у ВВП буде рости;
-
Тимчасово знизиться споживання
енергоресурсів (внаслідок спаду
промвиробництва);
-
Україна стане європейським
енергетичним хабом, заповнюючи
свої газосховища американським газом,
який з часом буде замінений українським
(LNG вже в 2020 році
поступиться йому в ціні);
-
Якщо Кабмін реалізує
грамотну антикризову програму разом
з Нацбанком, втрати України від кризи
можуть бути нижче ніж в інших країнах.
І Україна отримає імпульс для швидкого
економічного відновлення;
-
У
Зеленського реально з'являється шанс
увійти в історію, якщо його Кабмін
зможе ефективно скористатися
можливостями, які відкриває криза.
|
