Ролі соціального педагога / соціального працівника— культурно-

детермінована модель поведінки спеціаліста при здійсненні професійних завдань. Дослідникивиділяютьіхарактеризують9ролейсоціальногопедагога:посередника, адвоката, учасника спільної діяльності, помічника клієнтів, терапевта танаставника, конфліктолога,аніматора,експертатасуспільногодіяча.Наїхнюдумку,основнароль соціальногопедагога—рольпосередника,якатрактуєтьсяякзв’язуючаланкаміжді-

тьми та дорослими, між сім’єю та державними службами, організаціями й установами,покликанимипіклуватисяпродуховне,фізичнетапсихічнездоровянаселення.Вико- нуючицюроль,соціальнийпедагогсприяєвзаєморозуміннюміжокремимилюдьми таїхнімоточенням,впливаєнавзаємодіюміжорганізаціямийінститутами,аголов- не—впливаєнасоціальнуполітикувконкретномурайонітамікрорайоні.Виконую- чирольадвоката,захисникаінтересівізаконнихправлюдини,сім’ї,різнихкатегорій населення,соціальнийпедагогпрагнесоціальноїсправедливості,намагаєтьсядопо- могтилюдямреалізуватиїхніздібності.Будучиучасникоміодночаснопровіднимор- ганізаторомспільноїдіяльностідітейідорослих,соціальнийпедагогусюсвоюенергію спрямовуєнате,щобспонукатиучасниківдодії,ініціативи,творчості.Тієючиіншою мірою соціальний педагог виконує роль помічника своїх клієнтів, допомагаючи лю- дямрозширитиїхнюсоціальнукомпетенціютаздатністьсамимвирішуватисвоїпро- блеми.Соціальнийпедагогнерідковиконуєрольтерапевтатанаставникасім’ї,дітей, людей,щоїхоточують.Упродовжкількохроківвінненачеведесім’ю,піклуючисьпро їїздоров’я,моральні,загальнолюдськіцінності,своєчасневирішенняпроблем,щови- никають.Уроліконфліктологасоціальнийпедагогдопомагаєпередбачититавирішу- ватиконфліктніситуації,щовиникаютьуклієнтів;уроліаніматора—спонукаєїхдодій, сприяєвідновленнювигідноїдлявсіхвзаємодіїміжособистістютасуспільством;уролі експерта—ставитьсоціальнийдіагнозівизначаєметодикомпетентногоспівробітни- цтвазконкретнимклієнтом.Соціальнийпедагогвиконуєтакожірольгромадськогодіяча, підтримуючи, розвиваючи й очолюючи соціальні ініціативи громадян, спрямова- ні на оздоровленнядовкілля.

РольовийрепертуарсоціальногопедагогазаВ.Сидоровим:а)вихователь—сприяє соціалізаціївсіхучнів,шляхомпередаванняїмконкретногойінтегративногосоціаль- ногодосвіду;організаціїспільноїсуспільнозначимоїдіяльності;б)організаторвільно- гочасу—націленийнарозвитокдозвільноїкваліфікаціїучнів;виявленнядозвільних інтересів,залученнядодозвільноїдіяльності,створеннядозвільноїперспективитадо- помогавїїпослідовномудосягненні;в)учительсоціальнихумінь—уполійогозору розвитокактуальнихсоціальнихуміньучнів:спілкуватися,прийматирішення,вирішу- ватиконфліктипозитивнимчином,здійснюватисамообслуговування;розробкатави- конаннявідповіднихсоціально-педагогічнихпроектівіпрограм;г)посередник—опі- куєтьсяінтеграцієюсоціальноїдопомогиучням:взаємодієюзсім’ями,формальнимита неформальними дитячими об’єднаннями, педагогами, громадськістю за місцем про-живання,соціальнимислужбами;ґ)консультант—орієнтованийнарозвитоквучнів ічленівїхніхсімейнавичоксамодопомогивподоланніжиттєвихнегараздів:їхточнеформулювання, вияснення причин виникнення, розробка плану подолання, залученнядовзаємодіїзацікавленихосіб,отриманнятареагуванняназворотнійзв’язок;д)по- мічникуреалізаціїдитячо-юнацькихсоціальнихініціатив—підтримуєсоціальнуак- тивністьучнів,утомучислісприяєрозробціпроектногозабезпеченнятакихініціатив, їхподачідозахистуувідповіднихінстанціях,навчаннюактиву,розробцітареалізації післяпроектноїперспективи;е)дослідник—забезпечуєособистийвнесокурозвиток соціально-педагогічноїдіяльності:розробляєтареалізуєактуальніпроектитапрогра- ми;відпрацьовуєінноваційнітехнології;збирає,аналізуєтапоширюєінформаціюсто- совнопослуг,якіпропонуються.Уходідослідженняйогоучасникиназвалищедвіролі, необхідні,наїхнюспільнудумку,всучаснійсоціально-педагогічнийпрактиці.Йдеться пророльсоціальногоадвоката,сутьякоїполягаєвзахистісоціальнихправтаінтере-

сівдітейіїхніхсімейувідповіднихвладнихінстанціях,атакожпроролькерівникасоціально-педагогічної служби (в інших варіантах керівника психолого-педагогічної служби;соціальногоменеджера).Підчасрозробкирольовогообразуостанньоїучас- никинастійливонаголошувалинанеобхідностівнесеннявньогофункцій,спрямова- них, по-перше, на об’єднання зусиль професійних і непрофесійних носіївсоціально- педагогічної допомоги (соціальних педагогів, практичних психологів, власне учнів та їхніх батьків); по-друге, на підвищення якості та розширення спектра можливихсоціально-педагогічних і психологічнихпослуг.

Літ.: Сидоров В. Н. Профессиональная деятельность социального работника: ролевой под- ход.—Винница:Глобус-пресс,2006.—408с.;ШибутаниТ.Социальнаяпсихология.—Ростовна Дону:Феникс,1999.—544с.

Сидоров В. М.

СКЛАДНІЖИТТЄВІОБСТАВИНИ—цеобставини,якіоб’єктивнопорушуютьнормаль- нужиттєдіяльністьособи,наслідкиякихвонанеможеподолатисамостійно(інвалід- ність, часткова втрата рухової активності у зв’язку зі старістю чи за станом здоров’я, самотність,сирітство,безпритульність,відсутністьжитлачироботи,насильство,зне- важливеставленнятанегативністосункивсім’ї,малозабезпеченість,психологічний абопсихічнийрозлад,стихійнелихо,катастрофатощо.

До складних життєвих обставин належать також: погіршення матеріально-побутовихумов,поступовезубожіння,втратароботи,все,щовикликаєвлюдейпочуттянезахи- щеності,страхупередзавтрашнімднем,все,щоведедонаростаннянапругивсім’ї, негативнопозначаєтьсянавихованнідітей.Отже,складнимижиттєвимиобставинами можнаназватитакінесприятливідлялюдиниподії,колиїйособливоважкоіколивона об’єктивнопотребуєсторонньоїдопомогиізбокудержави,суспільства,громади,най- ближчогооточення,щобвпоратисязцимиобставинамитавідновитистоюнормальну життєдіяльність.Логічно,щотакимибудутьвважатисявтратаздатностідообслугову- вання,інвалідність(значнавтратаздоров’яякфізичного,такіпсихічного),втратаблизь- коїлюдини,порушеннязвичного,нормальногоспособужиття,дитячабездоглядність,пожежа, стихійне лихотощо.

Хоча нормативно-правова база і не містить вичерпного переліку таких обставин, доскладнихжиттєвихобставинналежатьтакожвипадки,колилюдинасталажертвою злочину,захворіланевиліковноюхворобою,колиіснуєзагрозаїїжиттютаздоров’ючи життютаздоров’юїїблизькихтощо.

Сім’я з дітьми, яка перебуває у складних життєвих обставинах,— сукупністьосіб,щопроживаютьразоміпов’язаніспільнимпобутом,взаємнимиправамий обов’язками,середякихєхочоднадитинавікомдо18років.Одназхарактеристик цієїсім’ї—наявністьобставин,щооб’єктивнопорушуютьнормальнужиттєдіяль-ність,наслідкиякихсім’янеможеподолатисамостійно(інвалідність,частковавтрата руховоїактивностіузв’язкузістарістючистаномздоров’я,самотність,сирітство,без- притульність,відсутністьжитлачироботи,насильство,зневажливеставленнятане- гативні стосунки в сім’ї, малозабезпеченість, психологічний або психічний розлад, стихійнелихо,катастрофатощо).

У соціально-педагогічній роботі використовують таку класифікацію складних життє-вихобставин,восновіякоїлежатьнесприятливідлявихованнядітейумови:соціально-

демографічні,матеріально-побутові,медико-соціальні,психологічно—тасоціально-педагогічні,соціально-правові.

Особам,якіперебуваютьускладнихжиттєвихобставинах,державанадаєсоціальну підтримку.Наданнясоціальнихпослугособамісім’ям,якіперебуваютьускладнихжит-тєвихобставинах,регулюєЗаконУкраїни«Просоціальніпослуги»(від19червня2003р.

№966-iV),«Просоціальнуроботуздітьмитамолоддю»(від21червня2001р.№2558- ІІІ),«Пропопередженнянасильствавсім’ї»(від15листопада2001р.№2789-ІІІ),інші нормативно-правовіакти.ЗгідноздіючимзаконодавствомУкраїниправонаотриман- нясоціальнихпослуг,аотжеівзяттяпідсоціальнийсупровід,маютьбудь-якіособи, якізнаходятьсянатериторіїУкраїниназаконнихпідставахіперебуваютьускладних життєвихобставинах.Потенційнікористувачісоціальнихпослуг—цегромадяниУкра- їнийіноземці,тобтогромадяниіншихкраїн,атакожособибезгромадянстватабіженці, тобтоособи,щоотрималицейстатусувстановленомузакономпорядку.

Літ.:Соціальнапедагогіка:теоріяітехнології.Підручник/Заред.І.Д.Звєрєвої.—К.:Центрна- вчальноїлітератури.—2006.—316с.;СоціальнароботавУкраїні:теоріяіпрактика.—№2.—2003.

Звєрєва І. Д.

СОЦІАЛЬНАРОБОТАЯК ПРАКТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬсприяє суспільним змінам, вирі-шенню проблем людських взаємовідносин; допомагає людям підвищувати їх здатністьдофункціональногоіснуванняусуспільствітасамостійноприйматирішеннязметою підвищеннярівнядобробуту.Опираючисьнанауковіданіпросоціальнісистемитапо-ведінку людини, соціальна робота допомагає там, де люди вступають у взаємозв’язок іззовнішнім середовищем. ФундаментомС. р.є принципи прав людини тасоціальноїсправедливості (Міжнародна федерація соціальних працівників).С. р. як практична ді-яльністьреалізуєтьсянапрофесійномутанепрофесійномурівнях.НепрофесійнаС.р.включаєусеберізнівидидобровільноїдопомоги,підтримкитасприянняякзразкисо- ціальної практики (благодійність, меценатство, безкорисливе служіння релігійногоі світськогохарактерутощо).ПрофесійнаС.р.реалізуєтьсячерезфункціонуваннянизки спеціалізацій,спрямованихнавирішенняширокогоспектрапроблемлюдини(медич- них,юридичних,економічних,виховнихтощо).ВагомимвнескомурозвитокС.р.яквиду професійної діяльності стали праці зарубіжних дослідників М. Річмонд, М. Доуела,П.Картера,Б.Ленеер-Аксельсона,У.Лоренца,Ш.Рамон,Р.Саррі,С.Шадлоу,Т.Шаніна; російськихученихВ.Бочарової,С.Григор’єва,К.Кузьміна,В.Курбатова,С.Тетерського,П.Павленка,О.Сорвіної,Є.Холостової,М.Фірсовова,Б.Шапіро;атакожвітчизняних науковцівІ.Беха,І.Звєрєвої,А.Капської,І.Козубовської,Г.Лактіонової,М.Лукашевича, І.Миговича,І.Пінчук,В.Полтавця,Г.Попович,В.Сидороватаін.С.р.яксуспільнеявище властиве людському суспільству з моменту його існування: протягом багатьох віків вонамалахарактерблагодійностітамилосердя.ІдеологіяС.р.формуваласяпідвпли- вомтакихявищіфеноменів,якхристиянство,державність,право,розвитоксуспільної моралітанормсуспільногоспівжиття.УпершеутвердженняС.р.якокремоїгалузісус- пільноїпрактикитасамостійноговидупрофесійноїдіяльностівідбулосяуСШАу30-хрр.ХІХст.;українахЗахідноїЄвропипрофесійнийстатусС.р.отрималау50-хрр.ХХст.;убільшостікраїнСхідноїЄвропи,утомучислійУкраїні,цейпроцесвідбувсянапочатку 90-хрр.ХХст.С.р.реалізуєтьсянарізнихрівняхрозвиткусуспільства:макро-,мезо-імікрорівні.Макрорівень— забезпечує формування і реалізаціюсоціально-економічної

політикинавсіхрівнях—відмісцевогододержавного—зметоюзабезпеченнясоці- альноздоровогосередовищажиттєвогоіснуванняідіяльностілюдинитастворення системипідтримкилюдей,якіопинилисяускрутнійситуації.Мезорівень—церівень визначенняосновнихнапрямків,підходівдоС.р.зконкретнимисоціальнимигрупами, організаціями,громадамизметоюполіпшеннясоціальногофонусоціуму(району,мі- крорайону,міста,області,регіону),удосконаленнязмісту,форм,методів,технологійС.р.умежахсвоїхповноваженьікомпетенції.Мікрорівень—цеС.р.зокремоюособис- тістютаїїнайближчимсоціальнимоточенням(сім’єю,друзями,сусідами,родичами таін.).С.р.якпрактичнапрофесійнадіяльністьмаєсвоюметутазавдання,зміст,функ- ції,засоби,суб’єктийоб’єктидіяльності,формитавиди,методийуправління,принци- пи,об’єднаніуціліснусистему.ОсновнаметаС.р.якпрактичноїдіяльності—сприян- няпозитивнимсоціальнимзмінамусуспільствізагаломівокремихіндивідів,зокрема. РеалізаціятакогоподвійногопризначенняС.р.єможливимзавдякиїїпосередницько- мухарактеру,якийполягаєунормалізаціївідносинміжлюдиноюідержавою.Завдан-ня С.р.полягаютьурозширенніможливостейтасамостійностіклієнтівуподоланніїх- ніхпроблем;встановленнізв’язківклієнтівзсистемами,якімаютьнеобхідніресурси танадаютьпослуги;сприянніефективномутагуманномуфункціонуваннюцихсистем; розвиткуслужб,яківідповідаютьпотребамклієнтів;впливінасоціальнуполітику.Зміс-томС.р.єсукупністьпроцесів,щохарактеризуютьвзаємодіюелементівсоціальної роботитазумовлюютьїхіснування,розвитокізміну.Інтегруючипідходивітчизнянихі зарубіжнихавторівдовизначеннязмістуС.р.,можнавиокремититакіосновнінапря- мицьоговидудіяльності:а)наданнядопомогиокремійлюдиніабогрупіосіб,якіопи-нилися у складній життєвій ситуації, шляхом інформування, діагностики, консультуван-ня,реабілітації,використанняіншихвидівсоціальнихпослуг;б)розвитокпотенціалусамодопомоги клієнтів; в) вплив на формування і реалізацію соціально-економічної по-літикинавсіхрівняхізметоюзабезпеченнясоціальноздоровогосередовищапрожи- ваннятажиттєдіяльностілюдини,створеннясистемипідтримкиособам,якіїїпотребу- ють;г)профілактика ризиків соціальних явищ і процесів;ґ)гармонізація соціальнихвідносинусуспільстві.ЗмістС.р.визначаєтьсяїїфункціями.ФункціїС.р.усучаснихумовахполягаютьу:плануваннісоціальноїполітики,сприяннідосягненнюсоціальної справедливості,розвиткуресурсівдлязадоволенняіндивідуальних,груповихінаціо- нальних потреб; активізації соціалізаційного потенціалу суспільства й окремих його структур;стимулюванніклієнтівігромаддорозвиткуїхвласнихсил,доконструктивної діяльностіщодоподоланняпроблеміпричинїхвиникнення;корекціїсоціальнихдис- функційтанаданнірізнихвидівпослугнаселенню.БагатогранністьфункційС.р.зумов- люєірозмаїтістьзасобівдосягненняметидіяльності.ОсновнимизасобамиС.р.єслово,ділові зв’язки, документація, технічне устаткування, емпатія тощо. Їх вибір залежить відхарактерупроблемноїситуаціїтаособливостейоб’єкта.С.р.якпрактичнудіяльність характеризуютьпершзавсеоб’єктно-суб’єктнівідносини.Заслуговуєнаувагушироке трактуваннясутіС.р.,згіднозякимвонамаєбутинаправленанареалізаціюрізноманіт- нихформсоціальноїдопомогитапідтримкимаксимальноширокихверствнаселення, оскількиїхжиттєдіяльністьзалежитьвідстанусоціально-екологічноїсфериякпросто- русоціальногобуття,відрівнярозвиткусуспільстваідержави(Є.Холостова).Уцьому випадкуоб’єктамиС.р.можнавважатипрактичноусіхчленівсуспільства.Прибільш вузькомутрактуваннісутіС.р.їїоб’єктамиєособитагрупиосіб,якізнаходятьсяуваж- кійжиттєвійситуації,такзванісоціальновразливігрупинаселення.Усучаснійтеорії

С.р.проблемаоб’єктаісуб’єктанабуваєновогозвучання.Назмінупатерналістській системі,деєдинимсуб’єктомсоціальногозахистутадопомогинаселеннювиступаладержава, приходить особистісно-орієнтована або клієнт-центрована модель взаємодіїзоб’єктомнаданнядопомоги.Відповіднодонеї,людина,розвиваючисвоюактивність іможливостісамостійнообиратиформисвоєїповедінки,управлятинею,поступовопе- ретворюєтьсяізоб’єктаусуб’єктнаданнядопомоги.Проблемасуб’єктатаоб’єктаС.р.розглядаєтьсяувзаємозв’язку,томувонизпевноюдолеюумовностіможутьбутипред- ставленіуїїсистемінарізнихрівнях.Намакрорівнісуб’єктамиіоб’єктамиС.р.єсус- пільство,держава,органиуправління.Намезорівні—цесоціальнігрупи,державніта приватнісоціальніслужбирізнихтипів,громадськііблагодійніорганізації.Намікро- рівні — це професійні фахівціС. р., практичні соціальні працівники різних освітньо- кваліфікаційнихрівнів,спеціальностейіспеціалізацій,дослідникитавикладачіС.р., клієнтисоціальнихслужб,волонтеритаін.С.р.якпрактичнадіяльністьпередбачаєро- ботузпроблемоюклієнтатароботузіншимислужбами,установами,організаціями.Ці напрямироботипередбачаютьрізнівидиС.р.Так,упершомувипадкуможнаговорити, зодногобоку,прохарактерпроблемиклієнта(розлучення,смертьблизькоїлюдини, інвалідність,втратароботитощо),зіншогобоку,—проособливостіклієнта(індивід, група,суспільство).Удругомувипадку,зодногобоку,моваможеітипросферудіяль- ності,упроцесіякоївиникаютьпроблемивзаємодіїзіншимислужбами,установами, організаціями(наприклад,сфераосвіти,охорониздоров’я,побутутощо)абопростатусцих організацій (державні, приватні, благодійні, громадські тощо). Використання мето-дівС.р.зумовленеспецифікоюоб’єкта,наякийвонаспрямована,іхарактеромйого проблеми.Виокремлюютьтакіосновнігрупиметодів:а)заформамиС.р.(економічні,правові, адміністративно-управлінські, медико-соціальні, психолого-педагогічні та ін.);б)заоб’єктамиС.р.(методироботизгрупою,громадою,індивідуальноїроботи);в)засуб’єктамиС.р.(методи,яківикористовуютьсяфахівцем,колективомсоціальноїслужби,органомуправліннятаін.).УправлінняяккомпонентС.р.включаєаналізтаоцінкустануоб’єкта,планування,виробленняіприйняттярішення,контроль,коор-динацію, організаційне та матеріально-технічне забезпечення, підбір і підготовку соці-альнихпрацівників.ПринципиС.р.визначаютьсяїїцілями,маютьісторичнийідіалек- тичнийхарактер.ОсновоположнимипринципамиС.р.є:принципцілісногопідходу, якийвимагаєвивченнялюдининелишеуконкретнійситуації,алейуширокомусоці-альномуоточенні;принципствореннярівнихможливостей,щозабезпечуєнаданнясо- ціальних послуг особистості незалежно від її віку, національності, походження, соціаль-ногостатусу,сферизайнятості,місцяпроживання,релігійноїприналежності;принциппоєднання допомоги зі самодопомогою,що передбачає опору на позитивнийпотенціалособистостітаїїстимулюваннянаконструктивнудіяльність,оптимальневикористанняпотенційних ресурсів;принципгуманності,який визначає пріоритет загальнолюдськихцінностей,щосягаютькоріннямуродиннесередовищетафундаментальніосновимо- ральності;принципдиференціаціїтаіндивідуалізації—вимагаєврахуваннярівнівфі- зичного,психічного,соціального,духовного,інтелектуальногорозвиткуособистості, стимулювання її активності, розкриття творчої індивідуальності кожного;принципадаптації—передбачаєзалученнярізнихкатегорійіцільовихгрупнаселеннядосо- ціальнозначущоїдіяльностізметоюпристосуваннядосоціальногосередовищатаза- доволеннясоціальнозначимихпотреб,атакожадаптаціюсуспільствадоособливихпотреб окремих категорій громадян;принцип інтеграції— забезпечує створенняумов

длявключенняособистостівдіяльністьрізнихсфержиттясуспільства,зметоюїїпози-тивної соціалізації, індивідуалізації, ідентифікації;принцип комплексного підходу— ви-магає використання широкого спектра прийомів і засобів розв’язання соціально- психологічнихпроблем,їхваріативності;принципетичності—відображаєхарактер діяльностітаспрямованийнакоректнуобробкуінформаціїіазбереженняконфіден-ційностітощо.

Літ.:БочароваВ.Г.Профессиональнаясоциальнаяработа:личностно-ориентированныйпод- ход/В.Г.Бочарова.—М.,1999.—184с.;ЗимняяИ.А.Социальнаяработакакпрофессиональная деятельность/Социальнаяработаипроблемыподготовкикадров[отв.ред.И.А.Зимняя].—М., 1992.—С.8–16.;МиговичІ.І.Соціальнаробота(вступдоспеціальності)/І.І.Мигович.—Ужго- род:Ужгородськийдерж.ун-т,1997.—190с.;ПоповичГ.М.Інституціалізаціясоціальноїроботи вУкраїні:[монографія]/ПоповичГ.М.—Ужгород:Гражда,2003.—184с.;ХолостоваЕ.И.Соци- альнаяработа:учеб.пособие/Е.И.Холостова.—М.:«ДашковиК»,2004.—692с.—С.210,215.; TheinternationalFederationofSocialWorkers.DefinitionofSocialWork.[Електроннийресурс].— Режимдоступу:02.04.2011:<http://www.ifsw.org/p38000208.html>—Загол.зекрану.—Моваангл.

Звєрєва І. Д., Поліщук В. А.

СОЦІАЛЬНИЙПЕДАГОГ—спеціаліст,щомаєфаховупідготовкупевногокваліфікацій- ногорівня(бакалавр,спеціаліст,магістр)іздійснюєсоціально-педагогічнудіяльність усоціумі;виступаєпосередникомміжособистістюідержавно-громадськимисоціаль- нимислужбами,захисникомінтересівізаконнихправлюдини,помічникомусприянні соціальнихініціативіпошукувиходузпроблемноїситуації;єекспертомупостановці

«соціальногодіагнозу»івизначенніметодівпедагогічноговпливуувирішенніпроб- лемної ситуації людини. Як професію «соціальний педагог» в Україні було введено докваліфікаційногоперелікуспеціальностейу2002р.

Виокремлюють низку підходів до визначенняС. п.: функціональний (як педагогічно-орієнтований соціальний працівник в галузі педагогіки відносин у соціумі (В. Боча- рова),визначенняпрофесійнихобов’язків(цеспеціаліст,щоорганізовуєвиховнуро- боту з дітьми, молоддю, дорослими в різних соціокультурних середовищах; вивчає психолого-педагогічніособливостіособистостітаїїмікросередовище,визначаєінте- ресиіпотреби,відхиленнявповедінці,конфліктніситуаціїінадаєсоціальнудопомогу тапідтримкузметоюреалізаціїправісвободклієнтів(Ф.Мустаєва);реалізаторсистеми соціально-педагогічногосприяннярозвиткутасаморозвиткуособистості(В.Поліщук);посередник між усіма ланками діяльності суспільства на рівні управління, матеріально-технічного,правовогозабезпечення,освіти,охорониздоров’яіпрактичноїсоціально- виховноїроботи(В.Коваль);організаторсоціально-педагогічноїдіяльностіздітьми, молоддютадорослимиврізнихсоціокультурнихсередовищах(сім’я,навчальнийза- клад,трудовийколектив,дитячітамолодіжніоб’єднання,клуби,тощо)зметоюство- реннядлянихсприятливихумовсоціалізації(О.Безпалько).

ОсновнезавданняС.п.—налагодженнябалансуміжвідповідальністюсуспільства перед особистістю та особистості перед суспільством, визначення проблем іпотребособистості на різних рівнях:індивідуальному,міжособистісномутасуспільному.

Важлива особливість соціально-педагогічної діяльностіС. п.— її посередницький характер.Соціально-педагогічнуроботунеможливоуявитибезелементапосередни- цтва,дотогожцейелементвідіграєрольнепериферійного,ацентрального.Унайза-

гальнішомувиглядіС.п.—цепосередникміжособистістюісоціумом(наприклад,між учнемісуспільством).Необхідністьпосередництваміжучнемірізноманітнимисоці- альнимиструктурамивиникаєтоді,колипершийнеможесамостійнореалізуватисвоїправа таможливості.

С.п.сприяє,зодногобоку,ефективнійадаптаціїучнявоточуючомувиховномутасо- ціальномусередовищі,зіншого—гуманізаціїцьогосередовища.

С.п.упевномузначеннівиконуєрольуніверсала,протейогоуніверсальністьмає досить чіткі предметні кордони, які визначаються змістом освітніх і виховних проб- лем учня та можливими шляхами їх вирішення. Від традиційних сфер діяльності,якіпов’язані з аналізом і вирішенням проблем людей (психологія, соціологія, юриспруден-ція,педагогікатощо),соціально-педагогічнадіяльністьС.п.відрізняється,першзавсе, своїмінтегральнимхарактером.Змістцієїроботиакумулюєвсобіелементисуміжнихпрофесій, що взаємозбагачує їх інформацією, інструментарієм,технологіями.

С.п.сприймаєлюдинуякцілісногоіндивіда,упоєднаннійогорізнихсторін,утой часяксуміжніспеціалістипідходятьдовирішенняпроблемилишезісвогобоку.Ціліс- небаченнялюдинидозволяєурівноважититенденціюйогочасткової«репрезентації» вокремихнаукахіпрофесіях.Кваліфікованесприянняособистостіувирішенніїїпроб- лем,щовиникаютьупроцесісоціалізації,визначаєпрофесійніособливостісоціально-педагогічноїдіяльності.

УдіяльностіС.п.слідвиділитидекільканапрямківїїздійснення:міжучнемірізно- манітнимиструктурамийустановами;міжучнемівикладачамичивихователями;міждитиноютабатьками;міжучнемтаіншимиспеціалістами,якихзалучаютьдовирішеннявиховнихінавчальнихпроблемучня(тренери,керівникигуртківтощо).

Ефективне здійсненняС. п.професійних функцій можливе при виконанні певних умов:розуміннясоціальнимпедагогомпроблемособистості,йогоздатностідо«врос-тання» в суть проблеми; здатності соціального педагога до адекватного представленнятавираження(репрезентації)проблемособистості;знаньпронаявністьсоціальнихре- сурсів,якієурізнихзакладахтаустановах,щопрацюютьнадпроблемамидітейімо- лоді; знань інструментальних можливостей суміжних професій, представників яких залучаютьдоучастіувирішенніпроблемособистості;наявностіспільноїмови,щоза- безпечуєвзаєморозуміннярізнихспеціалістівіїхнюефективнуспівпрацю.

КваліфікаційнівимогидопевнихкатегорійС.п.визначеніутарифно-кваліфікаційнійхарактеристиці соціальногопедагога:

Соціальнийпедагогмаєвищуабосереднюосвітузіспеціальностей«соціальнапе- дагогіка»,«соціальнаробота»,яквиняток,іншувищупедагогічнуосвіту,дотримуєть- сявимогетичногокодексу,професійнокомпетентний,забезпечуєнормативнівимоги дорівнянавчально-виховноїроботиусоціальномусередовищі,відповідаєзагальниметичним і культурним вимогам до педагогічнихпрацівників.

СоціальнийпедагогIIкатегоріїмаєвищуосвітузіспеціальностей«соціальнапедаго-гіка»,«соціальнаробота»,дотримуєтьсявимогетичногокодексу,маєдостатнійрівень професіоналізму,використовуєсучасніформитаметодивиховання,відзначаєтьсяза- гальноюкультурою,моральнимиякостями,щослужатьприкладомдлянаслідування. Педагогічнийстаж—неменше3років.

СоціальнийпедагогІкатегоріїмаєвищуосвітузіспеціальностей«соціальнапедагогі- ка», «соціальна робота», дотримується вимог етичного кодексу, виявляє високий рівень професійної компетентності, використовує сучасні форми, методи навчально-виховної

роботи,досягпевногорівнякомпетентностіусоціально-педагогічнійдіяльності;від- значаєтьсязагальноюкультурою,моральнимиякостями,щослужатьприкладомдля наслідування.Педагогічнийстаж—неменше5років.

Соціальнийпедагогвищоїкатегоріїмаєвищуосвітузіспеціальностей«соціальнапедагогіка», «соціальна робота», дотримується вимог етичного кодексу, виявляє висо- кий рівень професіоналізму, ініціативу, досконало володіє ефективними формами, ме- тодами організації педагогічної роботи серед дітей, молоді, батьків; забезпечує високуякістьсвоєїпраці,маєвласніметодичнірозробки,відзначаєтьсязагальноюкультурою,моральними якостями, що служать прикладом для наслідування. Педагогічний стаж —неменше8років.

Літ.: БезпалькоО.В.Соціальнапедагогіка:схеми,таблиці,коментарі/ОльгаВолодимирівна Безпалько.—К.:Центрнавчальноїлітератури,2009.—208с.;БочароваВ.Г.Педагогикасоциаль- нойработы/В.Г.Бочарова.—М.:SYS-Аргус,1994.—256с.;ЗаверикоН.В.Соціальнапедагогіка: навч.посібник/НаталіяВіталіївнаЗаверико.—Запоріжжя:Запорізькийнаціональнийуніверси-тет,2011.—260с.;ЗвєрєваІ.Д.СоціальнароботаздітьмитамолоддювУкраїні/ІринаДмитрівна Звєрєва.—К.:ПравдаЯрославовичів,1998.—432с.;Соціальнапедагогіка:підручник/Заред. А.Й.Капської.—К.:Центрнавчальноїлітератури,2011.—468с.;КовальЛ.Г.Соціальнапедаго- гіка:навч.посібник/Л.Г.,КовальІ.Д.Звєрева,ХлєбікС.Р.—К.:Вид-воІЗМН,1997.—390с.;Со- циальнаяпедагогика:курслекций/Подобщейред.М.А.Галагузовой.—М.:Гуманитизд.центр ВЛАДОС,2000.—418с.;Соціальнапедагогіка:підручник/Зазагред.І.Д.Звєрєвої.—К.:Центр навчальноїлітератури,2006.—316с.

Веретенко Т. Г., Звєрєва І. Д.

СОЦІАЛЬНИЙПРАЦІВНИК—професійнопідготовленийфахівець,щомаєнеобхіднуквалі- фікаціюусферісоціальноїроботитавиконуєрізноманітнівидисоціальноїроботи.С.п.до-помагає людямвирішуватипроблеми, створюючидляцього необхідні ресурси,забезпечуєвзаємодіюміжлюдьмичиміжлюдиноютасередовищемуцілому,підвищуєвідповідаль-ністьорганізаційзалюдину,впливаєнасоціальнуполітику.ПрофесіяС. п.спрямовананасоціальну спеціалізовану діяльність, об’єктивно необхіднудляфункціонуваннядержав-нихігромадськихсистемсоціальноїдопомогирізнимкатегоріямнаселення,дляреалізації життєвих,потенційнозакладенихукожнійлюдинісилдлясамозабезпеченнятаісамороз-витку.Теоретико-методичнізасадидіяльностіС.п.урізнихсферахжиттєдіяльностісуспіль-стватазрізнимикатегоріямиклієнтівдослідженоуроботахВ.Андрущенка,О.Безпалько,І.Звєрєвої,І.Козубовської,Г.Лактіонової,І.Миговича,В.Синьова,А.Капської,С.Харченка таін.Проблемипідготовкитапрофесійногостановленнясоціальнихпрацівниківрозгляда- ютьсяупрацяхР.Вайноли,В.Васильєва,І.Григи,І.Звєрєвої,О.Карпенко,І.Ковчиної,І.Ко-зубовської,Л.Міщик,В.Поліщук таін.Першісоціальні працівникиз’явилисьуєвропейськихкраїнах(ВеликійБританії,Німеччині)іСШАукінціХViiiст.Цебулипредставникиблагодій-нихорганізацій(спершуїхназивали«доброзичливимивідвідувачами»;термін«соціаль-нийпрацівник»буввведенийС.Паттеному1900р.),якінадобровільнихзасадахнадавали допомогубіднякам,формувалиунихвмінняінавичкисамодопомоги,сприялиуздобутті освіти,працевлаштуванні,проявлялитурботупроздоров’яцієїкатегоріїнаселення(TheSocialWorkHistoryStation).ПроцесздобуттяС.п.професійногостатусузавершивсяукінціХІХст.,пройшовшитакістадіїяк:формуваннягрупилюдей,дляякихнаданнясоціальноїдопомогисталоосновнимвидомдіяльності;нагромадженнядосвідупрактичноїсоціаль-ноїроботи,дедалібільшглибокогойогоусвідомлення;поступовеформуваннятеоретич-

нихзасадпрофесійноїсоціальноїроботи;відкриттяспеціальнихнавчальнихзакладівдляпідготовкифахівцівсоціальноїроботи;формуваннясистемипрофесійнихасоціацій;роз-гортанняполітичноїкампанії,спрямованоїнаформуваннясоціальноїполітики,якосновидляздійсненняпрактичноїсоціальноїроботи;розробкатавпровадженняЕтичногокодек-сусоціальногопрацівника(Г.Попович).ВУкраїнітермінС.п.якназвасамостійноговиду професійноїдіяльностібулоупровадженоПостановоюДержавногокомітетупраціСРСРвід23квітня1991р.№92«Кваліфікаційнийдовідникпосадкерівників,спеціалістівіслуж-бовців».Незважаючинате,щовУкраїніпрофесіяС.п.євідносномолодою,процесїїста-новлення здійснювавсяне знульової позначки. Аналізуючи передумови професіоналізаціїсоціальної роботивУкраїні,Г.Поповичнаводитьдані,якідають підставустверджувати,щодо1917р.цейпроцесбагатоучомубувподібнийдотого,якийвідбувавсяуєвропей- ськихдержавахіСША.Проте,розпочатапрофесіоналізаціянатривалийчасбулапоруше-наузв’язкуізнаданнямцьомувидудіяльностіособливогохарактерувідповіднодоновоїполітичноїдоктринисоціалістичногорозвиткукраїни.Яксамостійнасферанауковоїіпро- фесійноїдіяльностісоціальнароботаневизнавалася,оскількисамевживанняцьоготер- мінуавтоматичнопередбачаловизнаннянаявностісоціальнихпроблемусоціалістичнійдержаві.Специфічноюформоюїїрозвиткупротягомсемидесятилітьслужиласистемасо- ціальногозабезпечення,державногострахуваннятаохорониздоров’я,особливоусфері охорониматеринстватадитинства,патронажуідиспансеризації,освіти,культури,пенітен-ціарноїсистеми.Л.Міщикзазначає,щорозвитоксистемисоціальноїроботигальмувався організаційною,кадровою,фінансовоюнезабезпеченістю.Процесускладнювавсясфор- мованимпідходом,відповіднодоякогофункціїС.п.розподілялисяпоміжтрадиційноді-ючими службами, установами освіти,охорониздоров’я,спорту,дозвілля, внутрішніх справ,соціальногозабезпечення.Такийпідхіддоорганізаціїсоціальноїроботинезадовольнявпотребианіокремихіндивідів,анісуспільствавцілому.Томупосталаоб’єктивнанеобхід-ністьуліквідаціїроз’єднаностісоціальних,педагогічних,психологічних,правовихзаходівізорієнтованостісистемислужбсоціальноїдопомогинаселеннюнареалізаціюйогопо-треб.Наприкінці80-хрр.ХХст.вУкраїнісформувалисявсінеобхідніумовидляпереходувід окремихелементівдосвідусоціальноїроботидодержавногорівнявирішенняпроблеми організаціїсистемислужбсоціальноїдопомогинаселенню,працівникаміслужбовцям,зрозгалуженою структурою та кадровим забезпеченням. Професійна діяльністьС. п.багато-плановазасвоїмзмістоміохоплюєширокийдіапазоніснуючихвсуспільствісоціальнихвідносиніпроцесів.КлієнтамиС.п.єпредставникисоціальновразливихверствнаселення(діти, молодь, жінки, національні меншини, людипохилого віку,неповні табагатодітнісім’ї); людизобмеженими функціональними можливостямиіособливими потребами (інваліди,людизфізичнимитапсихічнимизахворюваннями)іїхсім’ї;люди,яківипалиізсуспільногожиття абопіддаються гнобленню (бездомні, «діти вулиці», особи,яківідбували покараннявмісцяхпозбавленняволі,якістраждаютьвідзалежностей);люди,якіпотрапилидоскрут-ноїжиттєвоїситуації(безробітні;біженці;особи,якізазналинасильства).Зважаючинаба-гатоцільовийірізноплановийхарактерпрофесійноїдіяльностіС.п.маєволодітипевнимипрофесійними знаннями, вміннями та професійно зумовленими особистіснимиякостями.БазовимидляС.п.єзнанняпророзвитоклюдинитаїїповедінку,особливопідвпливомсоціального, культурного, економічногосередовища;соціально-психологічні механізминаданнятаотриманнядопомоги;способикомунікаціїлюдей,вербальноїіневербальної поведінки; групові процеси та взаємовплив групийіндивіда; значеннясоціокультурнихфакторівіїхвпливнаіндивіда,групу,громаду(релігія,духовніцінності,закони,соціальні

інститути);психологіюміжособистісних та міжгрупових відносин;громаду,процеси,що ма-ютьмісцеуній,способирозвиткутазміни,їїсоціальніслужбиіресурси;соціальніслужби(структуру,організацію,методироботи);просебеякособистістьітіособистіснівідносини,якіможутьвпливатинапрофесійнудіяльність».С.п.маєвміти:забезпечуватипосередни- цтвоміжособистістю,сім’єюісоціумом,міжрізнимигромадськимитадержавнимиструк-турами;вестиорганізаційно-управлінську, дослідницько-аналітичну, науково-педагогічну,діагностичнутапрактичнуроботузрізнимиоб’єктамипрофесійноїдіяльності;володітиме-тодикоюітехнологієюсоціальногопрогнозуваннятапроектування;творчовикористову-вати інноваціївпрактиці соціальної роботи;володіти методикоюнауково-дослідної роботиприаналізіконкретнихявищіпроцесіввсоціальнійсфері,використовуватитавпроваджу- ватиотриманірезультатидослідженьтощо.ОсобистісніякостіС.п.науковціподіляютьнапсихофізіологічні,психологічнітапсихолого-педагогічні.Психофізіологічніхарактерис- тикивизначаютьздібностідопрофесіїС.п.Донихналежатьпсихічніпроцеси(сприйняття, пам’ять,уява,мислення),психічністани(втома,апатія,стрес,тривожність,депресія),увагаякстансвідомості,емоційнітавольовіпрояви(стриманість,індиферентність,наполегли- вість, послідовність, імпульсивність).Психологічні—розкриваютьпсихологічнийаспектособистісниххарактеристик,якиммаєвідповідатиС.п.(самоконтроль,самокритичність,самооцінка власних вчинків, стресовитривалість, ініціативність, висока сприйнятливістьдонового,здатністьпрацюватисамостійно,розв’язуватиконфліктитощо).Допсихолого-педагогічниххарактеристиквідносять—комунікабельність,емпатійність,атрактивність,красномовністьтощо.

Зміст професійної діяльностіС. п.визначається її функціями на мікро-, мезо-, ма- крорівнях.ДомінуючимифункціямиС.п.намакрорівніє:організаційно-управлінська,дослідницька, прогностична, просвітницька, моніторингово-оціночна, моніторингово-координаційна, діагностико-прогностична, функція впливу на соціальну політику, функція забезпечення соціальної компоненти у діяльності різноманітних відомств і структур, засобів масової інформації. На мезорівні: комунікативна, посередниць- ка, організаційно-регулятивна, профілактична, соціально-терапевтична, соціально- виховна, просвітницька, соціально-реабілітаційна, координаційно-посередницька. На мікрорівні: діагностична, прогностична, педагогічно-терапевтична, корекційно- реабілітаційна, охоронно-захисна, мобілізаційно-спонукальна, реабілітаційно-адаптивна, попереджувально-профілактична. З точки зору спеціалізаційС. п.виокрем-люють групи фахівців, зайнятих управлінською діяльністю (менеджери соціальних служб та органів соціального захисту), наданням населенню різного роду послуг ізсоціального обслуговування (соціально-економічних, соціально-медичних, соціально-педагогічних, соціально-психологічних, соціально-правових і соціально-побутових), профілактичноютапревентивноюроботоютощо.Основнимисферамипрацевлашту- ванняС.п.єорганидержавноготамісцевогосамоврядування,державнітаприватні соціальніслужби,громадськіорганізаціїтапрофесійніспілкийасоціації,центризай- нятостііпрацевлаштування,кадровіагентства,центрисоціальноїпрофілактики,соці- альноїреабілітації,соціальногообслуговування,державнітаприватніпідприємства,науково-дослідні центри та вищі навчальнізаклади.

Літ.:БочароваВ.Г.Профессиональнаясоциальнаяработа:личностно-ориентированныйпод- ход:[монографія]/В.ГБочарова.—М.:Изд-воАСОПиР,1999.—184с.;ЗаконУкраїни«Просоці-альні послуги» від 19.04.2011. [Електронний ресурс].— Режим доступу: 08.02.2011:<http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=966–15>—Загол.зекрану.—Моваукр.;МіщикЛ.І.Со-

ціальнапедагогіка:Навч.посіб./Л.І.Міщик.—К.:ІЗИН,1997.—С.3–5.;Обучениепрактикесо- циальнойработы.Международныйопытиперспективы/подред.М.Доэла,С.Шардлоу.—М.: АспектПресс,1997.—223c.—С.68.;ПейнМ.Сообществокакосновасоциальнойполитикии социальногодействия//Взаимосвязьсоциальнойработыисоциальнойполитики/Подред. Ш.Рамон;пер.сангл.А.В.Соловьева.—М.:Аспект-пресс,1997.—С.96.;ПоповичГ.М.Інсти- туціалізація соціальної роботи в Україні: [монографія] /Г.М. Попович.— Ужгород: Ґражда,2003.—184с.;TheSocialWorkHistoryStation[Електроннийресурс].—Режимдоступу:10.02.2011:

<http://www.boisestate.edu/socwork/dhuff/XX.htm>— Загол. з екрану.— Мова англ.

Звєрєва І. Д., Поліщук В. А.

СОЦІАЛЬНИЙ СУПРОВІД / СОЦІАЛЬНЕ СУПРОВОДЖЕННЯ— вид соціальної роботи, спрямованоїназдійсненнясоціальноїопіки,допомогитапатронажусоціальнонеза-хищених категорій дітей і молоді з метою подолання життєвих труднощів, збереження, підвищення їх соціальногостатусу.

С.с.єформоюпідтримкитапередбачаєнаданняконкретнійособі,групіосіб,сім’ї як правило комплексу правових, психологічних, соціально-педагогічних, соціально- економічних, соціально-медичних, інформаційних послуг впродовж певного (частотривалого) терміну. Мета соціального супроводження — поліпшення життєвої ситуації,мінімізаціянегативнихнаслідківчиповнерозв’язанняпроблемиодержувача/одер- жувачівпослуг.С.с.здійснюєфахівецьчигрупа/команда,щоскладаєтьсяпереважноз фахівців,алеможливаучастьунійіволонтерів.

С.с./С.с.—тотожнізазмістомтерміни,змістякихвизначеноувідповіднихнорма- тивнихдокументах.СьогодніС.с.знаходитьвсеширшевикористання.Стосовнодея-ких груп, наприклад, прийомних та опікунських сімей, дитячих будинків сімейноготипу,соціальнесупроводженняєобов’язковимкомпонентомпроцесуфункціонуваннясі-мейнихформвиховання.Соціальнесупроводженняприйомнихсімейідитячихбудинківсімейноготипу(далі—соціальнесупроводження)—робота,щопередбачаєнадання фахівцем(абогрупоюфахівців)центрусоціальнихслужбдлясім’ї,дітейімолоді(далі— ЦСССДМ)успівпрацізфахівцямиіншихпідприємств,установ,організаційкомплексуправових, психологічних, соціально-педагогічних, соціально-економічних, соціально-медичних,інформаційнихпослуг,спрямованихназабезпеченняналежнихумовфунк- ціонуванняприйомноїсім’ї,дитячогобудинкусімейноготипу.Цянормапередбаченавідповідними положеннями, що затверджені постановами Кабінету МіністрівУкраїни.

С.с.маєчотириосновніознаки:можливістьдлянаданнякомплексупослуг;трива- лийтермін;залученнясоціальнимпрацівником,уразіпотреби,іншихфахівцівіволон- терів;згодаодержувачанасоціальнийсупровідійогоспівучастьузабезпеченнізмін ситуаціїнакраще.

С.с.єефективноютехнологієюуроботізсім’ями,якіопинилисяускладнихжиттєвих обставинах.Особливогозначеннявіннабуваєуроботізжінкамиприіснуванніризику відмовивідновонародженоїдитини.С.с.відіграєважливуроль,колимовайдетьсяпро випускниківшкіл-інтернатузчисладітей-сирітідітей,позбавленихбатьківськоїопіки тапіклування,чимолодимлюдям,якіповернулисяпіслявідбуттяпокараннязаскоє-нийзлочин.

С.с.базуєтьсянаіндивідуальномупідходідоособи,наоцінціпотребкожногозодер- жувачів послуг і спільному визначенні шляхів подолання чи пом’якшення проблем. СоціальнийпрацівникрозробляєпланздійсненняС.с.наконкретнийтермініслідкує зайоговиконанням,корегуючиуразіпотреби.Обов’язковоюєпроцедурапроведен-

ня оцінки та самооцінки ефективностіС. с.Основними причинами для припиненняС.с.можутьбути:вирішенняпроблеми,відмоваодержувачавідпослуги;змінамісця проживання;порушеннячиневиконанняумовугодизбокуодержувачапослуг.Уре- альностіС.с.інодіприпиняєтьсязабракомфахівців.Узалежностівідкатегоріїосібчи сімей,якихсупроводжуєсоціальнийпрацівник,С.с.маєособливостіщодозмісту,тех-нологій і процедур, документування, терміну дії. Як правило, це знаходить відображен-няувідповіднихнормативнихдокументах.СпільнимдляусіхвидівС.с.єте,щовінмає підготуватиособу/групуосібдосамостійноговирішенняпроблемшляхоммобілізації власнихресурсів,набуттянеобхіднихжиттєвихнавичок,вміннявикористатиресурсигромади.

Літ.:СоціальнароботавУкраїні:Навч.посіб./І.Д.ЗвєрєваО.В.Беспалько,С.Я.Харченкотаін.; Зазаг.ред.І.Д.Звєрєвої,Г.М.Лактіонової.—К.:Центрнавчальноїліт-ри,2004.—256с.;Соці-альний супровід // Режим доступу:http://zakon.licasoft.com.ua/component/lica/?href=0&view=text& base=24& id=22870& menu=22927; Соціальне супроводження при- йомнихсімейтадитячихбудинківсімейноготипу//Режимдоступу:http://zakon.licasoft.com.ua/component/lica/?href=0& view=text& base=24& id=22856& menu=22913;Створеннятасоціальнийсупровідприйомнихсімейтадитячихбудинківсімейноготипу:Навч.- метод.комплекс/Автори-упорядн.:Г.М.Лактіонова,Ж.В.Петрочко,А.В.Калінінатаін.;зазаг.ред.Г.М.Лактіонової,Ж.В.Петрочко.—К.,Науковийсвіт,2006.—270с.

Лактіонова Г. М.

СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ— різновид професійної діяльності, якаспрямована на реалізацію завдань соціального виховання, створення сприятливих умов соціалізації, всебічного розвитку особистості, задоволення її соціокультурнихпотреб або відновлення соціально схвалених способів життєдіяльності. Її змістіструктураяквидупрофесійноїдіяльності,зодногобоку,відповідаютьфілософським і психологічним трактуванням діяльності, а з іншого, виражають соціальний аспект цієїдіяльності,щовизначаєтьсясоціальнимзамовленням,соціальнимипроблемами, соціокультурнимиособливостямисередовищатачасткововідображенівсоціальнійполітицідержави.

Мета соціально-педагогічної діяльності полягає у створенні сприятливих соціо- культурних умов соціалізації особистості. Серед пріоритетних завдань соціально-педагогічної діяльності як складової соціального виховання виокремлюють: створеннясприятливихумовумікросоціумідлярозвиткуздібностейісамореалізаціїособистості;зміцнення та активізацію адаптаційного потенціалу особистості; соціально-педагогічнезабезпечення прав дітей і молоді; надання соціально-педагогічної підтримки та до- помогиособистості;попередженняталокалізаціюнегативнихвпливівнаособистістьфакторів соціального середовища.Результатсоціально-педагогічної діяльності — фор-муваннявособистостіпевногорівнясоціальнихякостей,самосвідомості,самовизна- ченнятасамоствердженняякскладовихсуспільногобуттявідповіднодоїїможливос-тей та особливостей соціальногосередовища.

Одинізпріоритетівусоціально-педагогічнійдіяльності—цедопомогавпозитив- нійсоціалізаціїособистості,зокремавінтеграціїусуспільство,допомогавїїрозвитку, вихованні,освіті,професійномусамовизначенні.Томуїїмета—сприяннявадаптаціїтапозитивнійсоціалізаціїособистостішляхомдопомогиїйузасвоєннісоціальнихнорміцінностей;створенняумовдляпсихологічногокомфортутабезпекиякдорос-

лого, так і дитини; задоволення потреб і забезпечення прав особистості; поперед- ження негативних явищ у сім’ї, школі, іншому найближчому соціальному оточенні. Соціально-педагогічна діяльність переважно «адресна», спрямована на конкретнулюдинутавирішенняїїіндивідуальнихпроблемшляхомвивченняособистостітанавколишньогосередовища,пошукузасобів,якідопоможутьіндивідувирішитийогопроблему.

Соціально-педагогічнадіяльністьздійснюєтьсязакількоманапрямами:діяльність щододопомогитапідтримкиособистостівадаптаціїдоумовпевногосоціальногосе- редовища;діяльністьщодопрофілактикиявищдезадаптації(соціальної,культурної, психологічної),якавключаєвсебероботузлюдьмидевіантноїповедінкитамаргіналь- нимигрупами;діяльністьщодореабілітаціїстосовнотихлюдей,якімаютьвідхилення віднормивфізичному,психічному,соціальномурозвитку;посередницькадіяльність увзаємостосункахіндивідачигрупизсередовищем,щообумовленоінтересамиїхньо-го соціокультурного становлення та розвитку; культурно-дозвільна діяльність, спрямо-вананарозвитокособистостішляхомзалученняїїдоучастівгуртках,секціях,клубахі культурно-мистецькихзаходах.

Головнеусоціально-педагогічнійдіяльності—цествореннядляособистостіприй- маючоготапідтримуючогосередовища,«оздоровлення»їїсоціальнихстосунків,«за-пуск» механізмів самоорганізації, саморозвитку, самозабезпечення на будь-якому рів-ні—відіндивідуально-особистісногодогрупового.

Літ.:АлєксєєнкоТ.Ф.Змістінапрямисоціально-педагогічноїдіяльності//Соціальнапедагогіка: теоріяітехнології.Підручник./Заред.І.Д.Звєрєвої.—К.:Центрнавчальноїлітератури,2006.— С.48–59;БезпалькоО.В.Організаціясоціально-педагогічноїроботиздітьмитамолоддювте- риторіальнійгромаді:теоретико-методичніоснови.Монографія.—К.:Наук.світ,2006.—363с.; БочароваВ.Г.Социально-педагогическаядеятельностькакнаучнаякатегория.Научныйдок- лад.—М.,2002.—31с.;СеливоненкоО.Г.Ценностныеориентациисоциально-педагогической деятельностинасовременномэтаперазвитиясоциальнойпедагогики//Образованиеиобще- ство.—2001.—№5.—С.224–31;Социальнаяпедагогика:Курслекций/Подред.М.А.Галагузо- вой.—М.:ВЛАДОС,2000.—416с.

Безпалько О. В.

СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНАРОБОТА— різновид соціально-педагогічної діяльності, якийздійснюєтьсяупевнійсоціальнійінституціїтаспрямованийнаточновизначенийоб’єктвпливу.

Уконтекстітого, на когоспрямованадіяльність,доречновестимовупросоціально-педагогічну роботузрізними категоріямидітей,молоді,дорослих абоокремими соціальними групами,а зурахуванням місця,девонавідбувається,— просоціально-педагогічнуроботувнавчальномузакладі,реабілітаційномуцентрі, притулку,громадітощо.Просоціально-педагогічнуроботуйдетьсятакожтоді,колифахівецьпрацюєзконкретноюособистістючисоціальноюгрупоюнарівнісуб’єкт- суб’єктноївзаємодії.Отже, поняття«соціально-педагогічна робота» характеризує соціально-педагогічнудіяльністьуплощині безпосередньої соціальноїпрактикив чіткоокресленихумовах.

Упроцесісоціально-педагогічноїроботизрізнимицільовимигрупамизалежновід конкретнихумовреалізуютьпрофілактичні,реабілітаційні,культурно-дозвільні,про- світницькітаіншіпрограми.

Соціально-педагогічна робота з дітьми та молоддю спрямована на формування осо-бистостітапідготовкуїїдосоціальногофункціонуваннязасобамиосвіти,виховання,психокорекційної роботи, психолого-педагогічної підтримки з урахуванням педагогіч- них можливостей різних агентів соціалізації. Соціально-педагогічну роботу здійснюютьпереважнофахівцісоціальноїсфери(соціальніпедагоги,соціальніпрацівники,психо- логитощо)іволонтери.

Літ.:БезпалькоО.В.Організаціясоціально-педагогічноїроботиздітьмитамолоддювтерито- ріальнійгромаді:теоретико-методичніоснови.Монографія.—К.:Наук.світ,2006.—363с.;Звє- рєваІ.Д.Соціально-педагогічнароботаздітьмитамолоддювУкраїні:теоріяіпрактика:Моно- графія.—К.:ПравдаЯрославичів,1998.—393с.;Соціальнапедагогіка.Підручник/Заред.проф. А.Й.Капської.—К.:Центрнавчальноїлітератури,2006.—468с.

Безпалько О. В.