Консультаційний пункт центру соціальних служб для сім’ї, дітей і моло-

ДІстворюєтьсяупологовихстаціонарах,жіночихконсультаціяхібудинкахякокреме спеціалізованеформуванняцентрусоціальнихслужбдлясім’ї,дітейімолодідляздій- сненнясоціальноїроботиз:вагітнимижінкамитажінками,якінародилидитину;не-повнолітніми матерями; молодим подружжям; матерями, які мають намір відмовитисявідновонародженоїдитини;батьками(абоособами,якіїхзамінюють),якітимчасово влаштувалидитинувбудинокдитини;батьками,уякихнародилисядітизвадамироз- виткуабопомерлиновонародженідіти.КонсультаційнийпунктдієнаосновіТиповогоположенняпроконсультаційнийпунктцентрусоціальнихслужбдлясім’ї,дітейімоло- діупологовихстаціонарах,жіночихконсультаціях(затвердженонаказомМіністерствасім’ї,молодітаспортувід23.10.2006р.№3545).

Виокремленнятакогонапрямусоціально-педагогічноїроботивиниклонапочаткуXXiст.іобумовленоцевеликоюкількістюдітей,якізростаютьпозамежамирідноїсім’ї,високимпоказникомвідмовпородільвіднемовлятупологовихбудинкахвідра- зупіслянародженнядитини.Першіпілотніпроектищодозапровадженняроботисо- ціальногопрацівника,психологавпологовихбудинкахзжінками,яківиявилинамір відмовитись від дитини проводились у 2001–2002 рр. неурядовими організаціями. Системний розвиток консультаційних пунктів бере свій початок з 2004 р., коли було затверджено положення, що регламентує їх діяльність, а також впроваджено поря- доквзаємодіїцентрівсоціальнихслужбдлясім’ї,дітейімолодітазакладівохорониздоров’я.

Метою діяльності консультаційних пунктів є сприяння зміцненню інституту сім’їшляхом поширення засад відповідального, усвідомленого батьківства.

Середосновнихзавдань—запобіганнявідмовамматеріввідновонародженихді- тей;забезпеченняпсихологічноїтасоціальноїпідтримкивагітнихжінокіжінок,якіна-родили дитину, зокрема неповнолітніх матерів; забезпечення соціально-психологічноїпідтримкибатькам,уякихнародилисьдітизвадамирозвиткуабопомерлиновонаро-дженідіти.

Діяльність спеціаліста з соціально-педагогічної роботи в медичних установахпід-порядкована одній меті — надати кваліфіковану соціально-психологічну допомогу жін-кам,якіїїпотребують,тим,хтовсилуособливихжиттєвихобставинабопідвпливом особистісної кризи, тимчасових психічних розладів (депресій, фобій тощо) втратили вірувсебе,своїсилитаздатністьпіклуватисяпродитину.

До роботи уконсультаційних пунктах центрів соціальних служб для сім’ї,дітейімолодіужіночихконсультаціяхзалучаютьсясоціальніпрацівникитапси-хологи.Вониздійснюютьпрофілактичнуроботузвагітнимижінкамишляхомнадання педагогічних, інформаційних, психологічних, юридичних послуг. Залучені дороботи в консультаційних пунктах фахівці співпрацюють із лікарями-гінекологами, іншими медичнимипрацівниками,адміністрацієюжіночоїконсультаціїнаосновіузгоджених спільнихпланівроботи(Інструкціящодоздійсненняцентрамисоціальнихслужбдля сім’ї, дітей і молоді соціальної роботи з профілактики раннього соціального сиріт- стваупологовомустаціонарі(затвердженонаказомДержавноїсоціальноїслужбивід29.11.2010р.№61).

Однимізнапрямківтакоїспівпрацієорганізаціяроботиприжіночихконсультаціях

«Шкілвідповідальногобатьківства»,впровадженнявзакладахохорониздоров’япро- грамипідготовкивагітнихіподружніхпардопологівібатьківства.Висвітленнятемз основфізіологіївагітностітапологів,способужиттятахарчуваннявагітноїжінки,по- ведінкипідчаспологівіфізіологіїпісляпологовогоперіодуздійснюютьмедичніпра- цівники.Натомістьспеціалістиконсультаційнихпунктів(психологи,соціальніпраців- ники)проводятьзаняттязтакихтемпрограми:психологіяматеринства;психологічне єднанняматерітадитини;значеннясім’їуформуваннітарозвиткумайбутньоїдитини; особливостісімейнихстосунківпіслянародженнядитини;фізичнийіпсихічнийрозви- токдитинидо1року.Окрімцього,спеціалістиконсультаційнихпунктіввпроваджують педагогічніпрограми,спрямованінаформуванняумайбутніхматерів,батьківчипо-дружніх пар навичок усвідомленогобатьківства.

Такапросвітницькароботаєрізновидомпервинноїпрофілактикивідмоввіднемов-лят,оскількиспрямовананаформуванняпозитивноїмотиваціїнанародженнядити-

ни, актуалізацію емоційно-чуттєвої сфери особистості шляхом усвідомлення цінностей сім’ї та батьківства.

Окрім інформаційно-просвітницької роботи з майбутніми матерями та батька- ми, спеціалісти консультаційних пунктів здійснюють консультування вагітних жі- нок і членів їхніх родин. На відміну від консультацій медичних працівників закладу охорони здоров’я, консультації психолога та соціального працівника здійснюють- ся на засадах клієнто-центрованого підходу. Він відрізняється від традиційно при- таманного медицині патерналістського ставлення до пацієнта, за якого спеціаліст визнається головною фігурою діади «лікар-вагітна жінка», оскільки він є носієм необхідних для надання допомоги знань і на нього покладається відповідальність за стан вагітної жінки та здоров’я майбутньої дитини. Клієнто-центрований підхіду соціальній роботі враховує право та здатність клієнта брати участь у прийняттірішення щодо будь-якого аспекту медико-профілактичної допомоги, якої він по-требує.

Консультування чи профілактична бесіда в консультаційному пункті жіночої кон-сультації проводяться психологами, соціальними працівниками у відповідь на запит ва-гітноїжінки(їїчоловіка,родичів),щоможеполягатиуконкретномузапитанні,проханні надатипевнуінформаціюабодопомогиувирішенніпроблеми;заініціативоюлікаря- гінекологачиіншогомедичногопрацівника.Вономожебутикороткотерміновим(од-норазовим), що обмежується однією зустріччю з фахівцем, і тривалим, що проводитьсяпідчаскількохзустрічейпротягомпевногочасу.Прицьомудопроцесуконсультатив- ноїдопомогизанеобхідностіможутьзалучатисяфахівцірізногопрофілю(психологи,психотерапевти, соціальні працівники, юриститощо).

Діяльністьфахівцівконсультаційного пунктуупологовомустаціонарідещовідрізняєтьсявідроботиужіночихконсультаціях.Співпрацядвохструктуррегламентуєтьсяугодоюміжцентромсоціальнихслужбдлясім’ї,дітейімолодітамедичнимзакладом(лікарнею,пологовимбудинком).Механізмцієїроботивигля-даєнаступнимчином:а)завідувачпологовоговідділенняповідомляєцентрсоціаль-нихслужбдлясім’ї,дітейімолодіпрожінку,якависловиланамірвідмовитисьвідновонародженоїдитини;б)соціальнийпрацівник/психолог/соціальнийпедагог плануєпервиннийконтактізпотенційноюклієнткою,метаякого—виявитиможли-віпричини, визначальниймотиввідмови, забезпечити професійнийсупровід,ви- значитиможливі перспективинадання допомоги;в) добезпосередньої зустрічізматір’ю соціальний працівник/психолог/соціальний педагог проводить бесідиззавідувачемпологовоговідділення,лікарем,медичнимисестрами,щобз’ясувати,уякомуфізичномутапсихічномустаніперебуваєжінка,яксебеповодить,якпро-ходилипологи(тривалість,складність,оперативневтручання),чиєознакипостна-тальногосиндрому.

Важливу роль має місце проведення бесід спеціаліста консультаційного пункту з жінкою.Бажано,щобцебулаокремазатишнакімнатаупологовомувідділенні,анепа- лата, у якій перебувають ще кілька жінок. Це зумовлено необхідністю встановити з матір’юдовірливістосунки,налаштуватиїїнавідвертість,уникнутипоширенняпліток тощо.Важливо,щобпідчасспілкуваннядитинабуларазомізматір’ю.Підчасперших зустрічейізжінкоюнеобхідноспрямуватибесідунате,щобвоназрозумілавсінаслідки длясебетадитиниуразівідмовивідмалюка,направленняйогодоінтернатногоза- кладу;отрималаінформаціюпроналежнудержавнудопомогу,соціальнітаюридичні

послуги,спробувалапозитивнопоглянутинасвоємайбутнє,реалістичнооцінитиси- туацію,відчутипідтримку.Підчаспершоїзустрічізпороділлеюфахівецьнасамперед маєоцінитиемоційнийстанжінки,їїставленнядопроблеми,визначитинеобхіднівидисоціально-психологічноїдопомоги.

Наступним кроком є розробка особистісного та соціального ресурсу, стратегії на- даннядопомоги.Стратегіянаданнядопомогивключаєвсебеплануванняіздійсненнязаходів по відновленню стосунків із кровною сім’єю, біологічним батьком дитини (де цеможливо), пошук шляхів вирішення матеріальних, побутових і соціальних проблем,оформлення юридичних документів на матір і дитинутощо.

Зусиллясоціальногопрацівника,психолога,лікарівспрямованінате,щобзакорот-кий термін (3–7 днів) перебування жінки у пологовому будинку сформувати психологіч- нийзв’язок«мати-дитина»,налаштуватиматірнаподоланняобставин,якіперешкоджа- ють виконанню материнськихобов’язків.

Убудинкахдитинидіяльністьфахівцівцентрівсоціальнихслужбдлясім’ї,дітейімо- лодіспрямовананаповерненнядітей,яківнихвиховуються,доріднихбатьків,атамде ценеможливо—влаштуваннявприйомнісім’ї,підопіку,усиновлення.

Ефективність і результативність роботи консультаційних пунктів на всіх етапах і врізнихсередовищахзалежитьвідпогодженостітаскоординованостідійсоціальнихімедичних працівників, їх взаємодії з державними установами та соціальними заклада-ми,відякихзалежитьвирішенняпроблемкожноїокремоїсім’ї,матерітадитини.

Літ.:БацилєваО.В.Девіантнематеринствоякваріантпорушеннярепродуктивноїповедінки/ О.В.Бацилєва//ЗбірникнауковихпрацьКам’янець-ПодільськогоНаціональногоуніверситету іменіІванаОгієнка/заред.І.Г.Васильєва.—Кам’янець-Подільський:[б.в.],2010.—Вип.8.— С.48–57;БратусьІ.В.Інформаційно-консультаційніпослугизпитаньздоров’яматерітадитини: аналізпроблем/БратусьІ.В.,ЄфименкоО.В.,ЛютийВ.П.;зазаг.ред.О.Г.Карагодіної.—К.:Наук.світ,2006.—111с.;БрутманВ.И.Некоторыерезультатыобследованияженщин,оказавшихся отсвоихноворожденныхдетей/В.И.Брутман,М.Г.Панкратова,С.Н.Ениколопов//Вопросы психологии.—1999.—№5.—С.31–37;Деякіаспектиоцінкиефективностінаданнясоціальних послугрізнимклієнтамцентрівсоціальнихслужбдлясім’ї,дітейтамолоді/[ВакуленкоО.В., КомароваН.М.,ПєшаІ.В.таін.].—К.:Держсоцслужба,2005.—124с.;ОвчароваР.В.Психология родительства:учеб.пособиедлястуд.высш.учеб.заведений/ОвчароваР.В.—М.:Академия, 2005.—368с.;ПостолюкГ.І.Міжвідомчавзаємодіяякорганізаційнаумовапопередженнясо- ціальнимислужбамивідмовматеріввіднемовлят/Г.І.Постолюк;Запобіганняінституціалізації дітейранньоговіку.Інноваційнітехнологіїсоціальноїроботизпрофілактикивідмоввідново- народженихдітей:[метод.посіб./авт.-упоряд.:Т.Ф.Алєксєєнко,О.В.Безпалько,Г.І.Постолюк таін.;зазаг.ред.І.Д.Звєрєвої,Ж.В.Петрочко].—К.:Століття,2008.—224с.;Соціальнапедагогі- ка:малаенциклопедія/[Т.Ф.Алєксєєнко,Т.П.Басюк,О.В.Безпалькотаін.];заред.І.Д.Звєрєвої; М-воосвітиінаукиУкраїни,Ін-тпроблемвихованняАПНУкраїни.—К.:Центрнавчальноїлітера- тури,2008.—336с.;ФилипповаГ.Г.Психологияматеринства:учеб.пособ./ФилипповаГ.Г.—М.: Изд-воИн-тапсихотерапии,2002.—240с.;ЯремчукН.В.Психологічніособливостіпідготовкимолодих жінок до майбутнього материнства: дис. канд. психол. наук: 19.00.07 / Яремчук Наталія Володимирівна.— К., 2010.— 243c.

Постолюк Г. І.

МОЛОДІЖНІ ОРГАНІЗАЦІЇ— соціально-педагогічні суспільні формування підлітків, молодихлюдейідорослих,об’єднанихнадобровільнійосновідлясумісноїдіяльностіз метоюзадоволенняіндивідуальнихісоціальнихпотреб,якісприяютьсоціалізаціїосо-

бистостіпідліткачимолодоїлюдини.Молодіжніорганізаціїєважливимкомпонентом цілісноїсоціально-педагогічноїсистемисуспільства,щозабезпечуютьвходженняосо- бистостівсоціальнежиттянаосновіорганізованоїсоціальноїпрактики.

Серед основних соціально-педагогічних принципів діяльності молодіжних орга- нізацій дослідники виокремлюють: принцип орієнтованості організації на реаліза- ціюгуманнихцілей,щодозволяєсформуватицінніснівідносинивсистемі«людина- людина»,іосновноюнормоюякогоєгуманність;принципсоціальногозагартовування молоді в процесі соціально значущої діяльності, який передбачає залучення членів молодіжної організації в ситуації, що потребують виховання зусиль, волі, характер- нихякостей,особливоїпозиціїособистості,здібностейдолатинегативнийвпливсо- ціуму; принцип створення виховного середовища, який потребує створення таких відносин всередині молодіжної організації, які б формували соціальність кожногочленаорганізації.

Особливістю діяльності молодіжних організацій є: свобода вибору видів діяльності;добровільність прийняття своїх обов’язків в організації; соціально-педагогічнаспря-мованість діяльності її членів; самоврядування об’єднання як засіб функціонування, що націлене на успішність процесу соціалізаціїмолоді.

Аналізрізноманітнихцілейдіяльностеймолодіжнихорганізаційстворюєпідстави длявиокремленнядвохголовнихнапрямківцілейїхньоїдіяльності,асаме:цілітаза- вдання,орієнтованінаактивнуучастьмолодихлюдейужиттєдіяльностісуспільства тапроцесуприйняттярішень;цілітазавдання,орієнтованінасоціальнуадаптацію.

Зазначенінапрямкивідповідаютьосновнимсоціальнимфункціямлюдинивжитті таформуютьготовністьпідлітківімолодихлюдейдоцивілізованихекономічнихвідно- син;політичнихвідносиннаосновінормдемократичноїкультури;відносинудуховнійсфері на базі загальнолюдськихцінностей.

Такийпідхід до розуміння цілей діяльності молодіжних організаційдозволяєсформувати завдання їхньої діяльності, а саме: формування соціальних вмінь в еко- номічній, політичній і духовній сферах; формування мотивів соціальної діяльності; створення умов для самореалізації підлітків і молодих людей, відкриття їх творчого потенціалу;стимулюваннясамопізнаннятасамовихованнячленівдитячихімолодіж- нихорганізацій.

Порівняльний аналіз діяльності молодіжних організацій у країнах Європи та СНД даєможливістьстверджувати,щосьогоднімолодіжнихрухцихкраїнрепрезентуєть- сяширокимспектроммолодіжнихорганізацій,середякихє:молодіжніоб’єднання, діяльність яких спрямована на поглиблення в демократичні процеси та на розбудо- ву громадянського суспільства; молодіжні об’єднання саморозвиваючого та само- виховного спрямування; професійно спрямовані молодіжні об’єднання; громадські об’єднання молодих юристів та об’єднання правозахисного характеру; молодіжні об’єднання науково-дослідницького спрямування; молодіжні об’єднання, діяль- ністьякихспрямовананарозвитокміжнародногоспівробітництвазмолоддюінших країн; молодіжні об’єднання, які здійснюють волонтерську діяльність; молодіжні об’єднання,восновідіяльностіякихлежитьвзаємодопомогасоціальногохарактеру; громадськіоб’єднаннястудентськоїмолоді;громадськіоб’єднанняжіночоїмолоді; молодіжні об’єднання мистецько-культурного спрямування; молодіжні об’єднання фольклорного спрямування; молодіжні об’єднання екологічного спрямування; мо- лодіжніоб’єднанняісторично-просвітницькогоспрямування;молодіжніоб’єднання

патріотичного спрямування; молодіжні об’єднання національних меншин в Україні; молодіжніоб’єднанняспортивно-туристичногоспрямування;молодіжніоб’єднаннярелігійногоспрямування.

Якокремийсуспільнийінститут,щоорієнтуєсвоюдіяльністьнароботузпідлітка- митамолоддю,молодіжнаорганізаціявиконуєнизкупритаманнихїйфункцій.Функції молодіжнихорганізаційвизначаютьсяякспецифічніодноріднізавдання,щообумов- люютьзмістдіяльностіцихорганізацій.Прицьомуфункціїрозкриваютьірозвиваютьмету, що визначена в кожній із молодіжнихорганізацій.

Аналіз соціально-педагогічних можливостей молодіжних організацій дозволяє стверджувати,щомолодіжніорганізаціїрізнихтипівутійчиіншійміріоб’єктивноздат- ніреалізовувативсукупностінаступнісоціально-педагогічніфункції:включеннячле- нівмолодіжнихорганізаційнапосильномудлянихрівніусуспільнежиття,різнобічну соціальнупрактикуякмеханізмсоціальногостановленняпідліткачимолодоїлюдини; задоволенняпотребтаінтересівчленівмолодіжнихорганізацій(упершучергусоці- альнихзасвоєюсуттю),передачадеякихспецифічнихзнань(тих,яківажкоформуютьсята передаються школою, іншими соціально-педагогічними інститутами); цілеспрямова-невведенняпідлітківдосоціумуйадаптаціяїхдонього;захистправтаінтересівчленів молодіжнихорганізацій,утомучисліівіднегативнихвпливівнавколишніхсоціальнихявищ.

Літ.: Гулевська-Черниш А. В. Характеристика соціально-педагогічних функцій молодіжнихорганізацій//СоціальнароботавУкраїні:теоріяіпрактика.—К.,2006.—№4.—С.94–103; ЛитвакР.А. Педагогические основы деятельности детских общественных объединенийв современных условиях: Дис. кан. пед. наук: 13.00.01.— Екатеринбург, 1997.— 389 с.; Му-дрикА.В.Социальнаяпедагогика:Учеб.длястудентоввысш.пед.учеб.заведений.—М.:ACADEMiA, 2000.— 240 с.; Поддубная М. В. Педагогические условия организациимолодежи вдеятельностиобщественныхобъединений:Автореф.дис.кан.пед.наук:13.00.01.—Магни- тогорск,2003.—21с.;ПоліщукЮ.Й.Соціально-педагогічнадіяльністьсучаснихгромадських молодіжнихоб’єднаньвУкраїні.Монографія./Заред.Н.Г.Ничкало.—Тернопіль:ТНПУ,2005.— 432с.

Гулевська-Черниш А. В.

НЕФОРМАЛЬНЕОБ’ЄДНАННЯ—цедобровільнесамодільнегромадськеформування зособистіснимхарактеромспілкування,нечіткоокресленоюметоюгруповоїдіяльнос- ті,якедієвінтересахсвоїхчленівнезалежновідметитахарактеруоб’єднання.

АктивнодосліджуватиН.о.почалиу90-хрр.ХХст.Зародженнятарозвитокполі-тичногомолодіжногоруху,йогоособливостівивчалиВ.Головенько,А.Корнієвський,В.Якушиктаін.;впливН.о.насоціалізаціюпідлітківімолоді—Н.Заверико,М.Ока-ринський, С. Косарецька, Н. Синягина, Л. Романівська та ін.; особливості соціально- педагогічноїроботизчленамиН.о.сталиоб’єктомдослідженьЮ.Поліщука,О.Лісовца,Р.Охрімчуктаін.

Терміном«неформальний»визначаєтьсянестандартнийспосібжиттямолоді.Для більшостічленівсуспільстванеформали—ценезвичайнатанезрозуміламолодь,якійвластиві неформалізм, нонконформізм, конфлікти з суспільством, претензії на нетради-ційнідлястаршогопоколінняжиттєвіорієнтири.Якправило,кожномуН.о.притаманна певнасубкультура.ВиникненняН.о.єнаслідкомприродногопрагненнямолодоїлю- динидооб’єднаннязіншими,твореннястійкихформвзаємодіїзними.

ДляН.о.характерніемоційнозабарвленізв’язкиміжчленами,якіґрунтуютьсянаемоційномуставленнітавиявляютьсяусимпатіях,дружбі,довірливихстосунках,спільних інтересахтощо.

Н.о.,якправило,об’єднуютьпідлітківімолодь.Основоюнеформальностівиступа- ютьпсихологічнітасоціальнічинники.Допершихналежать:намаганнямолодібути самимисобою;пошукчогосьнезвичайного;механізмизараженнятанаслідування;ін- стинктнатовпу;суперництвозконкурентами,опонентамитанавітьворогами(ними можутьбутихтозавгодно).ГоловноюпричиноювступудоН.о.єпрагненнядопевної спільноти,деможнаотримативзаємодопомогу,взаємопідтримку,захист,тіснеспіл- куваннязаспільнимиінтересами.Додругихналежать:неможливістьсамореалізаціїв сім’ї, школі, формальних громадських організаціях; відсутність взаєморозуміння, роз-біжностівпоглядахізбатьками,вчителями,дорослими;намаганняпотрапитивсере-довище однодумців; бажання втекти від самотності, наглядудорослих.

СпільнимиознакамиН.о.євідсутністьофіційногостатусу,програмидіяльності,сла- бовираженавнутрішняструктура,розважально-рекреактивнаспрямованість,проти-діязмінам.

Н.о.молодізіспільнимипоглядаминасуспільство,природу,мистецтво,однаковим типомповедінкиіснувализдавніхчасів(лицарськіордени,масонськіложі,літературні тахудожнішколитощо).УСРСРв50–60-тірр.з’явилисятакінеформальнітечії,якстиля-ги, бітники, штатники, перші студентські будівельні загони вважалися неформальними.Поштовхом для розвитку неформального руху молоді стали 60–80-ті рр. ХХст.,коли активізувалися групи хіпі. Період 1985–1992 рр. почався з наростання агресивності внеформальномумолодіжномусередовищі,щопризвелодозіткненьрізнихН.о.міжсобоютазправоохороннимиорганами.ДеякіН.о.інтегрувалисязкримінальнимсередовищем.УперіодрозпадуСРСРнеформальнийрухвийшовзамежімолодіжно-підліткового середовища та набув ярко вираженої соціально-політичної спрямованості(національнірухи,фронти).КінецьХХ—початокХХiст.характеризуєтьсяпротилежни-ми тенденціями: з одного боку, активізуються інтелектуальні напрями у неформально-мусередовищі,азіншого—відбуваєтьсяомолодженнянеформальнихгруп,щонепе-реймаються інтелектуальними проблемами (репери, брейкери, ролеритощо).

Н.о.відіграютьвеликурольупроцесісоціалізаціїмолоді,виконуючинаступні соціалізаційніфункції:самовизначенняособистості(можливістьпроявитисвоюсамостійність, ініціативу, розкрити свій творчий потенціал, а також демонстративне самовираження);інструментальна(захист, спілкування з представниками проти- лежної статі, спільність інтересів, уподобань, захоплень тощо);емоційна(задово- лення потреби у емоційних стосунках, побудованих на симпатії, дружбі, взаємопід- тримці);престижна(визнанняособистостімолодоїлюдини,їїгідності,формування самоповаги тощо);інформаційно-розважальна(отримування та розповсюдження цікавоїінформації,обговоренняважливихдляпідлітківподій,явищ,передачазнаньіжиттєвогодосвідуоднолітків;спільнепроведеннявільногочасу,участьурозва-жальних заходахтощо).

Н. о.неоднорідні, відрізняються соціальною чи політичною спрямованістю, масшта-бами діяльності, організаційною структурою, віковим і соціальним складом, маютьрізні історичні витоки. Відповідно до соціальної спрямованості, системиціннос-тей, що культивуються, і діяльності, спрямованої на їх реалізацію,Н. о.поділяються напросоціальні(спрямованінацінностітанорми,щозаохочуютьсясуспільством,апо-

зитивнігруповінормиформуютьсяусоціально-значущійдіяльності),асоціальні(цін- ностіякихнезбігаєтьсязусталенимисоціальнимицінностямитанормами;членитаких об’єднань ведуть асоціально-девіантний спосіб життя, їх діяльність характеризуєть- ся соціальним відчуженням, відокремленням, протистоянням) іантисоціальніабокримінальні(характеризуєтьсязакритістю,круговоюпорукою,злочинноюдіяльністю, яскравовираженимпротиставленняміншимгрупам;міжособистісністосункивтаких групах опосередковуються асоціальними й антигромадськими цінностями, ведутьдо деперсоналізаціїособистості).

Найбільш розповсюдженою є типологіяН. о.за спрямованістю самодіяльності, запропонована І. Сундієвим:агресивні(фанати, неонацисти, ліві);епатажні(пан-ки,мажори);культурні(рокери,бітломани,хіпі);економічні(групикооператив- ного та підприємницького спрямування);соціальні(спрямовані на розв’язання конкретних соціальних проблем: екологічні, екокультурні, етнокультурні групи та ін.);політичні(спрямовані на захист і підтримку соціально-економічних ре-форм, альтернативні політичні рухи тощо). Сучасні українські дослідники В. Кулик,Т.Голобуцька,О.Голобуцькийвосновутипологізаціїпоклаливнутрішнюцінніс-ну шкалу субкультури та характер її діяльності. За таким підходом виокремлюють:систему—субкультурухіпі;романтико-ескейпіські(індіанці,толкієністи,байкери);релігійно-містичні(кришнаїти, сатаніти, готи);гедоністично-розважальні(мажо- ри,рейвери,реперитаін.);епатажно-протестні(панки,металісти,ньювельщики);радикально-деструктивні(анархісти);розправно-самосуднімолодіжні угрупуван-ня (ремонтники, любери, гопники);хакеритощо.

У практичній соціально-педагогічній роботі знання типологіїН. о., ознак прина- лежності до певної групи, провідних напрямів самореалізації, проявів асоціальної такримінальноїповедінкидаєзмогучіткоідентифікуватигрупи,прогнозуватинаслід- кичленствавнійнеповнолітніх,корегуватиїхповедінку,сприятиствореннюумовдляпозитивної та соціально прийнятої самореалізаціїособистості.

Літ.:ЛісовецьО.В.ТеоріяіметодикароботиздитячимитамолодіжнимиорганізаціямиУкраї- ни.—К.:Академія,2011.—255с.;ЗаверикоН.В.Методикароботисоціальногопедагогаздитя- чимитамолодіжнимиорганізаціями:методичнірекомендації.—Запоріжжя:ЗНУ,2010.—42с.; ШакуроваМ.Методикаитехнологияработысоциальногопедагога.—М:Академия,2002.— 272с.;КуликВ.,ГолобуцькаТ.,ГолобуцькийО.МолодаУкраїна:сучаснийорганізованиймоло- діжнийрухтанеформальнаініціатива.—К.:Центрдослідженьпроблемгромадянськогосус- пільства,2000.—457с.

Заверико Н. В.

ПЕНІТЕНЦІАРНАСИСТЕМА(англ.penitentiary—виправний)—системаустановздій- сненнякримінальногопокарання.Уширокомусенсіпенітенціарнимизакладамина- зиваютьусіустановивиконанняпокарання,увузькому—заклади,девідбуваютьпо- караннязасудженідопозбавленняволі.Питанняорганізаціїздійсненнякримінальних покараньіпроведенняпсихокорекційної,соціально-педагогічноїтасоціальноїроботи впенітенціарнихзакладахрозкритоупрацяхО.Беци,Д.Вітфільда,В.Кривуші,О.Пта- шинського,Г.Радова,В.Синьова,Д.Ягуноватаін.

СучаснуП. с.України складають установи Державної пенітенціарної служби, що здійснюють свою діяльність на основі положень Кримінально-виконавчого кодексу України(КВК),ЗаконуУкраїнипроДержавнукримінально-виконавчуслужбуУкраїни

таіншихнормативнихактів,щовизначаютьпорядоквиконаннярізнихвидівпокарань, правовийстатусзасудженихосібіпрацівниківустановвиконанняпокарання,взаємо- діюпенітенціарнихзакладівзіншимиустановамивпроцесівиправленнятаресоціалі- заціїзасудженихосіб.ДоосновнихфункційП.с.відноситьсявиправленняіресоціалі- заціїзасуджених,запобіганнявчиненнюновихзлочинівякзасудженими,такііншими особами.Прицьомупідвиправленнямзасудженогорозумієтьсяпроцеспозитивних змін,яківідбуваютьсявйогоособистостітастворюютьуньогоготовністьдосамоке- рованоїзаконопослушноїповедінки,підресоціалізацією—свідомевідновленняза- судженоговсоціальномустатусіповноправногочленасуспільства,поверненняйого до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві. Основнимизасобамивиправленняіресоціалізаціїзасудженихвпенітенціарнійсис- темієвстановленийпорядоквиконанняівідбуванняпокарання(режим),суспільно- кориснапраця,соціально-виховнаробота,загальноосвітнєіпрофесійно-технічнена-вчання, громадський вплив (КВК,ст.6).

ДоосновнихтипівпенітенціарнихзакладіввУкраїнівідносятьсявиправніколонії, виправні центри, виховні колонії, кримінально-виконавчі інспекції.Виправніколоніївиконуютьпокаранняувиглядіпозбавленняволінапевнийстрокідовічногопозбав- ленняволі.Залежновідумовутриманнязасудженихтаособливостейрежимуїхподі- ляютьнаколоніїмінімального(зполегшенимитазагальнимиумовамиутримання),се- редньоготамаксимальногорівнябезпеки.Перебуваннявколоніїтогочиіншоговиду залежитьвідтяжкостітаповторностізлочину,скоєногозасудженим.Режимколоній регламентуємежіізольованостізасуджених,способийінтенсивністьнаглядузаними, обов’язкизасуджених,вимогидоїхповедінки,шляхиреалізаціїправтаінтересівза- суджених,умовиїхутриманнязалежновідтермінуперебуваннявколоніїтаповедін- кизасуджених.Працездатнізасудженівколоніяхзалучаютьсядопраціякнатерито- ріїколоній,такінапідприємствахзаїхмежами,защоотримуютьзаробітнуплатню. Соціально-виховна робота в колоніях спрямована на формування у засуджених мо- тиваціїсуспільно-корисноїдіяльностітадотриманнявимогзаконівііншихприйнятих всуспільствінормповедінки,атакожпідвищенняїхзагальноосвітньоготакультурного рівня.Вонапередбачаєпроведенняморального,правового,трудового,естетичного, фізичного, санітарно-гігієнічного виховання засуджених, організовується віндивіду- альних, групових і масових формах із використанням психологічних і педагогічних методів.Дляпідвищеннязагальноготапрофесійногоосвітньогорівнязасудженіма- ютьможливістьнавчатисяузагальноосвітніхшколахколоній,накурсахпрофесійного навчаннятазайматисясамоосвітою.Психологічнароботаззасудженимиспрямована навивченняїхособистостізметоюзабезпеченняіндивідуальногопедагогічногопід-ходу,досягненняпозитивнихпсихологічнихзмінузасудженихізменшеннянегатив- ноговпливунаїхособистістьумовперебуваннявізоляціївідсуспільства.Соціально- виховнаіпсихологічнароботазізасудженимиздійснюєтьсяштатнимипрацівниками виправнихколоній—інспекторамитаспеціалістамизсоціально-виховноїіпсихологіч- ноїроботи,соціальнимипедагогамитапсихологами,донеїзалучаютьсягромадськітарелігійніорганізації.

Виховніколоніїздійснюютьпокаранняувиглядіпозбавленняволістосовнонепо- внолітніхзасуджених.Засуджені,щоперебуваютьувиховнихколоніяхідосягливісім- надцятирічноговіку,зарішеннямпедагогічноїрадиколоніїможутьбутизалишенівній дозвільнення.Режимвиховнихколонійбільшм’якийвпорівняннізвиправнимико-

лоніями.Уякостізаохоченнязасудженідопозбавленняволінеповнолітнімаютьмож- ливістьвідвідуватикультурно-видовищнітаспортивнізаходизамежамиколоніївсу- проводіпрацівниківколоній,виходитизамежіколонійвсупроводібатьківабоінших родичів.Зізасуджениминеповнолітнімиувиховнихколоніяхпроводитьсявиховната психологічнаробота,уколоніяхпрацюютьзагальноосвітнішколидругоготатретьо- гоступенів.Запіврокудозвільненнязасудженінеповнолітніпереводятьсядодільниці соціальноїадаптації,дезнимипроводитьсяроботазпідготовкидозвільнення.

Виправніцентриздійснюютьпокаранняувиглядіобмеженняволі.Засудженідообмеженняволіпрацюютьнавиробництвівиправнихцентрівабонапідприємствах зайогомежами,проживаютьугуртожиткахнатериторіїцентруабо,якщомаютьсім’ю інедопускаютьпорушеньпорядкувідбуванняпокарання,зісвоїмисім’ямизамежамицентру.Іззасудженимиввиправнихцентрахпроводитьсясоціально-виховнаробота,до якої залучаються громадськіорганізації.

Кримінально-виконавчаінспекціяздійснюєпокаранняувиглядіпозбавленняправаобійнятипевніпосадиабозайматисяпевноюдіяльністю,громадськихробіт,ви- правнихробітіздійснюєконтрользаповедінкоюосіб,звільненихвідвідбуванняпо- караннязвипробуваннямізвільненимивідвідбуванняпокараннявагітнимижінками тажінками,якімаютьдітейвікомдотрьохроків.Засудженідопокарань,непов’язаних ізпозбавленнямволі,зобов’язанівиконуватипокладенінанихсудомобов’язкищодо праці, місця проживання та поведінки, з’являтися в кримінально-виконавчу інспек- ціюувстановленийчасдляреєстраціїабозавикликом,надаватидовідкитахаракте- ристикизмісцяроботи,навчаннятапроживання.Кримінально-виконавчаінспекція спільно з органами внутрішніх справ і громадськими установами здійснює виховну й індивідуально-профілактичну роботу зі засудженими, спрямовану на запобігання скоєнняниминовихзлочинівіпорушеннянимиумоввідбуванняпокарання.Перспек- тивнимєствореннянабазікримінально-виконавчоїінспекціїслужбпробації—уста- нов,щовиконуютьфункціїякоргануздійсненняпокарання,такісоціальноїслужби, щоздійснюєсоціальнийсупровідзасудженихдоальтернативнихпокараньінадаєїмсоціальні послуги, необхідні для їх ресоціалізації (Д.Вілдфілд).

СоціальнароботаіззасудженимивП.с.здійснюєтьсясоціальнимислужбамире- гіонів,дерозташованіпенітенціарнізаклади,ірегіонівпостійногопроживаннязасу- джених(центрамисоціальнихслужбдлясім’ї,дітейімолоді,службамиусправахдітей, центрами зайнятості тощо). До її функцій належить сприяння підтримці позитивних соціальнихзв’язківзасуджених,консультуваннязасудженихізсоціальних,правових, психологічнихпитань,профілактикаризикованихформповедінкизасуджених,соці- альнапідтримкасімейзасуджених,наданнядопомогизасудженимусоціальнійадап- тації після звільнення з пенітенціарних закладів або у процесі відбування покарань, непов’язанихізпозбавленнямволі,наданняіншихсоціальнихпослугзасудженимяк упроцесівідбуванняпокарання,такіпіслязвільненнязпенітенціарнихустанов.Соці- альнароботавП.с.організовуєтьсяуформіконсультативнихпунктівсоціальнихслужб упенітенціарнихустановах,поширеннясередзасудженихінформаційнихматеріалів, організаціївпенітенціарнихзакладахгруповихімасовихзаходів,соціальногосупро- водузасудженихіїхсімейфахівцямисоціальнихслужб.

Літ.:ВілдфілдД.Вступдослужбипробації/ВілдфілдД.—К.:Атіка,2004.—236с.;Педагогічні основиресоціалізаціїзлочинців/СиньовВ.М.,РадовГ.О.,КривушаВ.І.,БецаО.В.—К.:Леся, 1997.—272с.;ВпровадженняальтернативнихвидівкримінальнихпокараньвУкраїні:посібник

/заред.О.В.Беци.—К.:МПЛеся,2003.—116с.;КривішаВ.І.Особливостіресоціалізаціїнепо- внолітніхзлочинців/КривушаВ.І.—К.:Леся,2000.—140с.;Кримінально-виконавчийкодекс України:офіційневидання[Офіційнийтекствід11липня2003року].—К.:Атіка,2003.—96с.; ПташинськийО.Б.ПенітенціарнасистемаУкраїни[Текст]:монографія/О.Б.Пташинський;НАН України,Інститутдержавиіправаім.В.М.Корецького.—К.:Ін-тдержавиіправаім.В.М.Корець- когоНАНУ,2004.—204с.;ЯгуновД.В.ПенітенціарнасистемаУкраїни:історичнийрозвиток,су- часніпроблемитаперспективиреформування[Текст]:монографія/ДмитроЯгунов;Держ.де- партаментУкраїнизпитаньвик.покарань,Одес.нац.юр.акад.—Вид.3-тє,перероб.тадоп.—О.: Фенікс,2009.—314с.

Лютий В. П.

ПОЗАШКІЛЬНІНАВЧАЛЬНІЗАКЛАДИ—заклади,якізабезпечуютьреалізаціюправа дітейімолодінапозашкільнуосвітучерезорганізаціюзмістовогодозвіллявідповідно доїхінтересів,здібностей,талантів,обдаруваньістануздоров’я,створюютьумовидля розвиткуособистості,їїтворчоїсамореалізаціїтасоціальногозахисту.УзаконіУкраїни

«Пропозашкільнуосвіту»зазначається,щоП.н.з.єзагальнодоступниминавчально- виховнимизакладами,якінадаютьдітямімолодізнання,формуютьвміннятанавичкиза інтересами, забезпечують інтелектуальний, духовний і фізичний розвиток, підготов-куїхдоактивноїпрофесійноїтагромадськоїдіяльності.П.н.зфункціонуютьурізнихформах:палаци,будинкитворчостіучнівськоїмолоді,центри,комплекси,клуби,станції,кімнати,студії,школимистецтв,фізкультурно-оздоровчіклубиінвалідів,клубизаміс-цем проживання, парки, бібліотеки, театри, спортивні школи, станції юних натуралістів,техніків,туристів,дитячістадіони,залізниці,флотилії,галереї,бюро,оздоровчізакла- ди.П.н.зподіляютьсянакомплекснітапрофільні.Засвоїмиорганізаційно-правовиминормами можуть бути державної, комунальної, приватної формивласності

РозробцітеоретичнихзасаддіяльностіП.н.з.,їїзмістутапровіднихпонятьприсвя- ченопрацінауковцівЛ.Балясної,О.Биковської,С.Букрєєвої,В.Вербицького,О.Глу-ха,А.Гуцол,Ю.Пелех,Г.Пустовіта,В.Редіної,О.Сухомлинської,Т.Сущенко,Н.Харінко,Т.Цвіровоїтаін.Соціально-педагогічнийаспектдіяльностіпозашкільнихзакладівроз-глядали:В.Балахтар,Н.Бачинська,О.Безведерна-Хомерікі,В.Берека,А.Капська,І.Кор-сун,О.Мкртічан,І.Пінчук,О.Рассказоватаін.

Досвід становлення вітчизнянихП. н. збезпосередньо пов’язаний із розвитком соціальноїпедагогіки,асамезім’ямС.Шацького(1878–1934рр.),якийразомізО.Зе- ленко (1871–1953 рр.) розпочав педагогізацію дозвілля дітей московської бідноти, створюючи сприятливі соціокультурні умови для їхнього соціального розвитку поза традиційнимисоціальнимиінститутами—родиноюташколою.Запозичившиамери- канськуідею,у1906р.вонивідкрилипершийвітчизнянийдитячийклуб«Сетльмент», якийфінансувавсяблагодійниками.Провіднимзавданнямклубубулодосягненняра- дісного,щасливогодитинстваякумовирозвиткусутніснихсиллюдини.Розпочаласядіяльністьзгуртковоїроботизаінтересами,дівчататахлопцівідвідувалиїхразом,атакожвідвідувалимузеїтатеатри.Поступовознабуттямпопулярностісереддітей ідорослихприклубістворилидитячийсадок,консультативнийпункттауніверситет длябатьків,пунктмедичноїдопомоги.У1907р.«Сетльмент»переїхавуспеціально спроектований і побудований для нього будинок, став майже ідеальним центром соціально-педагогічної роботи з дітьми та дорослими за місцем проживання.Там,крімтого,щобулораніше,створилимайстерні(слюсарна,столярна,палітурна,чобо-

тарськатощо),обсерваторію,бібліотеку,концертнийзал,кімнатудлямалювання,до- сліднушколу.Чисельністьдітейдосягала450,роботазнимибудуваласянапринципах ініціативи, самоврядування, самодопомоги. Перший досвід суспільно-педагогічної діяльностів«Сетльменті»івлітнійтрудовійколонії«Бадьорежиття»(1911–1931рр.) уКалузькомууїздідавпідставиС.Шацькому,слідомзаЙ.Песталоцці,дійтивисновків,щоякістьсоціальногорозвиткулюдини,групизалежитьвідінтенсивностіїхвклю-чення в активне та відповідальне вдосконалення навколишнього соціального сере- довища,ацеуможливиловизначеннягасла:«переходувідпедагогікиіндивідуальної до педагогіки соціальної», основним завданням якої була «педагогізація середови- ща». Значно урізноманітнити формиП. н. з.С. Шацькому вдалося за радянських ча- сів, коли він очолював Першу дослідну станцію Наркомпросу (1919–1932 рр.). Йому вдалосяоб’єднатизусилляшколитадитячихзакладівусоціалізаціїдітей.Американ- ськийфілософіпедагогД.Дьюї,відвідавшиСтанціюнаприкінці20-хрр.,засвідчив,що побачененимнемаєаналогівусвіті,оскількидітизалученіусправжнюдіяльністьіз вдосконалення навколишнього соціального середовища: вони поліпшують санітар- ні умови, беруть участь у ліквідації безграмотності, навчають селян, як підвищувати врожаїтощо.Однак,незважаючинаце,у1932р.ПершадосліднастанціяНаркомпро- субулареорганізована.

УповоєннірокиП.н.з.сталиефективнимзнаряддямоздоровленнядітей,бороть-би з такими негативними соціальними явищами, як бездоглядність, дитяча злочинністьтощо.Вонинадавалидопомогушколі,комсомольськійіпіонерськійорганізаціямуви- конаннізакону«Прозміцненнязв’язкушколизжиттяміпроподальшийрозвитоксис-теми народної освіти в СРСР»(1958 р.), організовували інструктивно-методичну роботузучителями,піонерськимиватажками,позашкільнимипрацівникамитаучнями,про-водили педагогічну пропаганду серед населення, вивчали, узагальнювали і поширюва-линайкращийдосвідпозакласноїіпозашкільноїроботи.Важливимздобуткомрадян- ськоїсистемиосвітисталарозгалуженамережаП.н.з.,максимальна(1912закладів) кількістьякихвУкраїнібулав1983р.

НапочаткуХХІст.вУкраїнііснувало1500П.н.з.дослідницько-експериментального,художньо-естетичного, еколого-натуралістичного, туристично-краєзнавчого, науково-технічного напрямів і 660 дитячо-юнацьких спортивних шкіл, які відвідували понад 1,5млн.дітей,щостановитьтретинувідзагальноїкількостідітейшкільноговіку.Акту- алізуєтьсязначенняП.н.звумовахсьогоденняУкраїни,колизбільшуєтьсякількість випадківдевіантноїтаделінквентноїповедінкиучнівськоїмолоді.П.н.з.створюють умовидлядосягненняуспіхівусамореалізаціїчерезобранусферудозвілля,щопози- тивновпливаєнасамооцінкуособистості,підвищуєїїстатусусередовищіоднолітківідорослих, усуває дефіцит позитивних емоцій, сприяє покращенню психічного здоров’я,зняттюпсихічноїтафізичноїнапруги,всебічномурозвиткуталантів,задоволеннюпо- треб професійного самовизначення в умовах ринкової економіки, отже, ціустанови запобігаютьпоширеннюдитячоїтамолодіжноїзлочинності.Протезмістіформиробо- тисучаснихП.н.звУкраїніпотребуютьосучасненнявідповіднодовикликівкультури інформаційноїдобилюдства.ЗбереженнямережіП.н.з.маєвідбуватисяпаралельно зізбагаченнямїхзмістудіяльності,пошукомновихдозвільнихтехнологійорганізації різноманітних форм вільного часу з метою розвитку соціальної активності, відпові- дальностітатворчогопотенціалуособистості,створенняумовповноїсамореалізаціїучнівськоїмолоді.

Такимчином,П. н. з.— установи, які забезпечують вільний розвиток особистості таформуванняїїсоціально-громадськогодосвіду,вонипокликанізадовольнятиінте- реси,запитийосвітньо-культурніпотребидітейімолоді,якінезабезпечуютьсяіншимизакладами системиосвіти.

Літ.:ЗаконУкраїни«Пропозашкільнуосвіту».—К.,2001;БалахтарВ.В.Педагогічнізасадиоргані-заціїдозвіллядітейтапідлітківусистеміпозашкільноїосвітивУкраїні(1960–1991рр.):автореф. канд.пед.наук13.00.01—загальнапедагогікатаісторіяпедагогіки.—Луганськ.,2010.—20с.; Гуцол А. В. Розвиток системи позашкільних закладів освіти в Луганській і Донецькій облас- тях:автореф.канд.пед.наук13.00.01—загальнапедагогікатаісторіяпедагогіки.—Луганськ., 2010.—20с.;КонцепціяДержавноїцільовоїпрограмирозвиткупозашкільноїосвітинаперіод до2014року.—К.,2001;Положенняпропозашкільнийнавчальнийзаклад.—К.,2001;Рассказо- ваО.І.Організаціятворчоїдіяльностіучнівупозашкільномузакладі:автореф.канд.пед.наук

5. —соціальнапедагогіка.—Х.,2003.—20с.;РижановаА.О.С.Т.Шацький—засновник вітчизняної соціальної педагогіки // Вісник ХДАК: зб. наук. пр.— Х.: ХДАК, 2010.— Вип.31.— С.263–270;ПустовітГ.П.Позашкільнийнавчальнийзаклад//Енциклопедіяосвіти/Акад.пед.наукУкраїни;гол.ред.В.Г.Кремень.—К.:ЮрінкомІнтер,2008.—С.688–689.

Рижанова А. О.

ПРИЙМАЛЬНИК-РОЗПОДІЛЬНИКДЛЯДІТЕЙ—спеціальнаустановаорганіввнутріш- ніхсправ,призначенадлятимчасовогоутриманняпевнихкатегорійдітейвікомвід11 до18роківзметоюнедопущеннязїхбокуправопорушень,здійсненнясереднихпро- філактичної та виховної роботи, виявлення причин і умов, які сприяють злочинностіу підлітковомусередовищі.

П.р.д.створюютьсявАвтономнійРеспубліціКрим,областяхУкраїни,містахКиєвіта Севастополіідіютьускладікримінальноїміліціїусправахдітейзгіднозположенням,затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справУкраїни.

УП.р.д.дітипоміщаютьсязарішеннямсуду,строкперебуваннядитинивустанові такожвизначаєтьсясудомзалежновіднаявностіоб’єктивнихпідставдляїїтримання вційустанові.УП.р.д.поміщаютьсянаступнікатегоріїдітей:діти,від11-тидо14-тиро- ків,якіпідозрюютьсяувчиненнісуспільнонебезпечнихдіянь,заякіКримінальнимко- дексомУкраїнипередбаченопокаранняувиглядіпозбавленняволіпонадп’ятьроків, іякінедосягливіку,зякогозатакідіяннянастаєкримінальнавідповідальність,атакож щодоякихдостатньопідставвважати,щовонибудутьухилятисявідслідстватасуду,перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати протиправнудіяль- ність,—довирішеннясудомпитанняпрозастосуванняпримусовихзаходіввиховного характеру,аленебільше60діб;діти,якіпідлягаютьнаправленнюзарішеннямсуду,що набралозаконноїсили,доспеціальнихнавчально-виховнихзакладівієдостатньопід- ставвважати,щотакідітизайматимутьсяпротиправноюдіяльністю,—настрок,необ- хіднийдлядоставленняїхдоспеціальнихнавчально-виховнихзакладів,аленебільше30діб;діти,якісамовільнозалишилиспеціальнінавчально-виховнізаклади,уякихвониперебували, — на строк, необхідний для доставлення їх до спеціальних навчально- виховних закладів, але не більше 30 діб; діти, які перебувають у розшуку як такі,що зникли,залишилисім’їабонавчально-виховнізаклади(бродяжать),—настрок,необ- хіднийдляпереданняїхпідрозділукримінальноїміліціїусправахдітей,якийініціював розшук,аленебільше36годин;діти,якізалишилидержавипостійногопроживанняівідповідно до міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких наданаВерховною

РадоюУкраїни,підлягаютьповерненнюдодержависвогопостійногопроживання,— настрок,необхіднийдляпередачіїхбатькам,особам,якіїхзамінюють,абопрацівни-кам спеціалізованих установ держав постійногопроживання.

ДотермінутриманнядітейуП.р.д.невходитьчасїхзнаходженняналікуванніабо обстеженніумедичнихзакладах,атакожуперіодкарантину,оголошеногоорганами охорониздоров’я,узв’язкузнаявністюінфекційногозахворюванняосіб,якізнаходять- сявустанові.

ПрийманнядітейдоП.р.д.здійснюєтьсяцілодобово.Неможутьбутирозміщеними доП.р.д.діти,якіперебуваютьустаніалкогольногосп’янінняабопідвпливомнарко- тичнихчитоксичнихречовин,атакожпсихічнохворідітизвираженимисимптомамихвороби.

ПередвлаштуваннямуП.р.д.проводитьсяособистийогляддитини.Оглядздійсню- єтьсяпосадовоюособоюП.р.д.уприсутностідвохіншихпрацівниківабогромадян однієїстатіздоставленими.Урезультатіоглядумаютьбутивилученізброя,колючітаріжучі предмети, наркотичні речовини, спиртні напої, тютюнові вироби, ювелірні виро-би,гроші,документитощо.Списоквилученихпредметівзаноситьсяупротокол.Цінні речі,вилученівдитини,зберігаютьсявбухгалтераустановиабоіншоївідповідальної зацеособи.

Накожнудитину,щопотрапилавустанову,заводитьсяобліковасправа,уякійзна- ходятьсядокументи,щоєпідставоюдляпоміщенняуП.р.д.;даніпровікдоставленого, йогобатьків,осіб,щоїхзамінюють;довідкипростанздоров’я;матеріалипровжиття індивідуально-виховних заходів; інформація про заохочення та покарання дитини; протоколиособистогоогляду;відомостіпромісцязнаходженняціннихпредметівіін- шихречей,вилученихприоглядітощо.Обліковасправаведетьсястаршимвиховате- лемуперіодперебуваннядитинивустанові.

Дітивустановірозподіляютьсязалежновідвікутастатізагрупами,чисельністьяких неповиннаперевищувати20осіб,ізнаходятьсяпідцілодобовимнаглядомпосадових осібП.р.д.Хлопчикитадівчатарозміщуютьсявокремихприміщеннях.Діти,яківчини- лиувіцівід11до14роківсуспільно-небезпечнідіяння,тримаютьсяокремовідінших. Тримаютьсядітивумовах,щовиключаютьможливістьсамовільноговиходутавчинен-ня правопорушень.

Старшийвиховательівихователіорганізовуютьвиховнуроботу,забезпеченняре-жиму,дотримання дітьми правил внутрішнього розпорядку, вживають заходи щодо за- побіганняправопорушень.

Зметоюзапобіганняправопорушеннямсереддітей,виявленнятаусуненняпри-чиніумов,щоїмсприяли,посадовіособиП.р.д.з’ясовуютьумовижиттятавихованнядітейусім’ї;їхособистіякості,інтереси;причинисамовільногозалишенняспеціальногонавчально-виховногозакладу;недолікивдіяльностіпідприємств,установінавчальнихза- кладів,якісприяливчиненнюправопорушень;причинивчиненнязлочинів,осіб,щобраливнихучастьабознаходятьсяурозшуку,атакожтаких,щопропалибезвісти;місцязбутувикраденого;випадкивтягуваннядітейузлочиннутаіншуантигромадськудіяльність.

ПрофілактичнатавиховнароботаздітьмиуП.р.д.здійснюєтьсязурахуваннямвіку, ступеняпедагогічноїзанедбаності,суспільноїнебезпечностіранішевчиненихправо- порушень,атакожіншихобставин,якімаютьзначеннядляефективнихзаходівпрофі- лактичноговпливу.Вихователірозробляютьпланипроведенняякіндивідуальної,такі груповоїробитиздітьминакоженмісяць.

ОсновнимизавданнямивиховноїтапрофілактичноїроботиздітьмиуП.р.д.є:фор-мування необхідних життєвих навичок; профілактика та корекція девіантної поведінки,ут.ч.профілактикаправопорушень;корекціяагресивноїповедінкидітей;формування навичокбезконфліктногоспілкування;формуваннягігієнічнихнавичокінавичокве- денняздоровогоспособужиття;розвитокмотиваціїдопізнавальноїдіяльності;здій-снення трудового, правового, духовного, екологічного вихованнятощо.

Передбачається,щодіти,якігрубопорушуютьдисциплінутаправилавнутрішнього розпорядку або щодо яких заходи виховного характеру не дали позитивнихрезуль- татів,можутьбутипоміщеніудисциплінарнукімнату,аленебільше,ніжнатридоби. Однак,напрактиціпрацівникиустанов,якправило,поміщеннядітейдотакихкімнат незастосовують,аджецепорушуєправадитини,а,окрімтого,несприяєвиправленнюїїповедінки.

Переважнабільшістьдітей,щопотрапляютьдоП.р.д.,цедіти,щомаютьдевіантнуповедінку, соціально-педагогічну занедбаність, психічні відхилення.Такідіти потребу-ютькваліфікованоїпсихолого-педагогічноїдопомоги.УштатіП.р.д.працюєпсихолог,одниміззавданьякогоєпроведеннякорекційноїтапрофілактичноїроботиздітьми наосновіздійсненоїдіагностики.УП.р.д.дієкімнатапсихологічногорозвантаження,що, як правило, обладнана відповідною аудіо- та відеоапаратурою, а також дає можли-вістьпроводитиякіндивідуальну,такігруповуроботупсихологаздітьми.Однимізза- вданьпсихологатакожєпідготовкадитинидопереміщеннятазміниумовпроживання післятого,яквоназалишитьП.р.д.(направленнядоспеціальнихнавчально-виховнихзакладів, повернення до біологічної родинитощо).

УперіоднавчальногорокууП.р.д.можутьдіятиспеціальноорганізованідляді-тейпідтримуючінавчальнізаходи.П.р.д.можеукладатиугодизішколами,щознахо- дятьсяпоблизуустанови,вчителіякихпроводятьзаняттядлядітейзрядунавчальних дисциплін за спеціальною програмою, яка враховує різновіковий склад навчальної групиП.р.д.,ступіньпедагогічноїзанедбаностідітейтощо.Окрімтого,допроведен- нятакихзанять,атакожіншихвидіввиховної,профілактичної,психологічноїроботи здітьмиуП.р.д,можутьзалучатисяволонтери,які,якправило,єстудентамивищих навчальних закладів і опановують психолого-педагогічні та соціально-педагогічніспеціальності.

Літ.:ЗаконУкраїни«Проорганиіслужбиусправахдітейтаспеціальніустановидлядітей»від 24січня1995р.№20/95;НаказМВСУкраїнивід13липня1996р.№384«ПрозатвердженняПо-ложення про приймальники-розподільники для неповнолітніх органів внутрішніх справ»; Мето-дичнийпосібникпороботіздітьми,якітимчасовоперебуваютьвспеціальнихзакладах/Заред. ЛазоренкаБ.П.,КравчукТ.П.—К.:ЮНІСЕФ,2003р.—209с.

Журавель Т. В.

ПРИТУЛОКДЛЯДІТЕЙ(притулок—безпечнесховище,щозабезпечуєдахіпідтрим-кулюдям,якіпотребуютьдопомоги+діти—особивікомдо18років)—цезакладсоціальногозахисту,створенийдлятимчасовогоперебуванняуньомудітейвікомвід3до18років.

Історіярозвиткупритулківдлядітей;рольімісцепритулківдлядітейусучаснійсис- темівлаштуваннябездогляднихібезпритульнихдітей,дітей-сирітідітей,позбавленихбатьківського піклування; психолого-педагогічні, правові та організаційні умови підви-щенняефективностівиховногопроцесуупритулкахдлядітейрозкритовпрацяхтаких

дослідників,якН.Павлик,І.Плугатор,Н.Касьянова,Є.Чернишова,Ю.Богінська,Л.Ар-тюшкіна, А. Поляничко, Л. Чумак, Ю. Василькова,Т.Василькова таін.

ПершіП.для дітей-сиріт, кинутих і безпритульних дітей виникли при монастирях уХVІІІст.НемонастирськіП.існувалиуХІХст.іпізнішепереважнонаблагодійнізасо- би.ПісляЖовтневоїреволюції1917р.дитячіП.булиреорганізованівдитячібудинки. НасучасномуетапістворюютьсясоціальніП.длядітейідорослих.

П.длядітействорюєтьсяслужбоюусправахдітейвідповідноїмісцевоїдержавноїадміністрації,їйпідпорядковуєтьсяітомумаєповнуназву«Притулокдлядітейслужбиусправахдітей».

ОсновнимизавданнямиП.є:а)соціальнийзахистпозбавленихсімейноговихован- нядітей,якіопинилисявскладнихжитлово-побутовихумовах,залишилинавчальніза- клади;б)створенняналежнихжитлово-побутовихіпсихолого-педагогічнихумовдлязабезпечення нормальної життєдіяльності дітей, надання їм можливості для навчання, праці та змістовногодозвілля.

ДоП.приймаютьсядіти,якізаблукали;булипокинутібатькамиабопіклуваль-никами;жебракуютьімісцезнаходженняїхбатьківневстановлено;залишилисябез піклуваннябатьків(усиновителів)абоопікунів(піклувальників);залишилисім’ючина- вчальнийзаклад;вилученікримінальноюміліцієюусправахдітейорганіввнутрішніх справізсімей,перебуваннявякихзагрожувалоїхжиттюіздоров’ю;втратилизв’язокз батькамипідчасстихійноголиха,аварії,катастрофи,іншихнадзвичайнихподій;нема- ють постійного місця проживання і засобів до життя, підкинуті та безпритульні діти; самізвернулисязадопомогоюдоадміністраціїпритулку;відбувалипокаранняувиді позбавленняволінапевнийстрок.

ДоП.неприймаютьсядіти,якіперебуваютьустаніалкогольногоабонаркотич-ногосп’яніння,психічнохворізвираженимисимптомамихвороби,атакожті,щовчи- нилиправопорушенняіщодоякихєвідомостіпровинесеннякомпетентнимиоргана- мичипосадовимиособамирішенняпророзшук,затримання,арештабопоміщеннядо приймальника-розподільника для дітей органів внутрішніхсправ.

ПідставоюдляприйняттядітейдоП.є:зверненнядитинидоадміністраціїпритулку задопомогою;направленняслужбиусправахдітейвідповідноїдержавноїадміністра- ціїчивиконавчогокомітетуради;акткримінальноїміліціїусправахдітейорганіввну- трішніхсправпродоставленнядопритулкупокинутоїдитиниабодитини,яказаблука- ла;письмовезверненнякерівникаорганууправлінняосвітоювідповідноїдержавної адміністраціїчивиконавчогокомітетуради;зверненняоргану,установичиорганізації, наякіпокладеноздійсненнязаходівсоціальногопатронажущододітей,яківідбували покарання у виді позбавлення волі на певний строк; письмове зверненнякерівникалікувально-профілактичного закладу охорониздоров’я.

Прийняттядітей інаданняїмнеобхідної допомогиздійснюєтьсяП.цілодобо-вопротягомкалендарногороку.Усідіти,прийнятідоП.,реєструютьсявжурналіоблікуззаповненнямобліково-статистичнихкартокустановленоїформи.Надітей, прийнятихдопритулку,заводятьсяособовісправи,уякихзберігаютьсядокументипро вікдитини, даніпро йогобатьків (усиновителів)абоопікунів(піклувальників),абоосіб,якіїхзамінюють,довідкапростанздоров’я,психолого-педагогічніспосте- реження, матеріалипропроведену індивідуально-виховну роботутощо.Післяви-буттядітей зпритулкуобліково-статистичні картки зберігаютьсявархівіпритулкупротягом 15років.

Діти можутьперебуватиуП.протягом часу, необхідного для їх подальшого вла-штування,аленебільшяк90діб.Дотермінуперебуваннядітейупритулкуневхо-дитьчасїхперебуваннянаоздоровленні,лікуванніабообстеженніузакладахохорони здоров’я,атакожперіодкарантину,оголошеногоорганамиохорониздоров’яуразіна- явностіінфекційногозахворюванняупритулку.Протакіфактивжурналіоблікудітей робитьсявідповіднийзапис.Післяповерненнядітейізлікувальногозакладудопри- тулкуїхповторнареєстраціянепроводиться.

Діти,прийнятідоП.підлягаютьобсерваціївідповіднодосанітарногозаконо- давства,уразіпотребинаправляютьсялікаремпритулкунаклінічнеобстеження тагоспіталізацію;поділяютьсязалежновідвікунагрупичисельністюнебільшяк10осібукожній,якірозміщуютьсявокремихкімнатах;забезпечуютьсяспальнимиміс- цями,харчуванням,одягомвідповіднодосезонувразіпотреби,атакожкомунально- побутовимипослугами;перебуваютьпідцілодобовимнаглядомпедагогічнихпраців- ників притулку; можуть залучатися до прибирання приміщень і території притулкуз урахуваннямвікудітей,здотриманнямправилтехнікибезпеки,санітаріїтаособистої гігієни;навчаються в навчальних закладахсистеми загальної середньої освіти абоза індивідуальними навчальнимипрограмами.

П.забезпечує своєчасність, доступність і ефективність різних видівдопомоги дітям:організаціяпрофілактичної та корекційно-виховноїроботинаосновііндивідуальногопідходудодитинизурахуваннямїївікутаступенярозвитку;психологічнийсупровідпсихологом;забезпеченнязахистуособистихправтаін-тересів дітей, надання практичної допомоги у розв’язанні питань правовогозахистуюристомтощо.

З метою забезпеченнясоціально-психологічної реабілітаціїдітей, виявлен- няйусуненняконкретнихпричиніумовїхдискомфорту,працівникиП.проводятьпсихолого-педагогічніобстеженнядітей,вивчаютьїхпсихологічнийстан,умовижит- тя і виховання у сім’ї, індивідуальні особливості розвитку, особисті якості, інтереси, причинисамовільногозалишенняниминавчальногозакладучимісцяроботи,втечі зсім’їтощо;вживаютьзаходівдлявстановленняособидитини,якщочерезвікабозіншихпричинцьогонеможназ’ясувати;протягомдобипіслявстановленняособидитининадсилаютьвідомостіпромісцеїїперебуваннябатькам(усиновителям)або опікунам (піклувальникам), органам внутрішніх справ, а також навчальним закла- дам,підприємствам,установамтаорганізаціям,денавчаласьабопрацюваладитина;інформуютьслужбуусправахдітейпробатьків(усиновителів)абоопікунів(піклу-вальників) чи посадових осіб, які зневажають права й інтереси дітей, провокують їх асоціальну поведінку, самовільне залишення сім’ї, навчальних закладів, створюютьзагрозуїхздоров’ютаінтелектуальномурозвитку,уразіпотребипорушуютькло-потанняпрозастосуваннядобатьків(усиновителів)абоопікунів(піклувальників)заходів громадського впливу, притягнення їх до кримінальної, адміністративної чи цивільно-правової відповідальності; проводять індивідуальні та групові виховні за-ходи,психотерапевтичнізаняття,наякихособливуувагуприділяютьрозвиткупо-зитивних нахилів та інтересів, усуненню недоліків у поведінці дітей, встановленню нормальнихвзаємовідносиніздорослимийоднолітками;можутьстворюватиразомізцентрамисоціальноїслужбидлясім’ї,дітейімолодіконсультаційніпунктиприпритулкахзметоюнаданнядітям,їхбатькам,працівникампритулкукваліфікованих консультацій (психологічні, педагогічні, медичні, правові) залежно відконкретних

причинсоціальногодискомфорту;сприяютьствореннюналежнихумовдляжиттєді- яльностідітейусім’ї,навчальнихзакладахтощо.

ВибуттядітейзП.у сім’ю здійснюється за письмовою заявою-зобов’язаннямбатьків (усиновителів), родичів(запогодженнямслужби у справахдітей)або опікунів (піклуваль- ників) прозабезпеченняналежного доглядуза ними. Зметоюподальшоїреабілітації дітиможутьнаправлятисядоцентрівсоціально-психологічноїреабілітаціїдітейіздозволу нацевідповідноїслужбиусправахдітей.Уразі,колиповерненнядитинидомісцяко-лишньогопроживання неможливе через відсутність належних умов проживання івихо-ванняабозіншихпричин,влаштуваннямдітейзаймаютьсяорганиопікитапіклування заостанніммісцемпроживання.Діти,яківибуваютьзП.,забезпечуютьсядокументами,щозасвідчуютьїхособу,медичнимидовідками,довідкоюзпритулкупроперебування уньому,атакожпродуктамихарчуваннятагрішминапроїзддомісцяпроживання.Уразіпотребидітямвидаютьсяокреміпредметиодягутавзуттявідповіднодосезону.

Літ.:ПавликН.П.Виховнадіяльністьупритулкудлянеповнолітніх:монографія/Н.П.Пав-лик.—Житомир:Вид-воЖДУім.І.Франка,2008.—227с.;ПавликН.П.Психолого-педагогічні умовиорганізаціїпроцесувихованняупритулкудлянеповнолітніх:автореф.Дис.канд.пед. наук:13.00.07/Н.П.Павлик.—Нац.пед.ун-тім.М.П.Драгоманова.—К.,2007.—21с.;Рефор- мування системи закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування: передумови,реаліїтаперспективи:зарезультатамисоціол.дослідж./О.А.Калібаба,Ж.В.Пе-трочко,О.С.Шипіленко,Ж.В.Петрочко,М.Л.Синюшко,О.В.Строяновська.—Укр.ін-тсоц.дослідж.ім.О.Яременка,Християн.дит.фонд.—К.:Наук.світ,2006.—100с.;СирітствовУкраїні яксоціально-педагогічнапроблема(соціально-правовийаспект)/Л.М.Артюшкіна,А.О.По- ляничко.—Сум.держ.пед.ун-тім.А.С.Макаренка.—Суми,2002.—268с.;Соціальнапедаго- гіка:малаенциклопедія/Зазаг.ред.І.Д.Звєрєвої.—К.:Центрнавчальноїліт-ри,2008.—36с.; Соціально-психологічнареабілітаціябездоглянихдітей:метод.посіб./І.Г.Бабенко,В.М.Миш- ківська,Н.П.Павлик.—Міжнар.орг.зміграціївУкраїні,Житомир.держ.ун-тім.І.Франка,Жи- томир.райдержадмін.—Житомир,2006.—200с.;Типовеположенняпропритулокдлядітейслужбиусправахдітей,затвердженепостановоюКабінетуМіністрівУкраїнивід9червня1997р.№565;ЧумакЛ.Становленнятарозвитоквітчизняноїсистемисоціальноговиховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування / Л. Чумак // Рідна шк.—2008.—

№ 6.— С. 68–70.

Юрків Я. І.

ПСИХОЛОГІЧНАСЛУЖБАВСИСТЕМІОСВІТИ—цеструктурнийпідрозділзакладуосвіти,основноюметоюдіяльностіякогоєзабезпеченнятапідвищенняефективності педагогічногопроцесу,захистздоров’яісоціальногоблагополуччяусіхйогоучасників:вихованців, учнів, студентів, педагогічних і науково-педагогічнихпрацівників.

ДіяльністьП. с.в системі освіти України забезпечується практичними психолога-ми, соціальними педагогами, методистами та директорами (завідувачами) навчально-методичнихкабінетів(центрів),якізасвоїмстатусомналежатьдопедагогічнихпраців- ників,діяльністьякихрегламентуєтьсянормативно-правовимидокументами:Закон України«Проосвіту»(1991р.),Положенняпропсихологічнуслужбувсистеміосвіти(на-казМОНУкраїни№127від03.05.1999р.),НаказМОНУкраїни№592/33від15.08.2001р.

«Про забезпечення розвитку психологічної служби в системі освіти України».

Положення про психологічну службу в системі освіти визначає основнізавдання, змістдіяльності,структуру,управліннятафінансуванняП.с.всистеміосвітиУкраїнивцілому.

Посадипрактичнихпсихологівісоціальнихпедагогівуводятьсявштатнірозклади навчальнихзакладівіустановосвітизаумовинаявностіспеціалістівзфаховоюосвітою вмежахкоштів,передбаченихєдинимкошторисомвитратвідповіднодонормативів чисельностіпрактичнихпсихологівісоціальнихпедагогівП.с.

Посадовіобов’язкипсихологатасоціальногопедагогавизначеніулистіМОНУкраїни№1/9–272від02.08.2001р.,анормативиїхкількостіунавчальнихзакладахвизначеноулистіМОНУкраїни№1/9–385від18.08.2003р.Посадисоціальнихпе- дагогіввводятьсявштатизагальноосвітніхтаіншихнавчальнихзакладівсистемиосвітинезалежновідпосадпрактичнихпсихологівзаумовинаявностіспеціалістівіз фаховоюосвітоюзанормативамикількостісоціальнихпедагогівзакладівтаустанов освітивмежахкоштів,передбаченихєдинимкошторисомвитрат.Кількістьсоціаль- нихпедагогівдошкільнихнавчальнихзакладів(дитячихбудинків)інтернатноготипу та центрів розвитку дитини — одна ставка на навчальний заклад. Кількість соціаль- них педагогів загальноосвітніх шкіл-інтернатів для дітей, які потребують соціальної допомоги, спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів) для дітей, які потре- бують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, навчально-реабілітаційних центрів для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, загальноосвітніх санаторних шкіл (шкіл-інтернатів) для дітей, які потребують трива- логолікування,шкілсоціальноїреабілітаціїдлядітей,якіпотребуютьособливихумов виховання,вечірніх(змінних)шкілдлягромадян,якінемаютьможливостінавчатися вшколахзденноюформоюнавчання,професійно-технічнихнавчальнихзакладів,ви- щихнавчальнихзакладівІ-ІІрівнівакредитації—однаставкананавчальнийзаклад.

У випадках, коли посади, перелічені в зазначених нормативах, не можуть забезпечи- ти нормальне функціонування навчального закладу, за рахунок можливостей місцево-гобюджетутапозабюджетнихкоштівможутьбутивведенідодатковіпосадипрактич- нихпсихологівісоціальнихпедагогів.

СтруктураташтатнийрозкладП.с.вищогонавчальногозакладуІІІ-ІVрівнівакре- дитації визначаються вищим навчальним закладом і фінансуються за рахунок влас- нихкоштівцьогонавчальногозакладу.П.с.вищогонавчальногозакладуІІІ-ІVрівнів акредитації підпорядковується керівнику або одному з його заступників, а у частині науково-методичного забезпечення — Українському науково-методичному центру практичноїпсихологіїтасоціальноїроботи.

ПрацівникамП.с.всистеміосвітинадаютьсяокреміприміщення(кабінети)дляпро- веденнядіагностичної,навчальної,тренінгової,консультативної,розвивальноїтако-рекційноїроботи.

П.с.забезпечуєсвоєчаснетасистематичневивченняпсихофізичногорозвиткуви- хованців, учнів і студентів, мотивів їх поведінки та діяльності з урахуваннямвікових, інтелектуальних,фізичних,статевихііншихіндивідуальнихособливостей,створення умовдлясаморозвиткутасамовиховання,сприяєвиконаннюосвітніхівиховнихза-вдань навчальнихзакладів.

Посадові обов’язки соціального педагога уП. с.: забезпечення соціально-педагогічного патронажу дітей і молоді в системі освіти; сприяння взаємодії навчальнихзакладів,сім’ї,службусправахнеповнолітніх,соціальногозахисту,центрівсоціальнихслужб для молоді, кримінальної міліції, державних адміністрацій, органів місцевого са-моврядування,неурядовихігромадськихорганізаційізметоюадаптаціїдитинидови- могсоціальногосередовищатастворенняумовдляїїблагополучногорозвитку.

Типовізавдання діяльностісоціального педагогапредставлено уПоложенніпропсихологічнуслужбуусистеміосвітиУкраїни:вивчаєтаоцінюєособливостідіяльностітарозвиткувихованців,учнів істудентів, мікроколективу(класу чигрупи), шкільного, студентськогоколективувцілому,молодіжнихідитячихгромадськихорганізацій;дослі- джуєспрямованістьвпливумікросередовища,особливостейсім’їісімейноговихован-ня,позитивноговиховногопотенціалусоціальногосередовищатаджереланегативного впливунавихованців,учнівістудентів;прогнозуєнаосновіспостереженьідосліджень посиленнянегативнихчипозитивнихсторінсоціальноїситуації,щовпливаєнарозви-токособистостівихованця,учня,студентачигрупи; прогнозуєрезультатинавчально- виховногопроцесузурахуваннямнайважливішихфакторівстановленняособистості;даєрекомендаціївихованцям, учням,студентам,батькам або особам, які їхзамінюють,вчителям,викладачамііншимособамзпитаньсоціальноїпедагогіки;надаєнеобхіднуконсультативнусоціально-педагогічнудопомогудитячимі молодіжнимгромадськиморганізаціям, вихованцям, учням,студентам,якіпотребуютьпіклування чиперебуваютьускладнихжиттєвихобставинах;сприяєзахиступраввихованців,учнівістудентів,пред- ставляєїхніінтересиуслужбіусправахдітей,управоохороннихісудовихорганах;бере участьуформуваннінавичокдотриманнянорміправилповедінки,веденняздоровогоспособужиття, сприяє попередженнюнегативнихявищ середвихованців,учнів, студен- тів; надає соціальні послуги, спрямовані на задоволення соціальнихпотреб вихованців,учнівістудентів;здійснюєсоціально-педагогічнийсупровіднавчально-виховногопро-цесу,соціально-педагогічний патронажсоціально незахищенихкатегорій вихованців,учнів істудентів;сприяє соціальномутапрофесійномувизначеннюособистості,дбаєпропрофесійнесамовизначення тасоціальнуадаптаціюмолоді.

П.с.співпрацюєзорганамиохорониздоров’я,працітасоціальногозахистунасе- лення,сім’ї,молоді,внутрішніхсправ,іншимиорганамивиконавчоївлади,атакожгро-мадськимиорганізаціями.

УсвоїйдіяльностіпрацівникП.с.повинен:керуватисяетичнимкодексомспеціалістів ізсоціальноїроботи;дотримуватисяпедагогічноїетики,поважатигідністьвихованців,учнів,студентів,захищатиїхвідбудь-якихформфізичногоабопсихологічногонасиль- ства;будуватисвоюдіяльністьнаосновідоброзичливості,довіриутіснійспівпрацізусі-ма учасникамипедагогічногопроцесу; пропагувати здоровий спосіб життя,підвищуватирівеньпсихологічнихзнаньпедагогічнихпрацівниківібатьківабоосіб,якіїхзамінюють; зберігатипрофесійнутаємницю,непоширювативідомостей,отриманихвпроцесідіа- гностикиабокорекційноїроботи,якщоцеможезавдатишкодивихованцю,учню,сту- дентучиїхоточенню;постійнопідвищуватисвійпрофесійнийрівень;знатипрограмно- методичніматеріалитадокументищодообсягу,рівнязнань,розвиткувихованців,учнів,студентів,вимогидержавнихстандартівдозабезпеченнянавчально-виховного процесу,основні напрямитаперспективи розвиткуосвіти, психолого-педагогічноїнауки.

ФінансуваннядіяльностіП.с.всистеміосвітийоплатапраціпрактичнихпсихологів ісоціальнихпедагогів,працівниківкабінетів(центрів),методистівздійснюєтьсязгідно зчиннимзаконодавством.Фінансуваннядіяльностіпсихологічноїслужбивищихна- вчальнихзакладівІІІ-ІVрівнівакредитації(утомучисліоплатапраціїїпрацівників)здій- снюєтьсязарахуноквласнихкоштіввищогонавчальногозакладу.

Літ.:БезпалькоО.В.Соціальнапедагогікавсхемахітаблицях:[навч.посіб]/ОльгаВолодими- рівнаБезпалько.—К.:Логос,2009.—134с.ВеретенкоТ.Г.Вступдоспеціальності«Соціальна педагогіка»(другиймодуль):[навч.посіб.]/Т.Г.Веретенко,О.М.Денисюк.—К.:Київськ.ун-т

іменіБорисаГрінченка,2011.—135с.Положенняпропсихологічнуслужбусистемиосвіти(на- казМОНУкраїни№127від03.05.1999р.),Прозабезпеченнярозвиткупсихологічноїслужби всистеміосвітиУкраїни(наказМОНУкраїни№592/33від15.08.2001р.);ШульгаВ.В.Соціальний педагогузагальноосвітньомунавчальномузакладі:методичнірекомендації/В.В.Шульга—К.:Ніка-Центр, 2004.— 124с.

Веретенко Т. Г.

РЕСУРСНИЙ ЦЕНТР(англ. resource centre) — це спеціалізоване формування центрів соціальнихслужбдлясім’ї,дітейімолоді,вищихнавчальнихзакладів,недержавних організацій(самостійнаорганізація),діяльністьякогоспрямованананаданнякваліфі-кованої інформаційно-консультаційної, просвітницької, методичної та посередницької допомоги спеціалістам соціальноїсфери.

Внесок у тлумачення цього поняття зробили російські (В. Антипова, В. Бочарова, Н. Бочкарева, І. Демидова, Н. Григор’єва,Т.Жукова, В. Козубовський,У.Крайенберг, А.Лєбєдєв,Т.Нгуен,М.Нікітін,А.Савінова,К.Сисун,Е.Сукіасян,В.Фаче)таукраїнські(Т.Азарова,Л.Абрамова,О.Безпалько,М.Головатий,О.Грущенко,Н.Заверико,І.Звє- рєва,Т.Лях,М.ПанасюкО.Пархомчук,Г.Радчук,І.Ткач,Т.Цюман,К.Шендеровський)вчені.

Ресурсний центр — достатньо нова структура для України. Наразі існує полісемія щодосамогопоняття«ресурснийцентр».Істотнезначеннядлярозумінняпоняттямаєдумка Н. Григор’євої, Ф.Головатогота М. Панасюка, які першими дають визначенняцьо-муфеноменутапідпоняттям«ресурснийцентр»розуміютьспеціалізованийпункт,де створеноінформаційнубазутаспеціальніумовидляпроведенняконсультаційноїро- ботизвизначенимконтингентомклієнтів.М.Нікітінстверджує,щоресурснийцентр закладупрофесійноїосвіти—цедецентралізованаорганізаційнаструктурауправлін- ня, метою діяльності якої є задоволення соціально-освітніх потреб особистості, до- могосподарств, роботодавців, громадських організацій власниками ресурсів на до- бровільнійоснові,якпридержавних,такіпринедержавнихорганізаціях.А.Лєбєдєв визначаєресурснийцентрякконсультаційну,навчальнубазу,дезібраноінформаційні, методичні,матеріальні,людськіресурсидляметодичногосупроводутазабезпечення діяльності спеціалістів соціальної сфери та працівників закладів освіти. ОГрущенкотаО.Пархомчукрозглядаютьресурснийцентрякнеприбуткову,недержавнуоргані- зацію,щоналежнимчиномзареєстрованатадієвідповіднодозаконодавстваУкраїни, головнимзавданнямякої,згіднозістатутомабоіншимиустановчимидокументами,єнадання інформаційно-консультативної та технічної допомоги іншим недержавним ор-ганізаціям.

Першізгадкипроресурсніцентризустрічаютьсяу60-хрр.ХХст.Вонистворювалися набазішкілізметоюпокращеннянавчальногопроцесу,сприяннясамостійнійроботі учнів.УбагатьохкраїнахЗаходу(Австрія,В’єтнам,Індія,Китай,Росія,США,Швеція)із часомшкільніресурсніцентри,азгодоміресурсніцентривищихнавчальнихзакладів, відкинулинадругийпланбібліотеки,запропонувавшикористувачамвільнийдоступ доінформаційнихресурсів,широкийспектрконсультаційнихпослуг,якіснудопомогуунавчанні.

Наприкінці80-хрр.ХХст.подібнаформаінформаційноїпідтримкиувійшлаідосоці- альноїроботи.Уцейперіодресурсніцентридлясоціальнихпрацівниківстворюються уВеликійБританії,Канаді,Німеччині,Росії,Франції,США.Метоюїхньоїдіяльностібула

підтримкаспеціалістівсоціальноїсфери,допомогауроботізапевнимнапрямом(ро- ботаугромаді,соціальнийсупровідпевноїцільовоїгрупи,профілактиканегативнихявищ, соціально-побутові послуги, організація волонтерських груптощо).

ПояваресурснихцентріввУкраїнібересвійпочатокздругоїполовини90-хрр.ХХст.Вонистворювалисьдлязадоволенняінформаційнихпотребсоціальнихпедагогівісо-ціальнихпрацівників.

Напочатку90-хрр.ХХст.ресурсніцентривиступилиосередкомпросвітиспеціалістів- практиківбезбазовоїосвіти,якіпрацювалиусоціальнійсферітастворювалисьзметоюнаданняінформаційної,методичної,консультаційноїітехнічноїдопомогиупрофесійному навчанні,упідвищенні кваліфікації,упрофесійному самовдосконаленню,упроведенні соціально-педагогічнихдосліджень,урозробцітареалізаціїсоціальнихпроектів.Уцейпе-ріодвУкраїнівідбувалосястановленняпрофесійсоціальнийпедагог/соціальнийпраців-ник,томуугалузісоціальноїроботипрацювалочималоспеціалістівбезвідповідноїосвіти.Самересурсніцентривідіграливагомурольувпровадженнісучаснихсоціальнихтехно-логійуїхсоціально-педагогічнійдіяльності,підвищеннікваліфікаціїспеціалістівсоціальноїсфери,їхпрофесійнійкомпетентностіта сприяли професійномусамовдосконаленню.

Наразіресурсніцентристворюютьсятадіютьякпридержавних,такінедержавних організаціяхіустановах.Вониєдостатньорозповсюдженоюформоюпідтримкисоці- альнихпрацівників/соціальнихпедагогівімісцевоїгромадийіснуютьутрьохаспектах, асаме:ресурснийцентрякструктурнийпідрозділцентрусоціальнихслужбдлясім’ї, дітейімолоді(змістдіяльностівідображеноупрацяхвітчизнянихнауковцівО.Безпаль-ко,І.Звєрєвої,Н.Комарової,І.Ткач,С.Толстоухової,К.Шендеровського,В.Шульги;напря- мами їх роботи є інформаційно-просвітницький, профілактичний, охоронно-захисний,рекреативний,соціально-побутовийтафандрейзинговий);ресурснийцентряксамо-стійна громадська організація (зміст діяльності аналізувався такими науковцями:Т.Аза-рова,Л.Абрамова,Ю.Бєловицька,О.Грущенко,М.Дейчаківський,О.Пархомчук,О.Си-доренко, Д. Трасковська, Н. Ясько; основними напрямами діяльності є просвітницький,інформаційний,міжсекторний,лобістський;сприяннярозвиткусекторагромадських організацій);ресурсний центр, який створено у рамках проектної діяльності (зміст діяльностівисвітленоупрацяхтакихнауковців:О.Безпалько,О.Винничук,Н.Заверико, І.Звєрєва,З.Зубик,Т.Лях,І.Новікова,О.Песоцька,В.Петрович,В.Поліщук,Г.Радчук,Т.Цюман;напрямамироботиєінформаційний,консультаційний,просвітницький,по- середницький).Загальнінапрямидіяльностіресурснихцентрів:

1. Інформаційно-консультативний—єнайбільшпоширенимудіяльностіре-сурснихцентрів.Працівникицентрівнетількидопомагаютьу доборілітературизріз- нихпитаньсоціальноїтасоціально-педагогічноїроботи,алейзнайомлятькористувачівнасторінкахвеб-сайтущодоновихнадходженьдоцентрутавипускаютьінформацій- нийбюлетень;інформуютькористувачівічленівгромадипрозаходи,якіздійснюютьсянабазіресурсногоцентрутауякихзаходахфахівціприймалиучасть;здійснюютьпошукі аналіз інформації про становищедітей,сімей і молоді у громаді;популяризують науковідослідження, передовіметодиу галузі соціальноїпедагогіки,соціальноїроботи тапрак-тичної психології;знайомлять із сучаснимитехнологіями навчальної, просвітницької,профілактичної,реабілітаційноїроботи;популяризуютьпрактичнийдосвідроботипси-хологів,соціальнихпедагогіві соціальних працівників;впроваджуютьновітехнологіїдляповного інформаційногозабезпеченнякористувачів;вивчають потребикористувачіві членів різних професійних громад;проводятьрекламно-інформаційні кампанії зокре-

мих напрямівсоціально-педагогічноїдіяльності. Крімцього,працівники ресурсного цен-труінформуютьгромадськість,бізнесовійурядовіколащодоролісекторугромадських організаційурозвиненомусуспільстві.Цейнапрямокпередбачаєнаданняконсульта-тивноїдопомоги щодонасущнихпитаньсоціальноїроботиздітьми,сім’ямитамолоддюугромаді;наданняінформаціїщодокнижковогофондучерезсистемукаталогів,карто- тек,електроннубазуданих;проведенняіндивідуальних,групових,стаціонарнихтави- їзнихконсультаційщодоспецифікиорганізаціїсоціальноїроботизрізнимикатегоріяминаселення. Працюючи у цьому напрямі, працівники ресурсногоцентру використовуютьпотужнийкнижковийфондцентру,сучаснетехнічнеобладнання,Інтернетресурси.

2. Просвітницький— працівники ресурсних центрів проводять соціально-просвітницькітренінгитасемінаридляспеціалістівсоціальноїсфери;проводятьібе- рутьучастьукруглихстолахізрізнимипрофесійнимигромадами;презентуютьінно- ваційні програми, проекти та технології; організовують робочі зустрічі з актуальнихпитань соціально-педагогічної діяльності; займаються популяризацією інновацій соці-альноїроботитапросуваннямідеологіїсоціальноїактивностітавідповідальностігро- мадянсередширокихверствнаселення,урядовихібізнесовихкіл.

3. Посередницький—сприяютьналагодженнюдопомогивконтактізорганізація-ми,якіпрацюютьнадреалізацієюокремихнапрямівсоціальноїроботиздітьми,сім’ями та молоддю у громаді; сприяють формуванню партнерства між секторами громадськихорганізаційідержавнимитабізнесовимиструктураминалокальномутанаціонально- мурівнях;сприяютьналагодженнютапідтриманнювзаємозв’язкузвикладачамипси- хології,соціальноїпедагогікитаспеціалістами-практиками;сприяютьналагодженню взаємодіїміждержавнимитанедержавнимисоціальнимиагенціямийорганізаціямипо вирішенню насущних питань соціально-педагогічної направленості; представляютьресурсніцентривусіхорганізаціяхіустановахзпитань,яківходятьдойогокомпетен- ції;переадресовуютькористувачівдоіншихорганізаційіспеціалістів,якібільшкомпе- тентніутомучиіншомупитанні.

Метоюдіяльності ресурсних центрів є підвищення професійної компетентності та професійного самовдосконалення соціальних педагогів / соціальних працівників іпредставниківгромадськихорганізацій,якінадаютьсоціально-педагогічнудопомо- гутапідтримкудітям,сім’ямімолоді.Діяльністьцентрівзорієнтованананаданняко- ристувачамінформаціїщодозмісту,напрямів,технологій,передовогодосвідуроботи здітьмитасім’ямиугромаді;наконсультаціїзпитаньсоціальноїроботиугромаді,надопомогу у налагоджені взаємозв’язків між суб’єктами соціально-педагогічної роботиугромаді;напошукпартнерівдлявпровадженнясоціальнихпослугнарівнігромади; напопуляризаціюінноваційнихтехнологійсоціальноїроботиздітьми,сім’ямитамо- лоддю;наорганізаціютапроведеннякруглихстолівізметоюобговореннязпрактика- мисоціальноїсфериактуальнихпроблемусоціальнійроботіздітьми,сім’ямитамо- лоддюівизначенняшляхівїхвирішення.

Загальніпринципидіяльності ресурсних центрів:методологічні(розвитку, само-вдосконалення; єдності, свідомості та діяльності; соціальної обумовленості; соціальноїзначущості; нерозривного взаємозв’язку індивіда та його соціальногосередовища);соціально-політичні(гуманізмідемократизмзмістутаметодівроботи,спрямованої напокращенняякостісоціальнихпослугдітямісім’ямугромаді;врахуваннярегіональ- нихособливостейсуб’єктівпринаданнісоціальнихпослуг;законністьісправедливість; суспільнадоцільність);організаційно-діяльнісні(професійнасоціально-технологічна

компетентність; мотивування працівників центру та користувачів; інтеграції; за-гальності; комплексності; посередництва; солідарності; субсидарності; єдності правтаобов’язків,повноваженьівідповідальності);психолого-педагогічні(комплек-сності,індивідуальностітадиференційованостіпідходівдоособистостікористувачів);інструментальні(універсальності;охоронисоціальнихправ;соціальногореагуван- ня; профілактичної спрямованості; принцип клієнтоцентризму; опори на потенційніможливості людини; конфіденційності;толерантності).

Існування доволі значної кількості ресурсних центрів породжує необхідність ви- окремлення достатньо великої кількості класифікаційних ознак для їх типології. Бе- ручи до уваги багатовимірність функціонування цих центрів, їхньої організаційно-інституційноїструктуритахарактерудіяльності,вітчизнянимдослідникомН. Троценкорозроблено типологізацію ресурсних центрів та об’єднано їх у групи за такимикла-сифікаційними ознаками:організаційна —приналежність до організації (ресурсні центривищихнавчальнихзакладів,громадськихорганізацій,державнихсоціальних установ, релігійних організацій, ресурсні центри, створені у партнерстві державної та громадської організації);функціональна —орієнтація на вирішення проблем (га- лузевіресурсніцентри)(ресурсніцентридляспеціалістівполітичноїсфери,ресурсні центри для спеціалістів економічної сфери, ресурсні центри для спеціалістів еколо- гічноїсфери,ресурсніцентридляспеціалістівсоціальноїсфери,ресурсніцентридля спеціалістівправовоїсфери,інші(багатопрофільні);фінансова—спосібфінансуван- ня(державні,недержавні,приватні);ступіньмобільності(віртуальний,мобільний, стаціонарний);територіальна(національний ресурсний центр, регіональний ре- сурсний центр, обласний ресурсний центр, районний ресурсний центр, міський ре- сурснийцентр,районнийумістіресурснийцентр,селищнийресурснийцентр).

Літ.:ГоловатийМ.Ф.Соціальнаполітикаісоціальнаробота:термін.—понятій.слов./МФ.Голо-ватий,М.Б.Панасюк.—К.:МАУП,2005.—560с.Лігаресурснихцентрів[Електроннийресурс].— Режим доступу: // http://www.ligarc.org.ua; ЛяхТ.Л. Діяльність ресурсних та інформаційно-консультаційнихцентрів/Т.Л.Лях//Покращенняякостісоціальнихпослугдітямтасім’ямвгромаді:узагальненнядосвідупроекту:інф.-метод.матеріали/[О.В.Безпалько,Т.П.Басюк, З.П.Бондаренкотаін.];заред.О.В.Безпалько.—К.:Наук.світ,2007.—144с.;Покращенняякості соціальнихпослугдітямтасім’ямвгромаді:узагальненнядосвідупроекту:інф.-метод.матеріа- ли/[О.В.Безпалько,Т.П.Басюк,З.П.Бондаренкотаін.];заред.О.В.Безпалько.—К.:Наук.світ,2006.— 80 с.; Социальная работа и здравоохранение: 200 основных терминов по-английски ипо-русски/[ГригорьеваН.С.,СоловьевА.В.,ЧубароваТ.В.];подобщ.ред.Н.С.Григорьевой.—М.: Альфа-Принт, 1996.— 50 с.; Троценко Н. Є. Капіталізація досвіду діяльності ресурсних центрівдлясоціальнихпрацівників/Н.Є.Троценко//НауковіпраціДонецькогонаціональноготехніч- ногоуніверситету/[відп.ред.П.В.Стефаненко].—Донецьк:ДВНЗ«ДонНТУ»,2009.—С.68–71.; ТроценкоН.Є.Ресурснезабезпеченняспеціалістівсоціальноїсфери/Н.Є.Троценко//Педаго- гічнийальманах:зб.наук.ст./редкол.:В.В.Кузьменко.—Херсон:РІПО,2009.—С.199–202.

Троценко Н. Є.

СІМ’Я—маласоціальнагрупа,засновананаофіційномучигромадськомушлюбіабо кровномуспоріднені,члениякоїоб’єднанісуміснимпроживанняміведеннямдомаш-нього господарства, виконанням сімейних функцій, емоційними зв’язками та взаємни- ми юридичними і моральними зобов’язаннями по відношенню одне до одного, родин- ними традиціями.

ВангломовнихкраїнахдляозначенняС.вживаєтьсялатинськесловоfamely—фа- мілія.Услов’янськихмовахйогозмістозначає,насамперед,«спільнеім’ядлячленівС.»—українськоюмовою—прізвище.

ДочленівС.відносяться:чоловік—дружина;батькитадіти;матір—дитина(діти);батько—дитина(діти);матір—вітчим—дитина(діти);батько—мачуха—дитина(діти),атакож,якщопроживаютьнаоднійспільнійтериторіїзними,батькибатьківзкожноїіз сторін(чоловікачидружини),якідлядітейєдідусемчибабусею.ДітиуС.можутьбути якрідними(біологічними),такіприйомними(якдляодногозбатьків,такідляС.вціло- му).Тідіти,щоуконкретнійС.маютьрідногоодногозбатьків,повідношеннюдоіншого (нерідного—вітчимачимачухи)ізалежновідсвоєїстаттімаютьстатуспасинка(хлоп-чик) чи падчерки(дівчинка).

ЕтапистановленнятарозвиткуС.:1-й—періодстановлення—відреєстраціїшлю- бу(початкусумісногопроживанняіведенняспільногогосподарства)донародження дитини;2-й—віднародженнядитинидоїївступудошколи;3-й—відпочаткудоза- кінченнядитиноюнавчаннявшколі;4-й—доодруженняабовідособленнядітейвід батьківськоїсім’ї;5-й—періодвзаємногоспілкуванняітурботиздорослимидітьмий онуками;6-й—шлюбнапарапохилоговіку—періодзакріпленнястабільностіустале- нихстосунків.

ЯксоціальнийінститутС.традиційновиконуєпевнісоціальніфункції,основнимиз якихєсексуальна,репродуктивна(народженнядітей),виховна,господарсько-побутова(веденняспільного господарства)і соціалізаційна (прилучення до соціальних норм, пра- вил, засвоєннясоціальногодосвіду і соціальних ролей). Укожний історичнийперіодроз-виткуС.,івідноснозмінсоціокультурноїситуації,функціїС.розширюютьсячизвужують-ся, а їх сенс доповнюється новим змістом або набуває певнихособливостейпрояву.

СучаснаС.виконує наступні функції:сексуальну, репродуктивну, виховну, регу-лятивну, рекреативну, господарсько-побутову, економічну, комунікативну, первинноїсоціалізаціїдитини.Усвоїйсукупностівонивизначаютьповнотусімей-ногожиття,алекожназнихмаєсвоїособливості.

СексуальнафункціяС.розкриваєтьсявособливостяхінтимногожиттятасексуаль- ногозадоволенняпартнерів.ПідвпливомЗМІ,зміницінніснихорієнтаційуповедінцій масовійсвідомості,врезультатіпідвищеноїувагидержавидопроблемплануванняС., особливостейстатевоїповедінкимолоді,статевихдевіацій,поширеннязахворювань,що передаються статевим шляхом, реалізації політики щодо їх профілактики, сексуаль-нафункціяперестаєбутизакритоютемоюдляобговореннявС.ісуспільстві,набуває новихформпрояву.

Репродуктивна функціяС.розкривається у природній необхідності продовження людськогородушляхомнародженнядітей—нащадківроду.Найбільшрепродуктив- нимперіодомС.єпершіп’ятьроківшлюбногожиття.Дляповноцінногосамовідтво- реннянаселеннякожнійС.необхіднонародититавиховатинеменше2-хдітей.Од- нак,сучаснімолодібатьки,восновному,орієнтованінаоднудитину,пояснюючисвої такіустановкиматеріальнимитруднощами,відсутністюокремогожитла,соціальною нестабільністюіпогіршеннямстанузагальноготарепродуктивногоздоров’я.Щороку вУкраїніівсвітізростаєкількістьбездітнихсімей.Помітноюстаєтенденціядобільшпізнього народженнядитини.

Виховна функціяС.полягає у створенні такого морально-психологічного клімату, якийєнайбільшсприятливимдляповноцінногофізичного,інтелектуального,психіч-

ного, морального, емоційного, естетичного, соціального розвитку дітей, відповідно їхніхвіковихможливостейтаіндивідуальнихпотребіпроблем.Труднощісучасногосі- мейноговихованнязначноюміроюпов’язанізвідсутністюзагальноїтавіковоїстратегії вихованнядитиниуС.,низькимрівнемпедагогічноїкультуритавідповідальностібать-ків, недостатньою їх підготовленістю до материнства табатьківства.

РекреативнафункціяС.полягаєунаданніматеріальної,фізичної,психологічноївза- ємодопомоги,ворганізаціїздоровогоспособужиттятаповноцінноговідпочинкуС.,вемоційномузахистітавідчуттізахищеностікожногочленаС.

Господарсько-побутова функція пов’язана з забезпеченнямС., її окремих членів необхіднимидляповноцінногожиттяівідпочинкувдомаумовами,насамперед,хар- чуванням,матеріальнимипотребамитаствореннямпобутовогокомфорту.Цяфункція маєсвоїхарактерніособливостіусільськихіміськихС.,уС.зрівнимступенемматері-альних можливостей і спрямованістю цінніснихорієнтацій.

ЕкономічнафункціяС.пов’язаназпроцесамирозподілутаспоживанняматеріаль- нихблагіпослуг,можливостямисімейногобюджетутайогораціональнимвикорис- танням.Усебільшевиявляєтьсяунамаганнідосягненняекономічноїнезалежностівіддержави та батьківськоїродини.

КомунікативнафункціяС.полягаєузадоволенніпотребїїчленівуспілкуваннітавза-єморозумінні. Перебуває у прямій залежності від характеру внутрішньосімейного спіл-кування,відморально-психологічногокліматуС.івідпсихологічнихустановококремих їїчленів.Наповнотуїїреалізаціївеликийвпливмаютьмас-медіатаІнтернет-технології,які заміщують реальне спілкуваннявіртуальним.

РегулятивнафункціякожноїС.залежитьвідхарактернихсамедлянеїморальних норміпринципів,можливостейздійснюватисоціальнийконтрользасвоїмичленами, зокрема,дітьмизбокубатьків.Особливостіїївиконаннязалежатьвідтипувладийав- торитету,атомупередбачаєдлякожноїС.свіймеханізмреалізації.Цяфункціяпрактич- нонеконтролюєтьсязбокусуспільства,завиключеннямякихоськрайніхситуацій.

Функціяпервинноїсоціалізаціїдітейполягає,насамперед,уїхознайомленнітапри- лученнічерезспосібжиттяС.іповедінкубатьківзкультурою,традиціямиіцінностями суспільства,моделямиповедінки,зсоціальнимиролямийособливостямирізнихсо-ціальнихпозицій.

НастановленнятаздійсненняфункційсучасноїС.впливають:нуклеаризація—пе- ретворенняС.,щоскладаласьранішезтрьох-чотирьохпоколіньуС.здвохпоколінь— батьків і дітей (це значно послаблює можливості передачі соціального, у тому числі сімейногодосвідувідстаршихпоколіньмолодшим);послабленняродиннихзв’язків, урбанізація,територіальнарозмежованістьсімейнихколективів,підвищенамобіль-ність молоді у сфері професійних, побутових інтересів, дозвілля зменшують можливостісоціальногоконтролютазнижуютьмірувпливубатьківськоїС.;змінастандартівпове- дінки,сімейнихцінностейпротягомжиттяодногопоколінняпризводитьдоповноїабочасткової переоцінки досвіду сімейного життя, який має старше покоління; зменшеннякількостідітейуС.,орієнтаціянаоднудитинунедозволяютьвідтворитиприроднушко- лупідготовкимайбутніхбатьківзарахунокспівпрацістаршихізменшими;збільшення кількості та складнощів побутових проблем послаблюють можливостібатьківського впливунадітейвумовахізасобамиС.;збільшеннякількостірозлучень,громадянських (неофіційних)шлюбівсвідчатьпронедостатнюїхготовністьдовиконанняролічоло- вікатадружини,батькатаматері;пронедооцінкуроліС.вжиттісуспільстватакожної

людинизокрема;деформаціясімейнихцінностей,привнесенняновихсімейнихстан-дартів і моделей поведінки батьків і дітей значною мірою детермінуються глобалізацій- нимипроцесами.

СтабільністьС.яксистемивизначаєтьсяїїцілісноюструктурою,цінностямиіцінніс-ними орієнтаціями, умовами функціонування, сімейними традиціями. Цілісність струк-турипередбачаєнаявністьповноїС.—батька,матерітадитиниабокількохдітей.Цін-ності та ціннісні орієнтації є основою стилю, способу сімейного життя, міцності духовнихзв’язківміжчленамиС.ізабезпечуютьпевнийстатусС.іїїчленівусуспільстві,якийзна- чноюміроюхарактеризуєїхблагополуччячинеблагополуччя.Умовифункціонування (наявністьокремогожитла,роботидлядорослихчленівС.,пенсіїдлянепрацездатних, забезпеченістьпобуту,станздоров’ячленівС.,можливостідоступудоінформаціїта сфериобслуговування;емоційнанасиченістьсімейнихстосунків)впливаютьнаякість сімейногожиттяіступіньадаптаціїчидезадаптаціїС.досоціальнихнорм,ступіньзадо-воленості шлюбом і міжособистіснимивзаєминами.

У кожнійС.як малій групі й інтимній сфері спілкування існують певні сімейні тра- диції — звичні для неї, прийняті всіма членамиС.норми, звичаї, манери поведінки. Досімейнихтрадиційтакожналежатьособливостісвяткуваннясімейнихсвят(днівна- родження,хрестин,весілля,народноготарелігійногокалендаря,пам’ятнихсімейних даттощо),традиціївшануваннячленівродутапевніритуали,атакожзвичаєвімоделі поведінкитаспілкування(незаперечноїповагийавторитетустаршихчленівС.,турбо- типроменшихібільшслабких,підтримкиродиннихстосунків,захистучленівС.іроду). Їхнаявністьєознакоюсімейногоблагополуччятамеханізмомпередачісімейнихцін- ностейнаступнимпоколінням.Сімейнітрадиціїтаобрядиґрунтуютьсянасуспільних, національних, релігійних і історичних традиціях і обрядах, які творчодоповнюються привнесеннямвнихособистоготапевноюміроюперетворюються,тимсамимстають укожнійС.унікальними.

Згідноданихсучаснихдослідженьсімейнітрадиціїзчасомпіддаютьсятрансформа- ції,втрачаютьсяабоформуютьсявідносноновихтенденційрозвиткусоціокультурної ситуації. Подібне спостерігається і відносно особливостей розвитку інститутуС.Такв останні десятиріччя утверджуються «шведськіС.» — так у просторіччі називається формаполіаморії,колитроєосібрізноїстаті(двоєчоловіківіоднажінкаабодвоєжінок і один чоловік) разом живуть і ведуть спільне господарство. Звідси і франц. назва— ménageàtrois,тобто,господарствонатрьох.

НабуваютьпоширенняістаютьофіційновизнанимивокремихєвропейськихкраїнахтакожгомосексуальніабоодностатевіС.,якіутворюють між собою особизнетрадиційною сексуальною орієнтацією.Усередині 2010р.можливістьзареє- струватитакийшлюбіснувалавНідерландах,Бельгії,Іспанії.Канаді,ЮАР,Норвегії, Швеції, Португалії,ІсландіїйАргентині.Щодовизнання аналогів шлюбу—зареє-строванихпартнерств осіб однієї статі, прийнято закониуФранції, Німеччині, Ве- ликобританії,Данії,Чехії,Словенії,Угорщині.Вокремихкраїнахгей-союзинелега- лізованінанаціональному рівні, однак,їхможливооформитивокремих регіонах(наприклад,вокремихштатахСШАабоустолиціМексики).Зметоюуникненняїхгендерноїдискримінаціїусуспільстві,атакожрозв’язанняпротиріччящодовизна-ченнябатьківськогостатусу,утакихС.,якімаютьнавихованнідітей,навітьпри-ймаютьсязакони,якимивилучаютьсязобігуслова«мама»і«тато»,авводитьсяза-йменник «воно»(Швеція).

НабуваютьпоширеннявіртуальніС.,яківиникаютьзавдякизнайомствучерезІнтер- нетіздійсненняпроцедуривіртуальноговзяттяшлюбу,свідкамиякоїєкористувачіспе- ціальнихсайтів.Отриманікомп’ютерні«посвідченняпрошлюб»немаютьюридичної сили,алезначимізточкизоруособистихвідносин.Завсімаправиламивіртуальностішлюбнійпарінадається«окремакімната»вчаті,щобвонимогливідвертоспілкуватися. ІнколитаківіртуальніС.«народжуютьдітей»,«купуютьмашини,будинки,дачі».Подібнішлюбидоситьпопулярнісередмолоді,особливовтихкраїнах,деєвисокимпоказник самотності.УКитаївжезареєстрованобільше50тис.віртуальнихшлюбів.Відоміфакти, колиреальноіснуючіС.розпадалисячерезревнощідошлюбногопартнера,якийство- рювавщеівіртуальнуС.Надумкуфахівців,подібніситуаціїпотребуютьпсихотерапев-тичноговтручання.

ФункціонуванняС.таїїстатусрегламентуютьсясімейнимправом,якеєскладовоючинногозаконодавства.

Щорічно15травнясвяткуєтьсяМіжнароднийденьС.,якийбулопроголошеновре- золюціїГенеральноїАсамблеїООНвід20вересня1993р.

РоліС.ужиттілюдинитаувихованнідітейприсвяченіроботиЯ.Коменського,В.Ви- ноградова,А.Макаренка,С.Русової,В.Сухомлинського,К.Ушинськогойін.Наукове вивченняС.ісімейногожиттявідображеновроботахсучаснихдослідниківЮ.Азарова,Т.Алєксєєнко,О.Добриніної,І.Звєрєвої,І.Гребєннікова,З.Кісарчук,І.Кона,О.Конон- ко,М.Ковалевського,ВКравця,Г.Лактіонової,П.Лєсгафта,М.Мацковского,Л.Мор-гана,В.Постового,В.Сатир,М.Стельмаховича,Є.Сявавко,В.Торохтія,О.Харчева,Е. Эйдеміллера, З. Янкова йін.

Літ.:АзаровЮ.П.Семейнаяпедагогика.—М.,1989.—112с.;АлєксєєнкоТ.Ф.Ціннісніорієнтації тадуховнізапитисімеймалихмістУкраїни;Соціально-психологічніпроблемитавиховнийпо- тенціалсімей//СтановищесімейвумовахмалихмістУкраїни:Державнадоповідьпростанови- щедітейвУкраїні(запідсумками2004р.)/[Т.Ф.Алєксєєнко,А.М.Ноур,О.О.Яременко,Т.В.Го-ворун,Н.Г.Гойдатаін.].—К.:Гопак,2005.—С.91–109;135–182;КонИ.С.Ребенокиобщество/ Историко-этнографическаяперспектива.—М.,1988.—270с.;ТорохтийВ.С.Психологиясоци- альнойработыссемьей.—М.:ЭКСМОПресс,1996.—Т.3.—С.224.—500с.

Алєксєєнко Т. Ф.

СЛУЖБИУСПРАВАХДІТЕЙ—(уперіодз1995р.долютого2007р.—службиуспра-вахнеповнолітніх)—цеуповноваженийорганвиконавчоївлади,якийстворюєорган виконавчоївладийорганмісцевогосамоврядуваннядлязабезпеченнязахиступравізаконних інтересів дітей на відповіднійтериторії.

СферудіяльностіслужбусправахдітейвизначаєзаконУкраїни№2095«Проорга- ниіслужбиусправахнеповнолітніх»,закономУкраїни№609-VП«Провнесеннязмін до деяких законодавчих актів України щодо органів і служб у справахнеповнолітніх таспеціальнихустановдлянеповнолітніх»ізакономУкраїни№2342«Прозабезпечен- няорганізаційно-правовихумовсоціальногозахистудітей-сиріттадітей,позбавленихбатьківськогопіклування».

Відповіднодовищезазначенихзаконівслужбивмежахсвоєїкомпетенції:розроб- ляють і здійснюють заходи, щодо захисту прав, свобод і законних інтересів дітей і їх соціальногозахисту;здійснюютьорганізуючу,координуючутаконтролюючуфункції зпитаньсоціально-правовогозахистудітей,зокремадітей-сирітідітей,позбавленихбатьківськогопіклування.

Службиусправахдітейвиявляютьразомзіншимипідрозділамидержадміністра- ції, органами внутрішніх справ, центрами соціальних служб для сім’ї, дітей і молоді та за участю громадськості дітей, які залишилися без піклування батьків, перебува- ютьускладнихжиттєвихобставинах.Зцієюметоюслужбивідвідуютьдітейзамісцем їх проживання, навчання та роботи; здійснюють заходи щодо соціально-правового захистудітей;організовуютьвідповіднодовимогзаконодавствавилученнядитиниз небезпечного середовища; порушують перед органами виконавчої влади й органа- мимісцевогосамоврядуванняпитанняпровлаштуваннядитини;направляютьдити- ну на тимчасове перебування, реабілітацію до притулків для неповнолітніх, центрів соціально-психологічноїреабілітації;готуютьматеріалищодовстановленняопіки,пі-клування над дитиною, влаштування дитини в прийомну сім’ю, дитячий будинок сімей-ноготипу;притягаютьдовідповідальності,згідноззаконом,фізичнихіюридичнихосіб (зокремабатьків),якідопустилипорушенняправ,свободізаконнихінтересівдітей.

Службиусправахдітейзабезпечуютьздійсненнянавідповіднійтериторіїзаходів, спрямованихназапобіганнябездоглядності,жебракування,правопорушеннясеред дітейтаусуненняпричиніумов,якіцьомусприяють:визначаютьпотребувзакладах соціального захисту для дітей, які потрапили в складні життєві обставини (притулки для неповнолітніх, центри соціально-психологічної реабілітації для неповнолітніх), утворюють, реорганізують і скеровують їхню діяльність; перевіряють стан роботи з соціально-правового захисту дітей у навчальних закладах, закладах для дітей-сиріт ідітей,позбавленихбатьківськогопіклування,успеціальнихустановахізакладахсо- ціальногозахистудлядітейнезалежновідформивласності;розробляютьпропозиції щодобюджетнихасигнуваньнареалізаціюпрограміздійсненнязаходівсоціального захисту неповнолітніх та утримання підпорядкованих службам закладів; контролю- ютьумовироботидітейнапідприємствах,вустановахтаорганізаціяхнезалежновід формивласностітапідпорядкованості;приймаютьумежахсвоєїкомпетенціїрішення щодо усунення, виявлених в ході перевірок, недоліків; запрошують батьків або опі- кунів,піклувальників,посадовихосібдослужбиусправахдітейізметоюз’ясуванняпричинтаумов,якіпризвелидопорушенняправдітей,бездоглядності,вчиненняправопорушень; вживають заходи для їх усунення; представляють, у разі необхід-ності,інтересидітейусудах,уїхніхвідносинахзпідприємствами,установамийор-ганізаціяминезалежновідформивласності;порушуютьпередорганамивиконавчої владийорганамимісцевогосамоврядуванняпитанняпронаправленнядоспеціаль- нихустановдлядітей,навчальнихзакладівнезалежновідформивласностідітей,що перебувають у складних життєвих обставинах, неодноразово самовільно залишали сім’ютанавчальнізаклади.

Рішенняприйнятіслужбамиусправахдітейізпитань,щоналежатьдоїхньоїком- петенції,обов’язковідлявиконаннямісцевимиорганамивиконавчоївлади,органами місцевогосамоврядування,підприємствами,установамийорганізаціяминезалежновід форми власності, посадовими особами тагромадянами.

З метою удосконалення системи соціального захисту дітей служби забезпечують ве-деннядержавноїстатистикищододітей,зокрематих,якіпотребуютьособливоїуваги тадержавноїпідтримки.Службиусправахдітейвідповідноїтериторіїведутьбанкида- нихнадітей-сирітідітей,позбавленихбатьківськогопіклування;дітей,якіжебракують, схильнідобродяжництва,потерпіливіднасильства,жорстокогоповодження,скоїли злочини,перебуваютьушколах,училищахсоціальноїреабілітації.Такожпрацівники

службведутьсправизопікитапіклуваннянаддітьми,усиновленнядітей,банкида-них на усиновителів, опікунів / піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователівтаосіб,якімаютьбажанняусиновити/удочеритидитину,створитиприйомнусім’ю,дитячий будинок сімейноготипу.

Штатнукількістьпрацівниківрайонних,міських,районнихумістахслужбусправах дітейвідповіднодозаконуУкраїни№609-Vвід07.09.2007р.установлюютьзрозрахун- куодинпрацівникслужбинебільше,ніжнадвітисячідітей,якіпроживаютьурайоні, танебільше,ніжначотиритисячідітей,якіпроживаютьумісті,районівмісті.Дляздій-сненняфункційщодоопікитапіклуваннянаддітьми-сиротамитадітьми,позбавленимибатьківськогопіклування,ускладіслужбусправахдітействорюютьокремийпідрозділ. ЗгіднозЗакономУкраїни№2342штатнукількістьтакогопідрозділувстановлюютьза- лежновідкількостідітей-сирітідітей,позбавленихбатьківськогопіклування,алевона маєстановитинеменшедвохосіб.

Служби у справах дітей мають права юридичної особи, власний бланк, печатку. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у справах сім’ї,

дітейімолоді(МіністерствоУкраїниусправахсім’ї,молодітаспорту),уповноважений орган влади Автономної Республіки Крим у справах сім’ї, дітей і молоді здійснюють координаціюзусильцентральнихімісцевихорганіввиконавчоївлади,органівмісце- вого самоврядування, безпосередньо обласних, міськихслужбу справах дітей, під- приємств,установтаорганізаційнезалежновідформивласностіувирішенніпитань соціальногозахистудітейтаорганізаціїроботиззапобіганнядитячійбездоглядності; забезпечуютьздійсненнязаходівщодозахиступрав,свободізаконнихінтересівді- тей і дотримання вимог законодавства щодо встановлення опіки та піклування наддітьми, їхусиновлення.

Літ.: Збірник нормативно-правових актів у сфері захисту прав дітей / Редакційнаколегіята упорядники збірника: Довженко В. І., Кияниця З. П., СусловР.І.— Дитячий фонд ЮНІСЕФ, 2003.—412с.;Механізмивзаємодії,органівдержавноївладитанеурядовихорганізаційпроти- діїжорстокомуповодженнюздітьми:Навчально-методичнийпосібникзаред.ШевченкоК.Б., ТрубавінойІ.М.—К.:Юрисконсульт—2005.—452с.;Нормативно-правовезабезпеченняреа- лізаціїдержавноїполітикизпитаньсім’ї,жінок,дітейтамолоді:Збірникнормативно-правових документів/В.І.Довженко(Головатаін.)—К.:Держкомсім’ямолодь,2003.—352с.;Правове положеннянеповнолітніхвУкраїні:Збірникнормативно-правовихактів/Уклад.КройторВ.Л., ЄвкоВ.Ю.—Харків:Еспада,2002.—576с.

Кияниця З. П.

СОЦІАЛЬНИЙ ГУРТОЖИТОК— заклад для тимчасового проживання дітей-сиріт і ді- тей,позбавленихбатьківськогопіклування,вікомвід15до18років,атакожосібізчис- ладітей-сирітідітей,позбавленихбатьківськогопіклування,вікомвід18до23років.

Гуртожитокутворюєтьсямісцевиморганомвиконавчоївладиабоорганоммісцево- госамоврядуваннязанаявностінеобхідноїматеріально-технічноїбази,зокремапри-міщень, які відповідають санітарним і гігієнічним вимогам. Утримання гуртожитку здій-снюютьзарахуноккоштівмісцевогобюджету,передбаченихдлявиконанняпрограм,спрямованих на розв’язання проблем дітей, жінок ісім’ї.

Головна мета діяльності соціальних гуртожитків — створення умов для соціаль- ної адаптації осіб, що в ньому проживають, та їх підготовки до самостійного життя. Основні завдання, на вирішення яких спрямована соціально-педагогічна робота

психологів,соціальнихпедагогів,юристівутакихзакладахце:оволодіннямолоди-милюдьминавичкамисамостійноговеденнягосподарства;влаштуваннянанавчан-нязметоюздобуттяпрофесії;допомогавпрацевлаштуванні;формуваннянавичокефективноївзаємодіїзоточуючими;формуваннянавичоксамостійногоприйняттявідповідальнихрішень;плануваннямолодимилюдьмисвоїхжиттєвихперспективі їхреалізація.Перебування випускників шкіл-інтернатівусоціальних гуртожитках забезпечитьїмможливістьздобутипевнийадаптаційнийпотенціалдлясамостій-ногожиттятанеобхідніпрофесійніумінняінавичкиякбазисудляподальшоговла- штуванняусоціумі.

Літ.:БезпалькоО.В.Організаціясоціально-педагогічноїроботиздітьмитамолоддювтериторі- альнійгромаді:теоретико-методичніоснови:Монографія.—К.:Наук.світ,2006.—363с.;Досвідсоціальної роботи. Інформаційно-методичний бюлетень № 4–5.— К.: КМССССДМ, 2005.— 170 с.;Типовеположенняпросоціальнийгуртожиток//Нормативно-правовіактитадокументи,роз- робленінавиконанняУказуПрезидентавід11липня2005р.№1068«Пропершочерговізаходи щодозахиступравдітей».—К.,2005.—С.10–12.

Безпалько О. В.

СОЦІАЛЬНИЙ ЦЕНТРМАТЕРІТАДИТИНИ— заклад тимчасового проживання жінок насьомому-дев’ятомумісяцівагітностітаматерівіздітьмивікомвіднародженнядо18 місяців,якіопинилисявскладнихжиттєвихобставинах,щоперешкоджаютьвиконан-ню материнськогообов’язку.

Центрстворюєтьсямісцевиморганомвиконавчоївладиабоорганоммісцевогоса- моврядування.Утриманняцентруздійснюютьзарахуноккоштівмісцевогобюджету, передбаченихдлявиконанняпрограм,спрямованихнавирішенняпроблемдітей,жі- нокісім’ї.

ОсновнаметадіяльностіЦентру—запровадженняновихформсоціальноїпід-тримкижінокізапобіганнявідмовібатьківвідновонародженихдітей.Процеснадан- ня послуг у центрі має сприяти розвитку відповідального батьківства, формуваннюприв’язаностіматерітадитини,подоланнюскладнихжиттєвихобставиніпопе-редженню направлення дітей до інтернатних закладів. Направлення і зарахуваннядосоціальногоцентруматерітадитинивідбуваєтьсянапідставікритеріївналеж- ностідоцільовоїгрупиодержувачівпослуг.Досоціальнихцентрівматерітадити- нинаправляютьсяособи,яківідповідаютьнаступнимкритеріям:вагітніжінки(насьомому-дев’ятомумісяцівагітності);жінки,якімаютьдитину(дітей)вікомвіднаро- дженнядо18місяців,якіперебуваютьвобставинах,щоперешкоджаютьналежному виконанню материнського обов’язку або спричиняють високий ступінь розлучення матері з дитиною — відсутність чоловіка, близьких, які можуть надати підтримку та допомогувгромаді(одинокі,неповнолітніматері,вихованкиінтернатнихзакладів), відсутністьжитла,роботи,тяжкематеріальнестановище;жінки,якієвмотивованими на покращення власної життєвої ситуації; породіллі, які висловили намір залишити дитинувзакладіпісляїїнародження.

Завданнясоціально-педагогічноїроботизжінкамиуцентрі:формуваннявматерівід-повідальногоставленнядодоглядузадитиноютаїїрозвитку;формуваннянеобхідних санітарно-гігієнічних навичок доглядузадитиною; навчання матері необхідним побу- товимісоціальнимнавичкам;забезпеченняматір’ювідповіднихзаходівіумовдляфі-зичноготапсихічногорозвиткудитини;підготовкаматерідосамостійногожиттяпісля

закінченнястроку перебування уцентрі; допомогауналагодженнівзаємостосунків з біо-логічноїсім’єюжінки,батькомдитиничийогородиною,іншимиріднимичиблизькимилюдьми;допомогажінціуздобуттіосвіти,професії,пошукуроботиякумовиматеріально-гозабезпеченняматерітадитинипіслязакінченнястрокуперебуванняуцентрі.

Житлово-побутовіумовивцентрахматерітадитинистворенітакимчином,абиза- безпечитимаксимумсамостійностітакомфортувповсякденномужитті.Кожнажінка проживаєразоміздитиноювмебльованійкімнаті.Допослугматерів—вітальня,кухня, девониготуютьїжу(персоналконсультує,якприготуватитучиіншустравудлядитинита жінки), в окремих центрах створюються майстерні, комп’ютернікімнати.

Восновусоціально-педагогічноїроботизматерями,якіперебуваютьутакихЦен- трах,покладенометодведеннявипадку.ПризарахуваннідоЦентруматерітадити- низакожнимодержувачемпослугзакріплюєтьсяпрацівникзакладу,відповідальний заведеннявипадку.Міждисциплінарнакомандафахівців,доскладуякоївходятьсо- ціальнийпедагог/працівник,медичнасестратапсихолог,визначає,уформуванніяких побутовихнавичок,навичокдоглядузадитиноюнеобхіднадопомогафахівців.Відпо- відальнийзаведеннявипадкупрацівниккоординуєпроцеспроведенняоцінкипотреб матерітадитинизметоювизначенняступенявтручаннятатипупослуг.Наосновіпро- веденоїоцінкипотребвінскладаєіндивідуальнийпланроботизкожноюматір’ю,який міститьзапланованідії,заходиутакихсферах:задоволеннябазовихпотребматеріта дитини; набуття соціальних навичок матір’ю; розвиток виховного потенціалуматері тастосунківздитиною;розвитокдитини;стосункизсім’єютабатькомдитини;заходиз подальшоговлаштуваннятаадаптаціїугромаді(житло,навчання,працевлаштування, соціальнийзахист).Вагітнажінкаабоматірбереактивнуучастьурозробцітавиконанні плану.ЧасовийперіодперебуваннявЦентрімаєбутинастількикоротким,наскількице можливо,інастількидовгим,наскількиценеобхідно;визначаєтьсяіндивідуальнодля кожноговипадку.Клієнтизпочаткумаютьрозуміти,щоЦентр—цетимчасовийпри- тулокузв’язкузвиникненнямкризовоїситуації.

Дляуспішноїсоціалізаціїтаподоланняжиттєвихтруднощівсвоїхклієнтів,праців- никисоціальногоцентруматерітадитинивзаємодіютьізпрацівникамицентрівсоці- альнихслужбдлясім’ї,дітейімолодізамісцемїхпроживанняпіслявиходузцентру.Їх зусилляспрямованінаплануваннязаходівщодовлаштуванняматеріздитиноювгро- маді;допомогуувстановленні/відновленніконструктивнихконтактівізсім’єю,друзя-ми й іншими значущими особами; навчання жінок веденню господарства, плануванню сімейного бюджету; вирішення питань житла; відновлення соціальних зв’язків; мобілі-заціюресурсівгромадинапідтримкуматерітадитинитощо.Результатцієїроботи— матиздитиноюпідготовленадосамостійногожиттятасоціальноїінтеграції.

Післявиходуззакладуматиздитиноюперебуваєпідсупроводомпрацівниківцен- трівсоціальнихслужбдлясім’ї,дітейімолоді,якінадаютьнеобхіднудопомогутапід- тримкувперіодадаптаціївновихумовахпроживання.Згіднозрекомендаціями,нада- нимипривиходізСоціальногоцентруматерідитини,соціальніпрацівникизамісцемпроживання здійснюють моніторинг умов проживання, застосування набутих навичок;пошукресурсівдляпідтримкивгромаді;посередництво(допомогауспілкуванніздер- жавнимиорганамийустановами,пошукроботитапрацевлаштування,влаштуваннядитини в дошкільний заклад); психологічну, інформаційнупідтримку.

ЗпоявоюмережіСоціальнихцентрівматерітадитиниз’явилисяновіможливостіздійснювати систематичну соціально-педагогічну роботу з жінками, надаватикомплекс

соціальних послуг, спрямованих на запобігання відмов від новонароджених дітей і здо-буття жінками навичок самостійного життя поза межами центру.

Літ.:БезпалькоО.В.Організаціясоціально-педагогічноїроботиздітьмитамолоддювтерито- ріальнійгромаді:теоретико-методичніоснови:Монографія.—К.:Наук.світ,2006.—363с.;Со- ціальнапедагогіка:теоріяітехнології:Підручник/Заред.І.Д.Звєрєвої.—К.:Центрнавчальної літератури,2006.—С.237–250.;Типовеположенняпросоціальнийцентрматерітадитини// Нормативно-правовіактитадокументи,розробленінавиконанняУказуПрезидентавід11лип- ня2005р.№1068«Пропершочерговізаходищодозахиступравдітей».—К.,2005.—С.13–16; Стандартнаданнясоціальнихпослугсоціальнимцентромматерітадитини(затвердженонака- зомДержавноїсоціальноїслужбивід10.06.2011р.№23);ПостолюкГ.І.Соціально-педагогічна роботазжінкамиусоціальнихцентрахматеріідитини/Г.І.Постолюк//ВісникЖитомирського державногоуніверситетуім.І.Франка—2012.

Безпалько О. В., Постолюк Г. І.

ТЕЛЕФОНДОВІРИ—спеціалізованеформуванняцентрусоціальнихслужбдлясім’ї, дітейімолодічисамостійнаспеціалізованаслужба,діяльністьякоїспрямовананана- даннякваліфікованоїекстреної,анонімної,безкоштовноїпсихологічноїтапсихотера-певтичної допомоги по телефону підліткам, молоді, окремим категоріям населення, щопереживають кризові ситуації чи потребують довідкової інформації з різних питань, атакождляпрофілактикитапопередженнясередданоїкатегоріїнаселеннядевіантноїповедінки.

ЗавданняТ.д.: терміново здійснювати інформаційне консультування абонента, з метоювстановленняйогозв’язкузрізнимиустановами,соціальнимислужбамитаква-ліфікованими спеціалістами (психотерапевтами, юристами, соціальними педагогами / працівниками, лікарями тощо); надавати психолого-педагогічну підтримку та соціальнудопомогуабонентуувирішеннігострихсоціально-психологічнихпроблем;запобігатинегативним явищам у соціальному середовищі; організовувати теоретичну та практич-нудіяльність,спрямованунарозвитоктелефонногоконсультування,атакожпрофесій- нихконтактівзіслужбамидопомогиіншихрегіонівУкраїнитадержав.

До принципів телефонної психологічної консультації належать:

1. Анонімність.Увипадку зверненнядоТ.д. відабонентаневимагаютьна-зивати себечиповідомити місце знаходження.Такожбудь-яка інформація, отриманавідабонента,неможебутипереданабудь-кудибезйого згоди.Винятком можна вважати ситуацію, коликонсультант отримуєповідомлення, якеєсерйозною загрозоюдлячийогосьжиття. Утакомуразівінобов’язково повинен попередити абонентапропередачу інформаціїдовідповідних органів. Відповідноконсультантамзаборонено давати або-нентуінформацію,якадопоможе знайтиїхпозаслужбою.

2. Конфіденційність.Усітелефонні розмови, журнали чи інші форми реєстрації телефонних бесід, картотеки й інформаційні матеріали доступні лише співробітникамТ.д.

3. Індивідуальний підхід.Підбір індивідуальних прийомів, методів консуль- тування конкретної особи, яка звернулася доТ.д., здійснюється з ураху- ванням її неповторності йунікальності.

4. Комплексний підхіднадання допомоги абоненту. Дослідження різноманітних за складністю психолого-педагогічних, психічнихособли-

востейабовластивостейлюдини,їхзв’язків.Всебічнебаченняпроблеми таповедінкиособистості.Урахуваннявсіхфакторіввпливунанеї.

5. Гуманність.Людяне, толерантне ставлення до абонента. Повага до його інтересів, поглядів, цінностей. Уникнення засуджуючих реплік і реплік звинувачення.

6. Довіра.Створення атмосфери психологічного комфорту, безпеки, розуміння. Збереження отриманої інформації в таємниці; персональна відповідальність абонента. Абонент зберігає за собою право приймати власне рішення та у будь-який момент припинити розмову. Він також несе особисту відповідальність за наслідки прийнятогорішення.

7. Доброзичливе та не оціночне ставленнядо абонента. Дотримання кон- сультантом не лише загальноприйнятих норм поведінки, але й уміння уважно слухати, надавати необхідну психологічну підтримку, не засуджу- вати, намагатися зрозуміти та допомогтикожному,хтозвернувся.

8. Орієнтація на норми та цінності абонента. Орієнтація консультан- танетількинасоціальноприйнятнінормитаправила,алейнажиттєві принципи й ідеали, носієм яких є абонент; розмежування особистих і професійних стосунків. Консультант не виходить на рівень близьких, дружніхконтактівзабонентом,якіпередбачаютьспілкуванняпозаслуж- боютавиходятьзамежіпрофесійнихстосунків.Консультантнеповинен надавати інформацію, яка допоможе знайти його поза стінамислужби (дляцьоговінможевикористовуватипсевдонім),немаєправанадава- тивідомостіпрочасроботи,знаходження,мешканняіншогопрацівникаТ.д.,щоможестатипричиноюзалежності.

9. Активністьсуб’єкта.Абонентмаєпроявитиактивністьісамостійність упошукахвиходузіскладноїситуаціїтаприйняттівласногорішення.

10. Добровільність.Звернення за допомогою та припинення бесіди відбувається з власного бажання абонента. Абонент проявляє самостійність у виборірішення.

11. Доступність.Телефонніслужби організовані з урахуванням максималь- ного наближення до клієнта, а саме: телефонний номер простий для запам’ятовування, багатоканальний. Консультація здійснюється безоп- латно, оперативно і, як правило,цілодобово.

12. Нейтральність / недискримінація.Телефонніслужби незалежні від політичних, національних, релігійних та інших поглядів, партій, спільнот тощо.

13. Професіоналізм. Абоненти мають право на отримання кваліфікаційної допомоги. Якість роботи контролюють супервізори телефонноїслужби.

Чинники,щоускладнюютьроботуТ.д.:неякіснийзв’язок,неможливістьотриматиневербальну інформацію, неоднозначне розуміння пауз у розмові, що може призводи- ти до припинення розмови абонентом, можливість абонента в будь-який момент пере- рватирозмову.

ЗародженнятелефонноїдопомогибересвійпочатокзпершогодесятиліттяХХст.У1906р.пасторУорренініціювавуНью-Йоркустворенняліги«Врятуйтежиття»,метоюдіяльностіякоїбулонаданняморальноїтапсихологічноїпідтримкипотеле-фону.УЄвропіслужбапсихологічноїпідтримкибуластворенатількипісляІІсвітової

війни (1948р.) іпов’язуютьце здіяльністюцентру«Допомога людям, втомленимжиттям».Тодівпершебулиоб’єднанітелефоннаслужбайочнийприйом.Однакнай-потужнішийпоштовхурозвиткутелефонноїдопомогипов’язуютьіздіяльністюан-глійськогосвященикаЧадаВари—засновникарухудобровольців-непрофесіоналів

«Самаритяни»(1954р.).Створенавмежахцьогорухутелефоннаслужбасталапро- образомчисленнихподібнихцентрівубагатьохкраїнахсвіту.Мережаслужбтеле-фонноїдопомогимножиласятарозвивалася,ідляїхвзаємноїпідтримкиуЖеневів1959р. булоствореноМіжнародний центр інформації,ачерездекількароків—Міжнародну федераціюслужб невідкладноїтелефонної психологічної допомоги (iFOTES).У1974р.,вийшовшинаширокийміжнароднийрівень,організація«Сама- ритяни» перетвориласьусамостійнуінтернаціональну організацію«БіфрендерсІнтернешнл»(Міжнароднадружнядопомога).ТодіжукраїнахАзіїтаАвстраліїтеле- фонніслужби,щомалиназви«ЛініїЖиття»,об’єдналисяв«ЛайфЛайнІнтернешнл»(Міжнародні ЛініїЖиття).

ЩодоназвиТ.д.,товоназ’явиласяуЧехословаччинітаПольщі.У1964р.д-рМи-рославПлзакстворюєуЧехословаччині«Лініюдовіри»(Linkaduvery).У1967р.вГдан-ськутаВроцлавівиникливідділеннядопомогипотелефону—«ТелефониДовіри»,ді- яльністьякихзосереджуваласьпереважнонапопередженнісамогубствібудуваласяна ідеологіїсамаритян.

ВУкраїніслужбаТ.д.почалапрацюватипорівнянонедавно.У1983р.вДніпропе- тровськубулоствореноподібнуслужбуприпсихоневрологічномудиспансері.У1988р. вОдесінабазігромадськоїорганізаціїбулоорганізовано«МолодіжнийТелефонДові- ри»,ау1989р.вКиєвіприміськомупсихоневрологічномудиспансерібулостворено

«ТелефонДовіри». Однак організацію широкої мережі служб невідкладної телефонноїпсихолого-педагогічноїдопомогипов’язуютьіздіяльністюцентрівсоціальнихслужб длямолодінапочатку90-хрр.ХХст.У1998р.створеноВсеукраїнськуАсоціаціютеле-фоннихконсультантів,метоюдіяльностіякоїбулорозширеннямережіслужбТ.д.тапід- вищення ефективності їхньоїдіяльності.

На сьогодні службиТ.д. можна диференціювати за такими ознаками: орієнтованістьнапевнуцільовугрупу(завіковою,проблемноюабосоціальноюознаками),заосно-вним методом роботи (телефонна психотерапія, телефонне консультування, «дружня допомога»), за їхнім статусом (державні, приватні, муніципальні, благодійні), за кадро- вим складом (професійні,волонтерські).

НайпоширенішавУкраїні—професійнамодельорганізаціїслужбиТ.д.,щодозво- ляє їй діяти за трьома напрямами: психотерапевтичним, соціально-психологічним ісоціально-педагогічним.Психотерапевтичнийнапрямвключаєнаданняконсульта- тивноїдопомогиабонентам,щопереживаютьпсихотравмуючіситуації,маютьсуїци-дальні наміри, психічні розлади тощо. Лікар-психотерапевт контролює емоційний станіповедінкуабонента,використовуючипсихотерапевтичніметодиспілкуваннязтаки- миособами,враховуючиїхнійстан,діагноз,атакожкатегоріюінвалідності.Соціально- психологічнийнапрямвключаєнаданняпсихологічноїдопомогипотелефонуособам, якізвернулисязміжособистіснихпроблем,психічнихстанів,проблемадаптаційного характеру.Консультантдопомагаєабонентурозібратисьупроблемі,встановлюючиїїпричини; обговорюєрезультатидіагностування, допомагаючи знайти шляхи її вирішен-ня.Соціально-педагогічнийнапрямуособлюєвсобідопомогуособам,якізвернулисязпитань сім’ї, сімейного неблагополуччя, виховання дітей тощо. Консультантдопомагає

розібратисявпроблемі,знайтишляхиїїрозв’язання,орієнтуючисьнасоціальнізв’язки,мікро- та мезосоціумабонента.

ДіяльністьслужбиТ.д.знаданняекстреноїпсихолого-педагогічноїдопомогинасе- леннюдоситьактуальна,бодозволяєбудь-якійлюдиніотриматимиттєвудоступнудо- помогунависокомупрофесійномурівні.

Літ.:Практичнийдосвідроботиспеціалістівспеціалізованихсоціальнихслужбтапартнерських організаційКиївськогоміськогоцентрусоціальнихслужбдлямолоді/Упоряд.К.С.Шендеров-ський.— К.: ДЦССМ, 2003.— 384 с.; Соціальна робота: Короткий енциклопедичний словник.— К.: ДЦССМ,2002.—536с.;Телефондоверия:метод.рекоменд./ЗвереваИ.Д.,ЛактионоваГ.М.—К., ДЦССМ, 1998.— 24с.

Лях Т. Л.