Компоновка конструктивної схеми силосного корпусу
Проектуємо силосний корпус з прямокутними силосними банками виконаний зі збірного залізобетону. Силосний корпус складається з надсилосної галереї, шести силосних банок та підсилосного поверху.
Надсилосна галерея: призначена для розташування технологічного обладнання та механізмів, за допомогою яких здійснюватиметься завантаження сипучого в силосні банки. Для даного випадку приймаємо, що завантаження виконуватиметься конвеєрним транспортером. Галерею виконуємо в металевому каркасі, обшитому і покритому плоскими пресованими азбестоцементними листами.
Надсилосне перекриття: проектуємо із збірних плоских залізобетонних плит з бетону класу С40/45 товщиною 140мм і розміром в плані 3 х 6м. Плити опираються на стінки силосу, а також на металеву балку (прокатний швелер №30), яка вкладається поперек силосу таким чином, щоб утворити своєрідну балкову клітку із двох чарунок розміром 3х6м. Закріплюються плити за допомогою зварювання закладних деталей по чотирьом кутам плит. По верху плит вкладається шар армованого бетону товщиною 40мм, що утворює жорсткий диск на рівні перекриття. Перевага даного плоского перекриття – можливість виконати технологічні отвори у будь-якому необхідному для цього місці. Таким чином для завантаження запроектуємо отвори в перекритті діаметром 1000мм.
Силосні банки:призначені для зберігання сипучих матеріалів. Проектуємо їх прямокутними, висотою 24 м, розміром в плані 3х6 м. Товщину стінок силосів приймаємо 140 мм, армування проектуємо із звичайної арматури А400С. Стінки розраховуватимемо на дію вертикальних (вага конструкцій, снігове, тертя сипучого) та горизонтальних навантажень (тиск сипучого, вітрове).
Так як силосний корпус є збірним, складаємо його із трьох типорозмірів збірних елементів заввишки 2000мм: об’ємних блоків (Д-1), Г-подібних кутових елементів (Д-2) і плоских панелей (Д-3), розташування яких чергується з висотою, за допомогою чого здійснюється перев’язка вертикальних швів, що надає жорсткості всій конструкції. Всі збірні елементи з’єднуються між собою оцинкованими болтами. По висоті елементи складають на цементному розчині із зварюванням закладних деталей.
Підсилосний поверх: служить для завантаження автотранспорту сипучим матеріалом. Вивантаження проходить самоплином, під власною вагою сипучого. З урахуванням цієї вимоги висоту підсилосного поверху приймаємо 6,0 м.
Днище
силосів
приймаємо металевим, у вигляді
пірамідальної воронки, яку розраховуємо
на розтяг від власної ваги та тиску
сипучого. Воронка через опорне кільце
опирається на кільцеві балки, що
влаштовані на підсилосні колони. Кут
нахилу воронки приймаємо 39
,
що є на 10
більшим за кут внутрішнього тертя
сипучого матеріалу, для його безперешкодного
вивантаження із силосів під дією власної
ваги.
Кільцеві балки приймаємо монолітними залізобетонними з важкого бетону класу С25/30, прямокутного поперечого перерізу 1000 х 600мм.
Підсилосні колони приймаємо монолітними залізобетонними з важкого бетону класу С25/30, прямокутного поперечного перерізу 1200 х 600мм. Колони встановлюються в залізобетонні підколонники з наступним замоноліченням зазорів дрібнозернистим бетоном. Підколонники встановлюються на монолітну плиту фундаменту. Відмітка верху підколонників становить -0,150.
Фундамент: проектуємо у вигляді суцільної залізобетонної монолітної плити з важкого бетону класу В30, розмірами в плані 13 х 13м, товщиною 800мм. Глибину закладення підошви фундаменту приймаємо 2м. Під підошвою фундаменту влаштовуємо щебеневу підготовку по ущільненому грунті.
Конструктивна схема силосного корпусу зображена на Рис.1.