14.4. Легені: топографія, зовнішня будова. Ворота легень. Корінь легень. Частки, сегменти, часточки. Кровоносна система легень. Ацинус — структурно-функціональна одиниця легень.

Л егені (риlтопеs) (від грецького - рпеитоп, звідки запалення легень -пневмонія) знаходяться в грудній порожнині по боках від серця, покриті серозною оболонкою - плеврою, яка утворює навколо них два замкнених плевральних мішки. Легені мають форму конуса (рис. 8.6), основа якого обернена до діафрагми, а верхівка виступає на 2-3 см над ключицею в ділянці шиї. В легенях виділяють три поверхні: реберну (опукла, прилягає до ребер), діафрагмальну (основа, прилягає до діафрагми), середостінну (внутрішня, обернена до органів, що роз­ташовані в середостінні). На середостінній поверхні знаходяться ворота легені, куди входять головний бронх, легенева артерія і нерви, а виходять по дві легеневі вени, лімфатичні судини. Всі ці утвори формують корінь легені.

Кожна легеня щіли­нами поділяється на частки. В лівій легені є одна коса щілина, яка поділяє її на дві частки: верхню і нижню. В пра­вій легені є дві щілини - коса і горизонтальна. Вони поділяють праву легеню на три частки: верхню, середню і ниж­ню. На передньому краї лівої легені знаходиться серцева вирізка - місце прилягання перикарда (серцевої сорочки).

По ребровій поверхні правої і лівої легень (facies costalis pulmonis dextri et pulmonis sinistri) відходить коса щілина (fissura obliqua), яка поділяє кожну легеню (pulmo uterque) на: - верхню частку (lobus superior); - нижню частку (lobus inferior).

У правій легені (pulmo dexter), від косої щілини (fissura obliqua), на рівні IV ребра (costa IV) проходить горизонтальна щілина правої легені (fissura horizontalis pulmonis dextri), яка відокремлює середню частку правої легені (lobus medius pulmonis dextri) від верхньої частки (lobus superior).

Ліва легеня (pulmo sinister) вужча та довша за праву, а в ділянці переднього краю (margo anterior) має серцеву вирізку лівої легені (incisura cardiaca pulmonis sinistri), обмежовану знизу язичком лівої легені (lingula pulmonis sinistri).

За сучасною Міжнародною анатомічною номенклатурою (Сан–Паулу, 1997) українського стандарту (Київ, 2001) в правій легені та лівій легені налічується по 10 бронхо–легеневих сегментів (segmenta bronchopulmonalia).

Права легеня має такі 10 сегментів:

- права легеня, верхня частка має: - верхівковий сегмент [C I] ( [S I]),задній сегмент [C II] ( [S II]); передній сегмент [C III] ( [S III]);

- права легеня, середня частка має: бічний сегмент [C IV] ( [S IV]); присередній сегмент [C V] ( [S V]);

- права легеня, нижня частка має: верхній сегмент [C VI] ( [S VI]); присередній основний сегмент; серцевий сегмент [C VII]; ( [S VII]) передній основний сегмент [C VIII] [S VIІI]);

бічний основний сегмент [C IX] ( [S IX]); задній основний сегмент [C X] [S X]).

Ліва легеня має такі 10 сегментів:

- ліва легеня, верхня частка має: верхівково–задній сегмент (C I+II) [S I+II]; передній сегмент [C III] [S III]); верхній язичковий сегмент [C IV] [S IV]); нижній язичковий сегмент [C V] [S V]);

- ліва легеня, нижня частка має: верхній сегмент [C VI] [S VI]); присередній основний сегмент; серцевий сегмент (C VII) [S VII]); передній основний сегмент [C VIII] [S VIII]);

бічний основний сегмент [C IX] [S IX]);задній основний сегмент [C X] [S X]).

Усі сегментні бронхи (bronchі segmentalеs) розгалужуються дихотомічно (тобто кожен на два) на бронхи наступних порядків аж до часточкових бронхів (bronchi lobulares), що вентилюють часточки легені.

Ця ділянка називається часточкою легені , і бронхи, які її вентилюють, називаються часточковими бронхами

Альвеолярне дерево. Альвеолярне дерево є функціонально-структурною одиницею легені (ацинус), де відбувається газообмін між кров'ю, що знаходиться в капілярах легені, і повітрям, яке заповнює легеневі альвеоли (рис. 8.8).

Отже, ацинус складаєть­ся з: дихальних (респіраторних) бронхіол, які є дихотомічним розгалуженням кінцевих (термі­нальних) бронхіол, альвеоляр­них ходів (відходять радіарно від кожної дихальної бронхіоли) і альвеолярних мішечків, якими закінчуються ходи. Стінки аль­веолярних ходів і альвеолярні мішечки побудовані з міхурців -альвеол. Внутрішня поверхня альвеол вистелена одношаровим плоским респіраторним епіте­лієм, що лежить на базальній мембрані. З іншого боку до неї прилягають кровоносні капі­ляри. В легенях дорослого є від 300 до 500 млн. альвеол, ди­хальна поверхня яких складає близько 100 м².

У легеню входить легене­ва артерія, яка несе венозну, бідну на кисень кров з правого

шлуночка серця. Легенева артерія галузиться в паренхімі легень відповідно до бронхів і утворює капілярну сітку навколо альвеол. Тут відбувається газообмін: кисень з повітря переходить у кров, а вуглекислота - з крові в повітря, що знаходиться в альвеолах. Кров насичується киснем і стає артеріальною. Вона по легеневих венах прямує до лівого передсердя.