- •2013 Анатомія людини
- •14.1. Верхні й нижні дихальні шляхи. Зовнішній ніс: частини, будова. Носова порожнина: присінок, носові ходи, приносові пазухи. Функціональні частини носової порожнини.
- •14.2. Гортань, топографія. Будова гортані: хрящі, м’язи, зв’язки, суглоби. Порожнина гортані. Голосові складки, голосова щілина.
- •14.3. Трахея, частини, топографія, будова стінки. Головні бронхи, топографія, будова стінки. Бронхове дерево.
- •14.4. Легені: топографія, зовнішня будова. Ворота легень. Корінь легень. Частки, сегменти, часточки. Кровоносна система легень. Ацинус — структурно-функціональна одиниця легень.
- •14.5. Плевра. Пристінкова плевра і її топографічні частини. Нутрощева плевра. Плевральна порожнина, її функціональне значення. Поняття про середостіння (спрс № 13) .
2013 Анатомія людини
Лекція № 14 Анатомія дихальної системи
14.1. Верхні й нижні дихальні шляхи. Зовнішній ніс: частини, будова. Носова порожнина: присінок, носові ходи, приносові пазухи. Функціональні частини носової порожнини.
14.2. Гортань, топографія. Будова гортані: хрящі, м’язи, зв’язки, суглоби. Порожнина гортані. Голосові складки, голосова щілина.
14.3. Трахея, частини, топографія, будова стінки. Головні бронхи, топографія, будова стінки. Бронхове дерево.
14.4. Легені: топографія, зовнішня будова. Ворота легень. Корінь легень. Частки, сегменти, часточки. Кровоносна система легень. Ацинус — структурно-функціональна одиниця легень.
14.5. Плевра. Пристінкова плевра і її топографічні частини. Нутрощева плевра. Плевральна порожнина, її функціональне значення. Поняття про середостіння
(СПРС № 13).
Латинські терміни: cavitas nasi, larynx, pharynx, trachea, bronchi, pulmones, pleura, mediastinum.
Самостійна робота № 13 : Плевра. Пристінкова плевра і її топографічні частини. Нутрощева плевра. Плевральна порожнина, її функціональне значення. Поняття про середостіння.
14.1. Верхні й нижні дихальні шляхи. Зовнішній ніс: частини, будова. Носова порожнина: присінок, носові ходи, приносові пазухи. Функціональні частини носової порожнини.
Дихальна система (sуstета rеsріrаtоriuт) забезпечує насичення організму киснем і виведення вуглекислоти. До органів дихання належать: носова порожнина, гортань, трахея, бронхи та легені. В дихальній системі виділяють повітроносні шляхи (носова порожнина, гортань, трахея і бронхи) та дихальну частину (респіраторний відділ), що представлена паренхімою легень, в альвеолах легень відбувається газообмін між повітрям і кров'ю.
Внаслідок того, що дихальна система розвивається з вентральної стінки передньої кишки, вона має зв'язок з травною системою, а саме: верхній отвір гортані відкривається в глотку. Тобто, як було сказано вище, повітря в гортань проходить не лише через порожнину носа, а й може потрапляти через порожнину рота і глотку. Отже, дихальні шляхи можна поділити на верхні (носова порожнина, носова частина глотки, ротова частина глотки) та нижні (гортань, трахея, бронхи).
Дихальні шляхи - це система трубок, які мають хрящову основу, а слизова оболонка містить миготливий епітелій. Хрящова основа попереджує спадання стінок дихальних шляхів, а миготливий епітелій виводить назовні разом із слизом сторонні частинки, що потрапляють в організм із повітрям.
НІС
Зовнішній ніс . Зовнішній ніс має основу, корінь, спинку, кінчик і крила. Він сполучається із зовнішнім середовищем через ніздрі.
Порожнина носа (або внутрішній ніс) (саvitаs паsі) виконує функції проведення повітря і є органом нюху. Крім того, тут повітря зволожується, очищується і зігрівається.
Перегородкою носова порожнина ділиться на дві половини, які мають вхідний отвір (грушоподібний) і вихідний (хоани). Перегородка становить медіальну стінку порожнини носа. Крім неї, є ще латеральна, верхня і нижня стінки. Вони утворені кістками та хрящами і вистелені слизовою оболонкою, яка легко набрякає під впливом різноманітних подразників. Найбільшими хрящами є хрящ перегородки носа, бічні хрящі та крилоподібні хрящі, що утворюють крила носа (рис. 8.1).
Із латеральної стінки звисають три носові раковини: верхня, середня і нижня. Верхня і середня є похідними решітчастої кістки, а нижня — самостійною кісткою (рис. 8.2). Між цими раковинами знаходяться носові ходи: верхній носовий хід (між верхньою і середньою раковинами), середній носовий хід (між середньою і нижньою раковинами), нижній носовий хід (між нижньою носовою раковиною і твердим піднебінням). У кожний із цих носових ходів відкриваються пазухи повітроносних кісток, а саме: у верхній - задні та середні комірки решітчастої кістки і пазуха
к
линоподібної
кістки; в середній - передні комірки
решітчастої кістки, лобова і
гайморова (пазуха верхньої щелепи)
пазухи; в нижній - носослізний та різцевий
канали.
Ділянка порожнини носа, яка відповідає
верхньому носовому ходу, є нюховою. Тут
закладені нервові закінчення нюхового
нерва - нюхові клітини, які
становлять рецептор нюхового аналізатора.
Середній і нижній носові ходи є дихальними.
