Вправа "Незалежна поведінка"

Лапа вправа є модифікацією досить відомої вправи "Невпевнена, впевнена і агресивна відповіді". Вона спрямована на тренування поведінки, незалежної від поведінки академгрупи, здатності самостійно приймати рішення в ситуації тиску з боку групи.

Ведучий пропонує відтворити таку типову проблемну ситуацію: студентська академгрупа проявляє негативне ставлення до активності в навчанні окремого студента. Після його успішної відповіді па семінарі деякі члени групи проявляють це: 1) невербально; 2) в іронічних запитаннях ("Чого ж ти так рвешся, ти у нас найрозумніший?"); 3) в звинуваченнях і загрозах ("Ти хочеш, щоб ми виглядали дурнями? Почекай, зробимо тобі бойкот").

Першокурсник повинен дати впевнену, але не агресивну відповідь негативно налаштованій групі. Якщо виникають складнощі, він може обрати собі "двійника" (наприклад, старшокурсника), який буде вербально або невербально доповнювати його відповідь.

Ведучий запитує учасників семінару, з якими ще типовими складними ситуаціями вони зустрічалися; далі відбувається рольове розігрування цих ситуацій.

Вправа "Подолання страху спілкування з керівництвом"

Ведучий: "Розслабтеся, заплющіть очі. Подумки уявіть себе біля дверей кабінету, до якого ви зазвичай боїтеся заходити. Тепер глибоко зітхніть...і уявіть, що все це відбувається не насправді, а начебто у грі. Кабінет, великий стіл — це лише декорації на сцені. Керівник — актор, який грає певну роль. Він грізно дивиться на Вас? Але в глибині душі він цілком Вас розуміє. Він демонструє Вам свою байдужість? Насправді він думає про Вас. Ви спокійні і впевнені. Ви переконуєте його, відстоюєте свою позицію, але внутрішньо абсолютно спокійні. Ви відчуваєте повний внутрішній спокій і стабільність. У Вас навіть з'являється інтерес до цієї гри, вона захоплює Вас, Ви отримуєте від неї задоволення. Ніщо не може порушити Ваш внутрішній спокій. Виграш - не самоціль. Вам цікаво грати у цю гру. Грайте з насолодою."

Вправа "у кабінеті декана"

Учасникам тренінгу задається така ситуація: кожному по черзі доведеться прохати ту чи іншу посадову особу (декана, його заступника, головного бухгалтера тощо) підписати заяву (на матеріальну допомогу, вільне відвідування занять тощо). Наперед відомо, що керівник відмовить. Успішним вважається таке виконання вправи, коли учасник тренінгу:

1) дотримується норм ділового спілкування, відповідної дистанції та ієрархії;

2) викладає суть справи стисло і зрозуміло, супроводжуючи її вагомими аргументами;

3) говорить без зайвих емоцій, але і не "механічно";

4) якомога триваліший час зберігає не тільки зовнішній, а й внутрішній спокій.

Вправа "Життєво важливі цілі"

Обладнання: бланки і ручки.

Мої життєві цілі	Оцінка	Найважливіші цілі

Вправа "Планування досягнення цілей"

Процедура вправи передбачає кілька етапів роботи з попередньо визначеними цілями, а саме:

1. Учасник семінару визначає залежно від своїх уявлень підцілі або етапи, необхідні для досягнення основної життєво важливої цілі (наприклад, якщо життєво важлива ціль — стати відомим юристом, то підцілі — отримати диплом юриста, досягнути необхідного рівня компетентності тощо).

2. Учасник семінару визначає конкретні можливості досягнення основної цілі (наприклад, вступ до університету, робота зі спеціальною літературою, отримання додаткової інформації, можливість юридичної практики).

3. Якщо можливості є обмеженими і їх недостатньо, щоб досягнути життєво важливої цілі, учасник семінару визначає інші засоби досягнення цілі, крім наявних на даний час можливостей.

4. Наступний крок — визначення людей, що могли б допомогти і посприяти досягненню цілей чи підцілей на певному етапі. Необхідно припустити також, як їх можна зацікавити, щоб вони погодилися допомогти.

5. Учасник семінару визначає термін, протягом якого він може реально здійснити те, що задумав. Потім йому пропонується подумати над тим, як збільшити темп досягнення запланованого.

У процесі виконання вправи усвідомлюються пріоритети, вибудовується ієрархія бажань і планів, конкретизуються уявлення щодо найближчих перспектив.