- •Запорізький державний медичний університет
- •Навчально-методичний посібник
- •Навчальний план з дисципліни «Оториноларингологія» для студентів 4 курсу медичного факультету.
- •Тематичний план лекцій модуля «клінічна оториноларингологія»
- •Тематичний план практичних занять з модуля «оториноларингологія»
- •Види самостійної роботи студентів (срс) та її контроль
- •Імпедансометрія
- •Методична розробка 2 Диференційна діагностика порушень звукопровідного та звукосприймального апаратів
- •Методична розробка 3 Щадні сануючі операції вуха
- •Методична розробка №4 Тимпанопластика
- •Методична розробка 5 Ексудативний отит
- •Методична розробка 6 Деформація зовнішнього носа. Ринопластика
- •Методична розробка 7 Функції лімфаденоїдного глоткового кільця
- •Методична розробка 8 Тонзилярні (радіочутливі) пухлини
- •Методична розробка 9 Передракові захворювання гортані
- •Методична розробка 10 Сторонні тіла бронхів
- •Методична розробка 11 Функціональні захворювання голосового апарату
- •Методична розробка 12 Мікози лор-органів
- •Носа та приносових пазух
- •Присінок носа
- •Клінічна анатомія, фізіологія, методи дослідження глотки, гортані, трахеї, бронхів та стравоходу
- •На які відділи розділяється стравохід:
- •Нижня щитовидна артерія
- •Мезофарингоскопія
- •Задня риноскопія
- •Зовнішнім слуховим проходом
- •Ситуаційні задачі до теми: «захворювання носа та приносових пазух»
- •Ситуаційні задачі по захворюванням глотки
- •Ситуаційні задачі по захворюванням гортані
- •Ситуаційні задачі по гострим та хронічним захворюванням вуха
- •Некротичний лабіринтит
- •По травмам, стороннім тілам, кровотечам
- •Стороннє тіло трахеї
- •Стороннє тіло стравохіду
- •Трахеобронхоскопія з видаленням стороннього тіла
- •Стороннє тіло порожнини носа
- •Трахеобронхоскопія
- •Бронхоскопія, видалення сторонього тіла
- •Стороннє тіло в дихальних шляхах
- •Трахеоскопія, видалення сторонього тіла
- •Очікувальна тактика
- •Задня тампонада
- •В трахеї
- •Невідкладна санаційна бронхоскопія
- •Передня тампонада носа
- •Ситуаційні задачі до теми: «пухлини та інфекційні гранульоми лор-органів»
Методична розробка 2 Диференційна діагностика порушень звукопровідного та звукосприймального апаратів
ТРИВАЛІСТЬ ЗАНЯТТЯ —3 год.
МЕТА ЗАНЯТТЯ: вивчити симптоматику та діагностику порушень звукопровідного та звукосприймального апаратів; засвоїти принципи їх диференційної діагностики.
КОРОТКИЙ ВИКЛАД ТЕМИ. Для діагностики характеру порушень слухової функції необхідно знати фізіологію слухового аналізатора, механізми звукопроведення та теорії звукосприйняття, мати уявлення про основні етапи аудіологічного дослідження та вміти інтерпретувати дані, отримані під час обстеження.
Для порушення звукопровідної системи (кондуктивна приглухуватість), що має місце при гострому катарі середнього вуха, ексудативному отиті, гострому середньому отиті, мезотимпаніті, при травмах барабанної перетинки, характерними є такі ознаки:
1.) скарги на зниження слуху, відчуття закладеності у вусі, низькочастотний вушний шум;
2.) латералізація звуку в досліді Вебера в бік хворого вуха;
3.) негативний дослід Рінне, Бінга;
4.) відносне збільшення часу кісткової провідності в досліді Швабаха;
5.) у досліді Федерічі слух буде кращим із соскоподібного відростка;
6.) наявність кістково-повітряного інтервалу (тональна порогова аудіометрія), за якого пороги кісткової провідності перебувають у межах норми, а пороги повітрянопровідних звуків підвищені на 20-40 дБ чи більше та значно порушується сприйняття низьких звуків, крива повітряного сприйняття має висхідний характер;
7.) тимпанометричні криві типу С (гострий катар середнього вуха) або В (ексудативний отит).
Для порушення звукосприйняття (перцептивна приглухуватість), яке спостерігають при гострій та хронічній сенсоневральній приглухуватості різного генезу, характерні такі ознаки:
1.) скарги на раптове чи поступове зниження слуху, високочастотний вушний шум різної інтенсивності;
2.) латералізація звука в досліді Вебера в бік здорового вуха чи того, яке краще чує;
3.) позитивний дослід Рінне, Бінга;
4.) зменшення часу кісткової провідності в досліді Швабаха;
5.) у досліді Федерічі слух буде кращим з козелка;
6.) підвищення порогів кісткової та повітряної провідності переважно на високих частотах до 30-70 дБ за відсутності кістково-повітряного інтервалу, крива має низхідний характер (тональна порогова аудіометрія);
7.) наявність феномену прискореного наростання гучності;
8.) тимпанометричні криві типу А, підвищення порогів акустичного рефлексу.
Визначення характеру порушення слухової функції є обов'язковим і необхідним фактором у діагностиці захворювань вуха і виборі правильної лікувальної тактики.
ОСНОВНІ ПИТАННЯ ДО ТЕМИ:
У чому полягає механізм звукопроведення?
Розкажіть, які існують теорії звукосприйняття.
Дайте визначення понять «кондуктивна приглухуватість» та «перцептивна приглухуватість».
Вкажіть захворювання вуха, які супроводжуються порушенням звукопроведення або звукосприйняття.
Які існують методи дослідження слуху?
Вкажіть ознаки порушення звукопроведення.
Назвіть ознаки порушення звукосприйняття.
З якими станами проводять диференційну діагностику порушень звукопроведення та звукосприйняття?
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ:
Оториноларингологія / За ред. Д. І. Заболотного, Ю. В. Мітіна, В. Д. Драгомирецького. — К.: Здоров'я, 1999. — С. 33-55.
Мітін Ю. В. Оториноларингологія (лекції). — К.: Фарм Арт, 2000. — С. 10-28.
Пальчун В. Т., Крюков А. И. Оториноларингология. — М.: Литера, 1997. — С. 78-92, 107-117.
