- •Запорізький державний медичний університет
- •Навчально-методичний посібник
- •Навчальний план з дисципліни «Оториноларингологія» для студентів 4 курсу медичного факультету.
- •Тематичний план лекцій модуля «клінічна оториноларингологія»
- •Тематичний план практичних занять з модуля «оториноларингологія»
- •Види самостійної роботи студентів (срс) та її контроль
- •Імпедансометрія
- •Методична розробка 2 Диференційна діагностика порушень звукопровідного та звукосприймального апаратів
- •Методична розробка 3 Щадні сануючі операції вуха
- •Методична розробка №4 Тимпанопластика
- •Методична розробка 5 Ексудативний отит
- •Методична розробка 6 Деформація зовнішнього носа. Ринопластика
- •Методична розробка 7 Функції лімфаденоїдного глоткового кільця
- •Методична розробка 8 Тонзилярні (радіочутливі) пухлини
- •Методична розробка 9 Передракові захворювання гортані
- •Методична розробка 10 Сторонні тіла бронхів
- •Методична розробка 11 Функціональні захворювання голосового апарату
- •Методична розробка 12 Мікози лор-органів
- •Носа та приносових пазух
- •Присінок носа
- •Клінічна анатомія, фізіологія, методи дослідження глотки, гортані, трахеї, бронхів та стравоходу
- •На які відділи розділяється стравохід:
- •Нижня щитовидна артерія
- •Мезофарингоскопія
- •Задня риноскопія
- •Зовнішнім слуховим проходом
- •Ситуаційні задачі до теми: «захворювання носа та приносових пазух»
- •Ситуаційні задачі по захворюванням глотки
- •Ситуаційні задачі по захворюванням гортані
- •Ситуаційні задачі по гострим та хронічним захворюванням вуха
- •Некротичний лабіринтит
- •По травмам, стороннім тілам, кровотечам
- •Стороннє тіло трахеї
- •Стороннє тіло стравохіду
- •Трахеобронхоскопія з видаленням стороннього тіла
- •Стороннє тіло порожнини носа
- •Трахеобронхоскопія
- •Бронхоскопія, видалення сторонього тіла
- •Стороннє тіло в дихальних шляхах
- •Трахеоскопія, видалення сторонього тіла
- •Очікувальна тактика
- •Задня тампонада
- •В трахеї
- •Невідкладна санаційна бронхоскопія
- •Передня тампонада носа
- •Ситуаційні задачі до теми: «пухлини та інфекційні гранульоми лор-органів»
Імпедансометрія
ТРИВАЛІСТЬ ЗАНЯТТЯ — 3 год.
МЕТА ЗАНЯТТЯ: ознайомитися з найуживанішим методом об'єктивного дослідження слухової функції — динамічною імпедансометрією — та оцінити його значення в клінічній практиці.
КОРОТКИЙ ВИКЛАД ТЕМИ. Звукопровідні структури середнього вуха (барабанна перетинка, слухові кісточки, зв'язки, м'язи барабанної порожнини) під час передачі звукової хвилі до завитки чинять акустичний опір. Динамічна імпедансометрія ґрунтується на вимірюванні акустичного опору (імпедансу).
Патологічні процеси в середньому вусі змінюють величину акустичного імпедансу порівняно з нормою. Методи динамічної імпедансометрії (тимпанометрія та реєстрація акустичного рефлексу) ґрунтуються на визначенні абсолютних показників акустичного опору (імпедансу) на тони в широкому діапазоні частот.
Тимпанометрія характеризує динаміку акустичного опору в умовах змін тиску повітря в обтурованому зовнішньому слуховому ході. Результати тимпанометрії реєструють графічно. Відомо 6 типів тимпанометричних кривих за Jerger (1970).
Крива типу А: максимальне значення акустичної провідності відмічається на нульовому рівні тиску. Це — норма.
Крива типу В: акустичний опір мало змінюється в разі коливання тиску, що позначається на графіку горизонтальною кривою. Таку криву спостерігають при ексудативному отиті.
Крива типу С: має максимум амплітуди, зміщений у бік від'ємного тиску. Тимпанограма характерна для дисфункції слухової труби.
Крива типу D: має зубці в низхідній частині і реєструється в разі адгезивних процесів у середньому вусі та рубців барабанної перетинки.
Крива As: конфігурація її збережена, але знижена амплітуда. Вона має місце при анкілозі стремена, зумовленому отосклерозом.
Крива типу Ad: розірвана в ділянці свого максимуму, тобто практично не має піку. Така крива характерна для розриву ланцюга слухових кісточок.
Вивчення акустичного рефлексу полягає в реєстрації скорочення стременного м'яза під впливом звукової хвилі. Акустичний рефлекс є захисним рефлексом, фізіологічне значення якого полягає в захисті структур внутрішнього вуха від ушкодження сильними звуками. Досліджують іпсі- (у подразнюваному вусі) і контралатеральний (у протилежному вусі) акустичний рефлекс. У нормі поріг акустичного рефлексу становить 70-85 дБ над порогом слуху. При сенсоневральній приглухуватості відбувається підвищення порогів понад 90 дБ. При кондуктивній приглухуватості, обумовленій гострими запальними змінами в середньому вусі, патології ядер або стовбура лицевого нерва акустичний рефлекс відсутній на боці ураження. При отосклерозі спостерігають зворотний акустичний рефлекс. При невриномі VIII пари черепних нервів відсутні іпсі- та контралатеральний рефлекси на ураженому боці. Для диференційної діагностики ретрокохлеарних уражень досліджують послаблення (розпад) акустичного рефлексу (декей-рефлекс). Він полягає в тому, що амплітуда акустичного рефлексу зменшується вдвічі за половину часу, протягом якого діє подразнювальний сигнал.
ОСНОВНІ ПИТАННЯ ДО ТЕМИ:
1. Що означає термін «динамічна імпедансометрія»?
2. Назвіть складові методу динамічної імпедансометрії.
3. Наведіть характеристику тимпанометрії, типи тим-панограм за Jerger (1970).
4. Охарактеризуйте акустичний рефлекс у нормі та за патології слухового аналізатора.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ:
Оториноларингологія / За ред. Д. І. Заболотного, Ю. В. Мітіна, В. Д. Драгомирецького. — К.: Здоров'я, 1999. — С. 51-55.
Мітін Ю. В. Оториноларингологія (лекції). — К.: Фарм Арт, 2000. — С. 24-25.
Пальчун В. Т., Крюков А. И. Оториноларинголо-гия. — М.: Литера. 1997. — С. 116-117.
Руководстпво по оториноларингологии / Под ред. И. Б. Солдатова. — М: Медицина. 1997. — С. 54-57.
Гвелисиани Т. Г. Акустическая рефлексометрия при нормальном и патологическом состоянии органа слуха // Журн. ушных, носовых и горловых болезней. — 1984. — № 5. — С. 21-25.
