- •Срср у 20-30-х рр. XX ст. Нова економічна політика (неп)
- •Позитивні наслідки непу
- •Негативні наслідки непу
- •Утворення срср
- •Було взято курс на утворення єдиної соціалістичної держави. Плани об’єднання радянських республік
- •План автономізації.
- •2. План конфедерації.
- •3. План федерації.
- •Утворення срср
- •30 Грудня 1922 р. І з’їзд рад срср.
- •Юридичне оформлення срср
- •1. Срср став унітарною тоталітарною державою.
- •2. Формально кожна республіка мала право виходу з срср, але цього ніколи не було. Перемога й. Сталіна в боротьбі за владу
- •Політичні дискусії 20-х рр. Відобразили складний процес соціалістичного будівництва і гостру боротьбу за владу.
- •Політичні опоненти й. Сталіна були позбавлені влади.
- •Й. Сталін здобув диктаторську владу в партії та державі. Індустріалізація
- •Причини індустріалізації:
- •Особливості проведення індустріалізації:
- •Джерела фінансування індустріалізації
- •1929 Р. Було здійснено перехід до форсованої індустріалізації.
- •Позитивні наслідки індустріалізації:
- •Негативні наслідки індустріалізації:
- •Колективізація
- •Причини колективізації:
- •1930 Р. Відбулася форсована колективізація.
- •Наслідки колективізації сільського господарства
- •Масові репресії
Срср у 20-30-х рр. XX ст. Нова економічна політика (неп)
(1921-1928 рр.)
Неп — це політика, спрямована на подолання масового незадоволення політикою “воєнного комунізму”. Вона передбачала відмову радянської влади від спроб створити економіку, цілком позбавлену товарно-грошових відносин, економічних методів господарювання; тимчасові поступки приватному капіталу при переході до соціалістичного будівництва.
Причини непу:
Політика “воєнного комунізму” спричинила соціально-економічну та політичну кризу в країні і зазнала краху.
Масовий опір політиці комуністичного будівництва.
В країні поширились заворушення, страйки робітників, виступи селян, повстання. Зокрема повстання відбулися:
в Тамбовській губернії під керівництвом О. Антонова;
в Сибіру;
на Поволжі;
на Дону;
в Україні селянський рух очолив Н. Махно;
повстання матросів у Кронштадті (1921 р.).
Завдання непу:
Подолати економічні труднощі та політичну кризу в суспільстві.
Забезпечити досягнення більшовиками кінцевої мети — побудови соціалізму.
Березень 1921 р. Відбувся X з’їзд РКП(б). Взято курс на проведення нової економічної політики.
Суть непу:
Продовольча розкладка замінювалася продовольчим податком, який мав бути меншим, ніж розкладка. Після сплати податку селянин отримав право вільно розпоряджатися результатами своєї праці, продавати їх.
Продподаток мав такі розміри:
заможні селяни сплачували 5-6% прибутку,
середні — 3-5%,
бідняки — 1-2% або зовсім не сплачували.
Було відроджено знищену свого часу фінансову систему:
відновлено грошовий обіг, банки, кредитні установи, податкову політику;
з’явилася велика кількість нових банків, які обслуговували державні установи, підприємства, кооперативи;
було проведено грошову реформу в 1922-1924 рр., введено стабільну валюту, зупинено величезну інфляцію.
Було відроджено товарно-грошові відносини.
Допускалася оренда землі та застосування сільськогосподарської праці в селянських господарствах, промислових і торговельних закладах.
Була ліквідована заборона на приватні підприємства і торгівлю.
Частина націоналізованих підприємств передавалася в оренду. Вже у 1921 р. орендувалося понад 5200 підприємств.
Великі підприємства залишалися в руках держави.
Замість зрівнялівки в оплаті праці встановлювалася виплата заробітної плати в грошовій формі залежно від кількості і якості, а отже, відновлювалися матеріальні стимули виробництва.
Розвивалися різні форми кооперації: сільська, кредитна, збутова, продовольча та ін.
Була відмінена загальна трудова повинність. Відбувалося забезпечення промисловості робочою силою через біржі праці.
Відбувалося залучення іноземного капіталу для відродження промисловості.
