70. Суб’єкти, види і підстави права використання та охорони тваринного світу

Враховуючи можливість існування декількох суб’єктів права влас­ності на тваринний світ, законодавство встановлює, що використання об’ єктів тваринного світу може здійснюватись як на праві його влас­ності, так і на праві користування ним.

Власниками або користувачами дикого тваринного світу (тобто суб’єктами права використання його об’єктів) у першу чергу є юри­дичні особи всіх форм власності та підпорядкування (державні мис­ливські господарства, господарства громадських мисливських това­риств або їх колективи, фауністичні приватні підприємства, рибогос­подарські об’єднання, наукові та навчальні установи тощо). Означені суб’єкти повинні користуватися тваринним світом згідно з цілями і за­вданнями їх статутної діяльності. Використання тваринного світу в порядку ведення мисливського і рибного господарства здійснюється з наданням підприємствам, установам, організаціям права користуван­ня середовищем перебування тварин — мисливськими угіддями та рибогосподарськими водоймами.

Фізичні особи (громадяни України, а в передбачених законодав­ством випадках — особи без громадянства і іноземці), які на законних підставах використовують тваринний світ, повинні перш за все бути правосуб’єктними, тобто мати право- і дієздатність на здійснення та­кого виду природокористування.

Тваринний світ різноманітний, тому різняться і види його викорис­тання. Кожен з користувачів здійснює певний вид користування за­лежно від цілей та характеру своєї діяльності та інших конкретних обставин.

Чинним законодавством встановлено такі види використання об’ єктів тваринного світу:

-     мисливство;

-     рибальство, включаючи добування водних безхребетних тва­рин;

-     використання об’єктів тваринного світу в наукових, культурно- освітніх, виховних та естетичних цілях;

-     використання корисних властивостей життєдіяльності тварин — природних санітарів середовища, запилювачів рослин тощо;

-     використання диких тварин з метою одержання продуктів їх життєдіяльності;

-     добування (придбання) диких тварин з метою утримання і роз­ведення у неволі чи напіввільних умовах.

Найбільш поширеними видами користування тваринним світом є мисливство та рибальство, що обумовлює детальнішу правову ре­гламентацію здійснення цих видів діяльності порівняно з іншими видами.

Залежно від ступеня і засобів правового регулювання здійснення наведених видів використання тваринного світу можливе на підставі права загального і спеціального використання його об’єктів.

Загальне використання тваринного світу здійснюється громадя­нами без вилучення тварин з природного середовища (за винятком любительського і спортивного рибальства у водоймах загального користування). Воно провадиться безоплатно для задоволення жит­тєво необхідних потреб — естетичних, оздоровчих, рекреаційних тощо. Засоби здійснення такого користування можуть бути досить різноманітними. Так, дозволяється спостерігати за тваринами, фото­графувати, мітити їх; використовувати корисні властивості життєді­яльності тварин (наприклад, запилювачів рослин) та продукти їх життєдіяльності — мед і віск диких бджіл і т. ін. Наведені дії не по­винні спричиняти шкоди тваринам і місцям їх перебування та пору­шувати права інших користувачів. Тому під час загального викорис­тання тваринного світу забороняється знищення тварин, руйнування їх жител та біотехнічних споруд, порушення середовища перебуван­ня тварин і погіршення умов їх розмноження. При дотриманні таких умов громадянам гарантується здійснення права загального викорис­тання тваринного світу.

До спеціального використання належать усі інші види користуван­ня тваринним світом (за винятком безоплатного любительського і спор­тивного рибальства у водоймах загального користування), що здійсню­ються з вилученням (добуванням, збиранням) тварин із природного середовища. Право спеціального використання тваринного світу здій­снюється лише за спеціальними дозволами. Вони являють собою офіційні документи, які посвідчують право юридичних чи фізичних осіб на здійснення цього виду природокористування.

Дозволи видаються на підставі затверджених належним чином лімітів граничного використання тварин, тобто науково обґрунтованих обсягів можливого вилучення диких тварин з природного середовища. Умови та порядок затвердження лімітів і одержання відповідних до­зволів визначаються постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1992 року із наступними змінами «Про порядок видачі до­зволів на спеціальне використання природних ресурсів і встановлення лімітів використання ресурсів загальнодержавного значення»1. Згідно з наведеним нормативним актом щорічно за поданням відповідних державних органів галузевого управління природокористуванням Мінприроди затверджує ліміти використання:

-     рибних запасів та інших об’єктів водного промислу, віднесених до природних ресурсів загальнодержавного значення, — на підставі подання Держрибгоспу України;

-     ліцензійних та цінних хутрових тварин мисливських видів — за поданням Державного комітету лісового господарства;

-     використання немисливських тварин по кожному їх виду — за зверненнями обласних управлінь екології і природних ресурсів;

-     тварин і рослин, що занесені до Червоної книги України, — за зверненнями зацікавлених, як правило, наукових установ.

Затверджені ліміти використання об’єктів тваринного світу дово­дяться до відома Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, облас­них державних адміністрацій та природокористувачів для видачі і отри­мання відповідних дозволів.

Дозвіл на спеціальне використання тваринного світу — це офі­ційний документ, що засвідчує право особи на використання конкрет­них видів (виду) тварин у лімітних межах.

Отримання дозволу — це основний, але не єдиний юридичний факт, на підставі якого виникає відповідне право. Таких фактів, як правило, декілька і вони утворюють складну юридичну сукупність, яку практично неможливо уніфі­кувати щодо права користування тваринним світом у всіх його різно­видах. Тому внаслідок різноманітності і несхожості видів, умов та підстав спеціального використання тваринного світу вважається до­цільним конкретні підстави і порядок виникнення такого права роз­глянути при характеристиці особливостей окремих видів користуван­ня тваринним світом.

Користувачі об’єктами тваринного світу, крім загальних прав і обов’язків, властивих усім природокористувачам, мають певні спеці­альні права і обов’язки, які обумовлені конкретним видом відповід­ного права. Так, користувачі можуть: в установленому порядку здій­снювати спеціальне використання об’єктів тваринного світу; мати право власності на добуті в законному порядку об’єкти тваринного світу і доходи від їх реалізації; оскаржувати рішення державних орга­нів і посадових осіб, що порушують їх законні права і інтереси; ви­магати усунення перешкод у здійсненні своїх прав, відшкодування заподіяних збитків та ін.

Права користувачів стосовно використання об’ єктів тваринного світу можуть бути обмежені в передбачених законодавством випадках у суспільних інтересах, інтересах інших природокористувачів або якщо того вимагає необхідність охорони тваринного світу.

Користувачі зобов’язані: додержуватися встановлених правил, норм, лімітів і строків щодо об’єкта користування; використовувати тваринний світ способами, що забезпечують стале користування і збе­реження біологічного різноманіття тварин; своєчасно вносити збір за спеціальне використання тваринного світу; сприяти діяльності органів державного екологічного контролю.

Окрім наведених, користувачі можуть мати й інші, більш специ­фічні обов’язки, що обумовлені конкретним видом використання тва­ринного світу.

Право спеціального використання може бути припинено на умовах і підставах, передбачених законодавством, у разі: припинення діяль­ності юридичної особи або смерті громадянина; закінчення строку, на який було видано дозвіл на використання; коли минула потреба у ко­ристуванні або є добровільна відмова від нього; систематичного неви­конання користувачем встановлених правил, норм та інших вимог щодо охорони, використання і відтворення об’єктів тваринного світу.

При суттєвих змінах у користуванні раніше виданий дозвіл скасо­вується, а новий видається в установленому порядку. Припинення права користування об’єктами тваринного світу здійснюється шляхом скасування, тобто визнання нечинним спеціального дозволу.