- •1. Курс історії України у хх – на поч. Ххі ст.Ст.
- •2. Початок століття: доба бурхливих перетворень.
- •3. Розвиток Радянської України.
- •1. Соціально-економічний розвиток на початку XX ст
- •2. Український національний рух та політичні партії
- •3. Україна в роки першої російської революції 1905—1907 pp.
- •4. Україна в роки третьочервневої монархії (серпень 1907 — липень 1914 р.)
- •1. Характеристика соціально-економічного стану.
- •2. Національно-визвольний рух на початку XX ст.
- •3. Український національний рух напередодні Першої світової війни.
- •4. Українська культура початку XX ст.
- •1.Бойові дії на території України.
- •2.Національний рух в Галичині і в Наддніпрянщині .
- •3. Легіон Українських Січових стрільців.
- •1. Утворення Центральної Ради
- •2. Боротьба за автономію України. І Універсал Центральної Ради
- •3. Події влітку—восени 1917 р. В Україні
- •1.Жовтнева революція в Росії та її вплив на Україну.
- •2.Проголошення унр в ііі Універсалі (7.11.1917р.).
- •3.Війна радянської Росії проти унр і поразки унр.
- •4. Іv Універсал Центральної Ради про незалежність унр (9.01.1918 р.).
- •Лекція 7. Гетьманський переворот і Українська держава 1918 р.
- •1. Брестський мир між унр та Четверним союзом.
- •2.Гетьманський переворот.
- •4. Боротьба проти гетьманського режиму.
- •Лекція 8. Утворення Директорії та відновлення унр.
- •1. Утворення Директорії.
- •2. Політичний курс Директорії. Трудовий конгрес.
- •3.Агресія більшовиків та Антанти проти унр. Причини поразки Директорії.
- •4. Україна в 1919 році.
- •Лекція 9. Проголошення зунр. Злука унр і зунр.
- •1.Проголошення зунр та розбудова держави.
- •2.Зовнішня політика зунр та її поразка у війні з Польщею.
- •3. Українське питання на Паризькій мирній конференції.
- •4. Статус західноукраїнських земель на поч. 1920-х рр.
- •Лекція 10. Радянська державність в Україні в 1917-1921 рр.
- •1. Створення усрр та формування органів влади в Україні в 1919 році.
- •2. Запровадження “воєнного комунізму” у 1919 р.
- •3. Події 1920 року в Україні.
- •1. Основні напрями в розвитку культури за унр та гетьманату.
- •2. Культурно – освітня політика більшовиків.
- •3. Стан науки та мистецтва.
- •1. Причини переходу до неПу.
- •2.Заходи неПу.
- •3.Україна і утворення срср.
- •4.Наслідки неПу.
- •1. Суспільно-політичне життя у 1920-х рр.
- •2. Українізація (“коренізація”).
- •3. Кампанія боротьби з неписьменністю дорослих.
- •4. Література та мистецтво.
- •5. Релігійне життя. Уапц.
- •1. Перехід до форсованої індустріалізації.
- •2. Перші п’ятирічки.
- •3. Промисловість напередодні війни.
- •1. Початок колективізації.
- •2. Перехід до форсованої колективізації.
- •4. Голодомор в 1932- 33 рр.
- •5. Підсумки колективізації.
- •1. Соціальний склад населення.
- •2. Конституція урср 1937 р.
- •3. Масові репресії.
- •4. Культурне життя.
- •1.Соціально-економічне становище українських земель у складі Польщі, Румунії та Чехословаччини.
- •2. Партійне життя на західноукраїнських землях.
- •4. Проголошення незалежної Карпатської України.
- •1. Радянсько-німецький догові про ненапад.
- •2. Об’єднання українських земель і початок радянізації Західної України.
- •3. Початок Великої Вітчизняної війни.
- •4. Оборонні бої в Україні влітку - восени 1941 р.
- •5. Повна окупація урср влітку 1942 р.
- •1. План нацистів щодо України. План "Ост".
- •2. Злочини нацистського режиму.
- •3. Радянські партизани та підпільники у 1941 - 1942 pp.
- •1. Бойові дії в січні -лютому 1943р.
- •2. Битва за Дніпро.
- •3. Бойові дії на території України в 1944 р.
- •1. Рух Опору в Україні на завершальному етапі війни.
- •2. Підсумки Другої світової війни для України.
- •3. Початок відбудови господарства.
- •4. Культура України в роки війни.
- •2. Голодомор 1946-1947 р.Р. Та відбудова села.
- •3. Радянізація зуз.
- •4. Стан культури в 2 половині 1940- х - на початку 50-х років.
- •1 . Смерть Сталіна. Боротьба за владу і Україна .
- •2. Початок десталінізації.
- •3. Економічна політика м.Хрущова в Україні.
- •4. Розширення повноважень урср – “контрольований автономізм”.
- •1.Стан промисловості в 1950-х – і половині 1960-х рр. Та рівень життя
- •2. Культурні процеси. “Шестидесятники“.
- •3. Дисидентський рух .
- •1. Ідеологічна криза радянського режиму .
- •2. Стан економіки - назрівання кризи .
- •3. Етносоціальні процеси та рівень життя .
- •1.Стан освіти. Русифікація.
- •2.Розвиток науки.
- •3.Література і мистецтво.
- •1. Особливості політики перебудови в Україні.
- •2. Спроба державного перевороту в срср.
- •3. Проголошення незалежності України та вибори Президента.
- •1. Державотворення та політичний розвиток України .
- •1. Спроби реформування економіки.
- •2. Пошук шляхів стабілізації на початку ххі ст. Повсякденне життя.
- •3. Основні принципи зовнішньої політики України.
- •1. Міжнаціональні відносини.
- •2. Особливості розвитку культури в Україні.
- •3. Особливості релігійного життя. Екологічні проблеми.
- •1. Україна в умовах глобалізації.
- •2. Європейська інтеграція України.
- •3. Соціально – економічний та політичний розвиток України на початку ххі ст.
- •1. Утворення Сумської області.
- •2. Наш край в роки Великої Вітчизняної війни.
- •3.Соціально – економічний розвиток краю в іі половині хх ст.
- •4. Сумщина в кінці хх- початку ххі ст.
1.Бойові дії на території України.
Перша світова війна почалась 1 серпня 1914 р. як протистояння двох військово-політичних блоків європейських держав — Антанти (Англія, Франція і Росія) та Австро-німецького блоку (Троїстий союз, який пізніше перетворився на Четверний союз – Німеччина, Австро-Угорщини, Болгарія, Туреччина).
З початком війни українські землі перетворилися на театр жорстоких боїв. Українці змушені були воювати на боці російської (3,5 млн.) та австрійської (250 тис.) армій за чужі інтереси і вести братовбивчу війну.
1914 р. Події на Південно-Західному фронті, який проходив через українські землі, розгорталися успішно для російської армії. Війська генералів Брусилова та Рузського виграли Галицьку битву у вересні 1914 р. і зайняли усю Східну Галичину, вторглися у Буковину і відтіснили австрійців до Карпат. Були захоплені Львів, Борислав, Дрогобич, Стрий. 22 березня 1915 р. після облоги війська Брусилова оволоділи Перемишлем.
1915 р. Однак російська армія недовго знаходилась на зайнятій території. 1915 р. становище на фронтах стало змінюватись. У квітні почався контрнаступ німецьких і австро-угорських військ. Під їх тиском російська армія до осені 1915 р. змушена була залишити завойовану територію і фронт стабілізувався на лінії Кам'янець-Подільський—Тернопіль, Кременець—Дубно.
1916 р. Російські війська під командуванням Брусилова провели вдалий наступ на позиції противника, який дістав назву «брусилівський прорив», внаслідок якого знову були зайняті Чернівці, Коломия, Броди, Луцьк.
1917 р. З початку 1917 р. німецька і австро-угорська армія, перейшовши, в наступ, знову потіснила росіян, після чого основна частина західноукраїнських земель знову опинилася під контролем австро-німецького блоку.
2.Національний рух в Галичині і в Наддніпрянщині .
Національний рух у Галичині і Наддніпрянській Україні з початком Першої світової війни розколовся. Більшість західноукраїнських політиків підтримало у війні Австро-Угорщину. У серпні 1914 р. представники радикальної, соціал-демократичної і націонал-демократичної партій заснували у Львові міжпартійний блок — Головну українську раду (ГУР), очолену Костем Левицьким. ГУР активно включилась у формування українських військових підрозділів. Більшість учасників цих підрозділів були членами військових, громадських, спортивних молодіжних організацій «Січ», «Сокіл», «Пласт». Був створений «Легіон Українських січових стрільців».
За ініціативою емігрантів з Наддніпрянщини Дмитра Донцова, Дмитра Дорошенка, О. Скоропис-Йохтуховського, М. Меленевського була утворена політична організація «Союз визволення України» (СВУ). Його програма передбачала створення незалежної України. Майбутня держава бачилась як конституційна монархія з демократичним устроєм, повинна була забезпечувати вільний розвиток всіх національностей, мати незалежну українську церкву. Досягти цієї мети передбачалося, спираючись на Німеччину та Австро-Угорщину.
Після відступу російської армії з Галичини 1915 р. ГУР також проголосила метою створення Української держави на землях, що входили до складу Російської імперії.
Що ж стосується західноукраїнських земель, то вони мали стати автономною областю Австро-Угорщини. У зв'язку з новою розстановкою сил 1916 р. Австро-Угорщина і Німеччина домовились про створення Польської держави, до складу якої мали бути включені і західноукраїнські землі. Це перекреслювало плани українців щодо створення власної держави. За цих умов ГУР самоліквідувалася. Українські політики на чолі з Євгеном Петрушевичем взяли курс «орієнтації на власні сили». У травні 1917 р. Є. Петрушевич зробив парламентську заяву, що землі колишнього Галицько-Волинського князівства є українськими землями, отже, не можуть бути частиною Польщі. СВУ розгорнув активну роботу в таборах для військовополонених. З військовополонених були сформовані Сірожупанна і Синєжупанна дивізії.
Що ж стосується Наддніпрянської України, то в її національному русі стався розкол. Насамперед це стосувалось УСДРП, частина представників якої на чолі з Симоном Петлюрою підтримали у війні царську Росію. Інші соціал-демократи на чолі з В. Винниченком засуджували війну, виступали за автономію України, а деякі навіть підтримали противників Росії. На найбільш помірковану позицію стало ТУП, яке пропонувало українцям дотримуватись у війні нейтралітету.
Царський уряд використав початок війни як привід для того, щоб остаточно розправитись з національним рухом у Наддніпрянській Україні. Відновилися заборони «Просвіт», остаточно були закриті українські видання. Професор М. Грушевський та інші українські діячі були вислані з України в Росію. Разом із тим царський уряд намагався використати українських діячів у своїх цілях. Вихідці з Галичини москвофільської орієнтації заснували в Києві Карпаторуський визвольний комітет, який закликав галичан зустрічати російську армію і допомагати їй.
З метою підтримки російської армії був створений Комітет Південно-Західного фронту Всеросійського союзу земств і міст. 1916 р. С. Петлюру було призначено помічником уповноваженого цього Союзу на Західному фронті.