Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Конспект лекцій з ІУ І курс скороч.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
690.69 Кб
Скачать

1. Перехід до форсованої індустріалізації.

Індустріалізаціяпроцес прискореного розвитку промисловості, у першу чергу — важкої, перетворення господарства країни на індустріальне. У СРСР наприкінці 1920-их і в 1930-их роках індустріалізація проводилась форсованими темпами за рахунок надмірної експлуатації населення.

В кінці 1927 р. ХV з’їзд ВКП(б) прийняв рішення про індустріалізацію (побудову СРСР тисяч підприємств важкої промисловості - електростанцій, шахт, заводів) та прийняв 1 п’ятирічний план (1928-32 рр). Передбачалося збільшити випуск промислової продукції на 16,5 % щорічно.

Завдяки героїчним зусиллям народу у 1928 р. валова продукція промисловості в УСРР зросла на 20%, а продуктивність праці - на 7,9 %.

Для інтенсифікації праці влада організувала виробниче змагання, ініціатором якого виступили шахти “ Центральна” і “Північна” тресту “Артемвугілля”. Шахтарі зобов’язались перевиконати план, підвищити продуктивність праці, знизити собівартість. У цьому “соціалістичному змаганні” брали участь 2 млн. гірників, металістів, текстильників по всьому СРСР.

2. Перші п’ятирічки.

Оптимальний варіант 1-го п'ятирічного плану для УРСР передбачав середньорічний темп приросту продукції промисловості до 20 %. В Україні реалізація 1-го п'ятирічного плану ускладнилася через хлібозаготівельну кризу 1927— 1928 рр., оскільки селяни не погодились продавати хліб за заниженими цінами. Подолати їх опір вдалося тільки шляхом посилення тиску на селян. В Україні були засуджені тисячі селян. Подолання кризи хлібозаготівель в такий спосіб означало кінець НЕПу. СРСР перейшов до “форсованої” (прискореної) індустріалізації. До цього Сталіна спонукали такі причини:

  1. в 1929 р. він став одноособовим диктатором,

  2. успіхи 1928-29 рр. запаморочили керівництву голови,

  3. до цього надихала криза (Велика депресія), що охопила західний світ.

Листопадовий пленум 1929 р ВКП(б) затвердив форсовані плани – 32% приросту на рік, а в липні 1930 р. Сталін довів їх до 45% . Завідомо нереальні цифри призвели до великих труднощів, штурмівщини, зниження якості робіт.

У 1932 році наркомтяжмаш СРСР С.Орджонікідзе проголосив, що плани перевиконали навіть раніше строку на півроку. Це було завідомою фальсифікацією. Навпаки, з-за бездумного підвищення планів та штурмівщини показники знижувалися: 1929 р. - 23,7% , 1930 р. - 19%, 1931 р. - 12%, 1932 р. - 10%. Це теж великі цифри, але помітною є тенденція до зниження. У 1933р. було зростання приблизно на 5%.

На Україну йшло 20% інвестицій в СРСР. Будували 400 підприємств. 1. 05. 1932 – дав струм ДніпроГЕС, найбільша електростанція в Європі. В Донбасі пустили 53 шахти, 12 домен та 24 мартенів. 1 жовтня 31 р – з конвеєрів ХТЗ зійшов перший трактор.

«Мінусами» індустріалізації було:

  1. занепад легкої промисловості у порівнянні з важкою, багато звичних товарів стали дефіцитами, з 1928 по 1935 р. робітникам давали картки на продукти ;

  2. держава збільшила різко виробництво горілки;

  3. робітники часто жили в жахливих умовах.

Друга п’ятирічка ( 1933 – 37 рр.) була більш-менш вдалою. План у 16,5% приросту на рік був майже виконаний. До ладу стали 450 підприємств, з них Новокраматорський завод, Запоріжсталь, Азовсталь, Криворіжсталь, Луганський паровозобудівний заводи.

Радянське керівництво намагалося підвищити робітничий ентузіазм. О. Стаханов, застосувавши передові методи праці, виконав за зміну 14,5 норм (102 т вугілля). Так був започаткований стаханівський рух, який поширився на всі галузі виробництва. Він призвів до підвищення норм, а, отже, й до перенапруження виробничих процесів.