- •1. Курс історії України у хх – на поч. Ххі ст.Ст.
- •2. Початок століття: доба бурхливих перетворень.
- •3. Розвиток Радянської України.
- •1. Соціально-економічний розвиток на початку XX ст
- •2. Український національний рух та політичні партії
- •3. Україна в роки першої російської революції 1905—1907 pp.
- •4. Україна в роки третьочервневої монархії (серпень 1907 — липень 1914 р.)
- •1. Характеристика соціально-економічного стану.
- •2. Національно-визвольний рух на початку XX ст.
- •3. Український національний рух напередодні Першої світової війни.
- •4. Українська культура початку XX ст.
- •1.Бойові дії на території України.
- •2.Національний рух в Галичині і в Наддніпрянщині .
- •3. Легіон Українських Січових стрільців.
- •1. Утворення Центральної Ради
- •2. Боротьба за автономію України. І Універсал Центральної Ради
- •3. Події влітку—восени 1917 р. В Україні
- •1.Жовтнева революція в Росії та її вплив на Україну.
- •2.Проголошення унр в ііі Універсалі (7.11.1917р.).
- •3.Війна радянської Росії проти унр і поразки унр.
- •4. Іv Універсал Центральної Ради про незалежність унр (9.01.1918 р.).
- •Лекція 7. Гетьманський переворот і Українська держава 1918 р.
- •1. Брестський мир між унр та Четверним союзом.
- •2.Гетьманський переворот.
- •4. Боротьба проти гетьманського режиму.
- •Лекція 8. Утворення Директорії та відновлення унр.
- •1. Утворення Директорії.
- •2. Політичний курс Директорії. Трудовий конгрес.
- •3.Агресія більшовиків та Антанти проти унр. Причини поразки Директорії.
- •4. Україна в 1919 році.
- •Лекція 9. Проголошення зунр. Злука унр і зунр.
- •1.Проголошення зунр та розбудова держави.
- •2.Зовнішня політика зунр та її поразка у війні з Польщею.
- •3. Українське питання на Паризькій мирній конференції.
- •4. Статус західноукраїнських земель на поч. 1920-х рр.
- •Лекція 10. Радянська державність в Україні в 1917-1921 рр.
- •1. Створення усрр та формування органів влади в Україні в 1919 році.
- •2. Запровадження “воєнного комунізму” у 1919 р.
- •3. Події 1920 року в Україні.
- •1. Основні напрями в розвитку культури за унр та гетьманату.
- •2. Культурно – освітня політика більшовиків.
- •3. Стан науки та мистецтва.
- •1. Причини переходу до неПу.
- •2.Заходи неПу.
- •3.Україна і утворення срср.
- •4.Наслідки неПу.
- •1. Суспільно-політичне життя у 1920-х рр.
- •2. Українізація (“коренізація”).
- •3. Кампанія боротьби з неписьменністю дорослих.
- •4. Література та мистецтво.
- •5. Релігійне життя. Уапц.
- •1. Перехід до форсованої індустріалізації.
- •2. Перші п’ятирічки.
- •3. Промисловість напередодні війни.
- •1. Початок колективізації.
- •2. Перехід до форсованої колективізації.
- •4. Голодомор в 1932- 33 рр.
- •5. Підсумки колективізації.
- •1. Соціальний склад населення.
- •2. Конституція урср 1937 р.
- •3. Масові репресії.
- •4. Культурне життя.
- •1.Соціально-економічне становище українських земель у складі Польщі, Румунії та Чехословаччини.
- •2. Партійне життя на західноукраїнських землях.
- •4. Проголошення незалежної Карпатської України.
- •1. Радянсько-німецький догові про ненапад.
- •2. Об’єднання українських земель і початок радянізації Західної України.
- •3. Початок Великої Вітчизняної війни.
- •4. Оборонні бої в Україні влітку - восени 1941 р.
- •5. Повна окупація урср влітку 1942 р.
- •1. План нацистів щодо України. План "Ост".
- •2. Злочини нацистського режиму.
- •3. Радянські партизани та підпільники у 1941 - 1942 pp.
- •1. Бойові дії в січні -лютому 1943р.
- •2. Битва за Дніпро.
- •3. Бойові дії на території України в 1944 р.
- •1. Рух Опору в Україні на завершальному етапі війни.
- •2. Підсумки Другої світової війни для України.
- •3. Початок відбудови господарства.
- •4. Культура України в роки війни.
- •2. Голодомор 1946-1947 р.Р. Та відбудова села.
- •3. Радянізація зуз.
- •4. Стан культури в 2 половині 1940- х - на початку 50-х років.
- •1 . Смерть Сталіна. Боротьба за владу і Україна .
- •2. Початок десталінізації.
- •3. Економічна політика м.Хрущова в Україні.
- •4. Розширення повноважень урср – “контрольований автономізм”.
- •1.Стан промисловості в 1950-х – і половині 1960-х рр. Та рівень життя
- •2. Культурні процеси. “Шестидесятники“.
- •3. Дисидентський рух .
- •1. Ідеологічна криза радянського режиму .
- •2. Стан економіки - назрівання кризи .
- •3. Етносоціальні процеси та рівень життя .
- •1.Стан освіти. Русифікація.
- •2.Розвиток науки.
- •3.Література і мистецтво.
- •1. Особливості політики перебудови в Україні.
- •2. Спроба державного перевороту в срср.
- •3. Проголошення незалежності України та вибори Президента.
- •1. Державотворення та політичний розвиток України .
- •1. Спроби реформування економіки.
- •2. Пошук шляхів стабілізації на початку ххі ст. Повсякденне життя.
- •3. Основні принципи зовнішньої політики України.
- •1. Міжнаціональні відносини.
- •2. Особливості розвитку культури в Україні.
- •3. Особливості релігійного життя. Екологічні проблеми.
- •1. Україна в умовах глобалізації.
- •2. Європейська інтеграція України.
- •3. Соціально – економічний та політичний розвиток України на початку ххі ст.
- •1. Утворення Сумської області.
- •2. Наш край в роки Великої Вітчизняної війни.
- •3.Соціально – економічний розвиток краю в іі половині хх ст.
- •4. Сумщина в кінці хх- початку ххі ст.
1. Перехід до форсованої індустріалізації.
Індустріалізація — процес прискореного розвитку промисловості, у першу чергу — важкої, перетворення господарства країни на індустріальне. У СРСР наприкінці 1920-их і в 1930-их роках індустріалізація проводилась форсованими темпами за рахунок надмірної експлуатації населення.
В кінці 1927 р. ХV з’їзд ВКП(б) прийняв рішення про індустріалізацію (побудову СРСР тисяч підприємств важкої промисловості - електростанцій, шахт, заводів) та прийняв 1 п’ятирічний план (1928-32 рр). Передбачалося збільшити випуск промислової продукції на 16,5 % щорічно.
Завдяки героїчним зусиллям народу у 1928 р. валова продукція промисловості в УСРР зросла на 20%, а продуктивність праці - на 7,9 %.
Для інтенсифікації праці влада організувала виробниче змагання, ініціатором якого виступили шахти “ Центральна” і “Північна” тресту “Артемвугілля”. Шахтарі зобов’язались перевиконати план, підвищити продуктивність праці, знизити собівартість. У цьому “соціалістичному змаганні” брали участь 2 млн. гірників, металістів, текстильників по всьому СРСР.
2. Перші п’ятирічки.
Оптимальний варіант 1-го п'ятирічного плану для УРСР передбачав середньорічний темп приросту продукції промисловості до 20 %. В Україні реалізація 1-го п'ятирічного плану ускладнилася через хлібозаготівельну кризу 1927— 1928 рр., оскільки селяни не погодились продавати хліб за заниженими цінами. Подолати їх опір вдалося тільки шляхом посилення тиску на селян. В Україні були засуджені тисячі селян. Подолання кризи хлібозаготівель в такий спосіб означало кінець НЕПу. СРСР перейшов до “форсованої” (прискореної) індустріалізації. До цього Сталіна спонукали такі причини:
в 1929 р. він став одноособовим диктатором,
успіхи 1928-29 рр. запаморочили керівництву голови,
до цього надихала криза (Велика депресія), що охопила західний світ.
Листопадовий пленум 1929 р ВКП(б) затвердив форсовані плани – 32% приросту на рік, а в липні 1930 р. Сталін довів їх до 45% . Завідомо нереальні цифри призвели до великих труднощів, штурмівщини, зниження якості робіт.
У 1932 році наркомтяжмаш СРСР С.Орджонікідзе проголосив, що плани перевиконали навіть раніше строку на півроку. Це було завідомою фальсифікацією. Навпаки, з-за бездумного підвищення планів та штурмівщини показники знижувалися: 1929 р. - 23,7% , 1930 р. - 19%, 1931 р. - 12%, 1932 р. - 10%. Це теж великі цифри, але помітною є тенденція до зниження. У 1933р. було зростання приблизно на 5%.
На Україну йшло 20% інвестицій в СРСР. Будували 400 підприємств. 1. 05. 1932 – дав струм ДніпроГЕС, найбільша електростанція в Європі. В Донбасі пустили 53 шахти, 12 домен та 24 мартенів. 1 жовтня 31 р – з конвеєрів ХТЗ зійшов перший трактор.
«Мінусами» індустріалізації було:
занепад легкої промисловості у порівнянні з важкою, багато звичних товарів стали дефіцитами, з 1928 по 1935 р. робітникам давали картки на продукти ;
держава збільшила різко виробництво горілки;
робітники часто жили в жахливих умовах.
Друга п’ятирічка ( 1933 – 37 рр.) була більш-менш вдалою. План у 16,5% приросту на рік був майже виконаний. До ладу стали 450 підприємств, з них Новокраматорський завод, Запоріжсталь, Азовсталь, Криворіжсталь, Луганський паровозобудівний заводи.
Радянське керівництво намагалося підвищити робітничий ентузіазм. О. Стаханов, застосувавши передові методи праці, виконав за зміну 14,5 норм (102 т вугілля). Так був започаткований стаханівський рух, який поширився на всі галузі виробництва. Він призвів до підвищення норм, а, отже, й до перенапруження виробничих процесів.