Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Конспект лекцій з ІУ І курс скороч.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
690.69 Кб
Скачать

3. Кампанія боротьби з неписьменністю дорослих.

В 20- х роках була продовжена кампанія лікнепу. Великі кошти виділяли на школи, на підготовку вчителів. Вже в 1930 р. вчилися всі діти шкільного віку, а серед дорослих грамотних було 75%.

Методи лікнепу:

1) відкривались “пункти лікнепу”в селах, на підприємствах, в яких декілька разів на тиждень вечорами йшли заняття, працювала бібліотека;

2) керівників притягували до відповідальності, якщо вони не дбали про лікнеп;

3)комуністів та комсомольців зобов’язували навчити одного чи кількох товаришів.

Безперечно, що лікнеп був великим успіхом влади.

4. Література та мистецтво.

В 20-х рр. в мистецтві ще не було жорстокого контролю. Митці працювали відносно вільно (наприклад - друкувались твори білоемігрантів та націоналістів – А.Денікіна, П.Скоропадського, В.Винниченка. У ВУАН працював М. Грушевський.

Розгорнули свою діяльність відомі наукові колективи: Л. Ландау став ініціатором досліджень у галузі термоядерного синтезу, на терені суспільних наук активно працювали Д. Багалій, Д. Яворницький, М. Яворський, М. Грушевський, С. Єфремов.

Митці об’єднувались в десятки різних гуртків, працювали в різних стилях. В літературі та живопису переважав модернізм ( вірші без рими, романи без сюжету).

Визначальним було виникнення літературних організацій — «Гарт», «Плуг», «Авангард», «Молодняк», Всеукраїнська спілка пролетарських письменників та ін. 1925 р. була створена «Вільна академія пролетарської літератури» (ВАПЛІТЕ), першим президентом став поет і драматург В. Яловий.

Працювали письменники і поети М. Бажан, О. Довженко, В. Сосюра, П. Тичина, Лесь Курбас, Ю. Яновський. У центрі дискусії опинився М. Хвильовий, який сформулював гасло «Геть від Москви!», закликаючи не копіювати російську літературу, а творчо осмислювати національні традиції і світовий літературний досвід.

У 1920-ті рр. бурхливо розвивалися й інші види мистецтва. Виникали самодіяльні і професійні музичні колективи: капела «Думка», київський симфонічний ансамбль . Збагатили музичну культуру Г. Верьовка, Л. Ревуцький, Б. Лятошинський, В. Косенко. Становлення українського театру пов'язано з ім’ям Л. Курбаса.

В образотворчому мистецтві плідно працювали М. Бойчук, І. Їжакевич, М. Самокиш та ін. Музеї українського мистецтва були створені в Києві, Харкові, Одесі. В 1927 р. почалося будівництво однієї з найбільших у світі кіностудій у Києві. Вже 1920 р. з'явився перший кінофільм режисера О. Довженка «Звенигора». Невдовзі він поставив картини нової генерації: «Арсенал» і «Земля».

5. Релігійне життя. Уапц.

Більшовицька партія пропагувала атеїзм і посилювала репресії проти духовенства. Держава спровокувала конфлікти між духовенством і радянськими чиновниками, що здійснювали конфіскації в храмах.

Одним із засобів антицерковної політики більшовиків - підтримка розколу церкви. Коли в жовтні 1921 р., виникла незалежна Українська автокефальна православна церква (УАПЦ, митрополіт Липківський), за якою пішло понад тисячу парафій РПЦ в Україні, то влада визнала цю церкву. Однак її становище, як і загалом становище релігії в Україні, ставало все гіршим.

Велася антицерковна пропаганда у школах, діяли гуртки так званих “безбожників”

Отже, церква під час НЕПу відчувала тиск збоку влади, але до прямих репресій більшовики ще не дійшли. В 1921 р. у церкви влада конфіскувала цінності під приводом боротьби з голодом 1921-22 рр.

Висновки: Культурне життя у роки НЕПу було відносно вільним, відбувалися українізація та лікнеп.

Лекція 14. Перехід до форсованої індустріалізації.

1. Перехід до форсованої індустріалізації.

  1. Перші п’ятирічки.

  2. Промисловість напередодні війни.