Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Конспект лекцій з ІУ І курс скороч.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
690.69 Кб
Скачать

4.Наслідки неПу.

НЕП створив сприятливі умови для організації господарства на принципах ринкової системи і це сприяло швидкій відбудові економіки. Успішно розвивалось сільське господарство, яке базувалося в роки НЕПу на одноосібних господарствах. В 1927 р. оброблялося на 10 % більше землі, ніж 1913 р. В умовах НЕПу був відроджений прошарок підприємців, торговців, що легально здійснював свою економічну діяльність. На 1926 р. було вироблено 68% довоєнного видобутку вугілля, а в 1928 р. – 106%. В цілому, в 1925 - 1926 рр. обсяг промислового виробництва в Україні досяг 90% довоєнного рівня. Україна давала 23,8 % загальносоюзного виробництва.

Висновки. НЕП на практиці засвідчив свою життєдіяльність. Конкуренція між державним сектором (займав 86,4 % потужностей), кооперативним (7%), та приватним (5,7%) забезпечила високу ефективність виробництва. Дрібна промисловість майже вся була приватною.

Лекція 13. Культурне і духовне життя 1921 –1928 р. . Українізація (коренізація).

1. Суспільно-політичне життя у 1920-х рр.

2. Українізація (“коренізація”).

3. Кампанія боротьби з неписьменністю дорослих.

4. Література та мистецтво.

5. Релігійне життя. УАПЦ.

1. Суспільно-політичне життя у 1920-х рр.

Диктатура пролетаріату стала диктатурою ВКП(б). Інші партії були ліквідовані. З утвердженням після смерті В. Леніна (1924) позицій Генерального секретаря ЦК ВКП(б) Й. Сталіна владу перебрав на себе партапарат.

Одночасно у 1920-ті рр. зменшувалась роль Рад. Влада зосереджувалась у виконкомах, які були підконтрольні партійним органам. В Україні було близько 60 суспільно-масових організацій, але вони також були підконтрольні партії.

Всеросійська надзвичайна комісія (ВЧК), з 1922 р. - ДПУ (Державне політичне управління), наділялась надзвичайними повноваженнями і використовувалась також для усунення і ліквідації тих людей, хто був неугодний партійно-державній системі.

2. Українізація (“коренізація”).

Політика «коренізації» проголошена на XII з'їзді РКП(б) у квітні 1923 р. Перед республіками ставилися вимоги поповнення лав національними кадрами, користування рідною мовою у державних установах та закладах, сприяння розвиткові національної культури.

Український різновид цієї політики дістав назву «українізації».Українізація - політика більшовиків в галузі культури у 20- ті рр, спрямована на поширення української мови в різних сферах суспільного життя, залучення українців до керівних посад в органи влади та до КП(б)У. (У партії їх було лише 40%, а серед населення - до 80%). Її мета – збільшити підтримку до партії серед українців.

Від самого початку політика українізації наштовхувалась на опір з боку русифікованої верхівки КП(б)У. Але завдяки наркомату освіти, очолюваному по черзі Г. Гринько, О. Шумським, М. Скрипником, українізація проходила успішно. Якщо у 1922 р. українською мовою здійснювалось 20 % діловодства, то в 1927 р. — вже понад 70 %. У 1929 р. навчання українською мовою вели понад 80 % шкіл, понад 75 % технікумів і 30 % вузів. Тираж українських газет збільшився з 1924 по 1927 рр. у 5 разів. У Харкові з метою українізації армії була створена Школа червоних старшин.

Успіхи українізації:

1) на кінець 1929 р 80% шкіл і 30% вузів вели навчання українською мовою;

2) у 1922 р книжки укр. мовою становили 27 % усіх надрукованих, а у 1927 –50%;

3) українська мова запроваджена в офіцерських школах і у резерві Червоної армії;

4) 2/3 діловодство велося українською мовою.