- •1. Курс історії України у хх – на поч. Ххі ст.Ст.
- •2. Початок століття: доба бурхливих перетворень.
- •3. Розвиток Радянської України.
- •1. Соціально-економічний розвиток на початку XX ст
- •2. Український національний рух та політичні партії
- •3. Україна в роки першої російської революції 1905—1907 pp.
- •4. Україна в роки третьочервневої монархії (серпень 1907 — липень 1914 р.)
- •1. Характеристика соціально-економічного стану.
- •2. Національно-визвольний рух на початку XX ст.
- •3. Український національний рух напередодні Першої світової війни.
- •4. Українська культура початку XX ст.
- •1.Бойові дії на території України.
- •2.Національний рух в Галичині і в Наддніпрянщині .
- •3. Легіон Українських Січових стрільців.
- •1. Утворення Центральної Ради
- •2. Боротьба за автономію України. І Універсал Центральної Ради
- •3. Події влітку—восени 1917 р. В Україні
- •1.Жовтнева революція в Росії та її вплив на Україну.
- •2.Проголошення унр в ііі Універсалі (7.11.1917р.).
- •3.Війна радянської Росії проти унр і поразки унр.
- •4. Іv Універсал Центральної Ради про незалежність унр (9.01.1918 р.).
- •Лекція 7. Гетьманський переворот і Українська держава 1918 р.
- •1. Брестський мир між унр та Четверним союзом.
- •2.Гетьманський переворот.
- •4. Боротьба проти гетьманського режиму.
- •Лекція 8. Утворення Директорії та відновлення унр.
- •1. Утворення Директорії.
- •2. Політичний курс Директорії. Трудовий конгрес.
- •3.Агресія більшовиків та Антанти проти унр. Причини поразки Директорії.
- •4. Україна в 1919 році.
- •Лекція 9. Проголошення зунр. Злука унр і зунр.
- •1.Проголошення зунр та розбудова держави.
- •2.Зовнішня політика зунр та її поразка у війні з Польщею.
- •3. Українське питання на Паризькій мирній конференції.
- •4. Статус західноукраїнських земель на поч. 1920-х рр.
- •Лекція 10. Радянська державність в Україні в 1917-1921 рр.
- •1. Створення усрр та формування органів влади в Україні в 1919 році.
- •2. Запровадження “воєнного комунізму” у 1919 р.
- •3. Події 1920 року в Україні.
- •1. Основні напрями в розвитку культури за унр та гетьманату.
- •2. Культурно – освітня політика більшовиків.
- •3. Стан науки та мистецтва.
- •1. Причини переходу до неПу.
- •2.Заходи неПу.
- •3.Україна і утворення срср.
- •4.Наслідки неПу.
- •1. Суспільно-політичне життя у 1920-х рр.
- •2. Українізація (“коренізація”).
- •3. Кампанія боротьби з неписьменністю дорослих.
- •4. Література та мистецтво.
- •5. Релігійне життя. Уапц.
- •1. Перехід до форсованої індустріалізації.
- •2. Перші п’ятирічки.
- •3. Промисловість напередодні війни.
- •1. Початок колективізації.
- •2. Перехід до форсованої колективізації.
- •4. Голодомор в 1932- 33 рр.
- •5. Підсумки колективізації.
- •1. Соціальний склад населення.
- •2. Конституція урср 1937 р.
- •3. Масові репресії.
- •4. Культурне життя.
- •1.Соціально-економічне становище українських земель у складі Польщі, Румунії та Чехословаччини.
- •2. Партійне життя на західноукраїнських землях.
- •4. Проголошення незалежної Карпатської України.
- •1. Радянсько-німецький догові про ненапад.
- •2. Об’єднання українських земель і початок радянізації Західної України.
- •3. Початок Великої Вітчизняної війни.
- •4. Оборонні бої в Україні влітку - восени 1941 р.
- •5. Повна окупація урср влітку 1942 р.
- •1. План нацистів щодо України. План "Ост".
- •2. Злочини нацистського режиму.
- •3. Радянські партизани та підпільники у 1941 - 1942 pp.
- •1. Бойові дії в січні -лютому 1943р.
- •2. Битва за Дніпро.
- •3. Бойові дії на території України в 1944 р.
- •1. Рух Опору в Україні на завершальному етапі війни.
- •2. Підсумки Другої світової війни для України.
- •3. Початок відбудови господарства.
- •4. Культура України в роки війни.
- •2. Голодомор 1946-1947 р.Р. Та відбудова села.
- •3. Радянізація зуз.
- •4. Стан культури в 2 половині 1940- х - на початку 50-х років.
- •1 . Смерть Сталіна. Боротьба за владу і Україна .
- •2. Початок десталінізації.
- •3. Економічна політика м.Хрущова в Україні.
- •4. Розширення повноважень урср – “контрольований автономізм”.
- •1.Стан промисловості в 1950-х – і половині 1960-х рр. Та рівень життя
- •2. Культурні процеси. “Шестидесятники“.
- •3. Дисидентський рух .
- •1. Ідеологічна криза радянського режиму .
- •2. Стан економіки - назрівання кризи .
- •3. Етносоціальні процеси та рівень життя .
- •1.Стан освіти. Русифікація.
- •2.Розвиток науки.
- •3.Література і мистецтво.
- •1. Особливості політики перебудови в Україні.
- •2. Спроба державного перевороту в срср.
- •3. Проголошення незалежності України та вибори Президента.
- •1. Державотворення та політичний розвиток України .
- •1. Спроби реформування економіки.
- •2. Пошук шляхів стабілізації на початку ххі ст. Повсякденне життя.
- •3. Основні принципи зовнішньої політики України.
- •1. Міжнаціональні відносини.
- •2. Особливості розвитку культури в Україні.
- •3. Особливості релігійного життя. Екологічні проблеми.
- •1. Україна в умовах глобалізації.
- •2. Європейська інтеграція України.
- •3. Соціально – економічний та політичний розвиток України на початку ххі ст.
- •1. Утворення Сумської області.
- •2. Наш край в роки Великої Вітчизняної війни.
- •3.Соціально – економічний розвиток краю в іі половині хх ст.
- •4. Сумщина в кінці хх- початку ххі ст.
3.Агресія більшовиків та Антанти проти унр. Причини поразки Директорії.
У червні 1918 р. у Москві утворилась Комуністична партія більшовиків України - КП(б)У. Біля кордонів формувалися 2 Українські радянські дивізії. В самій Україні більшість селянських отаманів перейшли на бік більшовиків.
Після поразки німців РНК Росії скасував Брестський мир і знову не визнавав УНР. ЧА взяла Харків після бою під Козачою Лопанню. 6 січня 1919 р. тут була проголошена УСРР (1919-1991). Уряд -РНК УСРР- очолював Х.Раковський. В кінці січня 1919 р. під Броварами М. Щорс розбив С. Петлюру і зайняв Київ.
Основні причини поразки УНР:
1)УНР воювала відразу проти багатьох держав, які не визнавали незалежність України (Радянська Росія, Денікін(«білі»), Польща, Румунія, Антанта).
Внутрішні незгоди серед членів Директорії.
Директорія не могла радикально вирішити земельне питання.
Розвал української армії.(«отаманщина»)
Слабка підтримка ідеї незалежності серед населення.
Директорія ще існувала до кінця року, але влада її поширювалась тільки на частину Волині і Поділля.
4. Україна в 1919 році.
Південь України з листопада 1918 до 1919 року був захоплений військами Антанти, які передали владу «білим». А весною 1919 року їх вигнала Червона Армія. Отже, у березні 1919 Україну знов опанували більшовики – вдруге була встановлена Радянська влада (УСРР).
Політика більшовиків – «воєнний комунізм», у тому числі продрозверстка (продрозкладка), викликали широке незадоволення народу, селянські повстання.
У травні 1919 р. підтримувана Антантою Добровольча армія генерала Денікіна прорвалося з півдня Росії (з Дону) на Донбас та Волгу. Генерал Брєдов у червні узяв Катеринослав, а генерал Шиллінг (дивізія таврійських німців) – Одесу. Група військ Червоної армії, що опинилась у кільці між ними північніше Одеси (на чолі з І. Якіром), ледь-ледь вийшла з оточення. 30 серпня 1919 р. “білі” (генерал Брєдов) узяли Київ. Денікінці рвалися до Москви, а більшовики втратили Україну.
Денікінський режим швидко збудив до себе ненависть селянства, тому що:
1) повернулися поміщики, і селяни повинні сплачувати податки;
2) не визнавалась українська мова і культура;
3)проводився “білий” терор проти робітників та селян,(Одеса –3000 чол., Київ – 4000 чол).
“Білі” загоняли селян у Добровольчу армію.
В денікінському тилу спалахнули масові повстання. Селяни, що потерпали від продрозверстки при УСРР, тепер упевнилися, що ”білі” набагато гірші. Денікін утримував у тилу половину військ для боротьби з повстанцями. Більшовицькими повстанцями керувало Зафронтове бюро ЦК КП (б)У. Найбільший загін - у Н.Махно.
Відступ Червоної армії дав змогу військам С. Петлюрі вийти з Волині до Поділля. У липні 1919 р. він об’єднав свої війська (30 тис) з УГА – армією ЗУНР (50 тис) – і почав наступ на Київ (УГА) та Одесу (армія УНР). “Білі” зустріли Петлюру на одеському напрямку і відкинули його назад. Галичани ж увійшли до Києва в один день з Брєдовим – 30 серпня 1919 р, але без бою відійшли на 50 км. (Петлюра був втратою Києва незадоволений). В той же день околицею Києва пройшла на північ з боями група І.Якіра.
Таким чином на вересень 1919 р Петлюра трохи розширив територію УНР на Правобережжі. Але нестача зброї, ранні морози, хвороби (тиф) суперечки з галичанами (УГА у листопаді перейшла до “білих”, тому що Денікін не визнав незалежної Польщі) - послабили армію УНР. Залишки армії УНР у грудні 1919 – березні 1920 рр. здійснювали по Правобережжю так званий “Зимовий похід армії УНР” (сам С. Петлюра поїхав до Варшави).
Цей період – 1919 р – рік жахливих єврейських погромів на Правобережжі (головним чином – війська УНР, а ще - «білі»)
Після кривавих боїв з Добровольчою Армією під Орлом та Тулою ЧА перейшла у контрнаступ (жовтень). Південний фронт ЧА (Фрунзе, Будьонний, Примаков) - узяв Харків. 6 грудня 1919 р. ЧА увійшла у Київ.
Висновки: на поч. 1920 р. ЧА дійшла до Одеси на півдні та до Житомира на заході. За “білими” залишився лише Крим. Війська УНР відступили у Польщу. Таким чином взимку 1919 – 1920 рр. у ході третього приходу більшовиків на Україну відновилась УСРР.