- •1.1. Сутність та характеристика індустрії туризму
- •1.2. Основні складові туристичної індустрії
- •1.3. Туристичний продукт як результат функціонування підприємств індустрії туризму
- •2.1. Сучасний стан внутрішнього туристичного ринку в Україні
- •2.2. Особливості розвитку міжнародного туризму
- •3.1. Фактори впливу на розвиток індустрії туризму
- •3.2. Перспективи розвитку туристичної індустрії в Україні
- •Висновки
- •Список джерел та використаної літератури :
- •Додатки :
Висновки
Міжнародний туризм займає особливе місце в системі світових господарських відносин та загальнолюдських цінностей, сприяє посиленню позитивних тенденцій в економіко-політичному та соціально-культурному житті суспільства.
Туризм, за умови його належної організації, є ефективним соціальним інститутом, формою культури дозвілля, що може продуктивно розв'язувати невідкладні соціальні та моральні проблеми сучасного світового співтовариства, прискорювати вироблення ним моделей, програм і стратегій глобальної співпраці.
Працюючи над темою курсової роботи було опрацьовано багато літературних джерел: нормативних документів, Законів, Положень, проводилося детальне дослідження посібників інформаційних довідників, книг.
Отже маємо зробити такі висновки :
1. Індустрія туризму - це міжгалузевий господарський комплекс, який спеціалізується на створенні турпродукту, здатного задовольняти специфічні потреби населення в проведенні дозвілля в подорожі шляхом виробництва та реалізації товарів і послуг туристичного призначення.
2. Елементами індустрії туризму є підприємства та установи, мета функціонування яких полягає в задоволенні певних туристичних потреб (мотиваційних, змістовних, комфортності тощо).
3. Проаналізувавши існуючі точки зору на відмінності між базовими поняттями "туристичний продукт" та "туристична послуга" можна зробити наступні висновки:
Не можна ототожнювати поняття "туристичний продукт", та "туристична послуга", оскільки туристичний продукт є більш широким поняттям, ніж туристична послуга (яка є лише його складовою).
Поділ туристичних послуг за галузевою ознакою дає змогу чітко диференціювати їх види.
Туристична послуга споживається тільки за місцем виробництва. Туристичний продукт може бути придбаний у будь-якому місці, а спожитий з моменту укладання угоди до моменту закінчення її дії.
3. Головною особливістю розвитку сучасного туризму є потреба у створенні індивідуалізованого туристичного продукту, який би відповідав постійно мінливого комплексному характеру потреб туристів і міг би бути гнучко і швидко трансформований з урахуванням впливу політичних, економічних та інших факторів світового розвитку.
4. Фактор у туризмі – це момент, суттєва обставина туристської практики.
Зовнішні (екзогенні) фактори впливають на туризм за допомогою демографічних і соціальних змін; економічного і фінансового розвитку; змін політичного і правового регулювання; технологічних змін; торгового розвитку; транспортної інфраструктури і безпеки подорожей.
5. До зовнішніх факторів можна віднести географічне положення регіону, політичні відносини між країнами, міжнародний розподіл праці, рівень цін на міжнародному ринку та в різних країнах тощо.
6. Визначальними є внутрішні фактори розвитку ринку туристичних послуг. Серед них – природно-географічні особливості й кліматичні умови країни, наявність та якість природних ресурсів і можливість їх зручного використання, економічна ситуація в країні, внутрішня політика країни, політична стабільність; суспільний лад, рівень розвитку продуктивних сил, структура і рівень добробуту населення; можливість отримання пільг і знижок на туристичні послуги за рахунок держави й громадських організацій, підприємств та установ; стан розвитку туристичної інфраструктури, транспортних мереж, рівень життя в суспільстві, освітній та культурний рівень населення.
Основні фактори, що впливають на розвиток туризму, можна розподілити на дві групи: статичні і динамічні.
7. Розвиток туризму в Україні суттєво впливає на такі сектори економіки, як транспорт, торгівля, зв'язок, будівництво, сільське господарство, виробництво товарів народного споживання, і є одним із найбільш перспективних напрямків структурної перебудови економіки.
