1. Термінальні, або функції-цілі (пов'язані із стратегіч­ними напрямами педагогічної діяльності, відображають її сутнісні цілі та завдання):

• навчальна функція. Вона сприяє оволодінню учнями системою знань, необхідних для життя в сучасному сус­пільстві, їх постійному оновленню, поглибленню, розширен­ню, удосконаленню та закріпленню;

• виховна функція. Ця функція забезпечує оволодіння учнями теоретичними надбаннями людства, сприяє фор­муванню моральних якостей, які зумовлюють нормативну поведінку людини, успішну адаптацію в певному соціокуль-турному, освітньому середовищі. її реалізація передбачає формування системи ставлень, переконань, культури взає­модії з оточенням;

• розвивальна функція. Вона покликана створювати можливості для контролювання й спрямування психічно­го, особистісного розвитку учнів;

• функція життєзабезпечення. З нею пов'язане фор­мування умов для особистісної самореалізації, задоволення базових потреб учителя і учнів;

• функція соціалізації. Зорієнтована вона на підготов­ку учнів до встановлення взаємних стосунків з людиною, колективом, реальним соціальним середовищем.

2. Тактичні, або функції-засоби (сприяють успішній реа­лізації стратегій, обслуговують всю сукупність стратегічних функцій):

• інформативна функція. Нею забезпечується повноцін­ний обмін повідомленнями, нормативами поведінки, опи­сами вимог щодо ставлення до дитини інших учнів тощо, виконання та дієвість всіх стратегічних напрямів навчаль­но-виховного процесу;

• експресивна функція. Доступно, цікаво, емоційно-ви­разно й яскраво передана інформація викликає у партнера необхідні емоційні стани («обмін емоціями»), однак сила впливу вчителя настільки велика, що його погляди та ідеї, підсилені емоціями і переживаннями, можуть позбавити уч­нів здатності до тверезого обмірковування;

• смислоутворювальна функція. Вона сприяє привне­сенню сенсу в усі аспекти шкільного життя, розкриттю загальнолюдських, загальнокультурних смислів та профе­сійної й індивідуальної значущості педагогічних дій;

• діагностична функція. Ефективність педагогічної ді­яльності залежить від опанування вчителем інформації про стан, рівень знань, вихованість, розвиток учня, ступінь його поінформованості, наявність недоліків і прогалин у знаннях. Функція передбачає постійний зворотний зв'язок, який дає змогу «зчитувати» й аналізувати відповідну інформацію, ха­рактеризувати емоційно-вольові стани через зовнішні про­яви, робити певні висновки;

• індивідуалізаційна функція. Вона задовольняє інди­відуальні особливості учня, його прагнення, бажання зале­жно від здібностей, інтересів, можливостей шляхом вико­ристання різноманітних форм, методів, технологій навчан­ня і виховання;

• спонукальна функція. Ця функція передбачає пошук шляхів переведення учня у позицію суб'єкта власної життє­діяльності, спонукає його до активності, саморозвитку, само­виховання, самореалізації;

• прогностична функція. Можливі зміни, що відбува­ються з учнем, слід виявляти, аналізувати їх тенденції, ек­страполювати отримані результати на моделювання подаль­шого його розвитку;

• культурологічна функція. Педагогічна діяльність дає змогу вчителю, який має бути взірцем втілення культурних надбань суспільства, носієм загальнолюдських ідеалів, демон­струвати рівень особистісної культури, спонукати учнів до на­слідування значущих соціально-культурних стандартів по­ведінки;

• психотерапевтична функція. Забезпечує глибоке розу­міння учителем особистості учня, надання йому у разі необ­хідності психологічної допомоги, попередження конфліктів, нівелювання або компенсування їх негативних впливів;

• рекреаційна функція. Вона передбачає визначення адекватного рівня навантаження учнів, можливість його зниження, вчасність відтворення фізичних та психічних сил.