9 Педагогіка

Вибір ефективних механізмів керування профільним навчанням сільських школярів дає змогу створити відпо­відне науково-методичне, кадрове і матеріальне його забез­печення.

Позашкільна освіта

Гуманітарний і демократичний аспекти освіти потребу­ють єдиної комплексної системи освіти та виховання у школі та поза нею.

Позашкільна освіта — сукупність знань, умінь і навичок, що отри­мують вихованці, учні і слухачі в позашкільних навчальних закла­дах у вільний від навчання в загальноосвітніх та інших навчальних закладах час.

В Україні, починаючи з другої половини XIX ст., поза­шкільною освітою займалися освітні товариства, земства, профспілки (після 1905 р.), недільні школи, народні будин­ки, народні університети та інші культурно-освітні устано­ви. Після 1917р. позашкільна освіта була включена у зага­льну систему народної освіти. На сьогодні державну полі­тику у сфері позашкільної освіти як складової системи безперервної освіти визначають Закон України «Про поза­шкільну освіту», Закон України «Про освіту», Державна національна програма «Освіта» (Україна XXI століття), Кон­цепція позашкільної освіти та виховання, Положення про позашкільний навчальний заклад тощо.

Позашкільна освіта є відкритою, гнучкою структурою, спрямованою на розвиток здібностей та обдарувань дітей. Здобуття її ґрунтується на принципі добровільності рибору типів закладів і видів діяльності, здійснюється за участю батьків або осіб, які їх замінюють, трудових колективів, гро­мадських організацій, товариств, фондів.

Основними завданнями позашкільної освіти є: вільний розвиток особистості та формування її соціально-громадсь­кого досвіду; виховання прав і свобод людини та громадяни­на, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії, патріотизму, любові до України, поваги до народ­них звичаїв, традицій, національних цінностей українсько­го народу та інших націй і народів; виховання шанобливого ставлення до родини та людей похилого віку; створення умов для творчого, інтелектуального, духовного і фізичного роз­витку дітей; формування свідомого і відповідального ставлен­ня до здоров'я, навичок безпечної поведінки; задоволення

освітньо-культурних потреб, які не забезпечуються інши­ми складовими структури освіти; задоволення потребу про­фесійному самовизначенні і творчій самореалізації; пошук, розвиток та підтримка здібних, обдарованих і талановитих дітей, підготовка спортивного резерву з різних видів спор­ту; організація дозвілля, пошук його нових форм; профі­лактика правопорушень; формування здорового способу життя та ін.

Позашкільна освіта здійснюється за такими напрямами:

• художньо-естетичний (розвиток творчих здібностей, обдарувань, здобуття відповідних практичних навичок, ово­лодіння знаннями в сфері вітчизняної і світової культури та мистецтва);

• туристсько-краєзнавчий (залучення дітей до вивчен­ня історії рідного краю та довкілля, світової цивілізації, гео­графічних, етнографічних, історичних об'єктів і явищ со­ціального життя, оволодіння уміннями та навичками з ту­ризму та краєзнавства);

• еколого-натуралістичний (оволодіння знаннями про навколишнє середовище, формування екологічної культу­ри особистості, набуття знань і досвіду розв'язання екологі­чних проблем);

• науково-технічний (набуття техніко-технологічних умінь та навичок, розширення наукового світогляду, підго­товка до активної науково-дослідної роботи, оволодіння су­часною технікою та технологіями);

• дослідницько-експериментальний (залучення до на­уково-дослідницької, експериментальної, конструкторської та винахідницької роботи в різних галузях науки, техніки, культури і мистецтва, створення умов для творчого самовдо­сконалення; виявлення, розвитку і підтримки юних талан­тів та обдарувань);

• фізкультурно-спортивний або спортивний (розвиток фізичних здібностей, створення умов для повноцінного оздо­ровлення, загартування, змістовного відпочинку і дозвілля, занять фізичною культурою і спортом, підготовка спортив­ного резерву, набуття навичок здорового способу життя);

• військово-патріотичний (підготовка до військової слу­жби, виховання патріотичних почуттів та громадянської відповідальності);

• бібліотечно-бібліографічний (поглиблення пізнаваль­них інтересів, підвищення інформаційної культури, набут­тя навичок і умінь орієнтуватися у потоці інформації);

• соціально-реабілітаційний (соціальне становлення та розвиток інтересів, здібностей, нахилів, потреб у самореа­

лізації вихованців, підготовка їх до активної професійної та громадської діяльності, організація їх дозвілля та відпо­чинку);

• оздоровчий (оволодіння знаннями про здоровий спо­сіб життя, організація оздоровлення, набуття і закріплен­ня навичок, зміцнення особистого здоров'я, формування гігієнічної культури особистості);

• гуманітарний (оволодіння знаннями з основ наук со­ціально-гуманітарного циклу і вироблення відповідних на­вичок).

Позашкільну освіту здійснюють позашкільні навчальні заклади державної, комунальної або приватної форми влас­ності диференційовано, відповідно до індивідуальних мож­ливостей, інтересів, нахилів, здібностей дітей та молоді.

Позашкільні навчальні заклади — заклади освіти, які дають змоіу дітям виявляти свої творчі здібності, одержувати додаткову освіту, підвищувати можливості у професійному становленні та забезпе­чують соціальний захист.

До них належать палаци, будинки, станції, клуби й центри дитячої творчості, дитячо-юнацькі спортивні шко­ли, студії, бібліотеки, оздоровчі та інші заклади. їх робота тісно пов'язана з навчально-виховним процесом у школі. Позашкільні заклади за специфікою організації роботи по­діляють на комплексні (цалаци, будинки школярів, дитя­чі парки) і профільні, які забезпечують розвиток нахилів, інтересів дитини, задоволення її потреб у певній сфері діц^ льності (дитячі бібліотеки, театри, спортивні школи, ста­нції юних натуралістів). Усі вони здійснюють різноманіт­ну виховну роботу з підростаючим поколінням, яка грун­тується на концепції позашкільної освіти та виховання, положенні про позашкільний навчально-виховний заклад, орієнтовній номенклатурі позашкільних навчально-вихов­них закладів.

Вони покликані не тільки сприяти проведенню дітьми вільного часу, а й створювати умови для додаткової освіти, виховання творчої, гармонійної, інтелектуально розвинутої особистості, професійного самовизначення, виявлення і по­дальшого розвитку нахилів, здібностей дітей. Ці ознаки по­зашкільної педагогіки притаманні всім позашкільним за­кладам освіти.

Дитячо-юнацькі центри міжнародного співробітницт­ва координують діяльність з розвитку туризму, краєзнавст­ва та екскурсійного обслуговування учнів. У них працюють туристсько-краєзнавчі гуртки, об'єднання, здійснюється під­

готовка та перепідготовка фахівців зі спортивного туризму і краєзнавства, обмін дитячими та молодіжними групами.

Дитячі театри здійснюють виховання дітей засобами театрального мистецтва. Розвивають їх сценічні навички. До них належать професійні драматичні, професійні ляль­кові, народні любительські, дитячі самодіяльні театри.

Дитячо-юнацькі кіноцентри сприяють комплексному естетичному розвитку дітей засобами аудіовізуальної куль­тури. Напрями роботи можуть бути різними: мультстудія, студія ігрового та документального кіно, гуртки кіноосві-ти, групи дитячого телебачення, студія комп'ютерної гра­фіки та анімації, театр юного кіноактора, клуб художньо об­дарованих дітей.

Центри науково-технічної творчості здійснюють до­даткову освітню та кваліфікаційну підготовку молоді з авіа, судно-, автомоделювання, радіоаматорів, картингістів, ба-ггістів, користувачів та програмістів персональних комп'ю­терів тощо.

Школи образотворчих мистецтв покликані вивчати на­родних та декоративно-прикладних видів мистецтва. Спри­яють залученню дітей до художньої культури, формуванню творчих здібностей, самостійному засвоєнню духовних цін­ностей.

Палаци та будинки дитячої творчості створюють умови для творчого, інтелектуального та фізичного розви­тку дітей, задоволення їх освітніх потреб через участь у ху­дожній, декоративно-прикладній, еколого-природничій та інших видах творчості. Організовують творчі колективи художньої самодіяльності (хори, оркестри, ансамблі пісні й танцю, театральні колективи таін.).

Дитячі флотилії здійснюють знайомство з морськими професіями, проводять плавпрактику на кораблях і суднах флотилії, допомагають у виборі майбутньої професії.

Дитячі залізниці сприяють розширенню кругозору, розвитку технічної творчості учнів, формуванню практич­них умінь і навичок майбутніх працівників залізниці.

Центри і станції юних техніків здійснюють діяльність в об'єднаннях за інтересами: гуртках, лабораторіях, клубах, студіях (радіотехнічних, авіамодельних, судномодельних, ракетомодельних, фотолюбителів, автомодельних тощо). За­няття відбуваються в творчих об'єднаннях різної категорії (рівнів) або індивідуально.

Дитячо-юнацькі спортивні школи готують спортсменів. Можуть бути комплексними (з кількох видів) і спеціалізо­ваними (з одного виду) спорту. Приймають до таких шкіл

дітей віком від 7 до 14 років, які мають відповідну фізичну підготовку.

Дитячі бібліотеки сприяють засвоєнню знань з основ на­ук, розвитку читацьких інтересів, вихованню читацької культури, любові до книги.

Види діяльності позашкільного закладу різноманітні і ба­гатопланові. Це зустрічі з діячами науки, техніки, мистецт­ва, організація виставок дитячої творчості, аукціонів талан­тів, оглядів, конкурсів, презентацій, бенефісів, галерей то­що. Творчі колективи таких закладів постійно шукають нові підходи до планування, організації навчально-виховного про­цесу, створення сприятливих психологічних умов для плід­ної роботи, оновлення методичного арсеналу для максима­льної реалізації вподобань, розвитку здібностей дітей і підлі­тків, самоутвердження їх як особистостей.

У позашкільних закладах діти переживають більше по­зитивних емоцій, вчаться повноцінного партнерства, шука­ють і знаходять себе. Втілюючи в сучасних умовах особисті -сно зорієнтовані виховні технології, педагоги таких закла­дів моделюють майбутнє суспільство.

Професійна освіта

Здійснюється в системі вищих та середніх навчальних закладів: багатопрофільних університетах, академіях, ін­ститутах, коледжах, технікумах, педагогічних, медичних та мистецьких училищах. Професійно-технічну освіту здобувають у середніх професійно-технічних училищах, які забезпечують підготовку кваліфікованих робітників.

У системі професійної освіти 2001 р. налічувалось на 967 державних професійно-технічних навчальних закладів, у яких навчається до 530 тис. громадян. За останні 5 років удвічі збільшилась кількість професійно-технічних навча­льних закладів нових типів. Діє 110 вищих професійних училищ та центрів професійно-технічної освіти, 14 худож­ньо-професійних училищ, 4 училища-агрофірми, 459 про­фесійно-технічних закладів для підготовки та перепідгото­вки незайнятого населення з робітничих професій.

Відповідно до статусу вищих навчальних закладів вста­новлено чотири рівні акредитації: