1 Пропедевтичний — (від грец. Ргораійеио) підготовчий, система­тично викладений в елементарній формі, що передує більш глибоко­му вивченню даної дисципліни.

Старша школа є останнім етапом здобуття повної загаль­ної середньої освіти, на якому завершується формування цілі­сної картини світу, освоєння способів пізнавальної та комуні­кативної діяльності, вміння одержувати з різних джерел ін­формацію, аналізувати та застосовувати її. Вона функціонує переважно як профільна. Це створює ширші умови для дифе­ренційованого навчання, врахування індивідуальних особли­востей розвитку учнів, які відрізняються своїми здібностя­ми. Доцільним є поглиблене вивчення окремих предметів, широке використання спецкурсів за вибором, факультати­вів. Профільність навчання визначається з урахуванням освітніх потреб учнів, кадрових можливостей і матеріаль­ної бази школи, соціокультурного і виробничого середови­ща, перспектив здобуття подальшої освіти випускниками.

Залежно від умов роботи профільність навчання реалі­зується як у межах усього навчального закладу, так і в окремих класах або групах учнів. Поширена і робота шкіл та класів без визначення профілю навчання (загальноос­вітній профіль).

Повна загальна середня освіта має бути доступною для всіх дітей незалежно від місця проживання і соціального ста­тусу батьків. Між етапами шкільного навчання не повинно бути бар'єрів для переходу учнів від одного етапу до іншого.

Відповідно до можливостей щодо забезпечення освітньо­го рівня функціонують різні типи загальноосвітніх навча­льних закладів.

Середня загальноосвітня школа — загальноосвітній навчальний заклад І—III ступенів. І ступінь — початкова школа (1—4 класи; термін навчання — 4 роки); II ступінь — основна школа (5—9 класи; термін навчання — 5 років); III ступінь — старша школа, як правило, з орієнтацією на про­фільне навчання (10—12 класи; термін навчання — 3 роки).

Школи всіх трьох ступенів можуть функціонувати ра­зом або самостійно.

Загальноосвітня школа-інтернат — загальноосвітній навчальний заклад з частковим або повним державним утри­манням дітей, які потребують соціальної допомоги.

Вечірня (змінна) школа — загальноосвітній навчальний заклад II—III ступенів для громадян, які не мають можли­вості навчатися у школах з денною формою навчання.

Спеціалізована школа (школа-інтернат) — загально­освітній навчальний заклад І—III ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів.

Гімназія (грец. guпmasion — школа фізичних вправ, міс­це зборів філософів) — загальноосвітній навчальний заклад

II—III ступенів з поглибленим вивченням окремих предме­тів відповідно до профілю (переважно гуманітарного).

Ліцей (грец. lykeion — назва гаю біля храму Аполона, де Арістотель навчав своїх учнів) — загальноосвітній навчаль­ний заклад III ступеня з профільним навчанням і допрофе-сійною підготовкою.

Колегіум (лат. collegium — товариство) — загальноосві­тній навчальний заклад III ступеня філологічно-філософсь­кого та (або) культурно-естетичного профілю.

Спеціальна загальноосвітня школа (школа-інтернат) — загальноосвітній навчальний заклад для дітей, які потре­бують корекції фізичного та (або) розумового розвитку.

Загальноосвітня санаторна школа (школа-інтер­нат ) — загальноосвітній навчальний заклад І—III ступенів відповідного профілю для дітей, які потребують тривалого лікування.

Школа соціальної реабілітації — загальноосвітній на­вчальний заклад для дітей, які потребують особливих умов виховання (створюється окремо для хлопців і дівчат).

Націо нальна система середньої освіти на початку XXI ст. охоплювала 21,6 тис. загальноосвітніх навчальних закла­дів, у тому числі 14,9 тис. у сільській місцевості. Для обда­рованих дітей створені 273 гімназії, 232 ліцеї, 25 колегіу­мів, мережа яких збільшується щороку.

Гімназії, ліцеї, коледжі забезпечують поліфонічність школи і право дитини на реалізацію своїх освітніх інтересів шляхом диференціації навчально-виховного процесу, роз­криття творчого потенціалу через додаткову освіту (занят­тя в гуртках, студіях, клубах, факультативах).

У проекті «Концепції розвитку загальної середньої осві­ти» (2000) зазначається: «Зміст загальної середньої освіти оновлюється цілісно з урахуванням таких пріоритетів: ство­рення передумов для різнобічного розвитку і саморозвитку особистості, індивідуалізації та диференціації навчання, пе­реходу на особистісно орієнтовані педагогічні технології; фо­рмування особистісних якостей громадянина — патріота України; забезпечення життєвої, соціальної, комунікатив­ної і комп'ютерної компетентності учнів; посилення прак-тично-діяльнісної і творчої складових у змісті всіх освітніх галузей; гуманізації та гуманітаризації освіти (особливо в природознавчій і технологічній галузях); комплексної реа­лізації оздоровчої функції шкільної освіти; приведення об­сягу і складності змісту у відповідність з віковими можли­востями дітей, перспективами їхнього розвитку; забезпечен­ня у старшій школі профільності навчання, генералізації та інтеграції знань на основі фундаментальних ідей, законів

науки; перерозподілу змісту між ступенями школи, зняття перевантаження в основній школі; забезпечення наступно­сті навчального змісту і вимог щодо його засвоєння між ба­зовим компонентом дошкільної освіти і початковою шко­лою; основною і старшою школою; загальноосвітньою шкі­льною підготовкою та вимогами професійно-технічної і вищої освіти»¹.

Загальноосвітня школа стає національною, тобто шко­лою Української держави. Збільшення кількості дітей, які навчаються українською мовою — свідчення цього. Тому особливо відповідальним завданням є визначення націона­льного компоненту навчання й виховання. Розвивається ме­режа навчально-виховних закладів для дітей інших націо­нальних груп в Україні, що забезпечує вивчення їх мов, лі­тератур, культур.

Обов'язковість повної загальної середньої освіти, збіль­шення терміну навчання до 12 років потребують уточнення функцій і пріоритетних завдань кожного ступеня школи і водночас забезпечення її цілісності.

З 2003/2004 навчального року в практику загально­освітньої школи України втілено Концепцію профільного навчання².

Профільне навчання — засіб диференціації та індивідуалізації нав­чання, що за рахунок змін у структурі, змісті й організації освітньо­го процесу сприяє повнішому враховуванню інтересів, нахилів і здібностей учнів, створенню умов для навчання старшокласників відповідно до їх інтересів і намірів щодо продовження осв 'гги.

Перехід до профільного навчання забезпечує поглибле­не вивчення окремих предметів програми повної загальної освіти; створює умови для істотної диференціації змісту нав­чання із широкими і гнучкими можливостями побудови уч­нями індивідуальних освітніх програм; сприяє встанов­ленню однакового доступу до повноцінної освіти різних ка­тегорій учнів відповідно до їх здібностей, індивідуальних нахилів і потреб; розширює можливості соціалізації учнів, забезпечує наступність між загальною та професійною осві­тою, більш ефективно готує випускників школи до освоєн­ня програм вищої професійної освіти. Воно запроваджується з 10 класу на старшому ступені школи.