- •2.5. Організаційні форми
- •5. Сучасний
- •Методична робота в школі
- •Становлення національної
- •4 Педагогіка
- •1 Стельмахович м. Г. Теорія і практика українського національного виховання. — Івано-Франківськ, 1996. — с. 50.
- •Поєднання педагогічного керівництва з ініціативою і самодіяльністю учнів. Педагогічне керівництво зумовлене недостатнім життєвим досвідом молодої людини, а вихован
- •Повага до особистості дитини, поєднана з розумною вимогливістю до неї. Повага до людини передбачає гуманне ставлення до неї. Вона є стрижнем взаємин між учителем і учнями.
- •Опора на позитивне в людині. Виховання передбачає опору вихователя на хороше в людині, його довіру до здорових намірів і прагнень учнів.
- •1 Макаренко а. С. Книга для батьків. Твори: в 7-ми т. — к., 1954. — т. 4. — с. 20.
- •Єдність свідомості й поведінки. Поведінка людини реалізується як прояв її свідомості в дії. Як суспільний продукт свідомість формується в процесі суспільної практики.
- •1 Руссо ж.-ж. Эмиль, или о воспитании. — м., 1986. — с. 86.
- •1 Ушинський к. Д. Праця в її психічному і виховному значенні // Вибр. Пед. Твори: в 2-х т. — т. 1. — к.: Рад. Школа, 1983. — с. 107.
- •5 Педагогіка
- •Підготовча (8—12 хв.). Учитель організовує учнів, пояснює завдання уроку, готує їх психологічно і фізіологічно (розминка) до виконання завдань уроку.
- •Основна (25—зо хв.). Передбачає вивчення, удосконалення, виконання на оцінку фізичних вправ, розвиток рухових якостей, формування правильної постави тощо.
- •3. Заключна (3—5 хв.). Учитель поступово знижує фізичне навантаження, приводячи організм учня у відносно спокійний стан, підбиває підсумки уроку, дає завдання додому.
- •1 Сухомлинський в. О. Проблеми виховання всебічно розвиненої особистості // Вибр. Твори: в 5-ти т. — к.: Рад. Школа, 1976. — т. 1. — с. 55.
- •Підсумки бесіди. Учитель узагальнює всі висловлювання, формує на їх основі раціональне вирішення обговорюваної проблеми. Разом з учнями формулює конкретну програму подальших дій.
- •1 Макаренко а. С. Про мій досвід // Твори: в 7-ми т. — к.: Рад. Школа, 1954. — т. 5.— с. 233.
- •Об'єктивність заохочувального впливу. Непідкріпле-на справжніми успіхами похвала негативно впливає на осо
- •Опора робиться на громадську думку. Вплив заохочення ефективний, якщо думка педагога збігається з думкою дітей;
- •Гласність. Вона передбачає оприлюднення результатів (особистих досягнень учня, підсумків змагання) на кожному етапі. Сприяють гласності також засоби: шкільне радіо, преса, збори тощо;
- •Врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів. Діти молодшого шкільного віку мають більшу потребу в заохоченні, схваленні вчинків, ніж старшокласники.
- •1. Мотиваційний етап.
- •Створення колективу учнів. Спочатку колектив лише формується, члени його недостатньо знають один одного, не виявляють ініціативи в діяльності. Ще не сформований його актив.
- •1 Макаренко а. С. Методика організації виховного процесу // Вибрані твори: в 7-ми т. — к., 1954. — т. 5. — с. 69.
- •Забезпечення педагогічно доцільної роботи з активом та органами самоврядування. Актив та органи самоврядування сприяють розвитку колективу.
- •7 Педагогіка
- •9 Років (діти, які вважаються помічниками); 10—12 років (умільці); 13—14 років (майстри).
- •1 Положення про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти // Інформаційний вісник Міністерства освіти і науки України. — 2000. — № 22. — с. 5—6.
- •1. Критерії оцінювання організаційної структури і складових шкільного колективу:
- •Критерії оцінювання змісту виховної діяльності учнів, колективу, рівня його впливу на особистість учня:
- •Критерії визначення характеру внутріколективних відносин:
- •Критерії незалежного оцінювання особистості членами колективу:
- •Низька педагогічна культура в благополучній сім'ї: батько й мати працюють, освічені, інтелектуально розвинені, є
- •8 Педагогіка
- •Сім'ї, де батькам притаманний аморальний спосіб життя, асоціальна поведінка. Механізм впливу на дитину виявляється у таких формах:
- •Сім'ї з порушеним емоційним контактом між батьками і дітьми, жорстким контролем за поведінкою й життям
- •Відокремлення молодої сім'ї від родини. У сучасних умовах — це об'єктивний фактор, зумовлений соціально
- •1 Заир-Бек е.С. Основы педагогического проектирования: Учебное пособие. — сПб.: Изд-воРгпу им. А. И.Герцена, 1995. —234с.
- •1 Закон України «Про загальну середню освіту». — Стаття 3. — 13 травня 1999 р. — № 651—XIV.
- •1 Пропедевтичний — (від грец. Ргораійеио) підготовчий, систематично викладений в елементарній формі, що передує більш глибокому вивченню даної дисципліни.
- •1 Концепція розвитку загальної середньої освіти. Проект, /газ. Освіта України, № 33. — 16 серпня 2000 р.
- •2 Концепція профільного навчання в старшій школі // Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. — № 24. — 2003. — с.З—15.
- •9 Педагогіка
- •Технікум, училище, інші прирівняні до них вищі навчальні заклади.
- •Коледж, інші прирівняні до нього вищі навчальні заклади.
- •1 Дидактика средней школы / Под ред. М.Н. Скаткина. — м., 1982. — с. 102.
- •1 Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека з освітньої політики / Під заг. Ред. О. В. Овчарук. — к.: «к.І.С.», 2004. — 112 с.
- •Результати традиційного та компетентнісно орієнтованого навчальних процесів
- •Тексти: основний, додатковий, пояснювальний.
- •Нові елементи
- •12 Педагогіка
- •Друковані засоби
- •Засоби наочно-слухові (аудіовізуальні)
- •13 Педагогіка
- •1 Ушинський к. Д. Вибр. Пед. Твори: у 2-х т. — т. 2. — с. 244.
- •14 Педагогіка
- •15 Педагогіка
- •1. Термінальні, або функції-цілі (пов'язані із стратегічними напрямами педагогічної діяльності, відображають її сутнісні цілі та завдання):
- •2. Тактичні, або функції-засоби (сприяють успішній реалізації стратегій, обслуговують всю сукупність стратегічних функцій):
- •3. Операціональні, або функції-прийоми (обслуговують кілька функцій-інструменталій, хоча в певних межах можуть бути пов'язані з тією чи іншою педагогічною стратегією або тактикою):
- •16 Педагогіка
- •1 Зеер 9. Ф. Психологияпрофессий. — м.: Академический проект; Екатеринбург: Деловая книга, 2003. — с. 46.
- •4) Аналіз спілкування (порівняння мети, засобів з результатами взаємодії, моделювання подальшого спілкування — етап самокоригування).
- •1 Повість минулих літ: Літопис (За Іпатським списком) / Перек. В.В. Яременка. — к., — 1990.
- •2 Истории в. М. Очерки истории древнерусской литературы домонгольского периода (11—13 вв.). — сПб., 1992. — с.4.
- •1 Розвиток народної освіти і педагогічної думки на Україні. — к., 1991. — с. 28.
- •2 Поучення Володимира Мономаха // Дніпрова хвиля: Хрестоматія нововведених творів до шкільних програм / За ред. П.П. Кононен-ка. — к., 1990. — с.71—80.
- •1 Поляков м. В., Савчук b.C. Класичний університет: еволюція, сучасний стан, перспективи. — к.: Генеза, 2004. — с. 73—80.
- •1 ГончарукП. С. Питання історії в програмних документах Кирило-Мефодіївського товариства // Укр. Іст. Журн., 1970. — № 5. — с. 52.
- •2 Маловідомі сторінки історії України: у запитаннях і відповідях. — Дніпропетровськ, 1991. — с. 12.
- •1 Веркалець м. М. Освітньо-педагогічна спадщина // Рад. Школа. — 1989. — №8.— с. 87.
- •1 ФранкоІ. Наші народні школи і їх потреби. —т. 46. — Кн. 2. — с. 114.
- •18 Педагогіка
- •1 Сухомлинський в. О. Вибр. Твори. В 5-ти т. — к., 1976.—т. 2. — с. 432.
- •1 Жураховский г. Е. Очерки по истории античной педагогики. — м., 1963. — с. 473—474.
- •1 Руссо ж.-ж. Еміль, або Про виховання // Коменский я.-а., Локк д., Руссо ж.-ж., Песталоцци и.-г. Педагогическое наследие. — м., 1987.— с. 230.
- •19 Педагогіка
- •1 Під терміном «класичний» розуміють зрілу стадію будь-якого явища, коли воно досягає найвищого розквіту і найбільшої виразності своїх рис.
- •1 Песталоцци и.-г. Лебединая песня // Коменский я.-а., Локк д., Руссо ж.-ж., Песталоцци и.-г. Педагогическое наследие. — м., 1987. — с. 360.
- •1 Пискунов а. И. Теория и практика трудовой школы в Германии (до Веймарской республики). — м., 1963. — с. 217.
1 Закон України «Про загальну середню освіту». — Стаття 3. — 13 травня 1999 р. — № 651—XIV.
(вихованця), розвитку його здібностей та обдаровань, наукового світогляду; виконанні вимог Державного стандарту загальної середньої освіти, підготовці учнів до подальшої освіти і трудової діяльності; вихованні в учнів поваги до Конституції, державних символів України, прав і свобод людини й громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення до обов'язків людини і громадянина; реалізації права учнів на вільне формування політичних і світоглядних переконань, шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу та інших народів і націй; виховання свідомого ставлення до свого здоров'я та здоров'я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування гігієнічних звичок і засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров'я учнів.
Відповідно до закону 12-річна загальна середня освіта має три рівні: початковий, основний, старший. Навчання здійснюється у загальноосвітній школі трьох ступенів: перший — початкова школа, другий — основна школа, третій — старша школа, що можуть функціонувати разом чи окремо.
Початкова освіта. Вона забезпечує загальний розвиток дитини, вміння впевнено читати, знати основи арифметики; набуття первинних навичок користування книжкою та іншими джерелами інформації; формування загальних уявлень про навколишній світ, засвоєння норм загальнолюдської моралі та особистісного спілкування, основ гігієни, вироблення перших трудових навичок. Строк навчання — 4 роки.
До початкової школи вступають діти, яким до 1 вересня виповнилося не менше шести років і які за результатами медичного й психологічного обстеження не мають протипоказань для систематичного шкільного навчання, а також діти семирічного віку, які з об'єктивних причин не почали навчання в школі.
Освітніми результатами навчання у початковій школі є повноцінні мовленнєві, читацькі, обчислювальні уміння й навички, узагальнені знання про реальний світ, достатньо розвинені мислення, уява, пам'ять, сенсорні уміння, здатність до творчого самовираження, особистісно ціннісного ставлення до праці, мистецтва, здоров'я, уміння виконувати нескладні творчі завдання.
Враховуючи широкий діапазон вікових особливостей молодших школярів, у структурі початкової школи розрізняють мікроетапи: 1—2 класи (навчаються діти шести-семи
річного віку) і 3—4 класи. Для дітей з особливими потребами може бути організована система корекційної допомоги без відриву від класного колективу. Інколи практикують вивчення цими учнями окремих предметів за більш сприятливих умов з урахуванням типу їх психічного розвитку.
Основна середня освіта. Фундаментом загальноосвітньої підготовки всіх школярів є середня освіта, вона формує в них готовність до вибору подальшого профілю навчання і здобуття освіти. У цьому віці в учнів в основному завершується формування загальнонавчальних умінь і навичок, засвоєння навчального матеріалу на рівні, достатньому для подальшого навчання. Важливе значення надається формуванню здорового способу життя, правовому й екологічному вихованню. Термін навчання — 5 років.
Зміна умов навчання (нові предмети і вчителі, нерідко зміна учнівського колективу і режиму навчання) збігаються із складним підлітковим періодом переходу від дитинства до дорослості. Відповідно до психофізіологічних особливостей учнів (молодші, старші підлітки, рання юність) у структурі основної школи враховують специфічну роль 5—6 і 7—9 класів. У 5—6 класах переважає пропедевтичний1 характер вивчення більшості предметів. Тут потрібно ширше впроваджувати інтегровані курси, інтенсивне вивчення іноземних мов. У 7—9 класах пізнавальні інтереси учнів стають стійкішими, з'являються нові, досить сильні мотиви для навчання, змінюються критерії самооцінки й оцінювання всього, що відбувається довкола, збагачуються способи навчальної діяльності, зміцнюється воля і характер, прагнення до неформального спілкування і лідерства. Поступово розпочинається систематичне вивчення основ наук, все більшого значення набувають теоретичні знання, розвиваються різноманітні пізнавальні інтереси школярів.
Повна середня освіта. Вона забезпечує поглиблене засвоєння знань з базових дисциплін та за вибором, формування цілісних уявлень про природу, людину, суспільство, культуру, виробництво, громадянської позиції особистості, з'являється можливість здобуття освіти вищого рівня. Результатом здобуття повної середньої освіти має бути інтелектуальний, соціальний і фізичний розвиток особистості — підґрунтя подальшої освіти і трудової діяльності. Термін навчання — 2 (3) роки.
