8 Педагогіка

слідок: розлучення подружжя, смерті одного з батьків, по­збавлення батьківських прав тощо. У таких сім'ях спілку­вання з дітьми збіднене, часто вони відчувають труднощі по­бутового характеру, психологічний дискомфорт, тому нері­дко їм не вистачає врівноваженості, доброзичливості, натомість виявляють надмірну роздратованість, байдужість;

• сім'ї, зовні благополучні. Вони систематично припу­скаються серйозних прорахунків у сімейному вихованні че­рез низьку педагогічну культуру та неосвіченість (сім 'ї, де вза­ємостосунки з дітьми є формальними; відсутня єдність у ви­могах до дитини, наявні бездоглядність, надмірна батьківська любов або суворість у вихованні, застосовуються фізичні по­карання тощо);

• сім'ї соціального ризику. Це — соціально незахище-ні сім'ї, які потребують соціальної допомоги.та підтримки (малозабезпечені, багатодітні, з дітьми-інвалідами, батька-ми-інвалідами, неповні). Вони не можуть повноцінно вико­нувати свої функції внаслідок складних соціальних умов.

За механізмом впливу на дитину неблагополучні сім'ї поділяють на такі типи:

300. Сім'ї, де батькам притаманний аморальний спосіб життя, асоціальна поведінка. Механізм впливу на дитину виявляється у таких формах:

• повна байдужість батьків до своїх дітей, виштов­хування їх на вулицю. Діти є свідками бійок, лихослів'я, залишені на самоті, їх поведінка не контролюється. У ди­тини виникає відчуття власної неповноцінності, непотріб­ності, обділеності, що стає основою для формування нега­тивного ставлення до оточуючих, неприйняття норм мораль» ної поведінки. Такі діти бездоглядні, легко підпадають під) вплив вуличних угруповань, починають вживати алкоголь, токсичні та наркотичні речовини, що призводить до пе­дагогічної занедбаності;

• «пасивний» приклад асоціальної поведінки батьків. Діти звикають до такої поведінки батьків як до норми через брак іншого прикладу. Вони переймають цинічне ставлення до моральних норм, неповагу до оточуючих, споживацьке ставлення до життя. Цей процес прискорюється, якщо між батьками і дітьми зберігається емоційний контакт, прив'я­заність один до одного;

• пряме, активне залучення дітей до пияцтва, вживан­ня наркотичних речовин, проституції, антигромадської ді­яльності;

301. Сім'ї з порушеним емоційним контактом між батька­ми і дітьми, жорстким контролем за поведінкою й життям

дитини. Позиція батьків переважно авторитарна (діти поте­рпають від фізичних покарань, принижень, наруги). Між батьками й дітьми відсутні теплі взаємини, гармонія почут­тів. До дітей висувають підвищені вимоги, пригнічують, не помічають позитивних рис. Це призводить до формування в дитини заниженої самооцінки. Оцінка з боку вчителів, товаришів може бути позитивною (за результатами конкре­тної діяльності, вияву деяких особистісних якостей). Однак вона суперечить батьківській, що підвищує можливість ви­никнення конфліктів. Неможливість одержати схвалення від близьких людей травмує дитину, спотворюючи її пове­дінку. У дітей порушується емоційний і психічний стан, виникають страхи, тривожність. Вони можуть відчувати злість, бажання помститися, стають нещирими, черствими. Такі діти часто втікають з дому, виявляють жорстокість до молодших за себе, більш слабких, немічних, до тварин; ста­ють на шлях серйозних правопорушень, навіть злочинів. У цьому виявляється бажання вилити свою образу за грубощі, приниження людської гідності, знущання з боку дорослих;

302. сім'ї з важким матеріальним становищем. У таких родинах незадоволені елементарні потреби в їжі, одязі, жит­лі. Батьки стурбовані пошуком засобів для існування, не­гативні емоції «виливають» на дітей. Дитина, порівнюючи себе з більш забезпеченими ровесниками, відчуває себе скривдженою, ущемленою, здатна на скоєння проти­правних дій;

303. сім'ї з низькими духовними потребами і споживаць­ким ставленням до життя. У таких сім'ях превалює дух на­копичення, заздрощів, фетишизації речей. Батьки прагнуть придбати будь-якими засобами бажане, передаючи дітям спотворене розуміння моральних цінностей, формуючи его­їзм, ігнорування суспільних і правових обмежень. Діти схильні до здійснення корисливих правопорушень і злочи­нів. За відсутності духовних потреб вони намагаються знай­ти незвичні розваги, втягуються у наркоманію, токсикома­нію, алкоголізм. Завищені претензії зумовлюють внутрішні і зовнішні конфлікти через брак можливостей та здібнос­тей для досягнення бажаної мети;

304. педагогічно неспроможні сім'ї, де неузгоджені педа­гогічні вимоги окремих членів, конфліктують батьки. Ат­мосфера у сім'ї травмує психіку дитини, робить її не-врівноваженою, збудженою, грубою, лицемірною, брехли­вою, її роздирають суперечності, оскільки доводиться пристосовуватись до різних вимог батьків. Самооцінка у таких дітей часто сповнена протиріч, нестійка, вироблення

моральних цінностей ускладнене, що негативно позначаєть­ся на формуванні особистості;

6) сім'ї, де діти перебувають у ролі «відчужених». Бать­ки занурені у власні проблеми, інтереси, справи, не знають, чим живе їх дитина, що її цікавить, турбує, про що вона думає, мріє. Наслідком є відсутність взаєморозуміння, ду­ховної близькості, теплоти взаємин. Батьки не помічають, к віддаляється їхня дитина, як чільне місце в її житті по-ідають сумнівні друзі, дивуються несподіваним не­гативним проявам поведінки. У таких дітей самооцінка формується по-різному, залежно від того, чий вплив ви­явився сильнішим: батьків, учителів, друзів, сумнівних то­варишів.

Захистити дітей від сімейного неблагополуччя може си­стема регулювання сімейного виховання. Організацію до­помоги батькам, якщо вони мають бажання нею скориста­тися, здійснюють вчитель, школа на основі формування стосунків співробітництва, взаємодопомоги, взаєморозу­міння.

Отже, педагогічне середовище розвитку дитини ство­рюється в процесі сімейного виховання, залежить від ти­пу сім'ї. Розуміння цього педагогами сприяє поглиблен­ню зв'язків з нею, пошуку можливостей щодо корекції сі­мейного виховання, підвищення педагогічної культури батьків, захисту дитини від несприятливого впливу небла-гополучної сім'ї.

Особливості і перспективи розвитку сучасної сім'ї

Розуміння та врахування особливостей сучасної сім'ї вчителями і батьками сприяють реалізації її виховних мож­ливостей. Виокремлюють низку найхарактерніших особли­востей сучасної сім'ї: