Оптимальна і рівноважна щільність складання середньо - і важкосуглинних ґрунтів, г/см3 (за в.В. Медведєвим)

Ґрунти	Щільність складання ґрунту		Розбіжність
	оптимальна для ярих зернових	рівноважна
Дерново-підзолисті	1,33	1,50	0,17
Чорнозем опідзоленій	1,22	1,25	0,03
Чорнозем типовий	1,20	1,24	0,04
Чорнозем звичайний	1,20	1,27	0,07
Чорнозем південний	1,20	1,28	0,08
Темно-каштанові	1,23	1,32	0,09
Каштанові	1,25	1,35	0,10

Для умов звичайного природного поглинання дощової води існує шкала водопроникності ґрунтів (табл.8).

Таблиця 8

Шкала оцінки дощів і водопроникності ґрунту

Коефіцієнт поглинання води, мм/хв.	Оцінка
	дощів	водопроникності
>2,0	великі зливи	дуже висока
2,0-0,5	зливи	висока
0,5-0,01	сильні дощі	підвищена
0,1-0,02	помірні дощі	середня
0,02-0,005	легкі дощі	знижена
0,005-0,001	моросящі	низька
<0,001	теж	дуже низька

Структурна будова ґрунту. Під структурністю ґрунту розуміють його здатність розпадатися на агрегати під впливом механічних дій. Структура ґрунту – сукупність агрегатів різної величини, форми, щільності, механічної міцності та водостійкості. При оцінці структури відрізняють морфологічне ії розуміння від агрономічного.

Для агрономічної оцінки М.І. Савіновим, запропонована класифікація, згідно з якою до агрономічно цінних відносяться агрегати розміром 0,25-10мм. Більш ґрунтові окремості вважаються глибистою частиною ґрунту, а мілкіші – розпиленою . Ці три частини ґрунту діляться на види (табл.9) .

Таблиця 9

Агрономічна класифікація ґрунтової структури (за м.І.Савіновим)

Ґрунтові окремості	Види	Розмір агрегатів (діаметр), мм
Глибиста	Великі глиби	>100
	Середні глиби	50-100
	Мілкі глиби	10-50
	Великі глиби	3,0-10,0
Грудочкувата	Середні глиби	1,0-3,0
	Мілкі глиби	0,5-1,0
	Зернисті	0,25-0,5
Розпилена	Мікроструктурі елементи	0,01-0,25
	Пилувато-глинясті частини	<0,01

Відношення маси грудочок діаметром 0,25-10 мм до маси решти фракцій зветься коефіцієнтом структурності.

Найкращі водно-повітряні властивості ґрунту степової зони , складаються при розмірі агрегатів 0,25-0,3 мм, дерново-підзолистих – при 0,5-5 мм.

При оцінці стійкості ґрунту проти дефляції враховують вміст агрегатів розміром більше 1 мм в шарі 0-5 см.

Важливішими умовами агрономічної цінності структури є водотривкість та пористість (понад 45%).

Вміст водостійких агрегатів в орному шарі чорноземів знаходиться в межах 40-60%, що визначає стійкість складання і оптимальні значення щільності ґрунту для багатьох культур. Зменшення вмісту водостійких агрегатів у типових чорноземах нижче 40% негативно позначається на деяких фізичних властивостях, і в першу чергу на водопроникність. При зниженні кількості водотривків агрегатів з 45-55 до 30% водопроникність знижується в три рази.

Нестійкість будови дерново-підзолистих ґрунтів пов'язана з невисоким вмістом в них водостійких агрегатів, який змінюється від 15-17% під просапними культурами до 20-30% під зерновими і до 30-40% під багаторічними травами. Ця мінливість особливо помітна проявляється в екстремальних за погодними умовами роках. Дерново-підзолисті суглинкові ґрунти з вмістом водостійких агрегатів менше як 20% можуть ущільнюватись в орному шарі в роки з надлишковим зволоженням до 1,5-1,6 г/см³. Оптимальна для вимогливих культур будова дерново-підзолистих ґрунтів досягається при вмісті водостійких агрегатів (>0,25мм) понад 40%.

Орієнтовно оптимальний вміст водостійких агрегатів – рівень 75-80%. При більш високій кількості водостійких агрегатів значно зростає щілинність аерації, в наслідок зростає непродуктивна витрата вологи на фізичне випарування.

Нижня межа поданих в таблиці інтервалів вмісту водостійких агрегатів відноситься до малогумусних ґрунтів поліської зони, а верхня – до високогумусних ґрунтів лісостепової та степової зони.

Таблиця 10