190. Colon ascendens відносно очеревини розташована частіше:

     1. Інтраперитонеально

     2. Мезоперитонеально

     3. Інтраперитонеально з формуванням брижі

190. В більшості випадків поранення або прориву виразки на задній стінці coloni ascendentis супроводжується попаданням вмісту в:

     1. Cavitatem peritonealem

     2. Spatium retroperitonealem

194. В кровопостачанні кишкових трансплантатів, що формуються за рахунок coloni transversi, має значення arcus Riolani як анастомоз між артеріями:

1. Colicam dextram et colicam sinistram

2. Colicam sinistram et sigmoideam

3. Colicam mediam et colicam sinistram

4. Colicam dextram et colicam mediam

196. Colon descendens відносно очеревини розташована частіше:

1. Інтраперитонеально

2. Мезоперитонеально

3. Інтраперитонеально з формуванням брижі

196. Colon sigmoideum відносно очеревини розташована:

     1. Інтраперитонеально

     2. Мезоперитонеально

     3. Ретроперитонеально

204. Апендикулярна точка між правою та середньою третинами lineae bispinarum описана:

     1. Мак-Бернеєм

     2. Ланцем

     3. Сітковським

     4. Ровзингом

205. Апендикулярна точка між зовнішньою та середньою третинами лінії від пупка до cristam iliacam anteriorem superiorem описана:

     1. Мак-Бернеєм

     2. Ланцем

     3. Сітковським

     4. Ровзингом

207. A. appendicularis відходить від артерії:

     1. Colicae dextrae

     2. Iliacae internae

     3. Iliocolicae

     4. Colicae mediae

209. Джерелом кровопостачання intestini crassi являється артерія:

5. Mesenterica superior

6. Mesenterica interior Lumbales

212. Відтік жовчи та сoку підшлункової залози в межах papillae duodeni majoris, s. papillae Vateri регулюється стискачами:

7. Лютгенса

8. Одді

9. M. shpincteri ducti pancreatici

212. Вікові особливості печінки (у новонароджених):

1. Відносний розмір значно менший, чим у дорослих

2. Відносний розмір значно більший, чим у дорослих

3. Розміри loborum dexteri et sinistri практично однакові

4. Переднє-нижня границя визначається значно нижче, чим у дорослих

5. Слабкий зв’язковий апарат

220. Причиною хвороби Favalli – Hirschprung являється:

     1. Різке зменшення гангліозних клітин plexus myenterici (Ауербаха)

     2. Різке зменшення гангліозних клітин plexus submucosi (Майснера)

     3. Порушення розвитку шарів coloni sigmoidei

220. Хвороба Favalli – Hirschprung клінічно характеризується:

     1. Різким звуженням просвіту частіше дистального відділу coloni sigmoidei et recti (ректосигмоподібного відділу)

     2. Різким звуженням середньої третини coloni descendentis

     3. Різким розширенням coloni sigmoidei et coloni descendentis

     4. Різким розширенням всієї intestini crassi вище ректосигмоподібного відділу

232. Негативними виявляються такі прояви пластичних властивостей очеревини:

     1. „Склеювання” пошкоджених ділянок при травмах, оперативних втручаннях

     2. Формування зрощень між органами при запальних процесах

     3. Формування зрощень між органами після оперативних втручань

239. Головним принципом проведення ревізії черевної порожнини слід вважати:

     1. Ощадливість

     2. Послідовність

     3. Безболісність

241.Послідовність загальної ревізії верхнього поверху черевної порожнини заключається в тому, що хірург:

4. Оглядає спочатку паренхіматозні , потім порожнисті органи, потім похідні очеревини

5. За ходом годинникової стрілки оглядає похідні очеревини, органи, керуючись топографією сумок

6. Оглядає в такій послідовності: похідні очеревини, порожнисті, потім паренхіматозні органи

244. Засновником технології кишкового шва вважають:

     1. М.І. Пирогова

     2. Жобера

     3. Ламбера

     4. Шмідена

     5. Альберта

250.Головний недолік наскрізних швів з застосуванням найбільш поширених видів шовного матеріалу:

6. Травматичність

7. “Гнітність” шовного матеріалу

8. Не забезпечують адаптацію шарів стінки кишки

251.Виконання головних вимог до кишкового шва можна досягнути шляхом:

9. Застосування одного ряду серозно-м’язово-підслизового шва

10. Поєднанням наскрізного та серозно-м’язових швів (дворядний шов)

11. Застосуванням одного ряду наскрізного шва з затягуванням стебків та зав’язуванням з просвіту кишки

12. Поєднанням серозно-м’язово-підслизового шва з затягуванням стебків, зав’язуванням з просвіту кишки та шва Ламбера

252.Зростає кількість хірургів, які вважають доцільним застосовувати переважно шви:

13. Однорядні

14. Дворядні

15. Трирядні

16. Механічні

254. За Ламбером прошивають:

     1. Серозну, м’язову, підслизову оболонки, починаючи з серозної одного краю рани, протилежний – з підслизової оболонки

     2. Серозну, м’язову оболонки на відстані не більш 4-5 мм від країв рани, зав’язують

     3. В послідовності: підслизова – серозна оболонки одного краю, серозна – підслизова протилежного краю рани з затягуванням шва з просвіту кишки

254. За Шміденом шов накладують, прошиваючи в такому напрямку:

     1. Слизова – серозна оболонки одного краю, слизова – серозна протилежного краю рани

     2. Слизова – серозна оболонки одного краю, серозна – слизова протилежного краю рани, затягують шов з просвіту кишки

     3. Серозна – слизова оболонки одного краю, слизова – серозна оболонки протилежного краю рани

254. М.І. Пирогов запропонував при накладанні шва:

     1. Дотримуватися такого порядку прошивання: слизова – серозна одного краю рани, слизова – серозна протилежного краю

     2. Голку вколювати з боку серози в напрямку края рани, викол – на рівні підслизового шару; на протилежному краю – голку вколювати збоку рани на рівні підслизової оболонки, викол – крізь серозну

     3. Дотримуватися такого напрямку прошивання: слизова – серозна оболонки одного краю, серозна – слизова оболонки протилежного краю, затягувати шов з просвіту кишки

259.Рани intestini tenuis длиною, наприклад 1 – 3 см, не ушивають кисетним швом тому, що: