- •Модуль № 1
- •Знизу вверх та радіально
- •Lamina interna при чмт прогинається за більшим радіусом та зазнає дію сили на розрив
- •Доліхоцефалів
- •Бісектрису кута між проекційною лінією sulcus centralis та верхньою горизонталлю
- •Лінію, з’єднуючу точку перехрестя передньої вертикалі з верхньою горизонталлю і точку перехрестя задньої вертикалі з сагітальною лінією
- •Гематогенним – V. Facialis, VV. Ophthalmicae
- •Основу вушної часточки та середину відстані між крилом носа та кутом рота
- •Між ними та позаду
- •Інтраперитонеально
- •Ретроперитонеально
- •Мезоперитонеально
- •О.П.Губарев
- •Портальної
- •Вісім сегментів
- •Точку перехрестя marginis externi m. Recti abdominis та arcus costae
- •Ретроперитонеально
- •Вище mesocoloni transversi
- •Не можливо
- •Лінією прикріплення mesocoloni transversi
- •Peritoneum parietale передньо-бічної стінки живота та omentum majus
- •Від лівої поверхні lii хребця до articulationis sarcoiliacae dextrae
- •Дивертикул Меккеля
- •На відстні меньше 6 см від брижового краю кишки повздовж останнього
- •Поперечна (відносно вісі кишки) площина на рівні нижнього краю іlei terminalis
- •Мезоперитонеально
- •Мезоперитонеально
- •Інтраперитонеально
- •Відносний розмір значно більший, чим у дорослих
- •Різке зменшення гангліозних клітин plexus myenterici (Ауербаха)
- •Різким звуженням просвіту частіше дистального відділу coloni sigmoidei et recti (ректосигмоподібного відділу)
- •Виникає звуження просвіту та розвиток часткової кишкової непрохідності
- •Хірург накладає по одному шву-тримачу на відстані 0.5 см від середини країв рани, асистент розтягує рану за шви-тримачі
- •Розсікає lig. Gastrocolicum для обстеження задньої стінки шлунка
- •Гастростомію
- •Просвіт шлунка сполучається з зовнішнім середовищем за допомогою силіконової трубки
- •Розповсюдженню по canalem lateralem sinistrum заважає lig. Phrenicocolicum
- •Формувати додатково співвустя між привідною та відвідною частками петлі тонкої кишки
- •Визначення довжини петлі тонкої кишки, яка буде задіяна в співвусті
- •Бік у бік між шлунком та тонкою кишкою після ушивання кукс шлунка та 12-п. Кишки
- •Кінець шлунка в бік тонкої кишки з ушиванням кукси шлунка до необхідних розмірів анастомозу і підшивання тонкої кишки до шлунка вище анастомоза
- •Проксимальна селективна
- •Природженому пілоростенозі
- •Кутоподібно по серединній лінії від processu xiphoideo на 4-5см донизу, потім паралельно ребровій дузі
- •Паралельно ребровій дузі
- •Кутоподібно по серединній лінії від processu xiphoideo до пупка, потім вгору і вправо до ребрової дуги
- •Окремі п-подібні шви з прошиванням черговим швом частки печінки, прошитої попереднім швом
- •Шов подвійною ниткою, стібки не затягують. Розрізають зовнішню нитку стібка, зав’язують шов за рахунок внутрішньої нитки стібка
- •Шов подвійною ниткою та зав’язуванням попарно сусідніх ниток
- •Зміщується разом з peritoneо parietalі, тому може бути пошкодженим при розсіченні plicae peritonei, ligamentorum
- •Позаду та справа від аорти біля marginis medialis m. Psoatis majoris
- •B.Вище та зліва
- •Правою загальною клубовою артерією
- •Гетеротопічно – в клубкову ямку
- •Між двома передніми та задньою третинами опуклої поверхні нирки повздовжньо
- •Ущільненням стінки судини за рахунок атеросклерозу зі зменьшенням еластичності
- •Наявність a. Renalis accessoriae
- •Накладання шва крізь паренхиму нирки та слизову calices або pelvis
- •Загальними клубовими артерією та веною
- •Топографічна анатомія та оперативна хірургія нижньої кінцівки
- •А. Середину відстані між сідничним горбом та великим вертлюгом
Більшість морфологів та хірургів підтримують принцип розподілу печінки на сегменти, який враховує анатомію системи судин:
Портальної
Кавальної
За Куіно печінку поділяють на:
Шість сегментів
Сім сегментів
Вісім сегментів
Дев’ять сегментів
Особливості кровопостачання печінки заключаються в тому, що вона кровопостачається за рахунок:
A. hepaticae propriae
V. portae hepatis
A. hepaticae propriae et v. portae hepatis
Vv. hepaticae впадають в:
V. portam hepatis
V. cavam superiorem
V. cavam interiorem
Vv. lumbales
Vesica fellea частіше проектується на:
Кут між processum xyphoideum та arcum costae
Точку перехрестя marginis externi m. Recti abdominis та arcus costae
Точку перехрестя lineae axillaris anterioris та arcus costae
Lig. Treitz – це:
Lig. suspensorium duodeni
Plica duodenalis interior
Plica duodenalis superior
Lig. duodenorenale
Hernia Treitz формується в ділянці:
Recessus dudenojejunalis inferioris
Canalis lateralis dextri
Recessus retrocaecalis
Recessus dudenojejunalis superioris
Recessus intersigmoidei
Порушенню прохідності duodeni може сприяти форма pancreatis:
Elongatum
Sigmoideum
Annulare
Bicaudatum
Спереду від partis horisontalis duodeni розташовані і тому можуть її здавлювати судини:
Vasa mesenterica inferiora
A. gastroduodenalis
Vasa mesenterica superiora
Truncus coeliacus
V. portae hepatis
A. pancreaticoduodenalis superior – це гілка артерії:
Gastroduodenalis
Hepaticae propriae
Hepaticae communis
Mesentericae superioris
Lienalis
A. pancreaticoduodenalis inferior – це гілка артерії:
Hepaticae propriae
Hepaticae communis
Mesentericae superioris
Lienalis
Mesentericae inferioris
Відносно peritonei pancreas розташована:
Інтраперитонеально
Мезоперитонеально
Ретроперитонеально
До faciem anteriorem pancreatis підходить:
Omentum minus
Omentum majus
Mesocolon transversum
Cauda pancreatis розташований:
На рівні mesocoloni transversi
Вище mesocoloni transversi
Нижче mesocoloni transversi
Спереду від pancreatis розміщуються:
Paries posterior gastris
Flexura coli sinistra
Colon transversum
Hepar
Зліва pancreas досягає:
Renis sinistris
Lienis
Flexurae coli sinistrae
Caput pancreatis охоплена:
Flexura coli dextri
Duodeno
При якої локалізації пухлини у хворого появляється icterus (жовтяниця):
Cauda pancreatis
Pars superior duodeni
Caput pancreatis
Corpus pancreatis
A. mesenterica superior кровопостачає pancreas за рахунок своїх гілок:
A. pancreaticoduodenalis superioris
A. pancreaticoduodenalis inferioris
A. colica mediae
Corpus et cauda pancreatis кровопостачають, в основному, артерії:
Lienalis
Gastroepiploica dextra
Gastroepiploica sinistra
Nodi lymphoidei gastris другого порядку:
Nodi lymphatici gastropancreatici
Nodi splenici
Nodi coeliaci
Nodi lymphoidei hepatis другого порядку:
Nodi coeliaci
Nodi preaortici
Nodi pylorici
Nodi lumbales
Nodi precavales, postcavales
Частіше вади розвитку шлунка зустрічаються в ділянці:
Fundi
Corpus
Partis cardiacae
Partis pyloricae
Порушення розвитку partis pyloricae gastris стосується:
Слизової оболонки
М’язової пластинки слизової оболонки
М’язового шару
Підслизового прошарку
Природжена гіпертрофія м’язової оболонки пілоричної частини шлунка описана як:
Природжена стріктура шлунка
Природжений пілоростеноз
Природжений пілороспазм
Яке з індивідуальних положень печінки полегшує виконання cholecystectomiae:
Дорзопетальне
Вентропетальне
Проміжне
При якої з форм pancreatis може здавлюватися duodenum:
Тригранної
Плоскої
Кутоподібної
Ланцетоподібної
Кільцеподібної
Plexus coeliacus розташоване:
На передньому півколі aortae в ділянці tr. coeliaci та a. mesentericae superioris
На передньому півколі aortae в ділянці aa. renalium
На передньому півколі aortae в ділянці aa. phrenicarum inferiorum
Caput pancreatis проектується:
По lineam medianam anteriorem - над umbilico
На кут між lineam medianam anteriorem та lineam horisontalem, проведеною на рівні пупка , правіше та вище останнього
На середину відстані між prossesum xyphoideum та umbilicum по lineam medianam anteriorem
Якa з судин, за синтопією, в деяких випадках (наприклад – спланхноптоз) може здавлювати duodenum з порушенням її прохідності:
A. gastroduodenalis
Aorta
V. cava inferior
A. mesenterica superior
A. mesenterica inferior
