1. Доліхоцефалів

2. Брахіцефалів

3. Мезоцефалів

82. Ventriculi laterales з ventriculo III сполучає:

1. Apertura mediana

2. Foramina interventricularia

3. Aperturae laterales

4. Aqueductus cerebri

83. Ventriculus tetrius з ventriculo IV сполучає:

1. Foramina interventricularia

2. Apertura mediana

3. Aqueductus cerebri

4. Aperturae laterales

85. Sulcus lateralis (Sylvii) проектується за схемою Кренлейна на:

1. Лінію, з’єднуючу точку перехрестя передньої вертикалі з верхньою горизонталлю і точку перехрестя задньої вертикалі з сагітальною лінією

2. Бісектрису кута між проекційною лінією sulcus centralis та верхньою горизонталлю

3. Лінію між точкою перехрестя передньої вертикалі з верхньою горизонталлю і точку перехрестя задньої вертикалі з верхньою горизонталлю

86. Sulcus centralis (Rolandi) проектується за сіткою Кренлейна на:

1. Бісектрису кута між верхньою горизонталлю та лінією, з’єднуючу точку перехрестя передньої вертикалі з верхньою горизонталлю і точку перехрестя задньої вертикалі з сагітальною лінією

2. Лінію, з’єднуючу точку перехрестя передньої вертикалі з верхньою горизонталлю і точку перехрестя задньої вертикалі з сагітальною лінією

3. Лінію між точками перехрестя верхньої горизонталі з передньою та задньою вертикальними лініями

87. Granulationes arachnoidales (Pacchioni) – це похідні:

A. Durae matris encephali

B. Arachnoideae matris encephali

C. Piae matris encephali

94. Закриті ЧМТ – це травми:

1. Без пошкодження cutis neurocranii

2. З пошкодженням тільки cutis

3. З пошкодженням тільки cutis et paniculi adiposi

4. З пошкодженням тільки м’яких тканин, без перелому будь-яких кісток neurocranii

95. Відкритою ЧМТ вважають при пошкодженні:

1. М’яких тканин neurocranii

2. М’яких тканин та якийсь з кісток neurocranii

96. Проникаючою ЧМТ вважають травму з пошкодженням:

1. М’яких тканин та якийсь з кісток neurocranii

2. М’яких тканин, якийсь з кісток та durae matris encephali

3. М’яких тканин, якийсь з кісток та всіх оболонок головного мозку

97. Punctio cornus anterius ventriculi lateralis в точці Кохера:

1. 4 см уперед від suturae coronalis та на 4 см ззовні від lineae medianae neurocranii

2. На 2 см уперед від suturae coronalis та на 4 см ззовні від lineae medianae neurocranii

3. На 2 см уперед від suturae coronalis по lineam medianam neurocranii

98. Точка Денді для пункції cornus posterius ventriculi lateralis знаходиться:

1. На 1,5 см вище protuberantiae occipitalis externae та на 1,5 см вправо або вліво від lineae medianae neurocranii

2. На 3 см вище protuberantiae occipitalis externae та на 3 см вправо або вліво від lineae medianae neurocranii

3. На 2 см вище protuberantiae occipitalis externae по lineam medianam neurocranii

99. Довга вісь рани при ПХО м’яких тканин neurocranii повинна співпадати з:

1. Ходом galeae aponeuroticae

2. Напрямком судин м’яких тканин та нервів

3. В залежності від ділянки операції за ходом ліній натягування шкіри

100. У якому напрямку йдуть судини м’яких тканин neurocranii:

1. По різному, в залежності від ділянки

2. Знизу вверх та радіально

3. В горизонтальному напрямку

4. Повздовж galeae aponeuroticae у всіх ділянках neurocranii

105. Основою стереотaксичного принципу виконання операції на головному мозку вважається:

1. Проектування мозкових структур на зовнішні орієнтири neurocranii Співпоставлення результатів краніометрії та церебральної ангіографії

2. Переведення просторових координат мозкових структур в показники координатної системи спеціального апарату

С.

106. Хірургічна тампонада як спосіб зупинки кровотечі з sinus sagittalis superioris являє собою:

1. Лігування

2. Використання клаптика м’яза для закриття рани синуса

3. Введення в spatium epidurale тампона на рівні пошкодження синуса

4. Виконання способа Бурденка

107. Біологічна тампонада як спосіб зупинки кровотечі з sinus sagittalis superioris це - :

1. Спосіб Бурденка

2. Використання клаптика м’яза для закриття рани синуса

3. Використання гемостатичної губки

108. Для зупинки кровотечі з sinus sagittalis superioris М.Н. Бурденко запропонував:

1. Вводити тампон в spatium epidurale з метою здавлення синуса

2. Закривати рану синуса клаптиком м’яза

3. Виконувати лігування синуса з прошиванням

4. Закривати рану синуса клаптем з поверхневого листка durae matris

109. Лігування sinus sagittalis superioris позаду проекції sulci centralis за схемою Кренлейна ускладнюється:

1. Набряком головного мозку

2. Розвитком ішемічного інсульту

3. Розвитком геморагічного інсульту

110. При накладанні швів на рану sinus sagittalis superioris прошивають:

1. Всі шари durae matris encephali

2. Тільки поверхневий шар durae matris encephali

114. У яку з cisternas subarachnoidales вводиться голка при punctiom suboccipitalem?

1. Interpeduncularem

2. Cisternam fossae lateralem

3. Cerebellomedullarem

115. Кістково-пластичну трепанацію частіше виконують за способом:

1. Кушінга

2. Вагнера – Вольфа

3. Олівекруни

4. Єгорова

118. Скільки фрезових отворів роблять при типовій кістково-пластичній трепанації?

1. Одне

2. Чотири

3. П’ять

4. Сімь

119. Скільки фрезових отворів роблять при декомпресійній трепанації черепа?

1. Два

2. П’ять

3. Одне

4. Чотири

120. Який спеціальний інструмент подає сестра хірургу після формування шкірно-апоневротичного клаптя і розсічення окістя при кістково-пластичній трепанації?

1. Коловорот

2. Провідник Полєнова

3. Распатор

4. Лещата Дальгрена

121. Який інструмент буде використовувати хірург після відшаровування окістя при кістково-пластичній трепанації?

1. Жолобувате долото

2. Провідник Поленова

3. Коловорот

4. Лещата Дальгрена

123. Який інструмент першим застосовують після накладання фрезового отвору при трепанації за Кушингом?

1. Провідник Полєнова

2. Дротяну пилку

3. Лещата Дальгрена

4. Лещата нейрохірургічні Ясена

5. Лещата нейрохірургічні Єгорова

124. Як розтинають durae matris при декомпресійній трепанації за Кушингом?

1. Лінійним розрізом

2. Хрестоподібним розрізом

3. Формують клапоть

125. Після трепанації за Кушингом durae matris:

1. Ушивають рідкими швами

2. Шви не накладають

130. При закритих ЧМТ з нечіткими симптомами для виявлення наявності та локалізації епі- та субдуральних гематом іноді використовуєть:

1. Punctio cornus anterius ventriculi lateralis

2. Punctio cornus posterius ventriculi lateralis

3. Trephination

4. Punctio cisternae cerebellomedularis

139. Лицевий показник визначається відсотковим співвідношенням:

1. Висоти лиця до його ширини

2. Ширини лиця до його висоти

151. Ретробульбарна флегмона – це запалення:

1. Corporis adiposi buccae

2. Corporis adiposi orbitae

3. Interstitii interpterygoidei

4. Interstitii temporopterygoidei

159. Conchae nasales розташовані на:

1. Pariete inferiori cavitatis nasi

2. Pariete laterali cavitatis nasi

3. Pariete superiori cavitatis nasi

161. Підслизові венозні сплетіння найбільш розвинені на рівні:

4. Conchae nasalis superioris

5. Conchae nasalis mediae

6. Conchae nasalis inferioris

162. Із sacci lacrimalis сльоза попадає по ductum nasolacrimalem в:

1. Meatum nasi superiorem

2. Sinum maxillarem

3. Meatum nasi medium

4. Meatum nasi inferiorem

163. Tuba auditiva закінчується отвором в межах:

1. Sinus maxillaris

2. Meatus nasi medii

3. Meatus nasi inferioris

4. Partis nasalis pharyngis

169. Tonsilla palatina розташована:

1. В межах dorsi linguae

2. Між аrcum palatoglossum та аrcum palatopharingeum

3. На передній поверхні аrcus palatoglossi

4. Позаду аrcus palatopharingei

173. Ductus sublingualis відкривається в межах:

1. Plicae sublingualis

2. Carunculae sublingualis

3. Frenuli linguae

4. Plicae glossoepiglotticae medianae

176. Руховим нервом для язика являється:

1. Lingualis

2. Hypoglossus

3. Glossopharyngeus

178. Межою regionis buccalis зверху являється:

1. Margo supraorbitalis

2. Margo infraorbitalis

3. Arcus zygomaticus

182. Ззаду regionem facialem lateralem обмежують:

1. Margo posterior rami mandibulae

2. Meatus acusticus externus

3. Margo anterior m. sternocleidomastoidei

183. Межою regionis buccalis ззаду являється:

1. Margo posterior rami mandibulae

2. Meatus acusticus externus

3. Margo anterior m. masseteris

4. Margo posterior m. masseteris

184. Межою regionis parotideomassetericae спереду являється:

1. Plica nasobuccalis

2. Plica nasolabialis

3. Margo posterior m. masseteris

4. Margo anterior m. masseteris

185. Межою regionis parotideomassetericae зверху являється:

1. Margo infraorbitalis

2. Arcus zygomaticus

3. Margo supraorbitalis

4. Margo superior ossis zygomatici

189. У виникненні внутрішньочерепних ускладнень при фурункулах або карбункулах щічної ділянки найбільше значення має:

1. A. facialis

2. V. facialis

3. Лімфатичні судини

4. N. mandibularis

190. Інфікування утворень порожнини черепа при запальних процесах підшкірної клітковини regionis buccalis іде шляхом: