- •Модуль № 1
- •Знизу вверх та радіально
- •Lamina interna при чмт прогинається за більшим радіусом та зазнає дію сили на розрив
- •Доліхоцефалів
- •Бісектрису кута між проекційною лінією sulcus centralis та верхньою горизонталлю
- •Лінію, з’єднуючу точку перехрестя передньої вертикалі з верхньою горизонталлю і точку перехрестя задньої вертикалі з сагітальною лінією
- •Гематогенним – V. Facialis, VV. Ophthalmicae
- •Основу вушної часточки та середину відстані між крилом носа та кутом рота
- •Між ними та позаду
- •Інтраперитонеально
- •Ретроперитонеально
- •Мезоперитонеально
- •О.П.Губарев
- •Портальної
- •Вісім сегментів
- •Точку перехрестя marginis externi m. Recti abdominis та arcus costae
- •Ретроперитонеально
- •Вище mesocoloni transversi
- •Не можливо
- •Лінією прикріплення mesocoloni transversi
- •Peritoneum parietale передньо-бічної стінки живота та omentum majus
- •Від лівої поверхні lii хребця до articulationis sarcoiliacae dextrae
- •Дивертикул Меккеля
- •На відстні меньше 6 см від брижового краю кишки повздовж останнього
- •Поперечна (відносно вісі кишки) площина на рівні нижнього краю іlei terminalis
- •Мезоперитонеально
- •Мезоперитонеально
- •Інтраперитонеально
- •Відносний розмір значно більший, чим у дорослих
- •Різке зменшення гангліозних клітин plexus myenterici (Ауербаха)
- •Різким звуженням просвіту частіше дистального відділу coloni sigmoidei et recti (ректосигмоподібного відділу)
- •Виникає звуження просвіту та розвиток часткової кишкової непрохідності
- •Хірург накладає по одному шву-тримачу на відстані 0.5 см від середини країв рани, асистент розтягує рану за шви-тримачі
- •Розсікає lig. Gastrocolicum для обстеження задньої стінки шлунка
- •Гастростомію
- •Просвіт шлунка сполучається з зовнішнім середовищем за допомогою силіконової трубки
- •Розповсюдженню по canalem lateralem sinistrum заважає lig. Phrenicocolicum
- •Формувати додатково співвустя між привідною та відвідною частками петлі тонкої кишки
- •Визначення довжини петлі тонкої кишки, яка буде задіяна в співвусті
- •Бік у бік між шлунком та тонкою кишкою після ушивання кукс шлунка та 12-п. Кишки
- •Кінець шлунка в бік тонкої кишки з ушиванням кукси шлунка до необхідних розмірів анастомозу і підшивання тонкої кишки до шлунка вище анастомоза
- •Проксимальна селективна
- •Природженому пілоростенозі
- •Кутоподібно по серединній лінії від processu xiphoideo на 4-5см донизу, потім паралельно ребровій дузі
- •Паралельно ребровій дузі
- •Кутоподібно по серединній лінії від processu xiphoideo до пупка, потім вгору і вправо до ребрової дуги
- •Окремі п-подібні шви з прошиванням черговим швом частки печінки, прошитої попереднім швом
- •Шов подвійною ниткою, стібки не затягують. Розрізають зовнішню нитку стібка, зав’язують шов за рахунок внутрішньої нитки стібка
- •Шов подвійною ниткою та зав’язуванням попарно сусідніх ниток
- •Зміщується разом з peritoneо parietalі, тому може бути пошкодженим при розсіченні plicae peritonei, ligamentorum
- •Позаду та справа від аорти біля marginis medialis m. Psoatis majoris
- •B.Вище та зліва
- •Правою загальною клубовою артерією
- •Гетеротопічно – в клубкову ямку
- •Між двома передніми та задньою третинами опуклої поверхні нирки повздовжньо
- •Ущільненням стінки судини за рахунок атеросклерозу зі зменьшенням еластичності
- •Наявність a. Renalis accessoriae
- •Накладання шва крізь паренхиму нирки та слизову calices або pelvis
- •Загальними клубовими артерією та веною
- •Топографічна анатомія та оперативна хірургія нижньої кінцівки
- •А. Середину відстані між сідничним горбом та великим вертлюгом
Повздовж galeae aponeuroticae
В різних напрямках – в залежності від ділянки
Знизу вверх та радіально
24. В яких шарах regionis frontoparietooccipitalis є більше умов для обмеження запального процесу або гематоми?
Paniculo adiposo
Spatio subaponeurotico
Tela subpericrania
25. Чому пошкодження laminae internae calvariae при ЧМТ більш значне, чим laminae externae?
Lamina interna при чмт прогинається за більшим радіусом та зазнає дію сили на розрив
Lamina interna при ЧМТ прогинається за меншим радіусом та зазнає дію сили на розрив
Lamina interna значно тонша ніж lamina externa
27. Запалення якого шару клітковини regionis temporalis може ускладнитися запаленням corporis adiposum buccae?
Paniculi adiposi
Spatii interaponeurotici
Spatii subaponeurotici
29. Що з’єднує підсистеми (яруси) вен neurocranii?
Vv. diploicae
Vv. emisariae
Vv. cerebri
Sinus durae matris
30. Найбільше значення у виникненні внутрішньочерепних ускладнень при запальних процесах regionis frontoparietooccipitalis мають:
Vv. diploicae
Vv. emisariae
Vv. cerebri
Sinus durae matris
32. В якому шарі regionis frontoparietooccipitalis скупчилася кров, як що гематома не має чітких границь?
Paniculo adiposo
Spatio subaponeurotico
33. При виникненні у якому шарі regionis frontoparietooccipitalis гематоми різко обмежені?
Paniculo adiposo
Spatio subaponeurotico
Tela subpericrania
35. N. auriculotemporalis – це гілка нерва :
Facialis
Maxillaris
Mandibularis
36. Закриті травми regionis temporalis вважаються небезпечними за рахунок можливого пошкодження, насамперед, артерії:
Temporalis superficialis
Temporalium profundarum
Meningeae anterioris
Meningeae mediae
Cerebri mediae
37. Стовбур a. meningeae mediae проектується за схемою Кренлейна на місце перетину:
Передньої вертикалі з верхньою горизонталлю
Передньої вертикалі з нижньою горизонталлю
Середньої вертикалі з нижньою горизонталлю
Задньої вертикалі з нижньою горизонталлю
38. Ramus frontalis a. meningeae mediae проектується за схемою Кренлейна на місце перетину:
Передньої вертикалі з верхньою горизонталлю
Передньої вертикалі з нижньою горизонталлю
Задньої вертикалі з нижньою горизонталлю
39. Ramus posterior a. meningae mediae за схемою Кренлейна проектується на місце перетину:
Передньої вертикалі з верхньою горизонталлю
Задньої вертикалі з верхньою горизонталлю
Середньої вертикалі з верхньою горизонталлю
41. Трепанаційний трикутник processus mastoidei описаний:
Кренлейном
Шипо
Бурденком
Поленовим
44. Задня границя трикутника Шипо:
Margo posterior m. sternocleidomastoidei
Crista mastoidea
Spina supra meatum
45. Верхня границя трикутника Шипо:
Spina supra meatum
Linea temporalis
Margo inferior pori acustici externi
Crista mastoidea
Linea horisontalis на рівні arcus zygomatici
50. При виході за межі задньої границі трикутника Шипо під час трепанації можна ушкодити:
A. occipitalem
A. auricularem posteriorem
Sinum sigmoideum
Sinum occipitalem
N. occipitalem majorem
58. Hematoma epiduralis виникає при переломах:
Calvariae
Basis cranii
62. Falx cerebelli містить:
Sinum transversum
Sinum occipitalem
Sinum sigmoideum
Sinum sagittalem inferiorem
69. В sinu cavernoso проходить:
A. cerebri anterior
A. cerebri media
A. carotis interna
N. opticus
71. A. meningea media в cavitatem cranii попадає крізь foramen:
Spinosum
Ovale
Rotundum
Lacerum
72. Яка з cisternarum subarachnoidalium має найбільше практичне значення?
Chiasmatis
Fossae lateralis cerebri
Interpeduncularis
Cerebellomedullaris
73. Cisterna cerebellomedullaris безпосередньо сполучається з:
Ventriculo IV
Ventriculo III
Ventriculo laterali
75. Plexus choroideus – це похідні:
Durae matris encephali
Arachnoideae matris encephali
Piae matris encephali
80. Які гілки a. basilaris приймають участь у формуванні circuli Willisi?
Cerebri media
Cerebri anterior
Cerebri posterior
Communicans posterior
81. Circulus Willisi частіше розірваний (відсутні aa. communicantes) у:
