А. Середину відстані між сідничним горбом та великим вертлюгом

В. Границу між верхньою та середньою третинами лінії, яка з’єднуе spinam iliacam posteriorem inferiorem et trochanterem majorem

C. Середину лінії, яка з’єднуе spinam iliacam аnteriorem superiorem et trochanterem majorem

41. До внутрішньосуглобових зв’язок art.coxae відносяться:

A. Transversum acetabuli

B. Pubofemorale

C. Capitis femoris

46. Заднє-нижнє слабке місце капсули art.coxae розташовано під нижнім краєм зв’язки:

А. Iliofemoralis

B. Pubofemoralis

C. Ischiofemoralis

48. З порожниною капсули art.coxae сполучається bursa:

A. Trochanterica m.glutei maximi

B. Subcutanea trochanterica

C. Iliopectinea

50. Запалення з порожнини капсули art.coxae крізь заднє-нижнє слабке місце далі може розповсюджуватися:

А За ходом m.iliopsoatis в поперекову ділянку

В В напрямку trochanteris minoris

С За ходом m.abturatorii externi – в присереднє фасціальне ложе стегна

51. За ходом фасціального футляру якого м’яза запалення з порожнини капсули art.coxae крізь bursam іliopectineam може розповсюджуватися в .поперекову ділянку?

А. Obturatorii interni

B. Piriformis

C. Iliopsoatis

D. Glutei minimi

54. Нижньою границею regionis femoris вважається горизонтальна лінія на рівні:

А. Надвиростків ossis femoris

B. Верхнього краю patellae

C. Двух поперечних пальців вище patellae

58. Простір між пахвинною зв’язкою,тілом клубової та верхньою гілкою лобкової кісток на lacunam musculorum et lacunam vasorum поділяється за допомогою:

A. Arcus iliopectinei

B. Lig.pectinealis

C. Lig.lacunaris

D. Marginis falciformis

62. Топографія а.femoralis в верхній третині стегна – це її топографія в межах:

А. Sulci femoralis anterioris

B. Trigoni femoralis

C. Canalis adductorii

D. Canalis femoralis

63. Топографія а.femoralis в середній третині стегна – це її топографія в межах:

А. Sulci femoralis anterioris

B. Trigoni femoralis

C. Canalis adductorii

D. Canalis femoralis

64. Топографія а.femoralis в нижній третині стегна – це її топографія в межах:

А. Sulci femoralis anterioris

B. Trigoni femoralis

C. Canalis adductorii

D. Canalis femoralis

66. Нижче lig.inguinalis складові СНП мають таке розташування:

А. Медіально – а.femoralis,зовні від неї – v.femoralis,зовні від вени – n.femoralis

B. Медіально – а.femoralis,зовні від неї – n.femoralis,зовні від нерва – v.femoralis

С. Медіально – v.femoralis, зовні від неї – а.femoralis,зовні від артеріі – n.femoralis

D. Медіально – v.femoralis, зовні від неї – а.femoralis,позаду та між ними – n.femoralis

67. Ближче до верхівки trigoni femoralis розташування складових СНП таке:

А. Поверхнево та зовні судин-n.saphenus,глибше та медіальніше нього – а.femoralis,глибше та медіальніше артерії – v.femoralis

В. Поверхнево та зовні судин – n.femoralis, глибше та медіальніше нього – v.femoralis, глибше та медіальніше вени – а.femoralis

С. Поверхнево та зовні – а.femoralis, глибше та медіальніше – v.femoralis,позаду та між ними – n.saphenus

71. Основну роль в кровопостачанні ніжньої кінцівкі при лігуванні a.femoralis в межах trigoni femoralis відіграє артерія:

A. Epigastrica superficialis

B. Epigastrica inferior

C. Circumflexa ilium superficialis

D. Pudendae externae

E. Profunda femoris

74. Біль при запальних процесах adnexorum uteri et art.coxae може виникати в ділянці art.genus за ходом:

А. Rami cutanei n.obturatorii

B. N.femoralis

C. N.cutanei femoris lateralis

79. Зовнішній отвір сanalis obturatoriі проєктується на точку, яка визначається

А На 1,5см нижче середини lig. inguinalis

B На 2-2,5см назовні від tuberculi pubici та на 1,5см нижче lig. inguinalis

С На середині відстані між серединою lig. inguinalis et trochanterem majorem

83. Anulus fеmoralis розташовано в межах:

А Lacunae vasorum

B Lacunae musculorum

C Trigoni femoralis

84. З боку peritonei parietalis стегновому кільцу відповідає:

А. Fossa ovalis

B. Fossa femoralis

C. Fossa inguinalis medialis

88. Побачити СНП в межах sulci femoralis anterioris можна,якщо зсунути м’яз:

A Gracilem

B Sartorium

C Rectum femoris

90. Топографія всередині СНП в межах sulci femoralis anterioris:

А. Поверхнево та латеральніше судин – n.saphenus, глибше та медіальніше нерва – а.femoralis, глибше та медіальніше артеріі –.v.femoralis

B. Поверхнево та латеральніше – v.femoralis, глибше та медіальніше неї – а.femoralis,позаду та між ними – n.femoralis

3. Поверхнево та латеральніше судин – n.femoralis, глибше та медіальніше нерва – а.femoralis, глибше та медіальніше артеріі – v.femoralis

92. СНП в межах сanalis adductorіі можна побачити після розсічення:

А. Fasciae latae,laminae superficialis

B. M. .sartorii

C. Laminae vastoadductoriae

3. Fasciae latae,laminae profundae

93. Caput ossis femoris кровопостачає також ramus acetabularis,яка йде за ходом lig.capitis femoris та відходить від arteriaе:

A. Femoralis

B. Profundae femoris

3. Obturatoriae

97. Топографія СНП в межах сanalis adductoriі:

А N.saphenus – поверхнево та ззовні судин,глибше та медіальніше – а.femoralis, глибше та медіальніше артеріі – v.femoralis

B N.femoralis – поверхнево, а.femoralis – глибше нерва, v.femoralis – глибше артеріі

С Латеральніше – а.femoralis, медіальніше – v.femoralis, позаду та між ними – n.saphenus

98. N.ischiadicus більш поверхнево розташований на рівні:

А Верхньої третини стегна

В Середньої третини стегна

С Сіднічної складки

99. До зовнішньої групи м’язів regionis femoris posterioris відносяться м’язи:

А.Biceps femoris

B Semitendinosus

C Semimembranosus

D Gracilis

101. Caput longum m.bicipitis femoris прикриває n.ischiadicum на рівні:

А Сіднічної складки

В Верхньої третини стегна

С Середньої третини стегна

В Нижньої третини стегна

105. Жоберову ямку знизу обмежують:

А Condylus medialis ossis femoris

B Tendo m.adductoris magni

C Caput mediale m.gastrocnemii et condylus medialis ossis femoris

106. Жоберову ямку зверху обмежує:

А M.gracilis

В M.sartorius

C Tendo m.adductoris magni

108. Жоберову ямку спереду обмежує:

А M.sartorius

В Tendo m.adductoris magni

С M.gracilis

113. Топографія всередини головного СНП fossae popliteae така:

А Поверхнево,по срединній лінії fossae popliteae – n.tibialis,глибше – v.poplitea,глибше – а.poplitea

В Поверхнево,по срединній лінії fossae popliteae – n.tibialis,глибше та медіальніше – v.poplitea, глибше та медіальніше вени – а.poplitea

С Поверхнево – v.poplitea, глибше вени – n.tibialis,глибше нерва – а.poplitea

115. Нижче fossae popliteae а.poplitea попадає в канал:

A Musculoperoneum superiorem

B Musculoperoneum inferiorem

C Canalem Pirogovi

D Cruropopliteum

119. З порожниною капсули art.genus сполучається bursa:

A Infrapatellaris profunda

B Prepatellaris subtendinea

C Suprapatellaris

120. Fractura patellae вважається:

А Позасуглобовим переломом

В Внутрішньосуглобовим переломом

138. Запалення якої з синовіальних сумок може ускладнитися гонітом?

А Infrapatellaris profundae

B Prepatellaris subtendineae

C Suprapatellaris

D Bicipitis femoris

139. Cavitem art.genus на передній та задній відділи поділяють:

А Menisci articulares

В Ligamenta cruciata

C Plicae alares

D Ligamenta collateralia

140. Cavitas art.genus на верхній та нижній відділи поділяють:

А Menisci articulares

В Ligamenta cruciata

C Plicae alares

D Ligamenta collateralia

141. Верхня границя cruris проходить по циркулярній лінії на рівні:

А Marginis inferioris patellae

B Tuberositatis tibiae

C Суглобових країв condylorum tibiae

147. В межах regionis cruris posterioris виділяють:

А Задне фасціальне ложе

В Зовнішне фасціальне ложе

С Медіальне фасціальне ложе

161. В верхній третині regionis cruris anterioris n. peroneus profundus відносно судин розташований:

А Ззовні

В Спереду

С Медіальніше

Д Позаду

162. В нижній третині regionis cruris anterioris n. peroneus profundus відносно судин частіше розташований:

А Ззовні

В Спереду

С Медіальніше

Д Позаду

163. Canalis musculoperoneus superior розташований в межах фасціального ложа гомілки:

А Переднього

В Зовнішнього

С Заднього

166. Травми м’яких тканин по зовнішній поверхні верхньої третини гомілки або перелом верхньої третини fibulae ускладнюються посттравматичним запаленням нерва:

А Tibialis

B Peronei superficialis

C Peronei profundi

167. З fossa poplitea СНП попадає в канал:

A Musculoperoneus superior

B Musculoperoneus inferior

C Cruropopliteus

170. Крізь нижній отвір сanalis cruropoplitei СНП попадає в:

A Canalem Pirogovi

B Canalem malleolarem lateralem

C Canalem malleolarem medialem

171. Canalis musculoperoneus inferior розташований в межах фасціального ложа гомілки:

А Переднього

В Заднього

С Зовнішнього

173. Canalis musculoperoneus inferior містить:

А N.peroneum superficialem

В N.peroneum profundum

С Vasa peronea

174. До найбільш великих СНП, які розташовані в підшкірній клітковині гомілки, відносяться:

А V.saphena magna et n.saphenus

B V.saphena parva et n.cutaneus surae medialis, n.suralis

C V.saphena accessoria et rr.cutanei anteriores n.femoralis

175. Найбільш важливим в клінічному плані клітковинним простором гомілки є:

А Клітковинний простір переднього фасціального ложа

В Глибокий клітковинний простір заднього фасціального ложа

176 . Розповсюдження запалення в підколінну ямку або крізь canalem malleolarem medialem на підошву , виникає як ускладнення при флегмоні:

А. Переднього фасціального ложа гомілки

В. Глибокого заднього фасціального ложа гомілки

С. Зовнішнього фасціального ложа гомілки

181. Фіброзні канали

regionis talocruralis anterioris формуються за рахунок перегородок від:

А. Поверхневої фасціі

В. Fasciae cruris

C. Retinaculi mm. extensorum inferioris

186. Tendines mm. flexorum et vasa tibialia posteriora, n. tibialis в межах regionis talocruralis medialis розташовані в каналі:

А. П’ятковому

В. Присередньому кісточковому

С. Пирогова

188. В прuсередньому кісточковому каналі одразу за присередньою кісточкою розташовані:

А. СНП

B. Tendo m. tibialis posterioris

C. Tendo m. flexoris hallucis longi

D. Tendo m. flexoris digitorum longi

190. Tendo m. peronei longi, tendo m. peronei brevis, a. peronea в межах regionis talocruralis lateralis

розташовані в каналі:

A. Malleolari laterali

B. Calcaneo

C. Musculoperoneo inferiori

193. Articulationem talocruralem з медіального боку укріплює зв’язка:

A. Deltoideum

B. Talofibulare anterius

C. Calcaneofibulare

D. Talofibulare posterius

197. В межах canalis malleolaris medialis n. tibialis відносно судин розташований:

А. Позаду та декілька ззовні

В. Спереду та медіальніше

С. Ззовні

198. Важливими в клінічному плані гілками a. tibialis posterioris в межах canalis malleolaris

medialis слід вважати:

A. Rami malleolares mediales

B. Rami perforantes

C. Rami calcanei

203 Запальний процес з тилу стопи на підошву або навпаки може розповсюджуватися за ходом:

A. A. arcuatae

B. A. tarsalis lateralis

C. R. plantaris profundi

D. A. metatarseae dorsalis I

211. Arcum plantarem формує артерія:

A. Plantaris lateralis

B. Plantaris medialis

C. Peronea

212. Анастомоз між тильною артерією стопи та латеральною артерією підошви формується за рахунок:

A. A. metatarsea dorsalis 1

B. A. arcuate

C. Arcus plantaris

D. R. plantaris profundi a. arcuatae

215. Ключем суглоба Шопара вважається зв’язка:

A. Talocalcaneum interosseum

B. Talonaviculare

C. Bifurcatum

217. При видаленні стопи на рівні art. cuneonavicularis необхідно перепилювати os:

A. Metatarsale I

B. Cuboideum

C. Talum

D. Calcaneum

219. Ключем суглоба Лісфранка вважається зв’язка:

A. Ligg. tarsometatarsalia dorsalia

B. Ligg. tarsometatarsalia plantaria

C Ligg.cuneometatarsale interosseum II

220. Підшкірна клітковина сполучається з серединним фасціальним ложем plantae pedis:

А. В межах комісуральних отворів aponeurosis plantaris

B. За ходом ramorum superficialium a., v. et n. plantarium mediales et laterales

C. За ходом n. peronei superficialis

226. Дистальне поперечне склепіння стопи формуеться за рахунок:

A. Ossium tarsi

B. Ossium metatarsalium

227. Проксимальне поперечне склепіння стопи формуеться за рахунок:

A. Ossium tarsi

B. Ossium metatarsalium

229. Дистальне поперечне склепіння стопи укріплюють:

A. Caput transversum m. adductoris hallucis

B. Ligg. metatarsalia plantaria

C. Mm. lumbricales

230. Підапоневротичні флегмони підошви дренують з розрізів:

А. По серединній лінії підошви

В. За Войно- Ясенецьким

С. За Делормом

Д. Поперечних, в залежності від локалізації гнійника

231. Бічна міжм’язова перегородка та бічний СНП підошви проектуються по лінії, яка проводиться:

А. Від середини поперечної лінії, яка проводиться на рівні заднього краю malleoli medialis , до третього міжпальцевого проміжку

В. Від середини присередньої половини поперечної лінії, яка проводиться на рівні заднього краю malleoli medialis, до першого міжпальцевого проміжку

С. Від середини поперечної лінії , яка проводиться на рівні заднього краю malleoli medialis, до другого міжпальцевого проміжку

232. Присередня міжм’язова перегородка та присередній СНП підошви проектуються по лінії , яка проводиться:

А. Від середини поперечної лінії, яка проводиться на рівні заднього краю malleoli medialis , до третього міжпальцевого проміжку

В. Від середини присередньої половини поперечної лінії, яка проводиться на рівні заднього краю malleoli medialis, до першого міжпальцевого проміжку

С. Від середини поперечної лінії , яка проводиться на рівні заднього краю malleoli medialis, до другого міжпальцевого проміжку

242. Доступ до a.iliacae externae за М.І. Пироговим виконується:

А. Позаочеревинно

В. Крізь черевну порожнину

243. A.iliaca externa проектується по лінії, яка з’єднує:

A. Umbilicum та середину lig. inguinalis

B. Umbilicum та spinam iliacam anteriorem superiorem

C. Spinas iliacas anteriores superiores dextram et sinistram

244. Розріз шкіри при доступі за М.І. Пироговим до a.iliacae externae виконується:

А. По лінії між пупком та spinam iliacam anteriorem superiorem

B. Паралельно та вище на 2 см lig. inguinalis

С. Паралельно та вище на 2 см lig. inguinalis з серединою розріза по лінії між пупком та серединою lig. inguinalis

245. Орієнтиром в рані для знаходження a.iliacae externae являється:

A. Margo inferior m. transversi abdominis

B. Linea terminalis

C. M. psoas major

246. A. femoralis проектується за лінією, яку проводять:

А. Від середини lig. inguinalis до pattelae

В. Від spinae iliacae anterioris superioris до tuberculi adductorii femoris

C. Від середини lig. inguinalis до tuberculi adductorii femoris

248. Лігувати a. femoralis в межах trigoni femoralis без загрози гангрени кінцівки можна:

А. Вище одходження a. profundаe femoris

В. Нижче одходження a. profundаe femoris

С. Нижче одходження a. circumflexae femoris lateralis

D. Нижче a. circumflexae femoris medialis

249. При оголенні a. femoralis в середній третині стегна доступ виконують крізь піхву м’яза:

A. Recti femoris

B. Gracilis

C. Sartorii

D. Vasti medialis

252. Доступ до a. popliteae доцільно виконувати крізь:

A. Fossam popliteam

B. Hiatum tendineum adductorii ( ямку Жобера)

254. Лігувати a. popliteae необхідно:

А. Вище отходження aa. genuum superiorum medialis et lateralis

В. Нижче обходження aa. genuum superiorum medialis et lateralis

С. Рівень лігування не має значення для розвитку коллатерального кровообігу

255. Для визначення проекційної лінії a. tibialis anterioris необхідні орієнтири:

A. Tuberositas tibiae et malleolus medialis

B. Tuberositas tibiae та середина відстані між кісточками

С. Tuberositas tibiae et caput fibulae, середина відстані між ними та середина відстані між кісточками

258. Топографію якого нерва слід враховувати при оголенні a. tibialis anterioris в верхній третині гомілки:

A. N. tibialis, розташований позаду артерії

B. N. peronei superficialis, розташований медіально від артерії

C. N. peronei profundi, розташований латеральніше артерії

261. Які зовнішні орієнтири використовуються для визначення проекційної лінії a. tibialis posterioris:

A. Tuberositas tibiae et malleolus medialis

B. Tuberositas tibiae et caput fibulae, середина між ними та середина між кісточками

C. Fossa poplitea et malleolus medialis, tendo Achillis, середина між ними

D. Margo medialis ossis tibiae, на 1-1,5 см позаду останнього та malleolus medialis et tendo Achillis, середину між ними

263. При оголенні a. tibialis posterioris її слід розшукувати:

А. Під m. tibiali posteriore

В. Між довгим згиначем пальців та довгим згиначем великого пальця

С. В розщепленні laminae profundae fasciae cruris

264. При оголенні a. tibialis posterioris хірург в рані поверхнево бачить:

А. N. tibialem

B. N. peroneum profundum

C. Vasa peronea

D. Vasa tibialia posteriora

265. Для внутрішньоартеріального переливання крові, особливо в польових умовах, використовується артерія:

A. Femoralis, в межах trigoni femoralis

B. Femoralis, в межах canalis adductorii

C. Tibialis anterior, в нижній третині cruris

D. Tibialis posterior , позаду malleoli medialis

???? E

266. При оголенні a.tibialis posterioris в межах canalis malleolaris medialis шкірний розріз роблять:

А. Поздовжньо та нижче malleoli medialis

B. Дугоподібно одразу за присередньою кісточкою

С. Дугоподібно на середині відстані між присередньою кісточкою та п’ятковим сухожилком

267. При оголенні a.tibialis posterioris в межах canalis malleolaris medialis останній шар, який розтинають, це:

А.Fascia cruris

B. Retinaculum musculorum extensorum

C. Retinaculum musculorum flexorum

D. Lamina profunda fasciae cruris

268. Доступ до a. dorsalis pedis виконується по проекційній лінії, яка з’єднує:

А. Malleolum medialem та перший міжпальцьовий проміжок

В. Malleolum medialem та другий міжпальцьовий проміжок

С. Середину відстані між кісточками та перший міжпальцeвий проміжок

269.Проєкція v. saphenae magnae визначається лінією, яка з’єднує:

A. Marginem posteriorem condyli medialis ossis femoris et spinam iliacam anteriorem superiorem

B. Marginem posteriorem condyli medialis ossis femoris та точку на границі між медіальною та середньою третинами lig. inguinalis

C. Tuberculum pubicum et patellam

273. При травматичному розриві або пересіченні нервового стовбура після ПХО рани виконується:

А. Neuroraphia

B. Neurolis зовнішній

С. Neurolis внутрішній

D. Туболізація нерва

Е. Міопластика дефекта

278. Епіневральний шов – це шов, яким прошивають:

А. Тільки зовнішній епіневрій

В. Тільки внутрішній епіневрій

С. Зовнішній та внутрішній епіневрії

281. При катетеризації v. femoralis за Сельдінгером голку відносно пульсації a. femoralis

вколюють:

А. Вище

В. Медіальніше

С. Латеральніше

D. Нижче

282. Видалення вен при варикозному розширенні за допомогою зонда запропонував:

А. Троянов і Тренделенбург

В. Маделунг

С. Бебкок

D. Клапп та Соколов

Е. Нарат

283. Лігувати розширені вени з проведенням лігатур підшкірно запропонували:

А. Троянов і Тренделенбург

В. Маделунг

С. Бебкок

D. Клапп та Соколов

Е. Нарат

284. Видаляти розширені вени з окремих розрізів запропонував:

А. Троянов і Тренделенбург

В. Маделунг

С. Бебкок

D. Клапп та Соколов

Е. Нарат

285. Видаляти розширені вени з розрізів на всьому протязі розширення запропонував:

А. Троянов і Тренделенбург

В. Маделунг

С. Бебкок

D. Клапп та Соколов

Е. Нарат

286. Лігування та резекцію кінцевого віділу v. saphenae magnae при варикозному розширенні вен кінцівки запропонували:

А. Клапп та Соколов

В. Шеде та Кохер

С. Троянов та Тренделенбург

287. Клапп та Соколов при варикозному розширенні вен нижньої кінцівки запропонували:

А. Видаляти вени за допомогою зонда

В. Лігувати вени підшкірно

С. Видаляти вени з окремих розрізів

D. Видаляти вени з повздовжніх розрізів на всьому протязі сегмента кінцівки

Е. Лігувати та резектувати кінцевий відділ v. saphenae magnae

288. Бебкок при варикозному розширенні вен нижньої кінцівки запропонував:

А. Видаляти вени за допомогою зонда

В. Лігувати вени підшкірно

С. Видаляти вени з окремих розрізів

D. Видаляти вени з повздовжніх розрізів на всьому протязі сегмента кінцівки

Е. Лігувати та резектувати кінцевий відділ v. saphenae magnae

289. Нарат при варикозному розширенні вен нижньої кінцівки запропонував:

А. Видаляти вени за допомогою зонда

В. Лігувати вени підшкірно

С. Видаляти вени з окремих розрізів

D. Видаляти вени з повздовжніх розрізів на всьому протязі сегмента кінцівки

Е. Лігувати та резектувати кінцевий відділ v. saphenae magnae

290. Маделунг при варикозному розширенні вен нижньої кінцівки запропонував:

А. Видаляти вени за допомогою зонда

В. Лігувати вени підшкірно

С. Видаляти вени з окремих розрізів

D. Видаляти вени з повздовжніх розрізів на всому протязі сегмента кінцівки

Е. Лігувати та резектувати кінцевий відділ v. saphenae magnae

295. При передній пункції art coxae голку вколюють:

А. На середині відстані між spinam iliacam anteriorem superiorem та trochanterem majorem

В. На середині відстані між серединою lig. inguinalis та trochanterem majorem

C. На середині промежинно-стегнової складки

297. При бічній пункції art. coxae голку вколюють:

А. Одразу над місцем, де пальпується trochanter major

B. Вище на 2-2,5 см місця, де пальпується trochanter major

C. На середині відстані між серединою lig. inguinale та trochanterem majorem

298. Враховуючи недоліки artrotomiae при гнійному кокситі, запропоновано замість неї робити:

A. Artrodesis

B. Resectio

C. Artrorisis

299. Розріз шкіри при доступі до art. coxae за Лангенбеком проводять:

А. Від середини відстані між spinam iliacam posteriorem superiorem та trochanterem majorem, огинаючи trochanterem majorem спереду та закінчують в напрямку сідничої складки

В. Від середини відстані між spinam iliacam posteriorem superiorem та trochanterem majorem позаду верхівки trochanteris majoris, потім повздовжньо за віссю ossis femoris

C. Дугоподібно, починаючи нижче spinae iliacae anterioris superioris, огинають trochanterem majorem знизу та повертають в напрямку spinae iliacae posterioris superioris

300. Розріз шкіри при доступі до art. coxae за Кохером проводять:

А. Від середини відстані між spinam iliacam posteriorem superiorem та trochanterem majorem, огинаючи trochanter major спереду та закінчують в напрямку сідничої складки

В. Від середини відстані між spinam iliacam posteriorem superiorem та trochanterem majorem позаду верхівки trochanteris majoris, потім повздовжньо за віссю ossis femoris

C. Дугоподібно, починаючи нижче spinae iliacae anterioris superioris, огинають trochanterem majorem знизу та повертають в напрямку spinae iliacae posterioris superioris

301. Розріз шкіри при доступі до art. coxae за Олльє-Мерфі проводять:

А. Від середини відстані між spinam iliacam posteriorem superiorem та trochanterem majorem, огинаючи trochanterem majorem спереду та закінчують в напрямку сідничої складки

В. Від середини відстані між spinam iliacam posteriorem superiorem та trochanterem majorem позаду верхівки trochanteris majoris, потім повздовжньо за віссю ossis femoris

C. Дугоподібно, починаючи нижче spinae iliacae anterioris superioris, огинають trochanterem majorem знизу та повертають в напрямку spinae iliacae posterioris superioris

302. При природженому вивиху capitis femoris у дітей до 3-х років виконують:

А. Відкрите вправлення capitis femoris

B. Відкрите вправлення capitis femoris за Колонном

С. Операцію за Хіарі

303. При природженому вивиху capitis femoris у дітей після 3-х років за віком, виконують:

А. Відкрите вправлення capitis femoris

В. Відкрите вправлення capitis femoris за Колонном

С. Операцію за Хіарі

304. При природженому вивиху capitis femoris, вираженої дисплазії acetabuli у дітей після 4-х років за віком, виконують:

А. Відкрите вправлення capitis femoris

B. Відкрите вправлення capitis femoris за Колонном

С. Операцію за Хіарі

306. При пункції bursae suprapatellaris голку вколюють:

А. На 1,0 см вище зовнішнього або внутрішнього краю patellae в напрямку до серединної лінії кінцівки

В. Позаду на 0,5 см від середини зовнішнього або внутрішнього краю рatellae перпендикулярно поверхні суглоба

С. В точці на 1,0 см вище patellae по серединній лінії regionis genus

307. Для пункції,безпосередньо, порожнини art. genus голку вколюють:

А. На 1,0 см вище зовнішнього або внутрішнього краю patellae в напрямку до серединної лінії кінцівки

В. Позаду на 0,5 см від середини зовнішнього або внутрішнього краю рatellae перпендикулярно поверхні суглоба

С. В точці на 1,0 см вище patellae по серединній лінії regionis genus

308. Особливості дренування порожнини суглоба при гнійному гоніті:

А. Створити належні умови для відтоку гною можна тільки при виконанні широкого розрізу

В. Створити належні умови для відтоку гною з відділів порожнини суглоба можна тільки при виконанні передніх та задньо-бічних розрізів

С. Для створення належних умов відтоку гною достатньо двох передніх розрізів

311. Resectio art. genus з приводу запалення виконували з класичного розрізу, запропонованого Текстором., а саме:

А. Парапателлярного внутрішнього

В. Парапателлярного зовнішнього

С. Задньовнутрішнього – між сухожилками m. adductoris magni et sartorii

D. Задньозовнішнього – між ligamentum collateralem fibularem et tendinem m. bicipitis femoris

E. Дугоподібного – від marginis posterioris condyli medialis, огинаючи tuberositas tibiae знизу, до marginis posterioris condyli lateralis

314. При передньо-зовнішній пункції art. talocruralis голку вколюють:

А. Нижче верхівки malleoli lateralis на 0,5 см

В. В точці вище на 2,0 см верхівки malleoli lateralis та на 2,0 см вперед та всередину

С. В точці, яка розташована на 1,5 см вперед та всередину від верхівки malleoli lateralis

315. При передньо-внутрішній пункції art. talocruralis голку вколюють:

А. Нижче верхівки malleoli medialis на 0,5 см

В. В точці вище на 1,0 см верхівки malleoli medialis та на 1,0 см вперед та назовні

С. В точці, яка розташована на 1,5 см вперед та назовні від верхівки malleoli medialis

317. Resectio art. talocruralis за Кохером виконують з доступа, який проводять:

А. На 2,0 см спереду та медіальніше верхівки malleoli lateralis – передньо-зовнішній розріз

В. На 1,0 см спереду та латеральніше верхівки malleoli medialis – передньо-внутрішній розріз

С. Вище та позаду malleoli lateralis до tuderositatis ossis metatarsalis V – задньо-зовнішній розріз

D. Позаду та вище malleoli medialis – задньо-внутрішній розріз

333. Для виконання інтрамедулярного способу остеосинтезa необхідні:

А. Распатор Фарабефа

В. Металеві стрічки, пластини, мітчики, гвинти

С. Стержні, штіфти, молоток медичний

D. Електродріль медичний (апарат для обробки кісток)

Е. Апарат компресійно-дистракційний

335. Засновником компресійно-дистракційного способу остеосинтеза вважають:

А. А.А.Коржа

В. В.Д.Чакліна

С. Г.А.Ілізарова

D.В.К.Калнберза

Е. С.С.Ткаченка

337. При ретроградному остеосинтезі стержень вводять:

А. Крізь операційну рану (доступ до перелому) в проксимальний відломок стегнової кістки, потім – в дистальний

В. Крізь trochanterem majorem, після його оголення невеликим розрізом м′яких тканин, в кістково-мозкову порожнину проксимальної частини кістки, потім в дистальний відломок

С. Крізь дистальний відломок, після просверлювання кіркової речовини, в проксимальний

338. При ортоградному остеосинтезі стержень вводять:

А. Крізь операційну рану (доступ до перелому) в проксимальний відломок стегнової кістки, потім – в дистальний

В. Крізь trochanterem majorem, після його оголення невеликим розрізом м′яких тканин, в кістково-мозкову порожнину проксимальної частини кістки, потім в дистальний відломок

С. Крізь дистальний відломок, після просверлювання кіркової речовини, в проксимальний

339. До зовнішнього, позавогнищевого, способу остеосинтеза відносять:

А. Серкляж

В. Компресійне згвинчування

С. Скелетне витягання

D. Компресійно-дистракційний остеосинтез

350. Значні дефекти кісток, особливо суглобових кінців, останнім часом заповнюють:

А. Аутокісткою

В. Аллокісткою

С. Ксенотрансплантатом

D. Експлантатом

351. При розширеній резекції кістки видаляють:

А. Фрагмент стінки діафіза повздовжньо або частину метафіза, один з виростків (без вкорочення кістки)

В. Фрагмент кістки з перепилюванням поперечно вісі

С. Кістку повністю

352. При частковій резекції кістки видаляють:

А. Фрагмент стінки діафіза повздовжньо або частину метафіза, один з виростків (без вкорочення кістки)

В. Фрагмент кістки з перепилюванням поперечно вісі

С. Кістку повністю

358. З метою подовження м′яза виконується:

А. Miotomia

B. Miopexia

C. Mioraphia

D. Miotenoplastica

E. Miolisis

360. З метою подовження сухожилка виконується:

А. Tenotomia

B. Tenoraphia

C. Miotenoplastica

D. Tenolisis

E. Traspositio tendinis

371. Найбільш досконалими з колових ампутацій являються:

А. Гільотинні

В. Одно-, двомоментні

С. Тримоментні

D. М′язово-пластичні

Е. З „манжеткою”

374 . За другим моментом при тримоментній ампутації стегна за М.І.Пироговим розсікається:

A. Cutis et paniculus adiposus

B. Fascia superficialis

C. Fascia lata

D. М′язи, поверхневий шар, по краю шкіри, яка скоротилася

Е. М′язи, до окістя, по краю шкіри, яка скоротилася

375. За третім моментом при тримоментній ампутації стегна за М.І.Пироговим розсікають:

А. Поверхневий шар м′язів по краю шкіри,яка скоротилася

В. Глибокі м′язи по краю поверхневого шару м′язів, які скоротилися

С. Повторно глибокі м′язи по краю відтянутих асистентом шкіри та поверхневих м′язів

D. Окістя та кістку

377. Овальні або еліпсоїдні розрізи шкіри частіше виконують при:

А. Ампутаціях

В. Екзартикуляціях

378. Головним недоліком одно- та двоклаптевих ампутацій являється:

А. Травматичність

В. Поява фантомного болю в післяопераційному періоді

С. Формування хибної кукси

D.Формування остеофітів в ділянці кісткового опилу

380. Вимоги до визначення рівня виконання первинної ампутації:

А. Ампутувати максимально низько

В. Додержуватися ампутаційних схем, розроблених з урахуванням конструкції протезів

С. Ампутувати, як правило, в середній третині ділянки кінцівки

382. Кістково-пластичні ампутації розроблялися з метою:

А. Зменшити травматичність втручання

В. Зменшити верогідність формування хибної кукси

С. Покращuти опороздатність кукси

D. Профілактики фантомного болю

383. Більш досконалими за формою розсічення м′яких тканин вважаються ампутації:

А. Колові

В. Клаптеві

С. З овальних або еліпсоїдних розрізів шкіри

386. Яким чином визначають діаметр кінцівки для розрахунку довжини клаптів при клаптєвих або на рівні пересічення м′яких тканин при колових ампутаціях?

А. За допомогою вимірювального пристрою

В. Хірургічною ниткою вимірюють окружність, за діаметр вважають половину її довжини

С. Хірургічною ниткою вимірюють окружність, за діаметр вважають 1/3 її довжини

387. „Три моменти” при ампутації стегна за М.І.Пироговим виконуються під час:

А. Першого етапу операції

В. Другого етапу

С. Третього етапу

391. Підокісний спосіб обробки кісткового опилу при ампутаціях заключається в тому, що:

А. Опил кістки прикривають манжеткою окістя

В. Куксу кістки залишають без окістя на відстані 1,0-2,0 см від опилу, при цьому кістковий мозок вичерпують

С. Куксу кістки залишають без окістя на відстані 0,3-0,5 см від опилу, кістковий мозок не вичерпують

D. Опил кістки прикривають кістковим фрагментом з окістям

392.Безокісний спосіб обробки кісткового опилу при ампутаціях заключається в тому, що:

А. Опил кістки прикривають манжеткою окістя

В. Куксу кістки залишають без окістя на відстані 1,0-2,0 см від опилу, при цьому кістковий мозок вичерпують

С. Куксу кістки залишають без окістя на відстані 0,3-0,5 см від опилу, кістковий мозок не вичерпують

D. Опил кістки прикривають кістковим фрагментом з окістям

393. Кістково-пластичний спосіб обробки кісткового опилу при ампутаціях заключається в тому, що:

А. Опил кістки прикривають манжеткою окістя

В. Куксу кістки залишають без окістя на відстані 1,0-2,0 см від опилу, при цьому кістковий мозок вичерпують

С. Куксу кістки залишають без окістя на відстані 0,3-0,5 см від опилу, кістковий мозок не вичерпують

D. Опил кістки прикривають кістковим фрагментом з окістям

396. На першому етапі тримоментної ампутації стегна за М.І.Пироговим, яка виконується під джгутом, використовуються спеціальні інструменти:

А. Ніж резекційний

В. Ножі ампутаційні

С. Распатор Фарабефа

D. Пилки медичні

Е. Рашпиль

400. Обробка судин та нервів при первинних ампутаціях ( під джгутом ) виконується на етапі ампутації:

А. Першому

В. Другому

С. Третьому

401. Обробка судин та нервів при вторинних або реампутаціях ( без джгута ) виконується на етапі операції:

А. Першому

В. Другому

С. Третьому

403. Вимоги до технології обробки великих судин при ампутаціях:

А. Лігують разом артерію та вену

В. Лігують окремо артерію разом з фасціальною піхвою

С. Лігують окремо артерію після виділення із судинної піхви

404. Засновником кістково-пластичних ампутацій вважають:

А. Г.О.Альбрехта

В. М.І.Пирогова

С. П.О.Герцена

D. Ю.К.Шимановського

405. М.І.Пирогов розробив кістково-пластичну ампутацію:

А. Гомілки в середній третині

В. Гомілки в нижній третині ( або стопи )

С. Надвиросткову стегна

410. Із запропонованих кістково-пластичних ампутацій стегна частіше виконують ампутацію за :

А. Джанелідзе

В. Грітті-Шимановським

С. Альбрехтом

D. Сабанєєвим

Е. Абражановим

411. При кістково-пластичній ампутації за Грітті-Шимановським опил стегнової кістки укривають:

А. Кістковим фрагментом з ділянки tuberositatis tibiae

В. Надколінком зі спиленою суглобовою поверхнею

С. Надколінком, обробленим у вигляді гриба, ніжка якого відповідає за шириною діаметру кістково – мозкової порожнини стегнової кістки

D. Кістковим фрагментом із задньої ділянки епіфізу tibiae

412. При кістково-пластичній ампутації стегна за Грітті-Шимановським в модифікації Альбрехта опил стегнової кістки укривають:

А. Кістковим фрагментом з ділянки tuberositatis tibiae

В. Надколінком зі спиленою суглобовою поверхнею

С. Надколінком, обробленим у вигляді гриба, ніжка якого відповідає за шириною діаметру кістково – мозкової порожнини стегнової кістки

D. Кістковим фрагментом із задньої ділянки епіфізу tibiae

418. Виникненню запального процесу в ділянці кукси (надколінка) через деякий час користування протезом у хворого, оперованого за Грітті-Шимановським, сприяє наявність:

А. Recessus superioris

B. Bursae suprapatellaris

C. Bursae prepatellaris subfascialis, bursae prepatellaris subtendineae

D. Bursae infrapatellaris superficialis

E. Bursae infrapatellaris profundae

421. При екзартикуляції фаланги пальця тильний розріз роблять за проекцією суглобової щілини, тобто:

А. На вершині прямого кута, який утворюється при згинанні відповідної фаланги

В. На 4,0 мм проксимальніше вершини прямого кута, який утворюється при згинанні фаланги

С. За лінією, яка являється продовженням на тил серединної лінії бокової поверхні проксимальної фаланги

424. При деформуючих артрозах великих суглобів кінцівок з різким порушенням функціі останнім часом виконують:

А. Резекцію суглоба

В. Гемірезекцію

С.Артродез

D.Ендопротезування суглоба

Е. Артроріз

1