- •Модуль № 1
- •Знизу вверх та радіально
- •Lamina interna при чмт прогинається за більшим радіусом та зазнає дію сили на розрив
- •Доліхоцефалів
- •Бісектрису кута між проекційною лінією sulcus centralis та верхньою горизонталлю
- •Лінію, з’єднуючу точку перехрестя передньої вертикалі з верхньою горизонталлю і точку перехрестя задньої вертикалі з сагітальною лінією
- •Гематогенним – V. Facialis, VV. Ophthalmicae
- •Основу вушної часточки та середину відстані між крилом носа та кутом рота
- •Між ними та позаду
- •Інтраперитонеально
- •Ретроперитонеально
- •Мезоперитонеально
- •О.П.Губарев
- •Портальної
- •Вісім сегментів
- •Точку перехрестя marginis externi m. Recti abdominis та arcus costae
- •Ретроперитонеально
- •Вище mesocoloni transversi
- •Не можливо
- •Лінією прикріплення mesocoloni transversi
- •Peritoneum parietale передньо-бічної стінки живота та omentum majus
- •Від лівої поверхні lii хребця до articulationis sarcoiliacae dextrae
- •Дивертикул Меккеля
- •На відстні меньше 6 см від брижового краю кишки повздовж останнього
- •Поперечна (відносно вісі кишки) площина на рівні нижнього краю іlei terminalis
- •Мезоперитонеально
- •Мезоперитонеально
- •Інтраперитонеально
- •Відносний розмір значно більший, чим у дорослих
- •Різке зменшення гангліозних клітин plexus myenterici (Ауербаха)
- •Різким звуженням просвіту частіше дистального відділу coloni sigmoidei et recti (ректосигмоподібного відділу)
- •Виникає звуження просвіту та розвиток часткової кишкової непрохідності
- •Хірург накладає по одному шву-тримачу на відстані 0.5 см від середини країв рани, асистент розтягує рану за шви-тримачі
- •Розсікає lig. Gastrocolicum для обстеження задньої стінки шлунка
- •Гастростомію
- •Просвіт шлунка сполучається з зовнішнім середовищем за допомогою силіконової трубки
- •Розповсюдженню по canalem lateralem sinistrum заважає lig. Phrenicocolicum
- •Формувати додатково співвустя між привідною та відвідною частками петлі тонкої кишки
- •Визначення довжини петлі тонкої кишки, яка буде задіяна в співвусті
- •Бік у бік між шлунком та тонкою кишкою після ушивання кукс шлунка та 12-п. Кишки
- •Кінець шлунка в бік тонкої кишки з ушиванням кукси шлунка до необхідних розмірів анастомозу і підшивання тонкої кишки до шлунка вище анастомоза
- •Проксимальна селективна
- •Природженому пілоростенозі
- •Кутоподібно по серединній лінії від processu xiphoideo на 4-5см донизу, потім паралельно ребровій дузі
- •Паралельно ребровій дузі
- •Кутоподібно по серединній лінії від processu xiphoideo до пупка, потім вгору і вправо до ребрової дуги
- •Окремі п-подібні шви з прошиванням черговим швом частки печінки, прошитої попереднім швом
- •Шов подвійною ниткою, стібки не затягують. Розрізають зовнішню нитку стібка, зав’язують шов за рахунок внутрішньої нитки стібка
- •Шов подвійною ниткою та зав’язуванням попарно сусідніх ниток
- •Зміщується разом з peritoneо parietalі, тому може бути пошкодженим при розсіченні plicae peritonei, ligamentorum
- •Позаду та справа від аорти біля marginis medialis m. Psoatis majoris
- •B.Вище та зліва
- •Правою загальною клубовою артерією
- •Гетеротопічно – в клубкову ямку
- •Між двома передніми та задньою третинами опуклої поверхні нирки повздовжньо
- •Ущільненням стінки судини за рахунок атеросклерозу зі зменьшенням еластичності
- •Наявність a. Renalis accessoriae
- •Накладання шва крізь паренхиму нирки та слизову calices або pelvis
- •Загальними клубовими артерією та веною
- •Топографічна анатомія та оперативна хірургія нижньої кінцівки
- •А. Середину відстані між сідничним горбом та великим вертлюгом
Гемостатичний шов печінки Кузьнецова-Пенського – це:
Окремі П-подібні шви з прошиванням черговим швом частки печінки, прошитої попереднім швом
Шов подвійною ниткою та зав’язуванням попарно сусідніх ниток
П-подібний безперервний шов
Шов подвійною ниткою, стібки не затягують. Розрізають зовнішню нитку стібка, зав’язують шов за рахунок внутрішньої нитки стібка
П-подібний безперервний шов з застосуванням прокладок по лінії шва
Гемостатичний шов печінки за Джордано – це:
Окремі П-подібні шви з прошиванням черговим швом частки печінки, прошитої попереднім швом
Шов подвійною ниткою та зав’язуванням попарно сусідніх ниток
П-подібний безперервний шов
Шов подвійною ниткою, стібки не затягують. Розрізають зовнішню нитку стібка, зав’язують шов за рахунок внутрішньої нитки стібка
П-подібний безперервний шов з застосуванням прокладок по лінії шва
При ретроградній ( від шийки ) холецистектомії дотримуються такої послідовності виділення анатомічних структур:
A. cystica, ductus cysticus,ductus hepaticus communis,vesica fellea
Ductus cysticus, ductus choledochus, ductus hepaticus communis, a. cystica, vesica fellea
Ductus choledochus, ductus hepaticus communis,vesica fellea, ductus cysticus
Vesica fellae, a. cystica, ductus cysticus, ductus hepaticus communis
Ductus hepaticus communis, ductus cysticus, a. cystica,vesica fellea
При антеградній холецистектомії дотримуються такої послідовності виділення анатомічних структур:
A. cystica, ductus cysticus,ductus hepaticus communis,vesica fellea
Ductus cysticus, ductus choledochus, ductus hepaticus communis, a. cystica, vesica fellea
Ductus choledochus, ductus hepaticus communis,vesica fellea, ductus cysticus
D. Vesica fellea, a. cystica, ductus cysticus, ductus hepaticus communis
E. Ductus hepaticus communis, ductus cysticus, a. cystica,vesica fellea
337.При splenectomiam можливо порушення кровопостачання fundi gastris внаслідок пошкодження артерій:
Gastricae sinistrae
Gastricas breves
Gastroepiploicae sinistrae
Ramorum oesophageorum a. phrenicae inferiores sinistrae
При pancreatitidem acutam дренування bursae omentalis виконують крізь:
Omentum majorum
Ligamentum hepatogastricum
Ligamentum gastrocolicum
Mesocolonum transversum
Ligamentum piloropancreaticum
349.За допомогою частіше яких інструментів виконується мобілізація intestini tenuis при резекції?
Кроспинних затискачів Більрота
Голки Дешана
Диссекторів
Затискачів Мікуліча
Ким розроблена технологія «кисетного» способу формування кукси кишки?
С.С. Юдіним
Шміденом
Т. Кохером
Дуайеном
Куксу кишки за Дуайеном формують шляхом:
А.Накладанням шва Шмідена, потім Ламбера
В. Занурення в кисет та накладання Z-подібного шва
С. Накладання над затискачем безперервного шва, потім шва Ламбера
З якого шва починають формування анастомозу «бік у бік»?
Шмідена
Ламбера
Альберта-Кохера
Який наскрізний шов накладають на внутрішні губи анастомоза?
Шмідена
Микуліча
Безперервний обвивний
Прибрама
Який наскрізний шов накладають на зовнішні губи анастомоза?
Шмідена
Микуліча
Безперервний обвивний
Прибрама
В якості останнього, IV ряда швів, при формуванні ентероентероанастомозу накладають шов:
Шмідена
Мікуліча
Ламбера
Прибрама
366.Функційно anus praeternaturalis від colostomiae відрізняється тим, що:
Вміст кишки частково поступає природнім шляхом – у пряму кишку
Вміст кишки частково поступає назовні – в приймач
Вміст кишки поступає тільки назовні – в приймач
370.Де, з урахуванням відношення відділів intestini crassi до очеревини, забороняється пересікати кишку та формувати куксу?
В межах coloni ascendentis або descendentis
В межах flexurae coli dextrae
В межах flexurae coli sinistrae
В межах coloni sigmoidei
В межах coloni transversi
При доступі за Волковичем- Д’яконовим шкірний розріз роблять:
Між пупком та симфізом по серединній лінії
Паралельно ligamento inguinali
Перпендикулярно лінії, проведеної від пупка до spinam iliacam anteriorem superiorem, між зовнішньою та середньою третинами цієї лінії
Повздовж marginis lateralis m. recti abdominis dextri з центром розрізу по lineam bispinarum
Поперечно між пупком та симфізом
При доступі до апендиксу за Леннандером розріз шкіри роблять:
Між пупком та симфізом по серединній лінії
Паралельно ligamento inguinali
Перпендикулярно лінії, проведеної від пупка до spinam iliacam anteriorem superiorem, між зовнішньою та середньою третинами цієї лінії
Повздовж marginis lateralis m. recti abdominis dextri з центром розрізу по lineam bispinarum
Поперечно між пупком та симфізом
376.Чому доступ Волковича-Д’яконова вважається «перемінним»?
При необхідності його можна продовжити вверх або униз без зайвих ускладнень
При необхідності розширити доступ можна змінити напрямок розрізу шарів
Розшаровуючи m.obliquum internum et transversum abdominis за ходом волокон, хірург, тим самим, міняє напрямок проходження цих шарів відносно шкірного розрізу
Appendectomia antegrada, sei typica виконується у випадках, коли:
Відросток розташований ретроцекально
Верхівка відростка знаходиться у спайках та не виводиться в рану
Відросток вільно виводиться в рану
Відросток розташований ретроперітонеально
Appendectomia retrograda виконується у випадках, коли:
Відросток розташований ретроцекально
Верхівка відростка знаходиться у спайках та не виводиться в рану
Відросток вільно виводиться в рану
Відросток розташований ретроперітонеально
Етапи типової апендектомії:
А. Ревізія, мобілізація відростка, власне апендектомія, занурення кукси в кисет та накладання Z-подібного шва
В. Ревізія, пересічення відростка, занурення кукси в кисет та накладання Z-подібного шва, мобілізація відростка
С. Ревізія, мобілізація відростка, власне апендектомія
Етапи ретроградної апендектомії:
А. Ревізія, мобілізація відростка, власне апендектомія, занурення кукси в кисет та накладання Z-подібного шва
В. Ревізія, пересічення відростка, занурення кукси в кисет та накладання Z-подібного шва, мобілізація відростка
С. Ревізія, мобілізація відростка, власне апендектомія
Дії хірурга при виконанні «лігатурного» способу апендектомії:
А. Ревізія, мобілізація відростка, власне апендектомія, занурення кукси в кисет та накладання Z-подібного шва
В. Ревізія, пересічення відростка, занурення кукси в кисет та накладання Z-подібного шва, мобілізація відростка
С. Ревізія, мобілізація відростка, власне апендектомія
1.Thorax на передню та задню поверхні поділяють lineae:
A. Axillares anteriores
B. Axillares mediae
C. Axillares posteriores
2.Межою між regionem thoracis anteriorem superiorem та regionem thoracis anteriorem inferiorem ( dexter et sinister) являється :
А. Costa V
В. Costа VI
С. Costа VII
3.Межою між regionem thoracis superiorem posteriorem та regionem thoracis inferiorem posteriore (dexter et sinister ) являється:
А Costа III
В Costа IV
С. Costа V
D. Linea horisontalis на рівні anguli inferioris scapulae.
6.Lamina superficialis fasciae pectoralis формує vaginam fascialem для:
A. M.pectoralis majoris;
B M.pectoralis minoris
С. M.subclavii;
D. Vasorum subclaviorum.
9.Apertura thoracis superior позаду обмежена:
A. Тілом СVII хребця
B. Тілом Th I хребця
C. Тілом Th II хребця
10.B tr.subpectorali regionis thoracis anterioris superioris топографія СНП така:
A. Медіально-v.axillaris, зовні від неї – a. axillaris серед нервів plexus brachialis
B. Медіально-v.axillaris, зовні від неї – a. axillaris, зовні від артеріі - fasciculi plexus brachialis
C. Медіально -v.axillaris разом з нервами plexus brachialis, зовні - v.axillaris.
12. Mm.intercotales interni на протязі міжребрових проміжків розташовані:
A. Від angulis costis до sternum
B. Від cartilaginibus costalibus до columnam vertebralis
C. Від angulis costis до cartilaginibus costalibus
13.В межах trigoni clavipectoralis топографія СНП така:
A. Медіально – v.axillaris,вище та позаду venae axillaris – a axillaris, вище та позаду артерії – plexus brachialis
B. Медіально – a.axillaris (розташована серед fasciculi pl.brachialis ), зовні від неї - v.axillaris
15.У поверхневому субпекторальному просторі розташовані:
A. Nodi lymphoidei
B. A.thoracoacromialis
C. Nn.pecthoralеs medialis et lateralis
D. Nn. intercostales
16.Топографія всередині міжребрового СНП такa:
A. Вище - vena , нижче неї - arteria ,ще нижче- nervus
B. . Вище - nervus , нижче нього - vena ,ще нижче- arteria
22. Mм. intercostales internі позаду розташовані до:
А. columnam vertebralis
В. Angulos costas
23. Мм. intercostales externi спeреду розташовані до:
А. Sternum
В. Cartilagines costales
24. Sulcus costae не захищає:
А. N. іntercostalem
В. А. intercostalem
С. V. intercostalem
25. В spatio іntercostalі вище останніх розташовано:
А. А. іntercostalіs
В. V. intercostalіs
С. N. іntercostalіs
26. А.thoracica interna нижче рівня cartilaginis costalis III розташованa між:
А. Мм. intercostales internos et м. transversum thoracis
В. Fasсiam endothoraсicam et pleuram costalem
28. Особливо небезпечним для життя є пневмоторакс:
А. Відкритий
В. Закритий
С. Клапанний
30. Первинна медична допомога при клапанному пневмотораксі – це:
А. Накладання окклюзійної пов’язки
В. Пункція плевральної порожнини товстою голкою
С. thoracotomia
32. Ваш діагноз при розташуванні запалення між фаціальними футлярами м. pectoralium majoris et minoris?
А. Ретромамарний абсцес
В. Поверхнева субпекторальна флегмона
С. Глибока субпекторальна флегмона
D. Флегмона передньої пeредлопаткової щілини
33. Ваш діагноз при виникненні запалення під м. pectorali mіnore?
А. Ретромамарний абсцес
В. Поверхнева субпекторальна флегмона
С. Глибока субпекторальна флегмона
D. Флегмона передньої пeредлопаткової щілини
35. А.,v. et n. іtercostales захищені margini inferiori costae до:
А. Angulum costae
В. Lineam axillarem posteriorem
С. Lineam axillarem mediam
D. Lineam axillarem anteriorem
41. Дренування cavitatis pleuraе за Бюлау-Петровим виконується за допомогою:
А. Водоструменевого насосу
В. Системи судин, що сполучаються
С. Дренажної трубки з клапаном (палець від гумової рукавички зі зрізаним кінчиком)
42. Thoracoplastica іntrapleuralis виконується з метою:
А. Лікування кавернозного туберкульозу легень
В. Виправлення pectoris exavati
С. Лікування хронічного гнійного плевриту
D. Виправлення pectoris carinati
43. Доступ до піддіафрагмового абсцесу апендикулярного походження виконують через:
А. Cavitatem peritonei
В. Spatium retroperitoneale
С. Ділянку recessus costodiaphragmatici, позаплеврально
45. Найбільш проста операція з приводу клапанного пневмотораксу:
А. Thoracotomia
В. Pneumoraphia
С. Thoracoplastica
D. Дренування cavitatis pleurae
48. Перша медична допомога з приводу відкритого пневмотораксу:
А. Thorаcocentesis
В. Punctio cavitatis pleurae
С. Оклюзійна пов’язка
D. Обробка шкіри навколо рани розчином йоду, асептична пов’язка
50. Капсулу mammae утворює:
А. Fascia pectoralis
В. Fascia superficialis pectoris
С. Fascia clavipectoralis
51. Лімфовузол Зоргіуса розташований:
А. Під clavicula
В. Позаду sterni
С. Під margini m.pectoralis majoris на рівні costae III
D. Під m.pectorali minore
55. Розріз Бека при mastectomii за формою:
А. Поперечно овальній
В. Чотирикутник
С. Вертикально овальний
57. Гінекомастія – це:
А. Вада розвитку mammae
В. Індивідуальна мінливість розмірів та форми грудної залози
С. Захворювання грудної залози гормонального характеру
59. Причиною появи молока крізь рану після розтину субареолярного маститу слід вважати:
А. Підвищення функції mammae
В. Підвищення тиску в вивідних протоках часточок
С. Пошкодження sinus lactiferi
D. Пошкодження капсули mammae
60. Проекція cupulae sinistrae diaphragmae на грудну клітку спереду:
А. Margo superior costae IV
В. Spatium intercostalis IV
С. Margo superior costae VII
D. Spatium intercostalis V
62. Trigonum Bochdaleca diaphragmae розташований між:
А. Partem sternalem et partem costalem
В. Partem costalem et partem lumbalem
65. Cupula dextra diaphragmae знаходиться на рівні:
А. Spatii intercostalis IV
В. Costae V
С. Spatii intercostalis V
66. Trigonum Larrey diaphragmae розташований між:
А. Partem costalem simistram et partem sternalem
В. Partem costalem dextram et partem sternalem
С. Partem costalem dextram et partem lumbalem
D. M’язовими пучками partis lumbalis
73. Hiatus оesophagеus diaphragmae розташовано на рівні:
А. Th10 vertebrae
В. Th11 vertebrae
С. Th12 vertebrae
75. Щілина Морганьї розташована між:
А. Partem costalem dextram et partem sternalem diafragmae
В. Partem costalem sinistram et partem sternalem diafragmae
С. Partem costalem sinistram et partem lumbalem diafragmae
78. З урахуванням топографії передньої границі плеври розроблені:
А. Punctio cavitatis pleurae
В. Thoracocentesis
С. Доступи до pulmonum
D. Доступи до cordis
81. Рідина в cavitate pleurae, насамперед, скупчується в sinu pleurali:
А. Costomediastinali anteriori
В. Phrenicomediastinali
С. Costodiaphragmatico
D. Costomediastinali posteriori
82. Місце вколу голки при пункції cavitatis pleurae:
А.Spatium intercostalis VI або VIIno lineam axillarem media
В. Spatium intercostalis IXабо X – між lineas axillares mediam et posteriorem
С. Spatium intercostalis VIIабо VIII – між lineas axillarem mediam et scаpularem
D. Spatium intercostalis VIIno lineam axillarem anteriorem
85. Для запобігання надходження повітря в cavitatem pleuram при дренуванні за Бюлау-Петровим:
А. Кінець трубки опускають в ємкість з рідиною
В. Підключають систему судин, що сполучаються
С. До трубки підключають електровідсмоктувач
D. На вільному кінці трубки фіксують палець від гумової рукавички зі зрізаним кінцем і опускають в ємкість з рідиною
89. Sceletotopia radicis pulmonis:
А. ThIII-ThV vertebrae
В. ThIVThVI vertebrae
С. ThVThVII vertebrae
D. ТhVIThVIII vertebrae
90. Через radiсem pulmonis dextri перекидається (огинає):
А. V.cava superior
В. V.brachiocephalica dextra
С. V.azyigos
D. V.hemiazyigos
91. Через radicem pulmonis sinistri перекидається (огинає):
А. V.brachiocephalica sinistrа
В. V.hemiazygos
С. V.azygos
D. Arcus aortae
92. Травмування якого нерва під час плевризації кукси bronchi principalis sinistri
супроводжується порушенням серцевої діяльності та функції дихання:
А. Laryngei recurrentis sinistri
В. Phrenici sinistri
С. Vagi sinistri
D. Splanchinici majoris
93. Bronchus в radice pulmoni sinistri відносно судин розташований:
А. Позаду та нижче а.pulmonalis
В. Між vv. pulmonales та а. рulmonalem
С. Спереду і нижче a. et vv. pulmonalium
D. Cпереду та вище a.et vv. pulmonalium
94. Джерелом кровотечі в медіальній частині переднє-зовнішнього доступу до легень може бути артерія:
А. Thoracica lateralis
В. Thoracoacromialis
С. Intercostalis suprema
D. Thoracica interna
95. Під час виділення задньої та верхньої стінок bronchi principalis dextri може бути ушкоджена vena:
А. Brachiocephalica dextrа
В. Hemiazygos
С. Aygos
D. Рulmonalis dextrа
96. Поверхнево в рані при задньо-бічному доступі до radicis pulmonis хірург бачить:
А. Vv. pulmonales
В. A. pulmonalem
С. Bronchum principalem
D. V. brachiocephalicam dextrаm sei sinistram
97. Найбільш яскравий симптом відкритого пневмотораксу:
А. Задуха
В. Ціаноз
С. Кровотеча з рани
D. Особливий звук, який виникає під час проходження крізь рану повітря
Е. Тахікардія – до 120 скорочень у хвилину
98. Більш легко з передньо-бічного доступу до radicis pulmonіs виділяти:
А. Bronchum principalem
В. Vv. рulmonalеs
С. А. рulmonalem
D. Аа.bronchiales
100. Позаду radicis pulmoni розташовані нерви:
А. Vagus
В. Phrenicus
С. Laryngeus recurrens
102. Складові radicis pulmonis sinistri розташовані так:
А. Вище – а. pulmonalis, нижче неї - bronchus princiрalis, ще нижче та попереду – vv. pulmonalеs
В. Вище - bronchus princiрalis, нижче та попереду нього – а. pulmonalis, нижче та попереду артерії – vv. pulmonalеs
104. Складові radicis pulmoni dextri розташовані так:
А. Вище за всіх – а. рulmonalis,нижче та позаду неї-bronchus principalis, нижче та попереду них – vv. pulmonales
В. Вище всіх - bronchus principalis, нижче та попереду нього - а. рulmonalis, ще нижче – vv. рulmonalеs
105. Розташування складових radicis pulmoni в горизонтальній площині:
А. Попереду – vv. рulmonales, позаду них – гілки а. рulmonalis, ще позаду - bronchus principalis
В. Попереду – а. рulmonalis, позаду нeї – bronchus principalis, позаду них - vv. рulmonalеs
106. Хрипота може з’явитися при розташуванні tumoris pulmonis dextri в його:
А. Прикореневій зоні
В. Lobo inferіore
С. Sеgmento apicali lobi superiori
D. Lobo medio
108. Radicis pulmonis розташований ближче до:
А. Faciei anteriori thoracis
В. Faciei posteriori thoracis
109. Передньо-зовнішій доступ до легені у чоловіків:
А. Початок – linea parasternalis на рівні costae III, середина – нижче areolae, продовжують на рівні marginis superioris costae VI до lineae axillaris mediae
В. Початок – linea parasternalis на рівні costae V, середина – нижче areolae, продовжують на рівні marginis superioris costae VII до lineae axillaris mediae
111. На куксу bronchi при pulmonectomiam накладають шов:
А. Однорядний
В. Дворядний
С. Трирядний
112. А. pulmonalem при pulmonectomia перетинають між:
А. Проксимальною лігатурою та прошивною лігатурою
В. Прошивною лігатурою та дистальною лігатурою
113. При pulmonectomiam з приводу численних абсцесів легені обробку складових radicis pulmoni починають з:
А. Судин
В. Bronchi principalis
114. При lobеctomiam vasa lobaria можна прошити за допомогою напівавтоматичного зшивального апаратa:
А. УКС
В. УКБ
С. УКЛ
D. УО
Е. АСЦ
115. Обробку складових radicis pulmoni при pulmonectomiam з приводу бронхоектазів доцільно починати з:
А. А. pulmonalis
В. Vv. pulmonalium
С. Bronchi principalis
116. Якщо mediastinum поділяти тільки на mediastinum anterioris et posterioris, границею слід вважати:
А. Фронтальну площину попереду radicis pulmoni
В. Фронтальну площину позаду radicis pulmonui
119. Нижня границя mediastini superioris є горизонтальна площина на рівні:
А. Apicis pulmonis
В. Злиття vv.brachiocephalicarum
С. Anguli venosi Pirogovi
D. Marginis superioris radicis pulmoni
122. Найбільш попереду в mediastino anteriori розташовано:
А. V.cavа superior
В. Vv. brachiocephalicae
С. Thimus
D. Arcus aortae
124. Під час виконання pericadiotomiae можна пошкодити nervus:
А. Vagus
В. Phrenicus
С. Truncus sympaticus
D. Laryngeus recurrens
127. N. laryngeus recurrens dexter огинає знизу та позаду:
А. Truncum brachiocephalicum
В. А.subclaviam dextram
С. Arcum aortae
128. Між v.cavаm superiorem et pleuram mediastinalm проходить nervus:
А. Vagus
В. Laryngeus recurrens
С. Phrenicus
129. Під час оперативного лікування вивиху exstremitatis sternalis claviculae може бути пошкоджена vena:
А. Cava superior
В. Hemiazygos
С. Thoracica interna
D. Brachiocephalicа
131. Причиною relacsationis diaphragmae після perirardiotomiae може бути:
А. Пошкодження n. vagi
В. Скупчення рідини в sino costodiaphragmatico
С. Пошкодження n. intercostalis
D. Пошкодження n. phrenici
132. Під час виділення arcus aortae при операції з приводу coarctationis aortae необхідно уникати ушкодження:
А. Conus arteriosi
В. А.coronariae sinistrae
С. Ductus arteriosi
D. R.marginalis sinistri a. coronariae sinistrae
133. Яка артерія більш різко гіпертрофується при coarctationem aortae tipicam:
А. Carotis communis sinistra
В. Subclavia sinistra
С. Transversa coli
D. Thoracica interna
Е. Vertebralis sinistra
134. Якщо відвести aortam уперед, v.cavam superiorem – назад, можна бачити вхід в sinum pericardii:
А. Anteriorem superiorem
В. Obliquum
С. Transversum
135. Оглянути sinum оbliquum pericardii можна, якщо:
А. Відвести aortam уперед, v.cavam superiorem – назад
В. Відвести aortam вперед, tr. рulmonalem – назад
С. Зсунути стінку atrii dextri вліво
D. Відвести apicem cordis вперед і догори
Coarctatio aortae tipica – це звуження:
А. Перед відходженням trunci brachiocephalici
В. Між truncum brachiocephalicum et arteriam caroticam communicam sinistram
С. Між а. caroticam communicam sinistram et subсlaviam sinistram
D. В ділянці isthmi aortae (за а. subсlavia sinistra)
141. Поряд з ducto arterioso розташований нерв:
А. Рhrenicus sinister
В. Truncus sympathicus
С. Splanchnicus major sinister
D. Laryngeus recurrens sinister
142. Природжений дефект septi interventrucularis розташований в межах:
А. Partis muscularis
В. Partis membranaceae
146. Загальною рисою вад Фалло є:
А. Дефект septi interatrialis
В. Дефект septi interventricularis
С. Звуження tr. рulmonalis
D. Arcus aortae duplex
147. При хірургічному лікуванні ІХС використовують допоміжні джерела кровопостачання серця:
А. Rr. mediastinales
В. А.pericardiacophrenicam
С. Rr.bronchiales
D. Rr.thymicos
Е. R.circumflexum a. сoronariae sinistrae
148. Ефективним буде лігування а. thoracicae internae при ІХС:
А. Вище розподілу на кінцеві гілки
В. Вище відгалуження а.pericardiacophrenicae
С. Нижче відгалуження а.pericardiacophrenicae
D. На рівні spatii intercostalis V
149. Основні гілки а.coronariae cordis dextrae:
А. R.interventricularis anterior
В. R.circumflexus
С. R.іnterventricularis рosteror
151. Які зміни з боку серця виникають при вадах Фалло:
А. Гіпертрофія ventrculi dextri
В. Гіпертрофія ventrculi sinistri
С. Розширення trunci pulmonalis внаслідок підвищення тиску в ньому
D. Гіпертрофія atrii dextri cordis
Е. Гіпертрофія atrii sinistri cordis
152. Для збільшення об’єму крові у малому колі кровообігу при вадах Фалло оперативним шляхом створювали додаткову ваду:
А. Coarctationem aortae
В. Відкритий ductum arteriosum
С. Дефект septi interventricularis
D. Дефект septi interatrialis
153. При виконанні термінової операції з приводу поранення серця доцільно використовувати доступ:
А. Thoracotomiam bitranspleuralem transversam
В. Sternotomiam longitudinalem
С. За Ле Фором
D. Thoracotomiam lateralem на рівні sрatii intercostalis V
154. Яка thoracotomia extrapleuralis частіше використовується з приводу комбінованих вад серця?
А. За Джaнeлідзе
В. За Кохером
С. Sternotomia longitudinalis
D. За Реном
155. Якa операція виконуeться при ваді, за якою кров під час систоли з аорти надходить до tr. pulmonalis?
А. Commissurotomia mitralis
В. Аортовінцеве шунтування
С. Ligatura ductus arteriosi
D. Anastomosis v.cavae superiorae сum а. pulmonalі dextra
157. При набутій ваді valvulae mitralis з перевагою звуження частіше виконують:
А. Аортовінцеве шунтування
В. Пересадку серця
С. Anastomosis а.thoracicae internae cum a.coronaria dextrа
D. Протезування клапану
Е. Commissurotomia mitralis
158. При набутій ваді valvulae mitralis з перевагою недостатності виконують:
А. Пересадку серця
В. Commissurotomia mitralis.
С. Аортовінцеве шунтування
D. Протезування клапану
Е. Операцію Фієскі
159. Де формують отвір для виконання закритої пальцевої сommissurotomiae:
А. В стінці atrii dextri cordis
В. В стінці atrii sinistri cordis
С. В auricula sinistra
D. В стінці ventriculi sinistri
Е. В аорті
160. Голку при пункції cavitatis pericardii за Ларреєм вколюють:
А. В spatio intercostali III зліва від sternі
В. В spatio intercostali IV по lineam parasternalem sinistram
С. В лівому куті між arcu costae та основою pr.xiphoidei
D. В spatio intercostali V зліва від stеrni
161. Голку при пункції cavitatis pericardii за Марфаном вколюють:
А. В лівому куті між arcu costae та основою pr.хiphoidei
В. В spatio intercostali IV зліва
С. В spatio intercostali V зліва
D. Під apice pr.хiphoidei
162. Вколювати голку під apice pr.хiphoidei при пункції cavitatis pericardii запропонував:
А. Джанeлідзе
В. Марфан
С. Ларрей
D. Шапошников
Е. Пирогов
163. Рunctio cavitatis pericardii за Ларреєм або Марфаном є:
А. Позаплевральною
В. Крізьплевральною
164. Кровотечу з рани серця під час операції з приводу його поранення зупиняють:
А.Тампонуванням
В. За допомогою кровоспинних затискачів
С. Тимчасовим здавленням vv.cavarum
D. Пальцем
165. Вколювати голку в лівому куті між arcum costae та pr.хiphoideum при пункції cavitatis pericardii запропонував:
А. Марфан
В. Ларрей
С. Пирогов
D. Шапошников
166. При значному зрощенні cuspidum anterioris et posterioris valvae mitralis
сommissurotomia виконується шляхом:
А. Роз’єднання cuspidum кровоспинним затискачем, уведеним крізь auriculum atrii sinistri
В. Розтину зрощення скальпелем, крізь розріз стінки atrii cordis
С. Розтину зрощення ножицями
D. Застосування коміссуротомів
167. Якщо при ІХС дистальна частина а.coronariae прохідна, виконують:
А. Аортовінцеве шунтування
В. Пересадку серця
С. Omentocardiopexiam
D. Extirpationem ganglii stellati
168. V.azygos впадає в:
А. V.brachiocephalicam dextram
В. V.subclaviam dextram
С. V.pulmonalem dextram
D. V.cavam superiorem
169.Ganglia partis thoracicae tr.sympathici розшукують?
А. В tela parapleurali
В. Між fasciam thoracicam et membranam intercostalem internam
С. В товщі f. endothoracicae
170. Операція Вайнберга при ІХС- це:
А. Omentocardiopexia
В Miocardiopexia
С. Аорто- вінцеве шунтування
D. Вшивання a.thoracicae internae в miocardium
174. Commissurotomia виконується крізь:
A. Auriculam dextram
B. Apicem cordi
C. Стінку atrii
175. Пальцева commissurotomia при stenosim valvae mitralis виконується крізь:
A. Atrium sinistrum cordis
B. Ventriculum sinistrum
C. Auriculam dextram
D. Auriculam sinistram
E. Atrium dextrum cordis
177. Операція Фієскі при ІХС- це:
A. Implantatio a.thoracicae internae в товщу міокарда
B. Omentocardiopexia
C. Ligatura aa.thoracicae internae
179. Arcum aortae знизу та позаду огинає:
A. N.vagus sinister
B. N.laryngeus reccurens
C. Ductus arteriosus
D. Bronchus principalis sinister
181.Під час лігування ductus arteriosi слід запобігти пошкодження нерва:
A. Phrenici
B. Laryngei recurrentis
C. Splanchnici majoris
182.Причиною хрипоти при ligaturam ductus arteriosi може бути пошкодження нерва:
A.Vagi sinistri
B. Vagi dextri
C. Laryngei superiori
D. Laryngei recurrentis sinistri
E. Fhrenici sinistri
187.Найбільш фізіологічним анастомозом для збільшення надходження крові в мале коло кровообігу слід вважати анастомоз між:
A. A.subclaviam sinistram et a.pulmonalem sinistram
B. Aortam descendentem et a.pulmonalem sinistram
C. V.cavam superiorem et a.pulmonalem
188.За Б.В.Петровським покращити кровопостачання міокарду можливо шляхом виконання:
A. Diaphragmocardiopexiae
B. Miocardiopexiae
C. Omentocardiopexiae
195. Ductus thoracicus впадає в:
A. V.cavam superiorem
B. V.hemiazygos
C. Angulum venosum sinistrum
D. V.jugularem internam sinistram
196. Truncus sympaticus dexter розташований:
A. Латерально та позаду v.cavae inferiorae
B. Латерально та позаду від v.azygos
C. Латерально та позаду від oesophagi
197. N.vagus sinister відносно oesophagi розташований на його стінці
A. Передній
B. Задній
198.Для видалення tumoris в parte media oesophagi частіше використовується доступ:
A. Торакоабдомінальний
B. Правосторонній бічний в spatio intercostali V
C. Лівостороння торакотомія в spatio intercostali VII
199. До partEM inferiorEM oesophagi частіше використовують доступ:
A. Лівосторонній в spatio intercostali VII
B. Грудочеревний
C. Позаплевральний задній
200. Для пластики стравоходу за Ру- Герценом- Юдиним використовують трансплантант з:
A. Intestini tenue
B. Intestini crassi
C. Curvaturae majois gastris
201. Трансплантант при пластиці стравоходу за Ру-Герценом-Юдиним проводять:
A. Попереду sterni
B. Позаду sterni
C. Позаду ребер позаплеврально
D. Позаду ребер крізьплеврально
202. При пластиці стравоходу за Ру-Герценом-Юдиним трансплантат готують та проводять:
A. З тонкої кишки, попереду грудини
B. Зі шлунка, позаду ребер
C. З товстої кишки, позаду ребер
206. Aorta позаду oesophagi розташована на рівні:
A. ThI-ThIV хребців
B. ThV-ThVII хребців
C. Нижче ThIX хребця
209.Межею між верхньою та середньою третинами oesophagi є:
A. Margo superior arcus aortae
B. Margo inferior arcus aortae
C Margo superior bronchi principalis sinistri
D. Margo inferior bifurcationis tracheae
214.Першим успішно пересадку серця виконав:
A.Веск
B.K.Barnard
C.De.Bakej
D.В.І Шумаков
215.Значний внесок у розвиток кардіології в Україні зробили?
A.А.А. Шалімов
B.В.Д. Добромислов
C.Ю.К. Шимановський
D.Н.М. Амосов
216.Хто з українських вчених відомий розробкою доступів до стравоходу?
A. В.Д. Добромислов
B.В.А. Караваєв
C.В.П. Воробьев
D.Н.К. Лисенков
217.Коли та в якій державі виконана перша успішна пересадка сердця?
A. 1964, США
B. 1967, Південноафриканська Республіка
C. 1968, Франція
D. 1971, Англія
E 1970, Росія
218. Яка операція виконується при хронічному запаленнi осердя (панцирному серці)?
A.Pericardiotomia та дренування cavitatis pleurae
B.Punctio cavitatis pericardii
C.Pericardiotomia, промивання cavitatis pericardii, pericardioraphia (великі проміжки між швами)
D.Pericardectomia
219.Трикутник безпеки А.Р. Войніч-Сяноженського - це:
A.Area interpleurica superior- дозволяє позапреврально підійти до glandulae thymi
B.Проміжок між plicaes pleurae anteriores на рівні costae III-IV – дозволяє підійти позаплеврально до судин basis cordis
C.Частина fasiei sternocostalis pericardii, яка вільна від плеври – дозволяє позаплеврально підійти до перикарду, серця.
223. Mediastinitis posterior можe виникати як ускладнення флегмон клітковинних просторів шиї:
A. Interaponevrotici suprasternalis
B. Spatii vasonervori
C. Spatii retrovisceralis
D. Spatii prevertebralis
E. Previsceralis
227.З метою проведення lymphosorbtionis ductus thoracicum оголюють:
A.Над hiatu aortico diaphragmae на правому півколі aortae.
B.Між oesophagum та v.azygos на рівні Th VIII – VII хребців
C.В місті впадiння в angulum venosum N.I.Pirogovi
228.Опікові звуження стравоходу частіше вдається виліковувати шляхом:
A.Бужування різними способами
B. Resectio oesophagi та пластики дефекту
C.Пластики за Ру-Герценом-Юдіним
230. До передньої групи паріетальних лімфовузлів грудної порoжнини відносять:
A. N.l. sternales
B. N.l. tracheales
C. N.l. mediastinales anteriores
231. До задньої групи паріетальних лімфовузлів грудної поржнини відносять:
А. N.l. intercostales posteriores
B. N.l. mediastenales posteriores
C. N.l. paravertebrales
245. При пораненні м’яких тканин ззовні від m.pectoralis minoris ( в межах trigonisubpectoralis) основним джерелом кровотечі може бути:
A. Vasa thoracica interna
B. Vasa thoracica lateralis
C. Rr. pectorales a. et v. thoracoacromialium
246. Піхву для m. trapezii et m. latissimi dorsi формує:
A. Lamina superficialis fasciae pectoralis
B. Lamina profunda fasciae pectoralis
C. Fascia thoracolumbalis
247. Піхву для m. levatoris scapulae, mm. rhomboideorum, mm. serratorum формує:
A. Lamina superficialis fasciae pectoralis
B. Lamina profunda fasciae pectoralis
C. Fascia thoracolumbalis
248. Фасція, яка формує піхву для m. erectoris spinae, має назву:
A. Pectoralis
B. Clavipectoralis
C. Superficialis
D. Thoracolumbalis
254. Під час ПХО ран грудей для ефективної зупинки кровотечі з a. intercostali необхідно:
А. Виділити та лігувати тільки центральний кінець судини (який іде від аорти)
В. Виділити та лігувати тільки периферичний кінець судини (який іде від a. thoracicaе internaе)
С. Виділити та лігувати обов’язково центральний та периферичний кінці судини)
D. Не має значення, тому що значної кровотечі при пошкодженні a. іntercostalis не виникає
255. З поверхневих вен грудей у формуванні порто-кавальних анастомозів при портальній гіпертензії найбільше значення мають вени:
A. Thoracicae internae
B. Thoracicae laterales
C. Thoracoepigastricae
D. Rr. perforantes v. thoracoacromialis
259. Втягування шкіри при злоякісному процесі в молочній залозі пояснюється тим, що:
А. Розповсюдження метастазів (інфільтрація лімфатичних судин) іде переважно за участю лімфатичних судин шкіри (поверхневого ареолярного сплетення)
B. Між поверхневим та глибоким ареолярним сплетеннями є численні анастомози, які сприяють розповсюдженню процесу і в напрямку шкіри
С. Переважає напрямок відтіку лімфи з паренхіми залози в лімфатичні судини шкіри і далі в реґіонарні лімфатичні вузли
261. Від медіальних квадрантів молочної залози лімфа переважно відтікає в лімфатичні вузли:
А. Axillares, вузол Зоргіуса
B. Infraclaviculares, supraclaviculares
C. Parasternales
D. Retromammares, interpectorales
E. Cervicales laterales profundos inferiores
266. При обмежених абсцесах mammae для скорочення терміну лікування запропоновано:
А. Виконувати один радіальний розріз
В. Дренувати з півмісяцевого розрізу за ходом шкірної складки під залозою
С. Рану частково (до дренажів) зашивати
D. Видалення ділянки абсцесу з накладанням первинного або первинно-відстроченого шва
277. В середньому (за PNA) середостінні розташовані нерви:
А. Trunci sympathici (в межах границь)
В. Nn. vagi (в межах границь)
С. Nn. phrenici (в межах границь)
281. Границею між переднім та середнім середостінням (за PNA) являється:
А. Facies anterior pericardii
В. Facies anterior bifurcationis tracheae
С. Facies posterior pericardii
D. Facies posterior bifurcationis tracheae
285. Sceletotopia правої границі серця:
А. Лінія між верхнім краєм хряща costae II у місця прикріплення останнього до грудини та верхнім краєм хряща costae III на 1-1,5 см ззовні від marginis dextri sterni, далі – дугоподібно до точки на 1-2 см від marginis dextri sterni на рівні costae V
В. Лінія між верхнім краєм хряща costae III у міста прикріплення до sterni дугоподібно до costae V справа від грудини на 1-2 см
286. Sceletotopia лівої границі cordis:
А. Від точки на 2 см ззовні від краю sterni на рівні costae II, дугоподібно до п’ятого міжребрового проміжку на відстані 1,5-2 см присередньо від l. medioclavicularis
В. Від нижнього краю costae I у місті прикріплення останнього до sterni, на рівні costae II – ззовні на 2 см від marginis sinistri sterni, на рівні costae III – на 2-2,5 см ззовні від marginis sterni, далі – дугоподібно до п’ятого міжребрового проміжку на відстані 1,5-2 см присередньо від l. medioclavicularis
296. В кровопостачанні верхньої третини oesophagi приймають участь, в основному гілкиi:
А. A. subclaviae, a. thyreoideae inferioris
В. Aortae – rami bronchiales
С.Aortae –rami oesophagei
D. Trunci brachiocephalici
E. Aa. intercostalium
5.Границею між передньо-бічною та задньою стінками живота являється:
А. Лінія Лесгафта (від кінця XI ребра до клубового гребня)
В. Продовження lineae axillaris anterioris
C. Зовнішній край m.errectoris spinae
6.Cavitatem peritonei обмежують:
А. Peritoneum parietale
B. Fascia endoabdominalis
C. Fascia retroperitonealis
9. Lineam horisontalem superiorem для розподілу передньо-бічної стінки живота на ділянки проводять між:
А. Кінцями costas XI
B. Найнижчими точками costas X
C. Кінцями costas XII
10. Lineam horisontalem inferiorem для розподілу передньо-бічної стінки живота на ділянки проводять між:
А. Cristas iliacas
B. Spinam iliacam anteriorem superiorem
C. Spinam iliacam anteriorem inferiorem
12. Вертикальні лінії для розподілу передньо-бічної стінки живота на ділянки проводять:
А. Як продовження linearum medioclavicularium
B. Як продовження linearum axillares anteriorum
C. По зовнішнім краям mm. rectorum abdominis
17. Розподіл передньо-бічної стінки живота на дев’ять ділянок необхідно враховувати, насамперед, при вивченні:
А. Голотопії органів черевної порожнини:
В. Пошарової будови передньо-бічної стінки
С. Іннервації передньо-бічної стінки
D. Кровопостачання передньо-бічної стінки
28. Lamina superficialis fasciae superficialis abdominis:
A. Прикріплюється до lig. inguinalis
B. Переходить на стегно поверх lig. inguinalis
C. В межах lig. inguinalis зростається з lamina profunda fasciae superficialis
29. Lamina profunda fasciae superficialis:
A. Зростається з lig. inguinalis
B. Продовжується на стегно поверх lig. inguinalis
C. Зростається з aponeurosi m. obliqui externi abdominis.
31. Запалення з передньо-бічної стінки живота не розповсюджується нижче lig. inguinalis при розташуванні між :
A. Laminam superficialem et laminam profundam fasciae superficialis abdominis
B. Laminam profundam fasciae superficialis abdominis et aponeurosim m. obliqui externi abdominis
C. Aponeurosim m. obliqui externi abdominis et m. obliquum internum abdominis
33. Розрізом передньо-бічної стінки справа біля пупка у дітей можна пошкодити:
А. Urachum
B. A. umbilicalem
C. V. umbilicalem
D. A. epigastricam superiorem
36. Розрізом, облямовуючим пупок справа у дорослих, можна пошкодити:
А. Lig. falciforme hepatis
B. Lig. coronarium hepatis
C. Vasa epigastrica superior
D. Lig. teretem hepatis
38. Будову vaginae m. recti abdominis слід розглядати відносно (вище або нижче):
А. Lineae horisontalis на рівні umbilici
B. Lineae cristarum
C. Lineae arcuatae (Douglasi)
40. Epigastrium іннервують переважно нерви:
А. Intercostales V-VIII
B. Intercostales VII-IX
C. Subcostalis
41. Mesogastrium іннервують переважно нерви:
А. Intercostales VIII-XI
B. Intercostales X-XI
C. Sudcostalis
44. Lamina posterior vaginae m. recti abdominis нижче l. arcuatae – це:
А. Aponeurosis m. obliqui interni abdominis (задній листок).
В. Aponeurosis m. transversi abdominis
C. Fascia transversalis
46. A. epigastrica superior відносно m. recti abdominis проходить:
А. По ходу м’яза між aponeurosim m. transversi abdominis та f. transversalem
B. Позаду м’яза в межах vaginae m. recti abdominis
47. A. epigastria inferior розташована між:
А. Fasciam transversam та peritoneum perietale
B. Laminam posteriorem vaginae m. recti abdominis та m. rectum abdominem
50. Aa. intercostales et aa. lumbales в межах передньо-бічної стінки живота розташовані між:
А. M. obliquum externum et m. obliquum internum abdominis
B. M. obliquum internum abdominis et m. transversum abdominis
C. M. transversum abdominis et f. transversalem
51. Нерви, які іннервують передньо-бічну стінку живота, мають хід:
А. Поперечно вісі тіла
B. Знизу вверх, ззаду наперед
C. Зверху вниз та ззаду наперед
52. Linea semilunaris (Spigelii) представляє собою лінію переходу м’язової частини в апоневротичну м’яза:
А. Obliqui externi abdominis
B. Obliqui interni
C. Transversi abdominis
54. Перехід апоневрозів широких м’язів живота у склад laminae anteriori vaginae m. recti abdominis утворює:
А. Lineam semilunarem (Spigelii)
B. Falcem inguinalem
C. Lineam arcuatam (Douglasi)
55. Причиною післяопераційної вентральної грижі при первинному заживленні рани являється, насамперед:
А. Порушення кровопостачання м’язів
В. Пошкодження м’язів
С. Порушення іннервації м’язів
56. При розрізах в межах бічної ділянки живота слід враховувати, що нерви, які її іннервують, розташовані між:
А. M. obliquum externum та m. obliquum internum
B. M. obliquum internum та m. transversum
C. M. transversum та fasciam transversalem
59. При портальній гіпертензії кров із системи v. portae hepatis надходить в вени передньо-бічної стінки живота по вені (венам):
А. Thoracoepigastricae
B. Lumbalibus
C. Paraumbilicalibus
62. Запальний процес в межах vaginae m. recti abdominis без перешкод розповсюджується між:
А. Laminam anteriorem vaginae et m. recti
B. M. rectum et laminam posteriorem vaginae
63. Розповсюдженню запального процесу між laminam anteriorem vaginae m. recti abdominis та m. rectum заважають:
А. Численні сполучнотканинні перетинки
В. Intersectiones tendineae
64. Linea alba abdominis більш звужена:
А. Вище пупка
В. На рівні пупка
С. Нижче пупка
65. Plica umbilicalis mediana – це складка над:
А. V. umbilicali
B. A. umbilicali
C. Uracho
D. Vasis epigastris inferioribus
66. Plica umbilicalis medialis – це складка над:
А. V. umbilicali
B. A. umbilicali
C. Urachus
D. Vasis epigastris inferioribus
67. Plica umbilicalis lateralis – це складка над:
А. V. umbilicali
B. A. umbilicali
C. Uracho
D. Vasis epigastris inferioribus
70. Fossam inguinalem lateralem обмежують :
A. Plica umbilicalis mediana
B. Plica umbilicalis medialis
C. Plica umbilicalis lateralis
71. Передньо-бічна стінка живота ослаблена в межах fossae inguinalis lateralis за рахунок відсутності там:
А. M. obliqui interni abdominis
B. M. transversi abdominis
C. F. transversalis
D. Peritonei parietalis
78. Trigonum inguinale вважається більш слабким, якщо spatium inguinale має форму:
А. Овала
В. Щілини
С. Кола
D. Трикутника
81. Стегнові грuжі значно частіше виникають у:
А. Чоловіків
В. Жінок
82. Які статеві особливості топографії сприяють виникненню стегнових гриж частіше у жінок:
А. Більші розміри anuli femoralis
B. Більші розміри hiatus sapheni
C. Слабкість lig. lacunarae
D. Слабкість laminae profundae fasciae latae
83. У дітей частіше виникають природжені грижі:
А. Umbilicales
B. Inguinales
C. Femorales
D. Hernia Spigelii
84. Формування природженої пахвинної грижі пов’язано з порушенням процесу:
А. Розвитку широких м’язів передньо-бічної стінки живота в межах regionis inguinalis
B. Облітерації processus vaginalis peritonei
C. Розвитку яечка
D. Розвитку m.cremaster та fasciae cremastericae
89. Грижовий мішок при вентральних грижах – це:
A. Fascia transversalis
B. Peritoneum parietale
С. Peritoneum viscerale
D. Aponeurosis m. obliqui externi abdominis
90. Грижовий мішок при природженій пахвинній грижі – це:
А. Fascia transversalis
B. Aponeurosis m. obliqui externi abdominis
C. Processus vaginalis peritonei
D. Lamina parietalis tunicae vaginalis testis
91. Ковзною називають грижу, при якій:
А. Грижовим вмістом обов’язково являється порожнистий орган, який сковзає в мішок при формуванні грижі
В. Частина стінки грижового мішка формується за рахунок стінки порожнистого органа
С. Грижа, при якій грижовими воротами являються природні отвори, наприклад: canalis obturatorius, foramina supra -et infrapiriformis та ін.
92. Грижа Ріхтера – це грижа при якій:
А. Защемлюється в грижових воротах стінка кишки
В. Порушується життєздатність кишкових петель, частина яких знаходиться в грижовому мішку та петлі, яка знаходиться в черевній порожнині за рахунок здавлення брижі.
С. Частина стінки грижового мішка формується за рахунок стінки порожнистого органа
93. W-подібне або ретроградне защемлення – це різновид защемленої грижі, при якій:
А. Защемлюється в грижових воротах стінка кишки
В. Порушується кровообіг петлі кишки, яка знаходиться в черевній порожнині за рахунок здавлення брижі заразом з петлями, які розташовані в грижовому мішку.
95. Невправимі грижі, це грижі, при яких:
А. В черевну порожнину не вправляється грижовий мішок за рахунок зрощень зі стінками пахвинного каналу, грижовий вміст вправляється.
В. Не вправляється грижовий вміст за рахунок зрощень з грижовим мішком
98. Hernia lineae semilunaris Spigelii – такий діагноз ставлять, якщо грижове випинання розташовано:
А. По передній серединній лінії між мечоподібним відростком та пупком:
В. В куті між пахвинною зв’язкою та прямим м’язом живота
С. Біля marginis lateralis m. recti abdominis
99. Грижовим мішком являється канал Нука:
А. У дітей – при пупковій грижі
В. У хлопчиків – при природженій пахвинній грижі
С. У дівчаток – при природженій пахвинній грижі
100. Канал Нука – це:
А. Необлітерована частина ductus omphaloenterici
B. Необлітерована частина urachus
C. Сліпе випинання peritonei parietalis, розташоване в canali inguinali у жінок.
104. До складу верхньої стінки canalis inguinalis в нормі (за Купріяновим та Кукуджановим) відносяться:
А. M. obliquus externus abdominis
B. M. obliquus internus
C. M. transversus abdominis
D. Fascia transversalis
105. Задня стінка canalis inguinalis – це:
А. M. obliquus internus abdominis
B. M. transversus abdominis
C. Fascia transversalis
D. Peritoneum parietale
109. Crus mediale aponeurosis m. obliqui externi abdominis прикріплюється до:
А. Tuberculum pubici
B. Marginem superiorem symphysis pubicae
C. Eminentiam iliopubicam
110. Crus laterale aponeurosis m. obliqui externi abdominis прикріплюється до:
А. Tuberculum pubici
B. Marginem superiorem symphysis pubicae
C. Eminentiam iliopubicam
113. Anulum inguinalem profundum укріплюють:
А. Колове потовщення fasciae transversalis
B. Falx inguinalis
C. Lig. interfoveolare
D. Fibrae intercrurales
114. Грижовий мішок при пахвинній грижі не опускається нижче lig. inguinalis тому, що цьому заважає:
А. Численні сполучнотканинні перетинки між шкірою та aponeurosi m. obliqui externi abdominis
B. Зрощення з lig. inguinali laminae superficialis fasciae superficialis abdominis
C. Зрощення з lig. inguinali fasciae Tompsoni та fasciae propriae abdominis
E.
118. По завершенні процеса облітерації processus vaginalis peritonei від його зостаються:
А. Rudimentum processus vaginalis (lig. vaginale)
B. Fascia spermatica interna
C. Tunica vaginalis testis
D. Fascia spermatica externa
119. Hernia femoralis – це грижa, якa виникаe:
А. Тільки в межах lacunae vasori
B. Тільки в межах lacunae musculori
C. В межах lacunae vasori et musculori
120. Hernia femoralis typica – це грижа, при якій грижові ворота формуються:
А. В межах lacunae musculori біля n. femoralis
B. Між lig. lacunarem та vaginam v. femoralis
C. Між arcum iliopectineum et a. femoralem
121. В межах lacunae vasori найбільш слабким місцем являється проміжок між:
А. Arcum iliopectineum et vaginam a. femoralis
B. A. femoralem et v. femoralem
C. Vaginam v. femoralem et lig. lacunarem
122. Anulus femoralis profundus при типовій стегновій грижі формується в межах:
А. Щілини між arcum iliopectineum et a. femoralem
B. Щілини між arcum iliopectineum et n. femoralem
C. Anulum femoralem
123. Anulus femoralis – це проміжок між:
А. Vaginam v. femoralem et lig. lacunarem
B. Lig. pectinealem (Cooperi) et vaginam vasorum
C. M. iliopectineum et arcum iliopectineum
127. Hernia femoralis typica формується за xодом:
А. N. femoralis
B. M. iliopsoatis
C. V. femoralis
D. A. femoralis
128. Anulus femoralis superficialis – це:
А.Проміжок між vaginam v. femoralis et lig. lacunarem
B. Fossa femoralis
C. Hiatus saphenus
D. Проміжок між a. femoralem et arcum iliopectineum
131. Canalis femoralis – це проміжок між:
А. Anulum femoralem et hiatum saphenum sei fossam ovalem
B. Fossam femoralem et fossam iliopectineam
C. Fossam femoralem et hiatum saphenum
134. Значна кровотеча при наявності “corona mortis” пояснюється пошкодженням a. obturatoriae тому, що вона:
А. Змінює своє положення при формуванні herniae femoralis
B. Відходить не від a. iliacae internae, а від a. epigastricae inferioris
141. “Caput medusae” виникає при:
А. Тромбозі однієї з брижових артерій
В. Порушенні прохідності trunci coliaci
C. Порушенні прохідності однієї з v. iliaca communi
D.Підвищення тиску в системі v.portae hepatis
142. “Caput medusae” – це:
А. Розширення глибоких вен передньо-бічної стінки живота та анастомозів між ними, яке виявляється за допомогою рентгенконтрастного дослідження:
В. Розширення поверхневих вен та анастомозів між ними в regione umbilicali, яке виявляється тільки за допомогою рентгенконтрастного дослідження
С. Розширення поверхневих вен та анастомозів між ними в regione umbilicali, яке помітне при звичайному огляді хворого
143. Перший етап операції на органах черевної порожнини – доступ крізь передньо-бічну стінку, має назву:
А. Laparostomia
B. Lumbotomia
C. Laparotomia
D. Lumbostomia
149. Які лапаротомні доступи за напрямком найбільш порушують іннервацію передньо-бічної стінки:
А. Косі
В. Поперечні
С. Повздовжні: трансректальні, параректальні
D. Повздовжні: верхні, середні, нижні серединні
150. Параректальний розріз в межах epigastrii ушкоджує гілки nn. intercostalium:
A. V,VI
B. VI,VII
C. VII, VIII, IX
D. X, XI
E. XI, XII
151. Параректальний розріз в межах mesogastrii ушкоджує гілки nn. intercostalium:
A. VI, VII
B. VII, VIII, IX
C. IX, X, XI
D. X, XI
E. XI, XII
152. Параректальний розріз в межах hypogastrii ушкоджує гілки нервів та нерви :
А. VII, VIII, IX intercostalium
B. X, XI intercostalium
C. XII ( subcostalis) та nn. iliohypogastricum, ilioinguinalem
D. Nn. iliohypogastricum, ilioinguinalem
153. Причиною виникнення післяопераційної грижі після параректального розрізу на рівні epigastrii та mesogastrii являється:
А. Порушення кровопостачання m. recti abdominis за рахунок ушкодження гілок aa. intercostalium
B. Порушення іннервації m.recti abdominis за рахунок ушкодження нервів plexus lumbalis
C. Значне ушкодження м’язів
D. Порушення іннервації m.recti abdominis за рахунок ушкодження гілок nn. intercostalium
154. Виникнення симптомів при нирковій колиці, схожих на симптоми апендициту, пояснюється ірадіацією болю за ходом нервів:
А. N. vagi
B. Гілок trunci symphathici
C. Гілок nn. vagorum et trunci sympathici
D. N. iliohypogastrici et. n. ilioinguinalis
155. Виникнення симптомів при правосторонній крупозній пневмонії, схожих на симптоми апендициту, пояснюється ірадіацією болю за ходом нервів:
А. Nn. vagi
B. Гілок trunci sympathici
C. Гілок nn. vagorum et trunci sympatici
D. Nn. intercostalium
156. У дітей, жінок при невеликій herniam umbilicalem використовують розріз:
А. Півмісяцеподібний вище пупка
В. Півмісяцеподібний за складкою шкіри нижче пупка
С. Ad lineam medianam anteriorem, облямовуючи пупок справа
D. Ad lineam medianam anteriorem, облямовуючи пупок зліва
157. К.М. Сапежко при herniam umbilicalem запропонував виконувати розріз:
А. Півмісяцеподібний нижче пупка
В. Овальний з видаленням пупка
С. Ad lineam medianam anteriorem, облямовуючи пупок зліва
D. Ad lineam medianam anteriorem, облямовуючи пупок справа
158. Мейо запропонував при herniam umbilicalem виконувати розріз:
А. Півмісяцеподібний нижче пупка за складкою шкіри
В. Ad lineam medianam anteriorem, облямовуючи пупок зліва
С. Овальний з видаленням пупка
159. Найбільш складним за технологією при типових грижосіченнях являється етап:
А. Доступ
В. Виділення та видалення грижового мішка
С. Укріплення слабкого місця
165. Виділення та маніпуляції з funiculo spermatico необхідно виконувати зі збереженням нерва:
А. Iliohypogastrici
B. Subcostalis
C. Ilioinguinalis
D. Genitofemoralis
166. Яка це буде грижа, якщо грижовий мішок при ревізії знайдено біля funiculi spermatici, зсередини від останнього?
А. Inguinalis obliqua
B. Inguinalis directa
C. Femoralis
D. Supravesicalis
167. Яка це буде грижа, якщо грижовий мішок знайдено у складі funiculi spermatici після розсічення fasciarum spermaticarum externae et internae?
A. Inguinalis obliqua
B. Inguinalis directa
C. Supravesicularis
D. Linae arcuatae Douglasi
168. Яка це буде грижа, якщо шийка грижового мішка знайдена між vaginam v. femoralis та lig. lacunarem?
A. Inguinalis obliqua
B. Inguinalis directa
C. Supravesicalis
D. Femoralis typica
169. Яка це буде грижа, якщо при виділенні грижового мішка разом з дном останнього в рану виведено яєчко?
А. Inguinalis obliqua congenita (природжена)
В. Inguinalis obliqua formata (набута)
С. Supravesicalis
170. Топографоанатомічні особливості якої грижі являються предумовами пошкодження стінки порожнистого органа при видiленні грижового мішка?
А. Ріхтера
В. Природженої
С. Ковзної
D. Спігеліевої
171. При неускладненої herniam inguinalem obliquam у дорослих можуть обмежитися пластикою (укріпленням) тільки:
А. Parietis posterioris canalis inguinalis
B. Parietis anterioris canalis inguinalis
C. Parietis anterioris canalis inguinalis шляхом тільки звуження anuli inguinalis superficialis
172. При неускладненої herniam inguinalem directam передбачено укріплення:
А. Parietis anterioris canalis inguinalis
B. Parietis posterioris canalis inguinalis
C. Тільки звуження anuli inguinalis superficialis до норми
D. Ліквідування canalis inguinalis як анатомічного утворення
175. Укріплення parietis anterioris canalis inguinalis тільки за рахунок подвоєння aponeurosis m. obliqui externi abdominis (створення дуплікатyри) запропонував:
А. Бобров
Б. Жирар
С. Бассіні
D. Постемський
E. Мартинов
182. Набряк калитки на другий день після herniotomiae obliquae пояснюється тим, що:
А. При відновленні anuli inguinalis superficialis шов був накладений близько до tuberculum pubicum
B. Margines inferiores mm. obliqui interni et transversi abdominis підшиті до lig. inguinale зі значним натягом
С. Верхній клапоть aponeurosis m. obliqui externi abdominis підшитий до lig. inguinale зі значним натягом
D. При відновленні anuli inguinalis superficialis шов був накладений далеко від tuberculi pubici
187. Пахвинний доступ при herniotomiam femoralem вперше запропонував:
А. Бассіні
В. Руджі
С. Парлавеччо
D. Мартинов
188. Закриття грижових воріт при herniotomiam femoralem за Бассіні досягається підшиванням:
А. Lig. inguinalis до lig. pectineale та до окістя ossis pubis з пахвинного доступу
В. Lig. inguinalis до lig. pectineale та до окістя ossis pubis зі стегнового доступу
С. Marginum inferiores m. obliqui interni et transversi abdominis до lig. inguinale та до окістя ossis pubis спереду funiculi spermatici
189. Кровотеча при підшиванні lig. inguinalis до lig. рectinale та до окістя ossis pubis зі стегнового доступу в латеральному куті рани може виникнути внаслідок пошкодження:
А. A. femoralis
B. V. femoralis
C. A. obturatoriae
D. V. saphenae magnae
191. Значна вірогідність виникнення herniae inguinalis після herniotomiae femoralis за Бассіні пояснюється:
А. Зменшенням міцності lig. inguinalis за рахунок іі розволокнення
В. Збільшенням розмірів spatii inguinalis за рахунок підшивання lig. inguinalis до lig. pectineale
C. Прорізуванням швів в межах lig. pectinealis
192. Укріплення грижових воріт при herniotomiam femoralem за Руджі виконується підшиванням:
А. Lig. inguinalis до lig. pectineale та до окістя ossis pubis з пахвинного доступу
В. Marginum inferiorum m. obliqui interni et transversi abdominis до lig. inguinale та до окістя ossis pubis спереду funiculi spermatici
C. Marginum inferiorium mm. obliqui interni та transversi abdominis до окістя ossis pubis позаду funiculi spermatici
193. Укріплення грижових воріт при herniotomiam femoralem за Руджі – Райхом досягається підшиванням:
А. Lig. inguinalis до lig. pectineale та до окістя ossis pubis з пахвинного доступу
В. Marginum inferiorum mm. obliqui interni et transversi abdominis до lig. inguinale та до окістя ossis pubis спереду funiculi spermatici
C. Marginum inferiorum mm. obliqui interni et transversi abdominis до lig. inguinale та до окістя ossis pubis позаду funiculi spermatici
194. При herniotomiam femoralem incarceratam (защемленої) розсічення защемлюючого кільця в ділянці lig. lacunaris може дати кровотечу внаслідок ушкодження:
А. V. femoralis
B. Rami pubici a. epigastricae inferioris та a. obturatoriae
C. A. femoralis
D. V. saphenae magnae
195. Класичним способом herniotomiae при herniam umbilicalem великих розмірів, з надлишком м’яких тканин, являється спосіб:
А. Лексера
В. К.М. Сапежка
С. Мейо
D. О.А. Шалімова
202. При вузькій шийці грижового мішка при herniam inguinalem обробку її проводять шляхом:
А. Накладання кuсетного шва зсередини
В. Прошивання одним швом посередині шийки та перев’язування з обох сторін
С. Накладання вузлових швів на шийку після відсічення мішка
203. Невеликy herniam umbilicalem у дітей та жінок можна оперувати за найменш травматичним способом:
А. Бассіні
В. Лексера
С. Сапежка
D. Мейо
204. Anulum umbilicalem укріплюють за допомогою кuсетного шва при невеликих грижах за пропозицією:
А. Бассіні
В. Лексера
С. Сапежка
D. Мейо
205. Укріплення anuli inguinalis шляхом подвоення розширеної lineae albae та laminae anterioris vaginae m. recti abdominis в поперечному напрямку запропонованo:
А. Лексером
В. Мейо
С. П. І. Д‛яконовим
D. К.М. Сапежко
206. Укріплення anuli umbilicalis шляхом подвоєння розширеної lineae albae та laminae anterioris vaginae m. recti abdominis в повздовжньому напрямку запропоновано:
А. Лексером
В. Мейо
С. П. І. Дьяконовим
D. К.М. Сапежко
207. Грижовим вмістом при herniam lineae albae як правило буває:
А. Paries anterior gastris
B. Intestinum tenuae
C. Omentum majus
D. Stratum adiposum preperitonealis
211. Защемлення грижового вмісту при herniam inguinalem obliquam виникає на рівні:
А. Anulus inguinalis profundi
B. Canalis inguinalis
C. Anulus inguinalis superficialis
214. Застосування способів пластики місцевими тканинами при великих грижах дає більше 40% рецидивів внаслідок розвитку дистрофічних процесів в м’язах, причиною яких являється:
А. Порушення іннервації за рахунок пошкодження гілок нервів
В. Порушення кровопостачання за рахунок пошкодження гілок артерій
С. Пошкодження м’язів під час операції
D. Натяг тканин
215. Останній час найбільш розповсюдженими способами герніопластики при великих грижах являються способи:
А. Аутопластики
В. Аллопластики
С. Експлантації
216. Експлантат при пластиці великих гриж доцільніше розміщати між:
А. Шкірою та апоневрозом m. obliqui externi abdominis
B. Апоневрозами м’язів та очеревиною
С. Очеревиною та органами черевної порожнини
Модуль 2
Змістовний модуль1
Топографічна анатомія та оперативна хірургія поперекової ділянки, заочеревинного простору
2. Regionem lumbalem та передньобічну стінку розмежує:
А. Продовження lineae axilaris anterioris
B. Продовження lineae axilaris posterioris
C. Margo m. latissimi dorsi
D. Linea між кінцем costae XI та crista iliaca
9. До першого шару м’язів в межах subregionis lumbalis medialis відносяться м’язи:
A. Latissimus dorsi
B. Serratus posterior inferior
C. Obliquus abdominis externus
D. Obliquus abdominis internus
E. Erector spinae
10. До другого шару м’язів в межах subregionis lumbalis medialis відносяться м’язи:
A. Latissimus dorsi
B. Serratus posterior inferior
C. Obliquus abdominis externus
D. Obliquus abdominis internus
E. Erector spinae
12. Третій шар м’язів subregionis lumbalis lateralis представляє м’яз:
A. Qudratus lumborum
B. Serratus posterior inferior
C. Transversus abdominis
D. Psoas major
E. Psoas minor
14. Передню поверхню глибоких м’язів regionis lumbalis покриває:
A. Peritoneum parietale
B. Fascia thoracolumbalis
C. Fascia endoabdominalis
D. Fascia propria
15. Trigonum lumbale (Petiti) розташований на рівні шару м’язів:
А. Першого
В. Другого
С. Третього
16. Tetragonum lumbale (Лесгафта-Гринфельта) розташований на рівні шару м’язів:
А. Першого
В. Другого
С. Третього
25. Дорзальне м’язове ложе subregionis lumbalis medialis містить м’язи:
А. Erectorem spinae
B. Quadratum lumborum
C. Psoatem majorem
D. Psoatem minorem
E. Transversum abdominem
29. Нерви plexus lumbalis розташовані між:
А. М’язами та внутрішньочеревною фасцією
В. Внутрішньочеревною фасцією та пристінковою очеревиною
С. Грудо-поперековою фасцією та м’язами
30. Розповсюдженню запалення крізь rombum lumbalem Лесгафта-Грінфельта сприяє проходження в його межах СНП:
A. N. intercostales XI
B. A. et v. lumbalium
C. Subcostales
D. A. et v. circumflexarum ilium profundarum
31. Spatium retroperitoneale спереду обмежений:
А. Fascia endoabdominali
В. Peritoneo parietali
С. Fascia retroperitoneali
D. Fascia Toldti
32. Spatium retroperitoneale позаду обмежений:
А. Fascia endoabdominalis
В. Peritoneo parietali
С. Fascia retroperitoneali
D. Fascia Toldti
33. Spatium retroperitoneale зверху обмежений:
A. Costa XII, ThXII vertebrae
B. Diaphragma
C. Costa X, ThX vertebrae
43. Найбільш сприятливі топографоанатомічні умови для розповсюдження запалення на параплевральну клітковину мають флегмони шарів клітковини spatii retroperitonealis:
A. Textus cellulosi retroperitonealis
B. Paranefroni
C. Paracoloni
D. Paraureterii
44. Запалення на параплевральну клітковину з заочеревинної клітковини може розповсюджуватися крізь:
A. Hiatum aorticum diafragmae
B. Hiatum oesophageum
C. Trigonum lumbocostale
45. За ходом якого м’яза запалення з тіл поперекових хребців може розповсюджуватися в медіальне фасціальне ложе стегна?
A. Quadrati lumborum
B. Erectoris spinae
C. Iliaci
D. Iliopsoatis
46. При пошкодженні або прориві виразки на задній стінці coloni ascendentis або descendentis запальний процес виникає в:
A. Cavitate peritoneali
B. Texto celluloso retroperitoneali
C. Pacaroloni
49. Sceletotopia renis sinistri:
A. Hilum – на рівні costae XI або ThXII vertebrae
B. Hilum – нижче costae XII або на рівні disci intervertebralis LI-LII vertebrae
C. Hilum – на рівні marginis inferioris costae XII або на рівні LI vertebrae
50. Яке розташування запалення передбачають при постановці діагноза:
„Заочеревинна флегмона”?
B texto celluloso retroperitoneali або в
Pacaroloni, або в
Paranefroni, або в
Cavitate peritoneali
51. Яке розташування запалення передбачають при постановці діагно-
за: „Параколіт”?
B texto celluloso retroperitoneali або в
Pacaroloni, або в
Paranefroni, або в
Cavitate peritoneali
54. Високе розташування (індивідуальна мінливість) renis:
Hilum – на рівні costae X
Hilum – на рівні costae XI
Hilum – декілька вище costae XII
55. Низьке розташування (індивідуальна мінливість) renis:
На рівні ThXII, LI-LII vertebrae
На рівні LI-LIV або LII-LV vertebrae
65. Syntopia renis. Зверху та присередньо до нирки прилягає:
M. psoas major et fascia psoatis
Glandula suprarenalis
Pars horisontalis (inferior) duodeni
67. При доступі до нирки за Федоровим хірург з елементів ниркової ніжки поверхнево в рані буде бачити:
Arteriam et venam renales
Vasa et nodos lymphaticos
Plexum renalem
Pelvem renalem et ureterem
Hilum renale
69. Найбільш глибоко в рані з елементів ниркової ніжки при доступі за Федоровим хірург буде бачити:
A. renalem
V. renalem
Pelvem renalem et ureterem
74. Задня ниркова точка знаходиться на перетині:
Costae XI et lineae scapularis
Costae XI et marginis m. erectoris spinae
Costae XII et marginis m. erectoris spinae
82. Найбільш близько до ureteris з нервів plexus lumbalis розташований nervus:
Ilioinguinalis
Cutaneus femoris lateralis
Genitofemoralis
Obturatorus
83. Ірадіація болю при нирковій коліці в межі faciei medialis femoris et testis (labiae pudendi majores) пояснюється взаєморозташуванням ureteris з nervo:
Femorali
Ilioinguinali
Obturatorio
Genitofemoralis
84. При оперативних втручаннях на uretere необхідно пам’ятати, що на рівні lineae terminalis він перехрещує:
Aortam
Venam cavam inferiorem
Vasa iliaca
85. При операціях слід враховувати, що ureter:
