- •Модуль № 1
- •Знизу вверх та радіально
- •Lamina interna при чмт прогинається за більшим радіусом та зазнає дію сили на розрив
- •Доліхоцефалів
- •Бісектрису кута між проекційною лінією sulcus centralis та верхньою горизонталлю
- •Лінію, з’єднуючу точку перехрестя передньої вертикалі з верхньою горизонталлю і точку перехрестя задньої вертикалі з сагітальною лінією
- •Гематогенним – V. Facialis, VV. Ophthalmicae
- •Основу вушної часточки та середину відстані між крилом носа та кутом рота
- •Між ними та позаду
- •Інтраперитонеально
- •Ретроперитонеально
- •Мезоперитонеально
- •О.П.Губарев
- •Портальної
- •Вісім сегментів
- •Точку перехрестя marginis externi m. Recti abdominis та arcus costae
- •Ретроперитонеально
- •Вище mesocoloni transversi
- •Не можливо
- •Лінією прикріплення mesocoloni transversi
- •Peritoneum parietale передньо-бічної стінки живота та omentum majus
- •Від лівої поверхні lii хребця до articulationis sarcoiliacae dextrae
- •Дивертикул Меккеля
- •На відстні меньше 6 см від брижового краю кишки повздовж останнього
- •Поперечна (відносно вісі кишки) площина на рівні нижнього краю іlei terminalis
- •Мезоперитонеально
- •Мезоперитонеально
- •Інтраперитонеально
- •Відносний розмір значно більший, чим у дорослих
- •Різке зменшення гангліозних клітин plexus myenterici (Ауербаха)
- •Різким звуженням просвіту частіше дистального відділу coloni sigmoidei et recti (ректосигмоподібного відділу)
- •Виникає звуження просвіту та розвиток часткової кишкової непрохідності
- •Хірург накладає по одному шву-тримачу на відстані 0.5 см від середини країв рани, асистент розтягує рану за шви-тримачі
- •Розсікає lig. Gastrocolicum для обстеження задньої стінки шлунка
- •Гастростомію
- •Просвіт шлунка сполучається з зовнішнім середовищем за допомогою силіконової трубки
- •Розповсюдженню по canalem lateralem sinistrum заважає lig. Phrenicocolicum
- •Формувати додатково співвустя між привідною та відвідною частками петлі тонкої кишки
- •Визначення довжини петлі тонкої кишки, яка буде задіяна в співвусті
- •Бік у бік між шлунком та тонкою кишкою після ушивання кукс шлунка та 12-п. Кишки
- •Кінець шлунка в бік тонкої кишки з ушиванням кукси шлунка до необхідних розмірів анастомозу і підшивання тонкої кишки до шлунка вище анастомоза
- •Проксимальна селективна
- •Природженому пілоростенозі
- •Кутоподібно по серединній лінії від processu xiphoideo на 4-5см донизу, потім паралельно ребровій дузі
- •Паралельно ребровій дузі
- •Кутоподібно по серединній лінії від processu xiphoideo до пупка, потім вгору і вправо до ребрової дуги
- •Окремі п-подібні шви з прошиванням черговим швом частки печінки, прошитої попереднім швом
- •Шов подвійною ниткою, стібки не затягують. Розрізають зовнішню нитку стібка, зав’язують шов за рахунок внутрішньої нитки стібка
- •Шов подвійною ниткою та зав’язуванням попарно сусідніх ниток
- •Зміщується разом з peritoneо parietalі, тому може бути пошкодженим при розсіченні plicae peritonei, ligamentorum
- •Позаду та справа від аорти біля marginis medialis m. Psoatis majoris
- •B.Вище та зліва
- •Правою загальною клубовою артерією
- •Гетеротопічно – в клубкову ямку
- •Між двома передніми та задньою третинами опуклої поверхні нирки повздовжньо
- •Ущільненням стінки судини за рахунок атеросклерозу зі зменьшенням еластичності
- •Наявність a. Renalis accessoriae
- •Накладання шва крізь паренхиму нирки та слизову calices або pelvis
- •Загальними клубовими артерією та веною
- •Топографічна анатомія та оперативна хірургія нижньої кінцівки
- •А. Середину відстані між сідничним горбом та великим вертлюгом
Модуль № 1
1. Який основний принцип вивчення топографічної анатомії?
А. Системний
В. По розділам
С. Описувальний
D. Регіональний (по ділянках)
2 . Вчення, розроблене школою В.М. Шевкуненка, необхідно для того, щоб розібратися в:
А. Варіантах індивідуальної мінливості анатомічних структур та органів
В. Топографії органів та анатомічних утворень в патологічних умовах
С. Вікових відмінностях в розмірах, формі та розташуванні органів
3. Голотопія – це:
А. Проекція анатомічних утворень на ділянки тіла
В. Проекція анатомічних утворень на скелет
С. Розташування анатомічних утворень по відношенню одне до одного
4. Синтопія – це:
А. Відношення анатомічних утворень до ділянок тіла
В. Відношення анатомічних утворень до кісткового скелету
С. Розташування анатомічних утворень по відношенню одне до одного в
ділянці, яка розглядається
6. Під анатомічною доступністю розуміють:
А. Можливість доступа до патологічного утворення без пошкодження
тканин (крізь природні отвори тіла)
В. Можливість провести доступ та оперативний прийом без пошкодження
життєвоважливих утворень
С. Вибір доступа, який забезпечує найменьше травмування тканин
7. Оперативним прийомом називають:
А. Етап операції, який забезпечує найменьше травмування тканин
В. Метод або спосіб, який направлений на усування патологічного вогнища
С. Виведення органа в рану
10. Що таке паліативна операція?
А. Операція, що значно полегшує стан пацієнта
В. Операція,яка усуває патологічне вогнище
С. Найбільш проста по техніці виконання
D. Операція, яка виконується з приводу супутнього захворювання
12. Провідникова анестезія досягається:
А. Введенням розчину анестетика під фасцію, яка утворює футляр для органа
В. Тугою пошаровою інфільтрацією м′яких тканин в ділянці операції слабким розчином анестетика
С. Інфільтрацією розчином нервових стволів або сплетень
D. Нанесенням анестетика на слизові оболонки
Е. Введенням анестетика за допомогою зонда
13. Поверхнева (контактна) анестезія досягається:
А. Тугою пошаровою інфільтрацією м′яких тканин в ділянці операції
слабким розчином анестетика
В. Введенням анестетика в нервове волокно чи навколо нього
С. Введенням розчину анестетика під фасцію, яка утворює футляр для
органа
D. Нанесенням препарату на слизові оболонки
15. Спинномозкова анестезія досягається введенням препарату:
А. В м′які тканини біляхребтової ділянки
В. В субарахноідальний простір
С. В епідуральний простір
D. В спинномозковий канал
16. При виконанні футлярної анестезії :
А. Розчин анестетика вводять під фасцію, яка утворює футляр для органа
В. Проводять тугу пошарову інфільтрацію м′яких тканин в ділянці
втручання
С. Анестетик інфільтрують в нервове волокно чи навколо нього
D. Анестетик наносять на слизові оболонки
18. Resectio – це :
А. Видалення частини органа
В. Видалення органа
С. Відсічення периферічної частини кінцівки на протязі кістки
D. Видалення периферічної частини кінцівки на рівні суглоба
20. Exarticulatio – це :
А. Видалення суглоба
В. Видалення периферічної частини кінцівки на рівні суглоба
С. Розтин суглобої капсули
23. Найбільш розповсюджені голкотримачі :
А. Троянова
В. Хегара
С. Пеана
D. Матьє
Е. Кохера
27. М′яз доцільно :
А. Повздовжньо розсікати
В. Поперечно розсікати
С. Розшаровувати повздовжньо
28. Розсічений у поперечному напрямку м′яз зшивають швами :
А. Вузловими
В. П – подібними (матрацними)
С. Безперервним
D. Обвивним (Мультановського)
29. Для накладання шва на шкіру необхідні :
А. Пінцети, скальпель, кровоспинні затискачі, голки, шовний матеріал,
голкотримач
В. Пінцети, ножиці, голкотримач, шовний матеріал
С. Пінцети, голкотримач, голки, шовний матеріал, ножиці
31. Первинний шов – це :
А. Перший шов, який накладають на шкіру
В. Перший шов, який накладають на м′язи
С. Перший ряд швів, які накладають на рану
D. Шви, які накладають на рану одразу після первинної хірургічної обробки
32. Де при стандартних ситуаціях місце першого асистента під час оперативного
втручання?
А. Зліва від хірурга
В. Справа від хірурга
С. Напроти хірурга
33. Де при стандартних ситуаціях місце другого асистента під час операції?
А. Напроти хірурга
В. Справа від першого асистента
С. Зліва від хірурга
34. Хто являється автором творів ?
„ Анатомо-хирургические таблицы, объясняющие производство операций
перевязывания больших артерий”,
„Анатомо-хирургические таблицы, объясняющие производство операций
вырезания и разбивания мочевых камней”?
А. М.І. Пирогов
В. О.О. Бобров
С. В.О. Караваєв
D. В.Д. Добромислов
Е. І.В.Буяльський
37. Засновником вчення про індивідуальну мінливість вважають:
А. В.В. Кованова
В. Г. Є. Островерхова
С. П.Ф. Лесгафта
D. В.М. Шевкуненка
40. Кому належить висловлювання: „… путь в хирургическую клинику должен быть через анатомический театр и хирург-клиницист, не прошедший анатомической школы, не может быть на высоте своего призвания»?
А.М.І. Пирогову
В. І.В. Буяльському
С. О.О. Боброву
D. П.І. Д′яконову
Е. Ю.К. Шимановському
41. Предметом вивчення топографічної анатомії являється:
А. Тіло людини з урахуванням зовнішніх ознак: вікових, статевих, індивідуальних
В. Системи тіла людини: кістково-зв′язкова, м′язова, нервова, дихальна та інші.
С. Ділянка тіла людини, вивчення якої ведеться в прикладному аспекті з урахуванням вікових, статевих, індивідуальних особливостей та співвідношення між ділянками
42. При вивченні ділянки тіла людини щодо оголення судинно-нервових пучків бажано дотримуватися такої послідовновсті:
А. Назва ділянки, пошарова будова, назва та склад СНП, зовнішні орієнтири ділянки
В. Назва ділянки, границі, назва та склад СНП, зовнішні орієнтири, пошарова будова ділянки, назва гілки, яка відіграє головну роль у розвитку колатерального кровообігу при лігуванні основної (магістральної) артерії
С. Назва ділянки, границі, зовнішні орієнтири, розподіл на меньші ділянки, назва,склад СНП, топографія останнього з урахуванням розподілу ділянки, назва та топографія гілок, які відіграють основну роль при лігуванні магістральної артерії
43. Stomia – це:
А. Розріз стінки порожнистого органа
В. Видалення частини паренхіматозного органа
С. Створення штучного устя порожнистого органа
D. Видалення половини органа
44. При вивченні ділянки тіла людини щодо гнійно-запальних захворювань доцільно дотримуватися такої послідовності:
А. Назва ділянки, границі, зовнішні орієнтири, пошарова будова, назва клітковинного простору, локалізація останнього, основні шляхи розповсюдження гною
В. Назва ділянки, границі, зовнішні орієнтири, назва клітковинного простору, локалізація останнього, основні шляхи розповсюдження гною
С. Назва ділянки, границі, зовнішні орієнтири, розподіл на фасціальні або фасціально- кісткові ложа, назва та розташування клітковинних просторів або прошарків клітковини, основні шляхи поширення гною.
45. При вивченні ділянки тіла людини щодо травм та захворювань суглобів доцільно дотримуватися такої послідовності:
А. Назва ділянки, границі, зовнішні орієнтири, проекція на ділянку СНП, м′язи або шари м′язів, які оточують суглоб, анатомія суглоба, основні шляхи розповсюдження гною за межі суглоба
В. Назва ділянки, границі, зовнішні орієнири, анатомія суглоба, основні шляхи розповсюдження гною при запаленні суглоба
С. Назва ділянки, границі, анатомія суглоба, м′язи, які оточують суглоб, основні шляхи поширення гною при запаленні суглоба
46. Ectomia- це:
А. Видалення частини органа
В. Формування штучного устя порожнистого органа
С. Видалення всього органа
D. Видаленя периферічної частини органа
47. Raphia- це:
А. Розріз або розтин порожнистого органа
В. Розріз або розтин паренхіматозного органа
С. Видалення частини паренхіматозного органа
D. Відсікання патологічного утворення
Е. Ушивання рани органа
48. Tomia – це:
А. Розріз або розтин порожнистого органа
В. Розріз або розтин перанхіматозного органа
С. Видалення частини паренхіматозного органа
D. Відсікання патологічного утворення
Е. Ушивання рани органа
51. При виконанні лінійних розрізів, особливо щільних тканих, скальпель частіше тримають в позиції:
А. Столового ножа
В. В кулаці
С. Писального пера
D. Смичка
Е. Столового ножа лезом догори
52. При виконанні коротких, потребуючих особливої точності розрізів, скальпель тримають в положенні:
А. Столового ножа
В. В кулаці
С. Писального пера
D. Смичка
Е. Столового ножа лезом догори
53. Головним принципом роз′єднання м′яких тканин являється:
А. Асептичність
В. Безболісність
С. Пошаровість
D. Атравматичність
58. Відкриту у Київському університеті кафедру оперативної хірургії та топографічної анатомії з вченням про пов′язки та хірургічною клінікою першим очолив:
А. Ю.К. Шимановський
В. В.Д. Добромислов
С. В.О. Караваєв
D. О.Х. Рінек
59. При розсіченні по жолобуватому зонду скальпель тримають в позиції:
А. Столового ножа
В. Писального пера
С. Смичка, лезом до зонда
D. Смичка, лезом від зонда
Е. Писального пера, лезом від зонда
60. При зупинці кровотечі з дрібних судин підшкірної клітковини кровоспинні затискачі необхідно накладати відносно зрізу клітковини:
А. Під гострим кутом
В. Перпендикулярно
С. Не має значення
61. Для зупинки кровотечі з дрібних судин щільних тканин використовують кровоспинні затискачі:
А. Більрота
В. Пеана
С. Кохера
D. Микулича
13. B regione occipitali розташовані артерії:
Occipitalis
Auricularis posterior
Occipitalis major
Occipitalis minor
23. Хід екстракраніальної системи судин :
