Показники компетентності дитини:
розуміє й активно вживає слова всіх частин мови;
вживає узагальнювальні слова, слова з однаковими суфіксами та префіксами; спільнокореневі слова;
правильно вживає синоніми, антоніми, образні поетично-художні вирази, звуконаслідувальні слова;
вживає слова відповідно до контексту висловлювання.
Середній вік словникова робота
Вікові можливості дитини
Дитина п'ятого року життя характеризується надзвичайною мовленнєвою активністю, що виражається у нескінченних запитаннях (чому?). Словник дитини становить 2200-2500 слів. У ньому наявні всі частини мови. Впродовж п'ятого року відбувається "розквіт" словотворення, дитина утворює нові слова від усіх частин мови. На цьому етапі збагачується словник, розвивається здатність до узагальнення.
Дитина диференціює поняття (гарний, добрий, ласкавий) - раніше всі ці якості вона називала універсальним словом "гарний".
Незважаючи на збільшений словниковий запас, з'являється розрив між пасивним і активним словником. Тому в мовленні дітей часто трапляються вказівні займенники і частки (цей, туди, там).
В активному словнику є узагальнювальні слова, абстрактні поняття (радість, хоробрість). Дитина правильно використовує багатозначні слова, добирає синоніми, антоніми, проте недостатньо розуміє переносне значення слів.
У мовленні дошкільник користується образними виразами (кіт-воркіт, ведмідь-набрід); знає прислів'я, загадки, приказки, скоромовки, використовує фразеологічні звороти та звуконаслідувальні слова.
Освітні завдання
Поповнювати та уточнювати словниковий запас, сприяти активізації слів у мовленні, особливо слів, що позначають якість та дію.
Вчити правильно вживати слова відповідно до ситуації.
Забезпечувати подолання розриву між активним і пасивним словником.
Вчити при порівнянні предметів визначати суттєві ознаки.
Активізувати вживання слів. Розширювати активний словник словами, що означають предмети вжитку, окремі назви природного середовища (ставок, галявина); характеризують час (вечір, ранок, світає, вечоріє, полудень), означають моральні якості (лагідний, чуйний, ласкавий). Активізувати слова, що означають якості, дії.
Спонукати вживати слова з протилежним значенням (антоніми), під час порівняння предметів.
Ознайомлювати з багатозначністю слів (вушко дитини, вушко голки, вушко горнятка). Продовжувати вчити вживати узагальнювальні слова.
Поповнювати словниковий запас словами-назвами тварин жіночого роду (слониха, вовчиця тощо), назвами тварин-дитинчат (каченя, цуценя, теля тощо).
Поповнювати словник присвійними прикметниками (материнський, журавлиний тощо). Продовжувати збагачувати словник збірними іменниками (дітвора, листя тощо), абстрактними поняттями (турбота, дружба); іменниками зі здрібніло-пестливими суфіксами: -атк, -ятк (малятко, дівчатко), -ець-, -це- (віконце, хлібець); іменниками спільного роду: вереда, сирота, плакса; іменниками, які мають лише однину (борошно, тиша) або лише множину (ліки, ножиці, ворота); складними словами зі з'єднувальними голосними о, е (землемір, землетрус, снігопад, листопад).
Збагачувати словник дієсловами з суфіксом -ну- (стукнути, смикнути); з префіксами про-, від- (проходити, відмовляти).
Вводити в активний словник дієприкметники (минулий, прочитаний); прислівники з префіксом по- (по-нашому, по-вашому).
Збагачувати словник дітей художньо-поетичними виразами (равлику- павлику, коте-коточку), порівняннями.
