Ранній вік словникова робота

Вікові можливості дитини

Третій рік життя - період найбільшого збагачення активного слов­ника. До чотирьох років кількість слів становить приблизно 1500-1900. У словнику дитини є майже всі частини мови; активізується вживання дієслів, займенників та невеликої кількості прикметників. Водночас у словнику дитини ще переважають іменники, вони складають 50 % від Усіх слів, що їх вживає дитина.

Третій рік життя започатковує період словотворчості дітей, у яко­му особливо яскравою є мовленнєва активність. Дитина ще не засвоїла багатьох слів, тому так легко утворює нові слова, неправильно пояснює незрозумілі їй значення слова.

Освітні завдання

• Розвивати здатність слухати і розуміти мову дорослого, зверне­ну до всіх дітей.

• Збагачувати словник дітей різними частинами мови (іменники, дієслова, прикметники, займенники, числівники, частки, при­слівники).

• Вводити в активний словник дітей слова ввічливості та узагальнювальні слова.

Продовжувати розвивати здатність дітей розуміти мовлення довко­лишніх, звернене до всіх дітей.

Вчити вживати узагальнювальні слова: "іграшки", "одяг", "тварини", "рослини", "посуд", "меблі".

Вчити звуконаслідувальним словам: "кап-кап", "няв-няв" тощо.

Активізувати словник дитини знайомими словами. Збагачувати його іменниками - назвами предметів найближчого оточення: іграшки, овочі, фрукти, одяг, рослини, птахи, посуд, меблі, транспорт, взуття, професії, тварини та їх дитинчата, інші предмети побуту; дієсловами, що позна­чають дії предметів та з предметами (пов'язані із самообслуговуванням, діями в групі, на майданчику тощо); прикметниками, що характеризу­ють величину предмета, колір, смак, форму, належність предмета певній особі (татів, бабусин), передавати стан, який відчуває дитина (голодний мокрий, сонливий); числівниками (один, багато, мало); займенника­ми (я, ми, ти, він, вона, вони, наші, моє, твоє, ви); частками (так, ні) прислівниками, що виражають просторові, часові та інші відношення.

Показники лексичної компетентності:

• розуміє мову дорослого, звернену до неї та всіх дітей;

• вміє співвідносити слово, що звучить, з реальними або намальова ними предметами;

• розуміє і вживає слова різних частин мови, крім дієприслівника узагальнювальні слова; слова ввічливості; слова, що означають назви предметів, дій, властивостей далекого, але зрозумілого дітям оточення.

Молодший вік словникова робота

Вікові можливості дитини

Четвертий рік життя найбільш сензитивний щодо мовленнєвого роз­витку.

Словник дитини налічує до 1800-2000 слів, переважають іменники (до 50 %), дієслова (до 30 %). Ще багато слів-універсалізмів; переважа­ють вказівні займенники "ось", "тут", "цей". Характерна неточність у вживанні абстрактних, узагальнювальних, збірних, часових і просторо­вих понять. Яскраво виражене словотворення.

Освітні завдання

• Збагачувати словник новими словами, сприяти засвоєнню дітьми раніше невідомих слів і нових значень слів, які є в лексиконі дітей.

• Забезпечувати засвоєння значень слів і їх доречне вживання відповідно до контексту висловлювання, ситуації, в якій від­бувається спілкування.

• Активізувати словник застосуванням дітьми слів у різних мовленнєвих ситуаціях.

• Вчити культури мовлення.

• На основі розширення уявлень і знань збільшувати запас слів, що означають назви предметів, їх якості та властивості, професії, пори доби.

• Поповнювати словник дієприкметниками (квітучий, захмарений, спілий), дієприслівниками (сидячи, підстрибуючи), прислівниками (міц­но, розумно, праворуч, ліворуч).

• Активізувати вживання у мовленні іменників, що означають назви частин, деталей предметів, частин тіла людей і тварин.

• Вчити розуміти і вживати узагальнювальні слова: "іграшки", "одяг", "меблі", "овочі", "фрукти", "ягоди", "посуд", "їжа", "птахи", "тварини".

• Вчити розуміти і вживати синоніми, омоніми, слова в прямому і пере­носному значенні (дорога, шлях, стежка; ручка в дитини - ручка дверей, ключ журавлиний - ключ до дверей; йде людина - йде дощ).

• Збагачувати словник дітей образними поетично-художніми виразами (мишка-шкряботушка, зайчик-побігайчик), порівняннями (білий, немов сніг; прозорий, як скло), фразеологізмами, приказками, прислів'ями, звуконаслідувальними словами.

Поступово збагачувати словник синонімами (словами, близькими за значенням): куштувати — пробувати, сильний - дужий тощо. Вчити ді­тей добирати слова протилежні за значенням (антоніми): чистий— бруд­ний, йти — бігти, великий — малий. Збагачувати словниковий запас спільнокореневими словами (обід - обідати), словами з однаковими су­фіксами (спальня - їдальня) та префіксами (зав'язати — застібнути).

Вчити активно вживати слова ввічливості: "Доброго ранку!", "Добро­го дня!", "Доброго вечора!", "До побачення", "Вибач(те)", "Будь ласка", "Прошу", "Дякую".