3.2. Провадження у справах досудового розгляду та судовий розгляд справ за позовами про захист права на безпечне для життя і здоров’я довкілля

Судове провадження по цивільних справах для досягнення його цілей повинне здійснюватися таким чином, щоб забезпечити їх правильний і своєчасний розгляд і вирішення. Вимога правильного та своєчасного розгляду справи відноситься до судів усіх інстанцій, але особливе значення вона має для провадження у суді першої інстанції. Вирішення спору цим судом у встановлені цивільним процесуальним законодавством строки та винесення законного і обґрунтованого рішення повністю забезпечує досягнення кінцевих цілей цивільного судочинства. При цьому захист порушеного або оспорюваного права і охоронюваного законом інтересу здійснюється найбільш економічно для осіб, які беруть участь у справі, самого суду і держави в цілому.

Правильне і своєчасне вирішення справи багато в чому залежить від проведення належної підготовки її до судового розгляду, яка необхідна і при перегляді справи в судах апеляційної та касаційної інстанцій. Однак з урахуванням особливої важливості правильного і швидкого розгляду та вирішення справи саме в суді першої інстанції цивільне процесуальне законодавство лише для цього провадження виділяє досудовий розгляд у спеціальний інститут, докладно регламентуючи завдання, цілі та процесуальні дії.

Отже, провадження у справі до судового розгляду - це сукупність дій судді і юридично заінтересованих у вирішенні справи осіб з метою врегулювання спору або забезпечення своєчасного і правильного вирішення справи у судовому засіданні.

Дана стадія безпосередньо настає за прийняттям заяви, тобто відкриттям справи, і обов'язкова по кожній справі, якою б простою вона не здавалася. У відповідності зі ст. 130 ЦПК попереднє судове засідання проводиться з метою з'ясування можливості врегулювання спору до судового розгляду або забезпечення правильного та швидкого вирішення справи. Засобом досягнення зазначених цілей виступає виконання закріплених у законі специфічних завдань цієї стадії процесу здійсненням процесуальних дій, конкретний вибір яких залежить від особливостей справи за позовом про захист права на безпечне для життя і здоров’я довкілля .

Таким чином, підготовчі дії поділяються на:

1. обов'язкові по всіх без винятку розглянутих справах. їх виконання становить безумовний процесуальний обов'язок судді, а сама підготовка справи стає невід'ємною процесуальною стадією цивільного судочинства;

2. обов'язкові тільки по окремих справах. Необхідність їх здійснення обумовлена конкретними обставинами спору про право, який розглядається. їх можна йменувати факультативними, оскільки в кожному випадку суддя вирішує окремо, потрібні дані дії або не потрібні;

3. дії після завершення судочинства без вирішення справи по суті.

Мета цих дій, які стоять осторонь, полягає не у забезпеченні своєчасного і правильного розгляду та вирішення справи, а навпаки - у припиненні процесуальної діяльності, що виникла без дотримання належних умов.

Завданнями підготовки справи до судового розгляду в суді є:

1. створення можливостей для врегулювання спору до судового розгляду, у тому числі примирення сторін;

2. визначення характеру правовідносин сторін і, відповідно, потенційного кола нормативних актів, які повинні будуть застосовуватися при вирішенні спору;

3. визначення можливого кола осіб, які беруть участь у справі;

4. визначення кола доказів, необхідних для вирішення спору по суті, і забезпечення їх подання до моменту початку розгляду;

5. повідомлення заінтересованих осіб про час і місце розгляду.

Провадження у справі до судового розгляду має винятково важливе значення для успішного проведення судового розгляду і, відповідно, досягнення кінцевого результату судочинства - прийняття обґрунтованого, законного та правильного рішення. Як показує практика вирішення судами справ, саме недостатня підготовка справи у багатьох випадках і є причиною неодноразового відкладення ЇЇ розгляду, дає цілком законну можливість затягування процесу особам, заінтересованим у цьому, нерідко приводить зрештою до прийняття незаконного і необґрунтованого рішення, що, звичайно, применшує авторитет правосуддя і держави в цілому, від імені якої здійснюється правосуддя.

Під час провадження у справах про відшкодування шкоди, завданої порушенням права на безпечне для життя і здоров’я довкілля, до чудового розгляду уточненню підлягають: правильність обчислення розміру завданої шкоди, а також обставини, які підтверджують відповідні позовні вимоги.

При цьому у межах уточнення позовних вимог суд має враховувати положення статті 1193 ЦК України про зменшення розміру відшкодування шкоди.

Особи, які беруть участь у справі, покликані сприяти ефективній підготовці справи до судового розгляду. Це випливає із принципу змагальності, прав та обов'язків сторін і інших осіб, які беруть участь у справі, подати докази або вказати місце їх знаходження, з обов'язку сумлінно користуватися всіма наданими їм процесуальними правами.

Шляхом особистого звернення до судді на прийомі, подачі клопотання або іншої заяви вони можуть звернути увагу на необхідність проведення тих або інших підготовчих дій. Такі звернення, особливо якщо вони носять процесуальний характер (наприклад, клопотання), повинні бути досить мотивованими. У випадку звернення судді, зокрема щодо питання про місце знаходження доказів, йому повинна бути надана повна інформація особою, якій адресоване звернення. Крім того, відповідно до п. 5 ч. 6 статті 130 ЦПК України під час провадження у справі до судового розгляду за клопотаннями осіб, які беруть участь у справі, суд має вирішити питання про проведення експертизи.

Судовий розгляд справ щодо захисту права на безпечне для життя і здоров’я довкілля складається із чотирьох частин: підготовчої частини, розгляду справи по суті, судових дебатів та проголошення рішення суду.

Зазначені складові судового засідання спрямовані на досягнення проміжних цілей судового розгляду та об’єднують процесуальні дії суду і учасників судового процесу. На кожному етап судового розгляду суд розв’язує визначене коло питань і виконує поставлені завдання.

Перша частина має підготовчий характер. В ній суд вирішує питання щодо можливості розгляду справи в даному судовому засіданні, при даному складі суду, секретареві судового засідання, при наявних особах, які беруть участь у справі, інших учасників процесу (свідків, експертів, перекладачів) та наявних доказах. Завдання першої частини реалізуються шляхом послідовного здійснення широкого комплексу, встановлених статтями 163-172 ЦПК, процесуальних дій.

Після цього суд переходить до другої частини судового засідання - з'ясування фактичних обставин справи шляхом дослідження на підставі передбачених ЦПК засобів доказування наявності чи відсутності юридичних фактів, що складають предмет доказування сторін. Ця частина судового засідання, має виключно важливе значення, оскільки присвячена безпосередньому розгляду справи по суті.

Розгляд справи по суті починається доповіддю судді про обставини справи. В ній зазначається: яка справа розглядається, хто позивач, відповідач, предмет вимоги, розмір, чим обґрунтовується вимога, докази; заперечення відповідача, їх обгрунтування, докази. Якщо справа розглядалася, але була відкладена, то доповідаються причини відкладення і чи усунені вони. Коли ж справа вже була вирішена, однак рішення було скасоване і справа надійшла на новий розгляд від суду касаційної інстанції, то необхідно про це сказати і зазначити на ті вказівки, які зроблено в ухвалі суду, який розглядав справу.

Після доповіді головуючий з'ясовує чи підтримує позивач свої вимоги, чи визнає відповідач позов, чи не бажають сторони закінчити справу мировою угодою або звернутись для вирішення спору до третейського суду. Заявлені відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем, мирова угода сторін розглядаються судом у порядку, встановленому ст. ст. 174, 175 ЦПК України.

Зазначені волевиявлення сторін заносяться до журналу судового засідання і підписуються відповідно позивачем, відповідачем або обома сторонами. Про неприйняття судом відмови від позову, визнання позову відповідачем чи не затвердження мирової угоди сторін суд постановляє мотивовану ухвалу і продовжує розгляд справи по суті.

Для цього заслуховуються пояснення позивача та третьої особи, яка бере участь на його стороні, відповідача та третьої особи, яка бере участь на його стороні, а також пояснення інших осіб, які беруть участь у справі. Суд може встановити інший порядок дачі пояснень сторонами та надати їм право на додаткові пояснення, якщо це викликано особливостями конкретних обставин справи. В процесі дослідження пояснень особи, які беруть участь у справі, можуть одна одній ставити запитання. За наявності письмових пояснень сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, пояснень, одержаних у порядку виконання окремих доручень (ст. 132 ЦПК), чи пояснень, одержаних у порядку забезпечення доказів, судця оголошує їх зміст. Після цього, заслухавши думку осіб, які беруть участь у справі, встановлюється порядок допиту свідків, допиту експертів та дослідження інших доказів. Свідки допитуються за правилами, встановленими ст. ст. 180-84 ЦПК України.

Закінчується ця частина судового розгляду тим, що головуючий надає сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, можливість дати додаткові пояснення. Після їх заслуховування суд постановляє ухвалу про закінчення з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами і переходить до судових дебатів.

Судові дебати - це третя частина судового засідання по розгляду справи, яка складається з промов сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. В таких промовах висловлюються підсумкові висновки щодо дослідження обставин справи з приводу всього фактичного матеріалу і доказів, перевірених і з'ясованих у процесі доказування; висловлюються пропозиції, чи підлягає задоволенню правова вимога і на підставі яких законів. Судові дебати провадяться у порядку, встановленому ст. 193 ЦПК України, з додержанням принципу рівних процесуальних можливостей осіб, які беруть участь у справі. Першому надається слово позивачеві, за ним його представникові та третій особі на його стороні, потім - відповідачеві, його представникові, третій особі на його стороні. За ними виступає третя особа з самостійними вимогами. Але якщо у справі приймають участь особи та органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, вони виступають у судових дебатах першими (ч.6 ст. 193 ЦПК).

Особливістю судових дебатів у справах щодо захисту права на безпечне для життя і здоров’я довкілля є те, що першим в них виступають прокурор або інші органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, які, як правило, є суб’єктами відповідних цивільних процесуальних правовідносин.

Рішення ухвалюється з додержанням таємниці нарадчої кімнати - ніхто не має права бути присутнім в нарад чіп кімнаті, крім складу суду в даній справі; судді не мають права розголошувати міркувань, що були висловлені в нарадчій кімнаті (ст. 196 ЦПК). Рішення ухвалюють більшістю голосів судді, які входять до складу суду в даній справі, при одноособовому розгляді справи - суддею, який розглядав справу. Ухвалене рішення викладається в письмовій формі за встановленим ст. 215 ЦПК України змістом головуючим або одним з суддів при колегіальному розглядові справи і підписується всім складом суду, який бере участь в ухваленні рішення. Як виняток, в особливо складних справах складання описової та мотивувальної частини рішення може бути відкладено на строк не більше п'яти днів. Вступну та резолютивну частини рішення суд повинен оголосити в тому ж засіданні, в якому закінчено розгляд справи. Вона підписується всім складом суду і приєднується до справи. Ухвалене судове рішення проголошується прилюдно. Всі присутні в залі судового засідання вислуховують його стоячи в знак поваги до авторитету суду і його акта, який постановлється іменем України. Потім головуючий роз'яснює зміст ухваленого і оголошеного рішення, порядок і строк оскарження (ст. 218 ЦПК) та оголошує судове засідання у даній справі закритим.