Тема 2. Джерела корпоративного права.

1. Поняття і види джерел корпоративного права.

2. Цивільний та Господарський кодекси України як основні джерела корпоративного права.

3. Закони та інші нормативно-правові акти.

4. Локальні корпоративні акти як джерела корпоративного права.

5. Корпоративний звичай, рекомендаційні та судові акти як джерела корпоративного права.

1. Поняття і види джерел корпоративного права.

Корпоративне право, як і будь-яке інше, має свої форми вираження. Вони рівною мірою застосовуються до всіх учасни­ків корпоративних відносин та є виразниками нормативного характеру права. Джерелами корпоративного права є система його форм, в яких містяться корпоративні норми. Насамперед це нормативно-правові акти, сукупність яких становить корпо­ративне законодавство. Воно має комплексний характер, адже цього вимагають практичні потреби максимального врахуван­ня всіх аспектів зав’язків між суб'єктами корпоративних відно­син при реалізації ними корпоративних прав - цивілістичних, адміністративних, фінансових, податкових тощо. Тому корпора­тивне законодавство охоплює нормативно-правові акти, які міс­тять норми і приватного, і публічного права, тобто різних його галузей.

Публічне і приватне право не повинні перебувати у відноси­нах супідрядності, а мають бути рівноправними системами зі своїми сферами й методами регулювання. При цьому важливим є компроміс між публічними і приватними інтересами, виклю­чення їх конфронтації. Очевидною є необхідність досягнення рівноваги, оптимального сполучення приватно- і публічно-пра­вових засад у правовому регулюванні.

Комплексність корпоративного законодавства припускає наявність певного ядра, навколо якого відбувається регулюван­ня корпоративних відносин у всіх їх проявах. Цим ядром є нор­ми цивільного права, що містяться в ЦК і становлять інститут юридичних осіб. Предметна і визначена юридична єдність цих відносин, що регулюються корпоративним правом, поступово «притягує» до себе норми інших галузей, підгалузей та інститу­тів прана цінних паперів і їх державного регулювання, фондо­вого ринку, податкового, адміністративного права. Так, доціль­ним врахування досвіду США, де крім актів, що регламентують положення власне корпорацій, до галузі корпоративного права примикають широкі масиви правового регулювання, що нале­жать до сплати податків, операцій з цінними паперами, контрак­тів, захисту прав споживачів, охорони навколишнього середови­ща, монопольної діяльності, трудових відносин тощо.

Особливої значущості набувають норми публічного права в регулюванні діяльності акціонерних товариств. Так, Закон «Про акціонерні товариства» передбачає обов'язковий щорічний аудит, звітування, розкриття інформації тощо. Для реалізації корпора­тивних прав на участь у загальних зборах акціонерів та відчу­ження акцій необхідні дані, що містяться в реєстрах власників іменних акцій. При обороті акцій публічного акціонерного това­риства слід враховувати вимоги законодавства про цінні папери та правила фондової біржі тощо. В Україні, крім зазначеного вище, з корпоративним законодавством також безпосередньо пов'язане приватизаційне, банківське, страхове та інвестиційне законодавство. Це спричинено наявністю трьох груп акціонер­них товариств, для яких у спеціальному законодавстві можуть передбачатися особливості правового регулювання: а) акціонер­ні товариства у сферах банківської, страхової та інвестиційної діяльності; б) ті, що створені на базі організацій агропромисло­вого комплексу; в) сформовані на основі приватизованих дер­жавних і комунальних підприємств.

Усе це переконливо свідчить про «перехресне» регулюван­ня корпоративних відносин нормами приватного та публічного права, що містяться не тільки в ЦК, айв комплексних законах та підзаконних нормативно-правових актах.

Отже, корпоративне законодавство є комплексним, ядром якого є нормативно-правові акти, що містять цивілістичні нор­ми, - насамперед ЦК. До того ж воно припускає регулювання як на рівні законів та підзаконних нормативно-правових актів, так і на локальному рівні. Справа у тому, що нормативно-право­ві акти містять лише загальні вимоги, які не тільки не виклю­чають, а певною мірою вимагають регулювання різноманітних проявів та напрямів корпоративних відносин на рівні кожної окремої корпорації. Насамперед це стосується акціонерних то­вариств, структура корпоративної власності та корпоративного управління в яких є складною і потребує додаткових індивіду­альних актів регулювання.

Згідно з наведеними міркуваннями джерелами корпоратив­ного права є нормативно-правові локальні акти, які певним чи­ном пов'язані між собою. Це ілюструється, наприклад, відноси­нами з випуску акцій:

- на рівні окремої корпорації вони регулюються локальни­ми актами;

- на рівні цивільного права - ЦК та законами «Про акціо­нерні товариства», «Про цінні папери та фондовий ринок»;

- на рівні адміністративного права - нормативно-правови­ми актами Державної Комісії з цінних паперів та фондового рин­ку (ДКЦПФР) тощо.

Узагалі ж серед джерел корпоративного права в Україні пер­ше місце посідають зазвичай закони, на відміну від економічно розвинених держав, де становлення законів про компанії супро­воджувалося підтримкою правових інститутів. Ці закони не ма­ють важливого значення, а відіграють відносно незначну, іноді «тривіальну» роль. Адже законодавство таких держав має тіс­ний зв'язок з іншими вагомими важелями - правовими, ринко­вими й культурними традиціями норм поведінки посадових осіб і великих інвесторів. Не менш важливого значення набуває та­кож сформована практика судових органів, на яку можна по­кластися в оцінці розумності захисних заходів, зокрема, проти поглинання компаній або в оцінці сумлінності правочинів, при здійсненні яких має місце конфлікт інтересів. За потреби суди виносять рішення протягом доби для того, щоб судові постано­ви не звели нанівець укладення правочинів.

В умовах відсутності в Україні подібних регуляторів або внаслідок їх слабкості та за наявності судової системи з невисо­ким рівнем ефективності саме закони відіграють значну роль не тільки для безпосереднього регулювання корпоративних від­носин, а й для мотивації менеджерів та інвесторів (акціонерів) до створення цінностей та перерозподілу прибутку корпорації на їх користь. Ринкові та судові регулятори, наявні в нашій дер­жаві, не в змозі заповнити ті прогалини в регулюванні, які харак­терні для «дозвільних» законів про компанії американського зразка.

Крім вітчизняних нормативно-правових актів та локальних актів корпорацій, джерелом корпоративного права є міжнародні акти і договори за участю України, звичаї ділового обороту та договори, які укладаються для реалізації корпоративних прав.