Основні види соціальних норм:

- моральні норми - це вид соціальних норм, які визначають ставлення людини до людини, як індивіда, і визначають у цих стосунках поняття добра і зла, обов'язку, справедливості і забезпечуються моральними факторами, такими як громадська думка, моральний осуд тощо;

- звичаї - це норми, які склалися історично, закріпилися у суспільній практиці у результаті багаторазового застосування в регулюванні певного роду суспільних відносин;

- релігійні норми - це норми, встановлені для регулювання суспільної і особистої поведінки прихильників певного віровчення, як правило, закріплюються у відповідних канонічних текстах;

- корпоративні норми - норми різного виду об'єднань та спілок — громадських організацій, професійних спілок, політичних партій;

Можливі й інші види соціальних норм.

Право відрізняється від інших соціальних норм. Одним з визначальних ознак, властивостей права є нормативність. Нормативність права носить загальний характер, тобто загальні правила звернені до населення всієї країни, всьому суспільству, що стали типовими. Нормативність права носить загальнообов'язковий характер, що виділяє право з інших норм соціальної поведінки. Право обов'язково санкціонується (чи встановлюється) державою. Також можна виділити наступні ознаки права: гарантовану можливість державного примусу, формальну визначеність, системність, публічність (відповідність в цілому моральним поглядам суспільства).

Функції права.

Під функцією права розуміються основні напрямки впливу норм права на суспільні відносини, поведінку, свідомість людей.

Право передусім виконує регулятивну та охоронну функції. Регулятивна функція полягає в упорядкуванні суспільних відносин, які видаються як прав, обов'язків, відповідальності, завдань. Найважливішим засобом регулювання суспільних відносин є договір. Регулятивна функція права втілена в Конституції України. Охоронна функція полягає у встановленні заходів відповідальності за перевищення прав або невиконання обов'язків. Охоронна функція втілена в КК України. Політична функція право є регулятором, організуючим політичну систему суспільства, встановлює правила взаємин між гілками влади та державними організаціями. Виховна функція формує політико-правову культуру і політико-правова свідомість, виховує громадян в цілях дотримання закону.

Таким чином, право - це сукупність загальнообов'язкових норм, санкціонованих державою, і що спираються у своїй реалізації на примус з боку держави.

Джерела права

Джерело права - сукупність (система) правових актів, що містять відповідні норми. Одним з найдавніших джерел права є звичай - багаторазово повторювана поведінка в суспільстві, він складається історично. Але сам звичай стає правовим звичаєм у разі санкціонування і використання судом.

Інше джерело права судовий чи адміністративний прецедент. Судовий прецедент – рішення, винесене судом по конкретній справі, обгрунтування якого вважається правилом, обов'язковим для інших судів при вирішенні аналогічних справ. Він може базуватися на звичаї або діловому звичаї чи доцільності.

Наступним джерелом права можна назвати нормативний договір (міжнародний договір, рішення, конвенції), але пріоритет регулюється державою. У нас найбільшої юридичну чинність має міжнародний договір, а також нормативно-правовий акт (найпоширеніший) - юридичні норми встановлені державою і зафіксовані в письмовій формі, наприклад - закон, нерідко термін «закон» тлумачиться широко: під ним розуміють сукупність всіх правових актів, в кримінально-процесуальному праві закон - це прийнятий вищим представницьким (законодавчим) органом акт, який містить правові норми, призначені для регламентації діяльності, здійснюваної у зв'язку з провадженням у кримінальних справах.

Всі ці джерела розрізняються за юридичною силою, яка визначається, яким органом видана. Конституція має вищу юридичну силу, на території України норми конституції є нормами прямої дії, застосовуються на всій її території. Всі закони та інші правові акти не повинні суперечити конституції. На другому місці за юридичною силою стоїть конституційний закон. На третьому - поточне законодавство.

Таким чином, джерела права - це фактори, на основі яких формується право, і здійснюється правове регулювання відносин.

Принципи і галузі права.

Досвід розвитку права в Україні і зарубіжних країнах свідчить, що організація і діяльність права визначаються різними принципами. Дамо визначення принципу права. Принципи права - це засади, на яких базується право. У теорії права існують три види принципів права: загально правові (діють у у рамках всієї системи права, вони записані в конституції), міжгалузеві (діють в кількох галузях права, як правило, в суміжних), галузеві (діють в одній галузі права).